Постанова

від 10.02.2014 по справі 826/18941/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 лютого 2014 року справа № 826/18941/13-а

приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Техно»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного

управління Міндоходів у місті Києві

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004922210 від 31.10.2013 року, -

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Техно» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004922210 від 31.10.2013 року.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що в межах своєї господарської діяльності, зважаючи на виробничо-організаційні потреби та з метою отримання прибутку, позивачем здійснено господарські операції з 5 контрагентами: ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Компанія «Вайліс», ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Проммаст-Стандарт» та ТОВ «ТПК «Техномашпостач». Позивач зазначає, що господарські договори мали господарську мету, відповідним чином відображені в бухгалтерському та податковому обліку товариства і були укладені згідно вимог чинного законодавства України. Складені всі первинні документи, які підтверджують факт виконання сторонами своїх договірних зобов'язань та які були надані відповідачу під час проведення документальної перевірки. Позивач вказує, що жодний із документів не був повністю або частково визнаний недійсним або заперечений податковою інспекцією, у зв'язку із чим у позивача виникло право на податковий кредит за господарськими операціями з вищевказаними контрагентами. На думку позивача, надані перевіряючим документи свідчать про реальну підприємницьку діяльність та реальне виконання господарських договорів, по яким проводилась податкова перевірка.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, надав до матеріалів справи письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що згідно первинних документів, наданих до перевірки встановлено, що, у перевіряємому періоді ТОВ «ЛПГ Техно» мало взаємовідносини з ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Компанія «Вайліс», ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Проммаст-Стандарт» та ТОВ «ТПК «Техномашпостач». Перевіркою повноти визначення податкового кредиту протягом жовтень - листопад 2010 року, січень, березень-травень, липень, вересень-листопад 2011 року встановлено його завищення всього у сумі 247 760,64грн. Представник відповідача вважає, що зазначені операції не містять по суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів, оскільки фінансова-господарська діяльність вищезазначених підприємств-контрагентів здійснюється поза межами правового поля, що в свою чергу свідчить про не набуття належним чином їх цивільної праводієздатності, взаємовідносини між ними та контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. На думку відповідача, підприємством-покупцем TOB «ЛПГ Техно» безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум податку на додану вартість, згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Компанія «Вайліс», ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Проммаст-Стандарт» та ТОВ «ТПК «Техномашпостач». (т.2 а.с.1-15)

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Керуючись ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд в судовому засіданні від 20.01.2014 року ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Таким чином, суд керуючись ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Техно», зареєстровано як юридична особа Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією 14.08.2006 року № 10651020000007318, ідентифікаційний код юридичної особи 34544495, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою АБ № 628537 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, в якій зазначені види діяльності за КВЕД, зокрема, оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; неспеціалізована оптова торгівля, та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Свою діяльність здійснює на підставі Статуту. (т.1 а.с.146-158, т.2 а.с.22-25)

На час розгляду справи товариство з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Техно» зареєстроване як платник податку на додану вартість з 18.08.2006 року (індивідуальний податковий номер - 345444926516), номер свiдоцтва платника податку на додану вартість - 38846935, що підтверджується даними з Реєстру платників ПДВ, розміщеному на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України (www.sts.gov.ua) та свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість. (т.1 а.с.41)

Суд бере до уваги, що позивачем отримані дозволи Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві на право застосовувати устаткування, пов'язане з використанням, транспортуванням небезпечних або шкідливих речовин. (т.1 а.с.127-131)

Відповідач - Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві є контролюючим органом, який в розумінні п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролює податки, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. (п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України)

П.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 кодексу, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності обставини, а саме, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Приписами п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. (п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України)

Керуючись вищезазначеними нормами податкового законодавства та на підставі наказу начальника податкової інспекції від 21.10.2013 року № 550-П «Щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», державною податковою інспекцією у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «ТПК «Техномашпостач» за період жовтень, грудень 2010 року, січень, березень-травень 2011 року, ТОВ «Компанія «Вайліс» за період листопад 2010 року, ТОВ «Граньстройінвест» за період липень 2011 року, ТОВ «Проммаст-Стандарт» за липень 2011 року, ТОВ «Промелектро-75» за період серпень-листопад 2011 року. За наслідками перевірки було складено акт від 24.10.2013 року № 1266/26-51-22-01/34544495. (т.1 а.с.13-35)

