cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 лютого 2014 року м. Київ К/800/49926/13
к/800/47389/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді Леонтович К.Г.,
суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,
секретаря - Наумця О.В.,
за участю представників: Севастопольської митниці Міністерства доходів і зборів України Гінтєр К.Ф., товариства з обмеженою відповідальністю "Хорошие двери" Строкіна Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційними скаргами Севастопольської митниці Міністерства доходів і зборів України та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі на постанову окружного адміністративного суду міста Севастополь від 17 квітня 2013 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року у справі № 827/350/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хорошие двери" до Севастопольської митниці Міністерства доходів і зборів України, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними та скасування карток, стягнення надмірно сплачених коштів, -
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Хорошие двери" звернулося в суд з позовом до Севастопольської митниці Міністерства доходів і зборів України, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Севастопольської митниці про коригування митної вартості товарів №123030000/2012/000243/2 від 15.11.2012; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №123030000/2012/00276 від 15.11.2012; визнати протиправним та скасувати рішення Севастопольської митниці про коригування митної вартості товарів №123030000/2012/000245/2 від 15.11.2012; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №123030000/2012/00278 від 15.11.2012; стягнути шляхом списання з рахунків Севастопольської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хорошие двери" надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 59207,40 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що додаткові відомості мали вимагатися тільки при встановленні підстав, передбачених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України. Також, всупереч вимогам статей 59-61 Митного кодексу України, відповідач не обґрунтував в оскаржуваному рішенні те, що товар, заявлений позивачем, та товар, визначений у вантажній митній декларації від 14.11.2012 № 50006000/12/19341, є ідентичними або подібними (аналогічними). Крім того, всупереч вимогам Митного кодексу України, відповідачем не було проведено консультацію, яка передує застосуванню другорядних методів, з позивачем.
Постановою окружного адміністративного суду міста Севастополь від 17 квітня 2013 року, визнане протиправним та скасоване рішення Севастопольської митниці про коригування митної вартості товарів № 123030000/2012/000243/2 від 15.11.2012; визнана протиправною та скасована картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 123030000/2012/00276 від 15.11.2012; визнане протиправним та скасоване рішення Севастопольської митниці про коригування митної вартості товарів №123030000/2012/000245/2 від 15.11.2012; визнана протиправною та скасована картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 123030000/2012/00278 від 15.11.2012; стягнуто шляхом списання з рахунків Севастопольської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хорошие двери" надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 59207,40 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року змінена постанова окружного адміністративного суду міста Севастополь від 17 квітня 2013 року, абзац шостий резолютивної частини викладений в наступній редакції: стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунків ГУ Державної казначейської служби України в м.Севастополі на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хорошие двери" надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 59207,40 грн. В іншій частині постанова суду першої інстанції залишена без змін.
Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями Севастопольська митниця Міністерства доходів і зборів України та Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких просять, відповідно, скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог та скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга Севастопольської митниці Міністерства доходів і зборів України підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга Головного управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.07.2012 між позивачем та компанією Хубєй Йонгхеан Дор Індастрі Ко. Лтд (Китай) укладений договір продажу (контракт) № УНА201208 на придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей, а саме: двері металеві вхідні зі сталі марки СТ.3 для житлових приміщень категорії 2, обладнані замками із замковими циліндрами, ручками, дзвінками, вічками, анкерами дверної коробки та нержавіючими порогами у кількості всього 578 комплектів. Між позивачем та компанією Уи Гонгфу Хардвеір Індастріал Ко. Лтд (Китай) 12.09.2012 укладений договір продажу (контракт) № СБ120912 на придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей, а саме: двері металеві вхідні зі сталі марки ст.3 для житлових приміщень категорії 2, обладнані замками із замковими циліндрами, ручками, дзвінками, вічками, анкерами дверної коробки та нержавіючими порогами у кількості всього 279 комплектів. Позивач 02.11.2012 платіжним дорученням перерахував на розрахунковий рахунок Севастопольської митниці грошові кошти у загальному розмірі 77596,00 грн. з визначенням цільового призначення - передплата митних платежів за попередніми вантажними митними деклараціями №123030000/2012/3952, №123030000/2012/3951 у сумі 45832,03 грн. та 31763,64 грн. відповідно та надав останньому вантажні митні декларації № 123030000/2012/004155, № 123030000/2012/004143 з документами, які підтверджують митну вартість товарів та документи, що містять складову заявленої митної вартості.
Позивачем, при визначенні митної вартості товару, був використаний основний метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), однак, Севастопольською митницею при визначенні митної вартості товару був використаний другорядний метод, а саме: резервний, згідно з пунктом "ґ" частини 2 статті 57, статтею 64 Митного кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорошие двери" надало Севастопольській митниці документи, в яких не було встановлено будь-яких розбіжностей, наявних ознак підробки та містили усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена позивачем. Однак, Севастопольська митниця надала товариству з обмеженою відповідальністю "Хорошие двери" письмову вимогу про надання у 10-денний термін додаткових відомостей, якими можливо підтвердити заявлену позивачем митну вартість згідно зі статтею 55 Митного кодексу України, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, що підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировину.
