Постанова

від 20.01.2014 по справі 826/16403/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 січня 2014 року справа № 826/16403/13-а

о 11 год. 04 хв.

приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А.,

при секретарі судового засідання Боронило К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інструмент»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного

управління Міндоходів у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення

від 07.06.2013 року № 0000052290,

за участю представників сторін:

від позивача Дрьоміна Л.В.,

від відповідача Скапоушенко О.Д., -

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Інструмент» (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.06.2013 року № 0000052290.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки від 27.05.2013 року відповідач прийшов до висновку, що реальність вчинення правочинів між TOB «Інструмент» та TOB «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» документально не підтверджена, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері. Позивачем було надано на перевірку відповідачу повний перелік первинних документів, які було укладено з контрагентами, з визначенням переліку робіт (послуг), їх вартості. На думку позивача, посилання в акті перевірки на інші акти перевірок, в т.ч. інших контрагентів, службові записки, довідки, протоколи допитів є безпідставним. Позивач вказує, що виконання умов договорів підтверджується, зокрема видатковими накладними, рахунками-фактурами, актами здачі-прийняття робіт та було проведено оплату за договорами.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, надав до матеріалів справи письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що в ході перевірки позивача встановлено, що останнім віднесено у періоді, що перевірявся, до складу валових витрат суми, що не підтверджені відповідними документами, що призвело до їх завищення та заниження податку на прибуток. Таким чином, вважає відповідач, у TOB «Інструмент» не було підстав для податкового обліку господарських операцій з TOB «Онікс Компані ЛТД» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь».

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Інструмент» відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інструмент», зареєстровано як юридична особа Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією 20.09.1996 року, ідентифікаційний код юридичної особи 24379814, що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що до основного виду діяльності позивача за КВЕД відноситься виробництво інструментів. (т.1 а.с.42)

Відповідач - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві є контролюючим органом, який в розумінні п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролює податки, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. (п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України)

П.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 кодексу, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності обставини, а саме, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Приписами п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. (п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України)

Керуючись вищезазначеними нормами податкового законодавства Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у місті Києві проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача щодо взаємовідносин з ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» за період з 01.10.2011 року по 30.09.2012 року. За наслідками перевірки було складено акт від 27.05.2013 року № 1554/22-90/24379814. (т.1 а.с.9-27)

Під час проведення документальної перевірки перевіряючим встановлено, що в січні-липні 2012 року ТОВ «Інструмент» придбано у ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» послуги по чорновій обробці гребінок та товар на підставі укладених договорів та видаткових накладних.

Для роботи відповідачем були використані акти ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 15.03.2013 року № 531/22.4-13/37817014 року про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Онікс Компані ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин із підприємствами-продавцями та підприємствами-покупцями за період листопад-грудень 2011 року, січень-березень 2012 року, згідно якого встановлено відсутність останнього за своїм місцезнаходженням, не виявлено офісного, складського чи виробничого приміщення, працівників підприємства. Тобто, встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) підприємством та не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємців-постачальників ТОВ «Онікс Компані ЛТД», що свідчить про те, що правочини між останнім та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків, отже, податковий орган зазначив, що ТОВ «Онікс Компані ЛТД» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Крім того, в висновках акту перевірки зазначено, що звіркою ТОВ «Онікс Компані ЛТД» за перевіряємий період документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій. В акті від 13.11.2012 року № 7593/22-7/37889322 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.10.2011 року по 30.06.2012 року, згідно якого встановлено, що відповідно до протоколу допиту свідка гр. Давидова О.О. - засновника ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», він ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності зазначеного товариства не має, документи фінансової звітності підприємства не підписував, статут не складав. Зареєстрував підприємство за грошову винагороду 200 доларів США. Операції ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування з податку на прибуток та з податку на додану вартість при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) за період з 01.10.2011 року по 30.06.2012 року, які підпадають під визначення згідно з Податковим кодексом України. (т.1 а.с.49-67)

Відповідач за результатами перевірки прийшов до висновку, що оскільки реальність господарських операцій між ТОВ «Інструмент» та ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином у позивача не було підстав для податкового обліку укладених операцій.

У висновках акту зазначено, що документальною позаплановою перевіркою встановлено порушення, зокрема, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 59 166,00грн., в т.ч. І-ІV квартали 2011 року на суму 12 454,00грн., І квартал 2012 року - 18 377,00грн., І-ІІ квартали 2012 року - 19 893,00грн., І-ІІІ квартали 2012 року - 8 442,00грн.

Відповідно до п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 07.06.2013 року № 0000052290 яким згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 70 844,00грн. з якої основний платіж 59 166,00грн. та штрафна санкція у розмірі 11 678,00грн. (т.1 а.с.28)

Спір виник через висновки податкового органу про нікчемність договорів про надання послуг та отримання товару, оскільки сторони договору не мали наміру на реальне настання наслідків, а позивач мав мету на збільшення валових витрат при відсутності фактичного постачання послуг.