Під час проведення документальної перевірки перевіряючим встановлено, що на протязі 2010 року та 2011 року ТОВ «ЛПГ Техно» придбано у ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Компанія «Вайліс», ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Проммаст-Стандарт» та ТОВ «ТПК «Техномашпостач» товар та послуги на загальну суму 1 486 563,84грн. у тому числі ПДВ 247 760,64грн. на підставі видаткових накладних та договорів.

Для роботи відповідачем були використані акти Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 11.07.2011 року № 487/7/23-1/36803875 про результати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТПК «Техномашпостач» з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за жовтень, грудень 2010 року, січень, березень-травень 2011 року та № 252/22-1/37563531 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин їх реальності та повноти відображення показників податку на додану вартість в обліку ТОВ «Проммакс-Стандарт» з підприємствами - покупцями та постачальниками за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року, згідно яких встановлено відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Таким чином, в ході проведення аналізу встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «ТПК «Техномашпостач» та ТОВ «Проммакс-Стандарт» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу.

Використані акти ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 13.12.2012 року № 281/23-1/36445186 про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Компанія Вайліс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 22.05.2009 року по 31.12.2011 року та № 280/23-1/37649152 про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Граньстройінвест» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 13.04.2011 року по 31.12.2011 року, згідно яких встановлено, що відсутність у зазначених підприємств адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.

Також, використаний акт Яготинської ОДПІ м. Яготин від 20.01.2012 року № 5/2300/36098229 про результати проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Промелектро-75» з питань дотримання вимог податкового законодавства при справлянні податку на додану вартість за період з серпня 2010 року по грудень 2011 року, згідно яких встановлено, що в ТОВ «Промелектро-75» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, необхідна кількість технічного персоналу, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за адресою реєстрації. Враховуючи зазначене, угоди укладені між ТОВ «Промелектро-75» та його контрагентами за весь період діяльності - є нікчемними.

У висновках акту документальної позапланової перевірки позивача, відповідачем встановлені порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 закону України «Про податок на додану вартість», п.185.1 ст.185, п.п.198.1, 198.3 та 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за перевіряємий період у загальній сумі 247 760,64грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 31.10.2013 року № 0004922210 яким згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 336 910,90грн. з якої основний платіж 247 760,64грн. та штрафна санкція у розмірі 89 150,26грн. (т.1 а.с.11)

Спір виник через висновки податкового органу про не підтвердження реальності договорів поставки товару та надання послуг, оскільки сторони договорів не мали наміру на реальне настання наслідків, а позивач мав мету на збільшення податкового кредиту при відсутності фактичного постачання товарів.

Відповідно до вимог ст.67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. При цьому в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ «ЛПГ Техно» та ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Компанія «Вайліс», ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Проммаст-Стандарт» та ТОВ «ТПК «Техномашпостач», мету придбання товарів та послуг, обставини використання придбаних товарів і послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків, усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт тощо та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Статтею 11 Цивільного кодексу України зазначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Цивільні відносини у сфері поставки регулюються вимогами Цивільного кодексу України, а саме главою 54 «Купівля-продаж».

Відповідно до ст.712 цього кодексу, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено у судовому засіданні, товариство здійснює оптові закупівлі спеціалізованого обладнання в нафтогазовій сфері у вітчизняних та зарубіжних виробників. Має в переліку власних основних фондів - стаціонарні заправники газу (СЗГ), через які здійснюється роздрібна торгівля скрапленим газом, в тому числі і комплекс робіт по технічному обслуговуванню та ремонту цих СГЗ.