Позивач 15.11.2012 надав до Севастопольської митниці листи за вихідними №№ 41, 42, в яких пояснив неможливість виконання її вимог щодо надання додаткових відомостей у встановлений 10-денний термін.
Відповідачем 15.11.2012 надані позивачу рішення №123030000/2012000243/2 та №123030000/2012000245/2 про коригування митної вартості товарів, що надійшли на адресу позивача згідно з контрактом № УНА201208 від 31.07.2012, мотивуючи його тим, що заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не надано основних документів згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість; декларант відмовився від надання додаткових документів згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, що підтверджують митну вартість; наявність у митного органу інформації щодо митної вартості схожих товарів на рівні 3,62 доларів США за 1 кг товару № 1 (з посиланням на вантажну митну декларацію від 14.11.2012 № 50006000/12/19341); метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не може бути застосований через те, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально, не визначені достовірно.
Відповідачем 15.11.2012 були оформлені: стосовно митної декларації № 123030000/2012/004155 від 15.11.2012 щодо контракту № УНА201208 - картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 123030000/2012/00276; стосовно митної декларації № 123030000/2012/004143 від 15.11.2012 щодо контракту № СБ120912 - картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 123030000/2012/00278.
Крім цього, 15.11.2012 були оформлені вантажні митні декларації № 123030000/2012/004165 та № 123030000/2012/004170, в яких визначено суми митних платежів: 1) у вантажній митній декларації №123030000/2012/004165: зазначена раніше сплачена сума митного платежу у розмірі 31763,64 грн. та сума, яка дорівнюється різницею суми між сумами митних платежів (що визначена декларантом та митницею) у розмірі 208897,44 грн.; 2) у вантажній митній декларації № 123030000/2012/004170: зазначена раніше сплачена сума митного платежу у розмірі 45832,03 грн. та сума, яка дорівнюється різницею суми між сумами митних платежів (що визначена декларантом та митницею) у розмірі 38309,96 грн., товар був випущений у вільний обіг під гарантії.
На виконання ч.8 ст.55 Митного кодексу України позивачем наданий висновок Державного підприємства "Держзовнішінформ" № 14/44 від 04.12.2012, в якому зазначено, що ціни на двері вхідні металеві в асортименті виробництва компанії "Хубєй Йонгхеан Дор Індастрі Ко. Лтд" (Китай) відповідають цінам, вказаним в інвойсі № УНА201208 від 08.08.2012.
У прайс-листі компанії "Хубєй Йонгхеан Дор Індастрі Ко. Лтд" (Китай), також доданому позивачем на вимогу митного органу, вказано, що ціни відповідають тим, що були заявлені до митного оформлення.
У висновку Державного підприємства "Держзовнішінформ" № 14/43 від 04.12.2012 зазначено, що ціни на двері вхідні металеві моделі № НР9011 2050*960/860*442 виробництва компанії "Уи Гонгфу Хардвеір Індастріал Ко. Лтд" (Китай) відповідають цінам, вказаним в інвойсі № СБ120912 від 28.09.2012.
Позивач посилається на надання належних документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а митним органом рішення про коригування митної вартості прийняті лише на підставі наявної інформації щодо раніше визначених митних вартостей подібних товарів, що свідчить про те, що застосування резервного методу визначення митної вартості прийняте виключно на підставі даних статистичної бази Держмитслужби - БД ЄАІС ДМСУ.
Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що Севастопольською митницею при визначенні митної вартості товару було необґрунтовано і неправомірно використаний резервний метод, згідно з пунктом "ґ" частини 2 статті 57, статтею 64 Митного кодексу України, оскільки позивачем надані необхідні документи, які підтверджували заявлену митну вартість товару за ціною контракту.
Змінюючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення надмірно сплаченої суми податку на додану вартість шляхом списання з рахунків Севастопольської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хорошие двери", оскільки стягненню спірна кошти підлягають з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунків ГУ Державної казначейської служби України в м. Севастополі.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів щодо наявності підстав для визнання протиправними і скасування оскаржуваних рішень про визначення митної вартості товару та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій щодо стягнення надмірно сплачених коштів виходячи з наступного.
Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності рішень Севастопольської митниці про коригування митної вартості товарів №123030000/2012/000243/2 від 15.11.2012 та №123030000/2012/000245/2 від 15.11.2012; карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №123030000/2012/00276 від 15.11.2012; №123030000/2012/00278 від 15.11.2012; стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість.
Відповідно ст.49 МК митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ст.51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч. 1); митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодекс) (ч. 2).
Статтею 57 глави 9 МК встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорт, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
г) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього метод) відповідно до норм цього Кодекс) (ч. 3).
Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплений в ст. 58 МК.
Відповідно до ч.4 ст.58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Як визначено в ч.5 ст.58 МК ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з ч.1 ст.53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Так, ч.2 вказаної статті передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару: 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товар) підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 ст.53 МК передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митною органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи ) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Статтею 54 МК встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митною контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції)- здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненою декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 цього Кодекс) (ч. 2).
