Рішення

від 18.05.2009 по справі 13/207/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/207/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.09                                                                                        Справа №  13/207/09

Суддя   Серкіз В.Г.

За   позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “УТН-Восток”, м. Донецьк

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс інтернейшінал компані”,  м. Запоріжжя  

про стягнення  8 474,06грн.

                                                                  Суддя       Серкіз В.Г.

Представники сторін:

Від позивача: Остапенко С.Л., дов №б/н від 24.12.2008р.

Від відповідача: не з'явився.

Судове засідання, призначене на 06.05.09р., відкладалось. Засідання продовжено 18.05.09р. прийняттям судового рішення.

Розглядається позовна заява ТОВ  “УТН-Восток”, м. Донецьк  про  стягнення з відповідача суми основної заборгованості з поставленого  товару відповідно до договору №335/08 від 01.01.2008р. у розмірі 7 665,20грн.,  3%річних - 68,58грн. та пені 548,65грн. та суму інфляційних –191,63грн.

У судовому засіданні 06.05.2009р. позивач надав  письмову заяву про уточнення позовних вимог  з урахуванням часткової сплати  заборгованості відповідачем, у якій просив суд стягнути з ТОВ “Транс інтернейшінал компані” основного боргу у розмірі   6 965,20 грн., 545,50грн.- пені, 67,91грн.-3% річних та 160,96грн. інфляційних.  

Судом задоволено клопотання позивача  про уточнення позовних вимог.

Таким чином розглядається позовна заява ТОВ  “УТН-Восток”, м. Донецьк  про  стягнення з відповідача,   з урахуванням уточнених зменшених  позовних вимог-6 965,20 грн. основного боргу, 545,50грн –пені, 67,91грн.-3% річних та 160,96грн. інфляційних.  

Відповідач проти позову не заперечив, відзив до господарського суду не надіслав,   у судове засідання  18.05.09р. не з'явився,   але  основний борг у розмірі 6 965,20грн. визнав у повному обсязі, про свідчить акт звірки взаєморозрахунків  від 23.04.2009р. на суму 6 965,20грн.  підписаний відповідачем.

Суд визнав за можливе розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та  додаткові докази, суд

Встановив:

01 січня 2008 року між ТОВ “УТН-Восток” та ТОВ “Транс інтернейшінал компані”  був укладений договір №335/08 (далі -Договір) про купівлю-продаж пального та його відпуску за електронною карткою (далі —Товар) за лімітною схемою.

У відповідності з п. 1.1 Договору ТОВ “УТН-Восток” зобов'язане передати певну кількість пального у власність ТОВ “Транс інтернейшінал компані”, авідповідач зобов'язаний прийняти пальне та сплатити за нього грошову суму на умовах Договору.

На виконання умов Договору позивачем було здійснено відпуск товару відповідачу на загальну суму 58465,20 грн., а саме: 28.03.08 за видатковою накладною №204-68381 на суму 160, 00 грн., 27.06.08 за видатковою накладною №204-78433 на суму 1221, 20 грн., 27.06.08 за видатковою накладною №204-78434 на суму 26, 00 грн., 31.07.08 за видатковою накладною №204-81421 на суму 10919, 85 грн., 31.07.08 за видатковою накладною №204-81455 на суму 127, 36 грн., 29.08.08 за видатковою накладною №204-83880 на суму 10185, 51 грн., 29.08.08 за видатковою накладною №204-83881 на суму 139, 35 грн., 30.09.08 за видатковою накладною №204-86467 на суму 15538, 71 грн., 30.09.08 за видатковою накладною №204-86470 на суму 37, 05 грн., 31.10.08 за видатковою накладною №204-89417 на суму 20109, 97 грн. Видаткові накладні підписані представником позивача, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4.3 Договору остаточний розрахунок за отриманий товар відповідачем  здійснюється протягом 10 календарних днів місяця, що йде наступним за розрахунком.

Станом на 26.02.09 відповідач не в повному обсязі сплатив за поставлений товар, а перерахував лише 50800, 00 грн. та заборгованість відповідача за Договором склала 7665, 20 грн. (58465,20 грн. - 50800, 00 грн. = 7665,20 грн.).

24.01.09 згідно зі ст. 222 ЦК України та ст. 6-7 ГПК України позивачем на адресу  відповідача була під підпис вручена претензія з вимогою сплати заборгованості за Договором протягом 10 днів. Відповідь на претензію до позивача не надійшла, заборгованість у встановлений строк погашена не була.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено обов'язок суб'єктів господарювання виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

При цьому боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

В процесі розгляду справи у господарському суді, відповідачем була частково погашена заборгованість, у зв'язку з чим  позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача суму основного боргу  за договором у розмірі 6 965,20грн.

Сума заборгованості у розмірі 6 965,20грн.  визнана відповідачем, про що свідчить  акт звірки  взаєморозрахунків  станом на 23.04.09р. на суму  6 965,20грн.  за період з 01.12.08р. по 23.04.2009р., який підписаний позивачем та відповідачем та який знаходиться в матеріалах справи.

Таким чином, сума основного боргу у розмірі 6 965,20грн. відповідно до договору №335/08  перевірена судом та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Крім того, позивачем на суму основного боргу  нарахована пеня у  розмірі 545,50грн.,  67,91грн. –три відсотки річних та  160,96грн. –інфляції.

Учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених Господарським кодексом України та іншими законами (ст. 229 ГК України).

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

За прострочення строків розрахунків платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня (ч. 2 ст. 343 ГК України).

За умовами п. 10.1 Договору у разі несвоєчасної сплати або несплати вартості пального Покупець (відповідач) сплачує Продавцю (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період такої несвоєчасної сплати або несплати, за кожний день такої несвоєчасної сплати або несплати.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прострочення  виконання зобов'язання  за договором  становить 109 днів –з 10.11.2008р. до 26.02.2009р.  

Таким чином , нарахована  позивачем пеня  у розмірі 545,50грн., 3% річних - 67,91грн.  та  160,96грн. –інфляції   на суму основного боргу  - підлягає  стягненню з відповідача на користь позиівача.

Судом перевірено усі  розрахунки:  основного боргу  у розмірі 6 965,20грн.,   пені-у  розмірі 545,50грн., 3% річних - 67,91грн.  та  160,96грн. –інфляції, які  є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.  

 Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти  на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1.Позов  задовольнити .

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс інтернейшінал компані”  ( 69000 , м. Запоріжжя , бульвар Центральний , буд. 22, к. 72 ЄДРПОУ 33986458, р/р № 26009113664 в ЗОД “Райффайзен банк Аваль” м. Запоріжжя   МФО 313827  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УТН-Восток” (83030, м. Донецьк, вул. Майська, буд.86-а ЄДРПОУ 32183378  р/р №26004310029901 в ЗФ АКБ “Південний” МФО 313753)  суму заборгованості за договором   - у розмірі  6 965  (шість тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 20 коп.; пеню у розмірі  545(п'ятсот сорок  п'ять ) грн. 50 коп. ;3% річних - 67 (шістдесят сім)  грн. 91 коп.  ;  160 (сто шістдесят)  грн. 96 коп. –збитків від інфляції; 102 (сто дві ) грн. 00 коп. державного мита та  118 (сто вісімнадцять) грн. 00коп. витрат на сплату інформаційно - технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили  після  закінчення  десятиденного  строку  з дня  його  підписання.

Рішення оформлене і підписане згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 19.05.2009р.

               Суддя                                                                       В.Г.Серкіз