Згідно видаткової накладної № 17 від 25.07.2011 року позивач закупив у Постачальника ТОВ «Граньстройінвест» оптову партію обладнання для ремонту СЗГ на загальну суму 202 081,00грн. у т.ч. ПДВ 33 680,17грн. (т.1 а.с.51)

ТОВ «Граньстройінвест» виписана податкова накладна на переданий товар № 17 від 25.07.2011 року на суму 202 081,00грн. у т.ч. ПДВ 33 680,17грн., яка в подальшому була включена позивачем до складу податкового кредиту за звітний період липень 2011 року. (т.1 а.с.52)

Розрахунок між названими суб'єктами господарювання за товар проводився у безготівковій формі. Позивачем до матеріалів справи надані банківські виписки по рахунку підприємства, які підтверджують перерахування позивачем грошових коштів на рахунок ТОВ «Граньстройінвест» за отриманий товар згідно накладної № 17 від 25.07.2011 року. (т.1 а.с.240-245)

Частково товар був реалізований покупцю КП «Івано-Франківськводоекотехпром», про що свідчить витратна накладна № 532 від 12.09.2011 року та довіреність виписана на особу, яка фактично отримувала вказаний в накладній товар. (т.1 а.с.53-54)

Також, згідно видаткової накладної № 291113 від 29.11.2010 року позивач закупив у Постачальника ТОВ «Компанія «Вайліс» обладнання для СЗГ на загальну суму 82 160,00грн. у т.ч. ПДВ 13 693,34грн. (т.1 а.с.55)

ТОВ «Компанія «Вайліс» виписана податкова накладна на переданий товар № 291113 від 29.11.2010 року на суму 82 160,00грн. у т.ч. ПДВ 13 693,34грн., яка в подальшому була включена позивачем до складу податкового кредиту за звітний період листопад 2010 року. (т.1 а.с.56)

Розрахунок між названими суб'єктами господарювання за товар проводився у безготівковій формі. Позивачем до матеріалів справи надані банківські виписки по рахунку підприємства, які підтверджують перерахування позивачем грошових коштів на рахунок ТОВ «Компанія «Вайліс» за отриманий товар згідно накладної № 291113 від 29.11.2010 року. (т.1 а.с.209-211)

Частково товар був реалізований покупцю ТОВ «Автобансервіс», про що свідчить витратна накладна № 59 від 08.02.2011 року та довіреність виписана на особу, яка фактично отримувала вказаний в накладній товар. (т.1 а.с.57-58)

Крім того, згідно видаткових накладних № 071113 від 07.11.2011 року на суму 137 000,00грн. у т.ч. ПДВ 22 833,33грн., № 260910 від 26.09.2011 року на суму 157 633,00грн. у т.ч. ПДВ 26 272,17грн., № 031028 від 03.10.2011 року на суму 150 000,00грн. у т.ч. ПДВ 25 000,00грн. позивач закупив у Постачальника ТОВ «Промелектро-75» обладнання та запчастини для СЗГ на загальну суму 444 633,00грн. у т.ч. ПДВ 74 105,50грн. (т.1 а.с.59, 61, 63)

ТОВ «Промелектро-75» виписані податкові накладні на переданий товар № 81 від 07.11.2011 року на суму 137 000,00грн. у т.ч. ПДВ 22 833,33грн., № 156 від 26.09.2011 року на суму 157 633,00грн. у т.ч. ПДВ 26 272,17грн., № 28 від 03.10.2011 року на суму 150 000,00грн. у т.ч. ПДВ 25 000,00грн., які в подальшому були включені позивачем до складу податкового кредиту за звітний період вересень-листопад 2011 року. (т.1 а.с.60, 62, 64)

Розрахунок між названими суб'єктами господарювання за товар проводився у безготівковій формі. Позивачем до матеріалів справи надані банківські виписки по рахунку підприємства, які підтверджують перерахування позивачем грошових коштів на рахунок ТОВ «Промелектро-75» за отриманий товар згідно зазначених накладних. (т.1 а.с.228-237)

Частково товар був реалізований покупцям ПП «Газтрон-БудСервіс», ТОВ «Європетроліум» про що свідчать витратні накладні № 781 від 01.12.2011 року і № 636 від 24.10.2011 року та довіреності виписані на осіб, які фактично отримували вказаний в накладних товар. (т.1 а.с.65-68)

Як підтверджено матеріалами справи, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Промелектро-75» (Виконавець) 14.07.2011 року укладено договір № 14/07-2011 про надання послуг, за умовами якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги з питань організації робіт по монтажу та пусконалагодженню насосів та насосних станцій для МКП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» м. Херсон. Вартість послуг за даним договором складає 20 000,00грн. у т.ч. ПДВ 3 333,33грн. Вартість послуг вказується в акті здачі-приймання наданих послуг, та сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Виконавця, після підписання акту виконаних робіт. (т.1 а.с.69)

Відповідно до п.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Договір № 14/07-2011 від 14.07.2011 року підписаний директорами ТОВ «ЛПГ Техно» і ТОВ «Промелектро-75» та скріплений печатками.

На виконання умов договору сторонами підписаний акт № 1 приймання-передачі виконаних робіт від 26.08.2011 року по договору на загальну суму 20 000,00грн. у тому числі ПДВ 3 333,33грн. (т.1 а.с.70)

Крім того, ТОВ «Промелектро-75» виписана податкова накладна № 137 від 26.08.2011 року на виконання послуг на суму 20 000,00грн. у т.ч. ПДВ 3 333,33грн. (т.1 а.с.71), яка в подальшому була включена позивачем до складу податкового кредиту за звітний період серпень 2011 року.

Розрахунок між названими суб'єктами господарювання за надані послуги проводився у безготівковій формі. Позивачем до матеріалів справи надані банківські виписки по рахунку підприємства, які підтверджують перерахування позивачем грошових коштів на рахунок «Промелектро-75» за отримані послуги згідно договору № 14/07-2011 від 14.07.2011 року. (т.1 а.с.229)

Представником позивача до матеріалів справи надані первинні документи по взаємовідносинам з МКП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» м. Херсон для якого позивач укладав вищезазначений договір про надання послуг. (т.1 а.с.72-78)

Крім того, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Промелектро-75» (Виконавець) укладені договори про надання послуг № 27/09-2011 від 27.09.2011 року, № 28/09-2011 від 28.09.2011 року, № 05/04-2011 від 05.04.2011 року за умовами яких Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги з питань організації робіт по ремонту та агрутуванню компресорів. Вартість послуг за даними договорами складає 36 000,00грн. у т.ч. ПДВ 6 000,00грн., 6 300,00грн. у т.ч. ПДВ 1 050,00грн. та 7 900,00грн. у т.ч. ПДВ 1 316,67грн., відповідно. Вартість послуг вказується в актах здачі-приймання наданих послуг, та сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Виконавця, після підписання акту виконаних робіт. (т.1 а.с.79, 82, 88)

Відповідно до п.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Вказані договори підписані директорами ТОВ «ЛПГ Техно» і ТОВ «Промелектро-75» та скріплені печатками.

На виконання умов договорів сторонами підписані акти приймання-передачі виконаних робіт: № 171008 від 17.10.2011 року на суму 36 000,00грн. у тому числі ПДВ 6 000,00грн., № 171009 від 17.10.2011 року на суму 6 300,00грн. у т.ч. ПДВ 1 050,00грн., № 1 від 14.07.2011 року на суму 7 900,00грн. у т.ч. ПДВ 1 316,67грн. (т.1 а.с.80, 83, 89)

Крім того, ТОВ «Промелектро-75» виписані податкові накладні № 108 від 17.10.2011 року на виконання послуг на суму 36 000,00грн. у т.ч. ПДВ 6 000,00грн., № 109 від 17.10.2011 року на суму 6 300,00грн. у т.ч. ПДВ 1 050,00грн., № 77 від 14.07.2011 року на суму 7 900,00грн. у т.ч. ПДВ 1 316,67грн. (т.1 а.с.81, 84, 90), які в подальшому були включені позивачем до складу податкового кредиту за звітні періоди липень та жовтень 2011 року.

Розрахунок між названими суб'єктами господарювання за надані послуги проводився у безготівковій формі. Позивачем до матеріалів справи надані банківські виписки по рахунку підприємства, які підтверджують перерахування позивачем грошових коштів на рахунок «Промелектро-75» за отримані послуги згідно договорів № 27/09-2011 від 27.09.2011 року, № 28/09-2011 від 28.09.2011 року, № 05/04-2011 від 05.04.2011 року. (т.1 а.с.228-229)

Між позивачем (Замовник) та ТОВ «Проммаст-стандарт» (Виконавець) укладений договір про надання послуг № 07/04-2011 від 07.04.2011 року за умовами якого Виконавець зобов'язується власними засобами, силами та із власних матеріалів, на умовах та в терміни, передбачені цим договором, виконати роботи по пофарбуванню бочок для газозаправних пунктів, на діючих АЗС за вказаними адресами. Загальна сума договору складається з вартості виконаних робіт та вартості матеріалів і становить 32 000,00грн. у т.ч. ПДВ 5 333,33грн. (т.1 а.с.86)

Відповідно до п.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Вказаний договір № 07/04-2011 від 07.04.2011 року підписаний директорами ТОВ «ЛПГ Техно» і ТОВ «Промммакс-стандарт» та скріплені печатками.

На виконання умов договору сторонами підписаний акт № 2 приймання-передачі виконаних робіт від 22.07.2011 року на суму 32 000,00грн. у тому числі ПДВ 5 333,33грн. (т.1 а.с.85)

Крім того, ТОВ «Промммакс-стандарт» виписана податкова накладна № 124 від 22.07.2011 року на виконання послуг на суму 32 000,00грн. у т.ч. ПДВ 5 333,33грн. (т.1 а.с.87), яка в подальшому була включена позивачем до складу податкового кредиту за звітний період липень 2011 року.

Розрахунок між названими суб'єктами господарювання за надані послуги проводився у безготівковій формі. Позивачем до матеріалів справи надані банківські виписки по рахунку підприємства, які підтверджують перерахування позивачем грошових коштів на рахунок «Промммакс-стандарт» за отримані послуги згідно договору № 07/04-2011 від 07.04.2011 року. (т.1 а.с.239)

Згідно видаткових накладних № 250103 від 25.01.2011 року на суму 80 930,00грн. у т.ч. ПДВ 13 488,33грн., № 241214 від 24.12.2010 року на суму 80 180,12грн. у т.ч. ПДВ 13 363,35грн., № 31037 від 31.03.2011 року на суму 145 208,00грн. у т.ч. ПДВ 24 201,33грн., № 292 від 21.04.2011 року на суму 71 430,00грн. у т.ч. ПДВ 11 905,00грн., № 230516 від 23.05.2011 року на суму 76 204,80грн. у т.ч. ПДВ 12 700,80грн., № 291022 від 29.10.2010 року на суму 94 617,00грн. у т.ч. ПДВ 15 769,50грн. позивач закупив у Постачальника ТОВ «ТПК «Техномашпостач» обладнання та запчастини для ремонту СЗГ оптовими партіями на загальну суму 548 569,92грн. у т.ч. ПДВ 91 428,32грн.

ТОВ «ТПК «Техномашпостач» виписані податкові накладні на переданий товар № 250103 від 25.01.2011 року на суму 80 930,00грн. у т.ч. ПДВ 13 488,33грн., № 241214 від 24.12.2010 року на суму 80 180,12грн. у т.ч. ПДВ 13 363,35грн., № 365 від 31.03.2011 року на суму 145 208,00грн. у т.ч. ПДВ 24 201,33грн., № 292 від 21.04.2011 року на суму 71 430,00грн. у т.ч. ПДВ 11 905,00грн., № 283 від 23.05.2011 року на суму 76 204,80грн. у т.ч. ПДВ 12 700,80грн., № 291022 від 29.10.2010 року на суму 94 617,00грн. у т.ч. ПДВ 15 769,50грн., які в подальшому були включені позивачем до складу податкового кредиту за звітні періоди жовтень, грудень 2010 року, січень, березень-травень 2011 року. (т.1 а.с.91-102)

Розрахунок між названими суб'єктами господарювання за товар проводився у безготівковій формі. Позивачем до матеріалів справи надані банківські виписки по рахунку підприємства, які підтверджують перерахування позивачем грошових коштів на рахунок ТОВ «ТПК «Техномашпостач» за отриманий товар згідно зазначених накладних. (т.1 а.с.212-227)

Частково товар був реалізований покупцям ТОВ «Авто Газ Глобал», ЗАТ «Гефест», ТОВ «НВ «Астрон», ТОВ «Тісо», ОСОБА_2, про що свідчать витратні накладні та довіреності виписані на осіб, які фактично отримували вказаний в накладних товар. (т.1 а.с.103-111)

Також, між позивачем (Замовник) та ТОВ «ТПК «Техномашпостач» (Виконавець) укладений договір про надання послуг № 23 від 23.02.2011 року за умовами якого Виконавець зобов'язується власними засобами, силами та із власних матеріалів, на умовах та в терміни, передбачені цим договором, виконати роботи по пофарбуванню бочок для газозаправних пунктів, на діючих АЗС за вказаними адресами. Загальна сума договору складається з вартості виконаних робіт та вартості матеріалів і становить 34 000,00грн. у т.ч. ПДВ 5 666,66грн. (т.1 а.с.112-113)

Відповідно до п.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Вказаний договір № 23 від 23.02.2011 року підписаний директорами ТОВ «ЛПГ Техно» і ТОВ «ТПК «Техномашпостач» та скріплені печатками.

На виконання умов договору сторонами підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт від 28.03.2011 року на суму 34 000,00грн. у тому числі ПДВ 5 666,66грн. (т.1 а.с.114)

ТОВ «ТПК «Техномашпостач» виписана податкова накладна № 285 від 28.03.2011 року на виконання послуг на суму 34 000,00грн. у т.ч. ПДВ 5 666,66грн. (т.1 а.с.115), яка в подальшому була включена позивачем до складу податкового кредиту за звітний період березень 2011 року.

Розрахунок між названими суб'єктами господарювання за надані послуги проводився у безготівковій формі. Позивачем до матеріалів справи надані банківські виписки по рахунку підприємства, які підтверджують перерахування позивачем грошових коштів на рахунок «ТПК «Техномашпостач» за отримані послуги згідно договору № 23 від 23.02.2011 року. (т.1 а.с.214)

Крім того, між позивачем (Замовник) та ТОВ «ТПК «Техномашпостач» (Виконавець) 10.01.2011 року укладений договір про надання послуг № 10/01-2011 за умовами якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги з питань організації робіт по ремонту та агрутуванню насосів для замовників. Вартість послуг за даним договором складає 9 000,00грн. у т.ч. ПДВ 1 500,00грн. Вартість послуг вказується в акті здачі-приймання наданих послуг, та сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Виконавця, після підписання акту виконаних робіт. (т.1 а.с.116)

Відповідно до п.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Вказаний договір підписаний директорами ТОВ «ЛПГ Техно» і ТОВ «ТПК «Техномашпостач» та скріплені печатками.

На виконання умов договору сторонами підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 25.03.2011 року на суму 9 000,00грн. у тому числі ПДВ 1 500,00грн. (т.1 а.с.118)

Крім того, ТОВ «ТПК «Техномашпостач» виписана податкова накладна № 272 від 25.03.2011 року на виконання послуг на суму 9 000,00грн. у т.ч. ПДВ 1 500,00грн. (т.1 а.с.119), яка в подальшому була включена позивачем до складу податкового кредиту за звітний період березень 2011 року.

Також, сторонами був складений акт приймання-передачі виконаних робіт № 2 від 29.12.2010 року на суму 19 500,00грн. у т.ч. ПДВ 3 250,00грн. на підставі рахунку-фактури № 291218 від 29.12.2010 року на агретування та ремонт насосів. ТОВ «ТПК «Техномашпостач» на адресу позивача виписана податкова накладна № 291214 від 29.12.2010 року на зазначену суму, яка в подальшому була включена позивачем до складу податкового кредиту за звітний період грудень 2010 року (т.1 а.с.121, 122)

Розрахунок між названими суб'єктами господарювання за надані послуги проводився у безготівковій формі. Позивачем до матеріалів справи надані банківські виписки по рахунку підприємства, які підтверджують перерахування позивачем грошових коштів на рахунок «ТПК «Техномашпостач» за отримані послуги згідно договору № 10/01-2011 від 10.01.2011 року та рахунку-фактури. (т.1 а.с.214)

Між позивачем (Замовник) та ТОВ «ТПК «Техномашпостач» (Підрядник) 02.12.2010 року укладений договір про надання послуг № 02/12-2010 за умовами якого замовник замовляє, а Підрядник зобов'язується у відповідності з умовами даного договору виконати роботи по шефмонтажу та пуско-налагоджуванню. Вартість послуг за даним договором складає 24 000,00грн. у т.ч. ПДВ 4 000,00грн. (т.1 а.с.123)

Відповідно до п.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Вказаний договір підписаний директорами ТОВ «ЛПГ Техно» і ТОВ «ТПК «Техномашпостач» та скріплені печатками.

На виконання умов договору сторонами підписаний акт №1 приймання-передачі виконаних робіт від 02.12.2010 року на суму 24 000,00грн. у тому числі ПДВ 4 000,00грн. (т.1 а.с.125)

ТОВ «ТПК «Техномашпостач» виписана податкова накладна № 291207 від 29.12.2010 року на виконання послуг на суму 24 000,00грн. у т.ч. ПДВ 4 000,00грн. (т.1 а.с.126), яка в подальшому була включена позивачем до складу податкового кредиту за звітний період грудень 2010 року.

Розрахунок між названими суб'єктами господарювання за надані послуги проводився у безготівковій формі. Позивачем до матеріалів справи надані банківські виписки по рахунку підприємства, які підтверджують перерахування позивачем грошових коштів на рахунок «ТПК «Техномашпостач» за отримані послуги згідно договору № 02/12-2010 від 02.12.2010 року. (т.1 а.с.223)

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вже раніше встановлено судом, що ТОВ «ЛПГ Техно» здійснює господарську діяльність, зокрема, оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; неспеціалізована оптова торгівля.

Судом встановлено, що придбані у ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Компанія «Вайліс», ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Проммаст-Стандарт» та ТОВ «ТПК «Техномашпостач» товари позивачем частково реалізовано на адресу третіх осіб, які зазначені вище та підтверджені первинними документами на виконання зазначених операцій, у зв'язку з чим позивачем отримано дохід. Крім того, частина товару використовувалася позивачем у власній господарській діяльності.

З наведеного слідує, що господарська операція між ТОВ «ЛПГ Техно» та ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Компанія «Вайліс», ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Проммаст-Стандарт» та ТОВ «ТПК «Техномашпостач» здійснювалася в межах звичайної господарської діяльності позивача, є реальною, відповідає дійсному економічному змісту для отримання доходу та підтверджується необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

У свою чергу в акті перевірки не встановлено відсутність на момент перевірки у позивача таких розрахункових, платіжних та інших первинних документів.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на акти Бориспольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, Яготинської ОДПІ м. Яготин, ДПІ у Вишгородському районі Київської області про результати проведення документальних позапланової перевірок ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Компанія «Вайліс», ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Проммаст-Стандарт» та ТОВ «ТПК «Техномашпостач», оскільки вказані документи не позбавляють юридичного значення складених ними первинних документів.

Відповідач також не надав суду доказів, які б свідчили, що контрагент - ПП «Бердана» не мало адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірній операції та не здійснювало фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В процесі розгляду справи відповідачем доказів крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, відповідачем не надавалося.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не наведено та не надано доказів, а судом не встановлено, підстав для визнання нереальності угод, укладених в межах спірних правовідносин між позивачем та його контрагентами.

