Ухвала

від 19.01.2016 по справі 826/16403/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2016 року м. Київ К/800/51794/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Інструмент" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2014 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інструмент" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві,

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Інструмент" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000052290 від 07.06.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.01.2014 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000052290 від 07.06.2013.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено порушення позивачем вимог податкового законодавства вказаного у цьому рішенні, а тому відсутні підстави застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.01.2014 скасовано, прийнято нове рішення, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем доведено обставини, які свідчать про недобросовісність позивача як платника податків, оскаржуване податкове повідомлення - рішення є правомірними, а підстав для його скасування немає.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2014 виправлено описки 1 та 2 абзаці резолютивної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014.

Позивач звернувся з касаційною скаргою про скасування постанови суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

В скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Позивач звернувся з касаційною скаргою про скасування ухвали суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

В скарзі просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ „Онікс Компані ЛТД", ТОВ „Комерційна фірма „Горизонталь" за період з 01.10.2011 по 30.09.2012, за наслідками перевірки було складено акт № 1554/22-90/24379814 від 27.05.2013.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000052290 від 07.06.2013, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 70844 грн.: основний платіж 59166 грн., штрафні санкції у розмірі 11678 грн.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, занижено податок на прибуток на загальну суму 59166 грн.

Між позивачем (замовник) та ТОВ „Онікс Компані ЛТД" (виконавець) 01.12.2011 укладено договір № 26/2011, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе роботи по чорновій обробці твердосплавних гребінок згідно наданій схемі креслення замовника в кількості 100 штук на загальну суму 342000 грн. у тому числі податок на додану вартість 57000 грн.

На виконання умов договору позивачем надано до суду акти здачі-прийняття робіт, рахунок-фактуру № 27/02.2012 від 27.02.2012, видаткову накладну.

Розрахунок між названими суб'єктами господарювання за послуги проводилися у безготівковій формі. Позивачем до матеріалів справи надані платіжні доручення та виписки з банківського рахунку, які підтверджують перерахування позивачем грошових коштів на рахунок ТОВ „Онікс Компані ЛТД" за чорнову обробку гребінок згідно договору № 26/2011 від 01.12.2011.

Також, між позивачем (замовник) та ТОВ „Комерційна фірма „Горизонталь" (виконавець) 10.02.2012 укладено договір № 9/2012, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе роботи по обробці твердосплавних заготовок по кресленням замовника в загальній кількості 6000 штук на загальну суму 429600 грн. в тому числі податок на додану вартість 71600 грн.

На виконання умов договору позивачем надано до суду акт здачі-прийняття робіт, розрахунок за послуги проводилися у безготівковій формі.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціям, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Аналізовані законодавчі положення пов'язують податкові наслідки у тому числі по сплаті (нарахуванню) податку на додану вартість у ціні придбаних товарів (робіт, послуг) з реальним виконанням господарської операції та з наявністю первинних документів (зокрема, податкових накладних), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі її виконання.

Як вбачається з акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС № 531/22.4-13/37817014 від 15.03.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB „Онікс Компані ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин із підприємствами-продавцями та підприємствами-покупцями за період листопад-грудень 2011 року, січень-березень 2012 року, згідно якого встановлено відсутність останнього за своїм місцезнаходженням, не виявлено офісного, складського чи виробничого приміщення, працівників підприємства. Тобто, встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) підприємством та не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємців-постачальників ТОВ „Онікс Компані ЛТД", що свідчить про те, що правочини між останнім та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків, отже, податковий орган зазначив, що ТОВ „Онікс Компані ЛТД" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

В акті ДПІ у Солом'янському районі м. Києва № 7593/22-7/37889322 від 13.11.2012 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Комерційна фірма „Горизонталь" встановлено, що відповідно до протоколу допиту свідка гр. ОСОБА_2 - засновника ТОВ „Комерційна фірма „Горизонталь", він ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності зазначеного товариства не має, документи фінансової звітності підприємства не підписував, статут не складав, зареєстрував підприємство за грошову винагороду.

Крім того, операції ТОВ „Комерційна фірма „Горизонталь" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Керуючись наведеними правилами оподаткування при оцінці податкових наслідків господарських операцій між позивачем та ТОВ „Онікс Компані ЛТД", ТОВ „Комерційна фірма „Горизонталь" суд апеляційної інстанції, враховуючи принцип офіційного з'ясування усіх обставин справи, не обмежилися доводами Інспекції, викладеними в акті перевірки, а ретельно дослідили реальність виконання спірних операцій, що характеризується фактичною наявністю та рухом товарів (робіт, послуг) у рамках взаємовідносин із конкретним заявленим постачальником.

Виконання цих операцій оформлено складенням податковими накладними, а також позивачем надано банківські виписки про оплату придбаного товару в безготівковому порядку.

Дослідивши зазначені первинні документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недостовірність вказаних у них відомостей щодо змісту розглядуваних операцій та порядку їх виконання.

Крім того, як встановлено судами апеляційної інстанції, неможливо ідентифікувати осіб, якими підписано податкові накладні за цими операціями.

У касаційній скарзі вказані обставини скаржником не спростовані.

Таким чином, повно та всебічно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, а також заявлені сторонами доводи, суд дійшов об'єктивного висновку про те, що сукупність обставин свідчить про одержання позивачем необґрунтованої податкової вигоди за операціями із задекларованим контрагентами, а характер, порядок виконання і оформлення розглядуваних операцій підтверджує їх фіктивність.

Порядок виправлення описки у судових рішеннях визначений ст.169 КАС України.

Згідно наведеної законодавчої норми суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала масть у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. До описок відносяться допущені судом помилки при написанні судового рішення, які порушують правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, можливе допущення описки в написанні імен, т.і., які є серйозною перешкодою для розуміння того чи іншого слова чи цифри у тексті, або пропущене слово чи цифра. Тобто виправлення описки не допускає зміни рішення по суті, а також не повинне впливати на зміст судового рішення.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2014 виправлено описки 1 та 2 абзаці резолютивної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014.

Таким чином, ухвалою про виправлення описки не внесені зміни до постанови суду апеляційної інстанції.

Доводи та зміст оскаржуваного рішення не дає підстав для висновку, що судом попередньої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись ст., ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Інструмент" відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2014залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.