Відповідно до вимог ст.67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. При цьому в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарської операції між ТОВ «Інструмент» та ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», мету придбання послуг і товару, обставини використання придбаних послуг і товару у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків, усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт тощо та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Статтею 11 Цивільного кодексу України зазначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Цивільні відносини у сфері надання послуг регулюються вимогами Цивільного кодексу України, а саме главою 63 «Послуги».

Відповідно до ст.901 цього кодексу, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно вимог ст.902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Як підтверджують матеріали справи, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Онікс Компані ЛТД» (Виконавець) 01.12.2011 року укладено договір № 26/2011, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе роботи по чорновій обробці твердосплавних гребінок згідно наданій схемі креслення Замовника в кількості 100 штук на загальну суму 342 000,00грн. у т.ч. ПДВ 57 000,00грн. (т.1 а.с.112)

Відповідно до п.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Договір № 26/2011 від 01.12.2011 року підписаний директорами ТОВ «Інструмент» і ТОВ «Онікс Компані ЛТД» та скріплений печатками.

На виконання умов договору сторонами підписані акти здачі-прийняття робіт від 29.12.2011 року на суму 64 980,00грн. у т.ч. ПДВ 10 830,00грн., від 26.03.2012 року на суму 37 620,00грн. у т.ч. ПДВ 6 270,50грн. (т.1 а.с.114, 133)

Розрахунок між названими суб'єктами господарювання за послуги проводилися у безготівковій формі. Позивачем до матеріалів справи надані платіжні доручення та виписки з банківського рахунку, які підтверджують перерахування позивачем грошових коштів на рахунок ТОВ «Онікс Компані ЛТД» за чорнову обробку гребінок згідно договору № 26/2011 від 01.12.2011 року. (т.1 а.с.113-115, 134-135)

Крім того, згідно видаткової накладної № 723 від 27.02.2012 року, позивачем отримано від ТОВ «Онікс Компані ЛТД» товар на суму 40 500,00грн. у т.ч. ПДВ 6 750,00грн., а саме заготівки твердосплавних пластин кількістю 20 кг та круг алмазний кількістю 5 шт. (т.1 а.с.169)

Підприємством ТОВ «Онікс Компані ЛТД» виписаний на адресу позивача рахунок-фактура № 27/02.2012 від 27.02.2012 року. (т.1 а.с.167)

За поставлений товар позивачем перераховано на рахунок ТОВ «Онікс Компані ЛТД» суму 40 500,00грн., що підтверджено наявними в матеріалах справи платіжним дорученням № 332 від 27.02.2012 року та банківською випискою за 27.02.2012 року. (т.1 а.с.168, 170)

Також, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (Виконавець) 10.02.2012 року укладено договір № 9/2012, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе роботи по обробці твердосплавних заготовок по кресленням Замовника в загальній кількості 6000 штук на загальну суму 429 600,00грн. у т.ч. ПДВ 71 600,00грн. (т.1 а.с.171)

Відповідно до п.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Договір № 9/2012 від 10.02.2012 року підписаний директорами ТОВ «Інструмент» і ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» та скріплений печатками.

На виконання умов договору сторонами підписаний акт здачі-прийняття робіт від 24.07.2012 року на суму 48 240,00грн. у т.ч. ПДВ 8 040,00грн. (т.1 а.с.173)

Розрахунок між названими суб'єктами господарювання за послуги проводилися у безготівковій формі. Позивачем до матеріалів справи надані платіжні доручення та виписки з банківського рахунку, які підтверджують перерахування позивачем грошових коштів на рахунок ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» за обробку твердосплавних заготовок згідно договору № 9/2012 від 10.02.2012 року. (т.1 а.с.172, 174)

Крім того, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (Виконавець) 09.04.2012 року укладено договір № 11/2012, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе роботи по маркуванню пластин в загальній кількості 1500 штук на загальну суму 86 400,00грн. у т.ч. ПДВ 14 400,00грн. (т.1 а.с.198)

Відповідно до п.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Договір № 11/2012 від 09.04.2012 року підписаний директорами ТОВ «Інструмент» і ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» та скріплений печатками.

На виконання умов договору сторонами підписаний акт здачі-прийняття робіт від 24.07.2012 року на суму 48 240,00грн. у т.ч. ПДВ 8 040,00грн. (т.1 а.с.199)

Згідно видаткових накладних № 720 від 27.01.2012 року, № 219 від 10.05.2012 року позивачем отримано від ТОВ «Онікс Компані ЛТД» товар на суму 26 892,00грн. у т.ч. ПДВ 4 482,00грн., 32 760,00грн. у т.ч. ПДВ 5 460,00грн. відповідно, а саме заготівки твердосплавних пластин, круг алмазний та мікропорошок. (т.1 а.с.226, 240)

Підприємством ТОВ «Онікс Компані ЛТД» виписані на адресу позивача рахунки-фактури № 27/2012 від 27.01.2012 року, № 10/05.12 від 10.05.2012 року. (т.1 а.с.225, 239)

За поставлений товар позивачем перераховано на рахунок ТОВ «Онікс Компані ЛТД» суми 26 892,00грн. та 32 760,00грн., що підтверджено наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 308 від 27.01.2012 року та № 386 від 10.05.2012 року і банківською випискою за 10.05.2012 року. (т.1 а.с.227, 240-241)

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пункту 138.5 статті 138 Податкового кодексу України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що ТОВ «Інструмент» здійснює діяльність - виробництво інструментів.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, придбані у ТОВ «Онікс Компані ЛТД» і ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» послуги і товар позивачем реалізовано на адресу третіх осіб, як покупців: ПАТ «Енергопром - Новочеркаський електродний завод», БЦБВО ПАТ «Укр. Нафта», ПП «Механік», ПАТ «Курнафта Гоголівський ЦБВО», ПП «Техноресурс», Прикарпатське УБР ПАТ «Укрнафта», ВАТ «Укрграфіт», про що свідчать договори укладені позивачем із вказаними підприємствами та складені на виконання цих угод документи: видаткові накладні, рахунки-фактури, митні декларації тощо. (т.1 а.с.88-257)

Згідно пояснень представника позивача щодо реалізації послуг та товарів, отриманих від ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», судом встановлено, що позивачем від здійснення зазначених господарських операцій отримано дохід.

Крім того, представником позивача до матеріалів справи надане письмове пояснення, в якому зазначено, що розмірі кругів 200х20мм та 250х15мм, відповідно вироби які забиралися та доставлялися на адресу позивача достатньо перевозити в звичайній сумці. Отже, ТОВ «Інструмент» самостійно не привозило до вказаних контрагентів товар для чорнової обробки та маркування, оскільки все це здійснювали представники підприємств-контрагентів. ТОВ «Інструмент» має свої складські та виробничі приміщення, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії договору купівлі-продажу частини нежилої будівлі від 13.05.2011 року, акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 13.05.2011 року та технічний паспорт на отримане приміщення від 15.07.2011 року. (т.2 а.с.10-28)

З наведеного слідує, що господарські операції між ТОВ «Інструмент» та ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності позивача, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту для отримання доходу та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

За правилами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У свою чергу в акті перевірки не встановлено відсутність на момент перевірки у позивача таких розрахункових, платіжних та інших первинних документів.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на акти ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Онікс Компані ЛТД» та про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь»», оскільки вказані документи не позбавляють юридичного значення складених ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» первинних документів.

Відповідач також не надав суду доказів, які б свідчили, що ТОВ «Украгро-тек» не мало адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірній операції та не здійснювало фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань.

Стосовно висновків акта перевірки про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та підприємством-контрагентом, суд звертає увагу на наступне.

Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В процесі розгляду справи, відповідачем доказів крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, відповідачем не надавалося.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Крім того, висновок відповідача про нікчемність операцій зроблено ним без використання наданих законодавством повноважень, щодо встановлення суб'єктивної сторони намірів сторін, тобто умислу. Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав для визнання нікчемними правочини, укладені в межах спірних правовідносин між позивачем та його контрагентами, а відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

При вирішенні даного спору суд враховує вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірної господарської операції ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» були зареєстровані як юридичні особі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що свідчать витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Записи про припинення державної реєстрації підприємств відсутні. (т.2 а.с.120-127)

На думку суду, позивач, як покупець, не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність підтверджуючих розрахункових та інших первинних документів, а також використання позивачем придбаного товару та послуг у власній господарській діяльності, висновок акту перевірки про порушення норм Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток є помилковим, а збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток з урахуванням штрафної санкції - протиправним.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статі 14 Податкового кодексу України передбачено, постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Обставина фактичної поставки товару, послуг підтверджується окрім податкової накладної, також первинними документами, що свідчать про придбання послуг з поставки товару позивачем у комерційному відношенні в межах власної господарської діяльності.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вищеперелічені договори, акти здачі-приймання робіт, видаткові накладні, рахунки-фактури мають наведені реквізити первинного документа, зміст та обсяг господарської операції відображено через визначення конкретних заходів в конкретних вимірних кількісних одиницях, вартості, найменування, дат.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 07.06.2013 року № 0000052290 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, доводи відповідача про нікчемність правочинів - договорів про надання послуг та отримання товарів з підприємствами-контрагентами ТОВ «Онікс Компані ЛТД» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Інструмент».

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інструмент» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Головного управління Міндоходів у місті Києві від 07.06.2013 року № 0000052290 яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 70 844,00грн. з якої основний платіж 59 166,00грн. та штрафна санкція у розмірі 11 678,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інструмент» витрати по сплаті судового збору у розмірі 708 гривні 84 копійок.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 20 січня 2014 року.

Постанову у повному обсязі складено 21 січня 2014 року.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.

Суддя О.А. Соколова