При вирішенні даного спору суд враховує вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Компанія «Вайліс», ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Проммаст-Стандарт» та ТОВ «ТПК «Техномашпостач» були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджено оригіналами витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. (т.2 а.с.26-35)

На думку суду, позивач, як покупець, не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статі 14 Податкового кодексу України передбачено, постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Як вбачається з додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкових декларацій, позивач за жовтень - листопад 2010 року, січень, березень-травень, липень, вересень-листопад 2011 року відобразив в складі податкового кредиту суму податку на додану вартість у загальному розмірі 247 760,64грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Компанія «Вайліс», ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Проммаст-Стандарт» та ТОВ «ТПК «Техномашпостач» у зв'язку з придбанням товарів і послуг. (т.1 а.с.159-208)

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України)

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада за № 1333/20071, (далі - Порядок) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Згідно з п. 6.2 Порядку податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Обставина фактичної поставки товару та надання послуги підтверджується окрім податкової накладної, також первинними документами, що свідчать про придбання послуг та отримання товару позивачем у комерційному відношенні в межах власної господарської діяльності.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вищеперелічені договори, видаткові накладні, акти здачі-приймання виконаних робіт, податкові накладні мають наведені реквізити первинного документа, зміст та обсяг господарської операції відображено через визначення конкретних заходів в конкретних вимірних кількісних одиницях, вартості, найменування, дат.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

В силу п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Суд бере до уваги, що перевіряючим податкового органу під час дослідження податкових накладних, виписаних ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Компанія «Вайліс», ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Проммаст-Стандарт» та ТОВ «ТПК «Техномашпостач» на адресу позивача, не виявлено відсутність будь-яких реквізитів, передбачених ст. 201 ПК України, або інші недоліки в їх оформлені.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних, жовтень, грудень 2010 року, січень, березень-травень 2011 року, контрагент позивача - ТОВ «ТПК «Техномашпостач» - був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а саме індивідуальний податковий номер - 368038710287, дата анулювання реєстрації платника податку на додану вартість 05.12.2011 року;

листопад 2010 року, контрагент позивача - ТОВ «Компанія «Вайліс» - був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку (індивідуальний податковий номер - 364451810084), дата анулювання реєстрації платника податку на додану вартість 31.03.2011 року;

липень 2011 року, контрагент позивача - ТОВ «Граньстройінвест» - був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку (індивідуальний податковий номер - 376491510086), дата анулювання реєстрації платника податку на додану вартість 21.12.2011 року;

серпень-листопад 2011 року, контрагент позивача - ТОВ «Промелектро-75» - був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку (індивідуальний податковий номер - 360982210259), дата анулювання реєстрації платника податку на додану вартість 19.01.2012 року;

липень 2011 року, контрагент позивача - ТОВ «Проммаст-Стандарт» - був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку (індивідуальний податковий номер - 375635310287), дата анулювання реєстрації платника податку на додану вартість 05.12.2011 року, що підтверджується даними з Реєстру платників ПДВ, розміщеному на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України (www.sts.gov.ua).

А тому зазначені підприємства мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товару/послуг. В свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність підтверджуючих розрахункових та інших первинних документів, а також використання позивачем придбаного товару і послуг у власній господарській діяльності, на думку суду, ТОВ «ЛПГ Техно» правомірно формувало податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Компанія «Вайліс», ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Проммаст-Стандарт» та ТОВ «ТПК «Техномашпостач», а висновки акту перевірки про заниження суми податку на додану вартість за жовтень - листопад 2010 року, січень, березень-травень, липень, вересень-листопад 2011 року є помилковими, тому, нарахування суми податку на додану вартість з урахуванням штрафної санкції є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 31.10.2013 року № 0004922210 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, доводи відповідача про нереальність правочинів - договорів поставки товару та надання послуг підприємствами-контрагентами ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Компанія «Вайліс», ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Проммаст-Стандарт» та ТОВ «ТПК «Техномашпостач», не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «ЛПГ Техно».

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Техно» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Головного управління Міндоходів у місті Києві від 31.10.2013 року № 0004922210 яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 336 910,90грн. з якої основний платіж 247 760,64грн. та штрафна санкція у розмірі 89 150,26грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Техно» витрати по сплаті судового збору у розмірі 458 гривні 80 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.

Суддя О.А. Соколова