Як визначено ч.3 ст.54 МК за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з умовами зазначених контрактів, позивач здійснив передплату постачальникам у cумі 26121,00 доларів США та 16792,00 доларів США відповідно (платіжні доручення №423 від 01.08.2012, № 486 від 08.10.2012, № 487 від 08.10.2012). Товариством з обмеженою відповідальністю "Хорощие двери" до Севастопольської митниці були надані вантажні митні декларації №123030000/2012/004155, №123030000/2012/004143 з документами, які підтверджують митну вартість товарів. Зокрема, до вантажної митної декларації № 123030000/2012/004155 позивачем були надані документи, що містять складові заявленої митної вартості: контракт №YНА201208 від 31.08.2012 з перекладом, інвойс №YНА201208 з перекладом, експортна митна декларація, сертифікат походження товару, пакувальний аркуш, проформа-інвойс, міжнародні товарно-транспортні документи СМР, коносамент, рахунок щодо сплати фрахту №41 від 09.10.2012, платіжне доручення №512 від 05.11.2012 про сплату морського фрахту, платіжне доручення №423 від 01.08.2012 про сплату вартості товару за контрактом, платіжне доручення №486 від 08.10.2012 про сплату вартості товару за контрактом, платіжне доручення № 511 від 08.10.2012 про сплату вартості товару за контрактом, платіжне доручення № 511 від 02.11.2012 про сплату попередніх митних платежів за обидві декларації, платіжне доручення №514 від 05.11.2012 про сплату морського фрахту; б) додаткові документи: договір транспортного експедирування (один по обох поставках), акт виконаних робіт.
До вантажної митної декларації № 123030000/2012/004143 позивачем були надані документи, що містять складову заявленої митної вартості: контракт № СD20912 від 12.08.2012 з перекладом, інвойс № СD120912 з перекладом, експортна митна декларація з перекладом, сертифікат походження товару, пакувальний аркуш, міжнародні товаротранспортні документи СМР, коносамент.
Виходячи з наведеного позивач при митному оформленні товару надав необхідні основні документи щодо визначення складових митної вартості товару, в тому числі і банківські документи щодо сплати за поставлений товар відповідно контракту, в яких відповідачем не було встановлено будь-яких розбіжностей, наявних ознак підробки, тобто у відповідача не було підстав для витребування додаткових документів. Крім того, витребувані додаткові документи не є тими документами, які підтверджують складові частини вартості митної вартості товару, а містять загальну інформацію.
Виходячи з наведеного, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що позивачем поданий відповідачу достатній пакет документів ( в тому числі і банківські платіжні документи щодо сплати за поставлений товар відповідно інвойсів морського фрахту т.і. документи) на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, а тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст.58 МК, крім того, позивачем у встановлений строк надані додаткові документи, які витребовувалися митним органом, однак відповідач безпідставно не прийняв їх до уваги.
Виходячи з наведеного оскаржувані рішення та картки відмови прийняті митним органом з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54. ч. 1 ст. 55 МК та всупереч правил, визначених ст. 58 цього Кодексу, тому суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованих висновків про їх протиправність та наявність підстав для їх скасування.
З урахуванням вищенаведеного судами першої та апеляційної інстанції прийняті обґрунтовані рішення щодо визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень та карток відмови, які відповідають вимогам матеріального і процесуального права.
Щодо стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість, то суди в порушення процесуального законодавства стягнули спірну суму з третьої сторони, яка не заявляє самостійних вимог.
Згідно з пунктом 187.8 статті 187 ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями.
Виходячи зі змісту наведених законодавчих норм у позивача виникло право на віднесення спірних сум податку на додану вартість до податкового кредиту з моменту оформлення митних декларацій. Крім того, позивачем не дотриманий Порядок стягнення з Державного бюджету надмірно сплаченого податку на додану вартість.
При розгляді вказаного спору судами попередніх інстанцій не перевірено чи не скористався відповідач правом віднесенням спірних сум до податкового кредиту.
Виходячи з наведеного суди попередніх інстанцій прийшли до необґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог щодо стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість
Колегія суддів вважає, що доводи касаційних скарг дають підстави для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішення порушені норми процесуального права в частині задоволення позову щодо стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість.
Відповідно до ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Враховуючи наведене постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні із скасуванням в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення шляхом списання з рахунків Севастопольської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хорошие двери" надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 59207,40 грн., з відмовою в задоволенні позову в цій частині. В решті постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу Севастопольської митниці Міністерства доходів і зборів України задовольнити частково, касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року скасувати.
Постанову окружного адміністративного суду міста Севастополь від 17 квітня 2013 року змінити, постанову в частині задоволення позовних вимог про стягнення шляхом списання з рахунків Севастопольської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хорошие двери" надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 59207,40 грн. скасувати, відмовити в задоволенні позову в цій частині. В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 04.02.2014 |
Оприлюднено | 14.02.2014 |
Номер документу | 37139685 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Леонтович К.Г.
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Дугаренко Ольга Володимирівна
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Дугаренко Ольга Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні