Постанова

від 28.09.2006 по справі 9/119/06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/119/06

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.09.06                                                                                               Справа №9/119/06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Кагітіна Л.П.  , Яценко О.М.

при секретарі: Шерник О.В.

за участю представників:

позивача: СакваД.Ю., довіреність №177/102 від 18.08.2006р. – юрисконсульт

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ

на рішення господарського суду Запорізької області від 26.06.2006р. у справі №9/119/06

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ (далі за текстом ДК «Газ України» НАК “Нафтогаз України”)

до відповідача Комунального підприємства теплових мереж «Темп-Східна», м. Пологи Запорізька область (далі за текстом КПТМ «Темп-Східна»)

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за поставлений природний газ.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2006р. ДК «Газ України» НАК “Нафтогаз України” звернулась в господарський суд Запорізької області з позовною заявою до КПТМ «Темп-Східна» про стягнення з останнього 31227,50грн. – заборгованості за поставлений природний газ за договором №06/03-3918ТЕ-13 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій від 31.12.2003р., 2939,13грн. – пені за несвоєчасну оплату спожитого газу за період з 13.09.2005р. по 13.03.2006р., 2185,93грн. – штрафу, 14663,92грн. – інфляційних витрат за період з лютого 2004р. по лютий 2006р., 4970,71грн. – 3% річних за період з 11.02.2004р. по 13.03.2006р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.06.2006р. у справі №9/119/06 (суддя Нечипуренко О.М.) позов задоволено частково, з відповідача на користь ДК «Газ України» НАК “Нафтогаз України” стягнено 31227,50грн. – основного боргу, 14663,92грн. – інфляційних витрат, 4970,71грн. – 3% річних, 2185,93грн. – штрафу. Позовні вимоги в частині стягнення 2939,13грн. – пені на підставі п.5 ст.81 ГПК України залишені без розгляду. Судові витрати покладено на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.

Рішення суду прийнято з посиланням на статті 193, 230, 231 Господарського кодексу України, статті 526, 625 ЦК України та мотивовано наступним. Факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором щодо оплати вартості спожитого природного газу позивачем доведено, доказів погашення заявленої до стягнення позивачем суми заборгованості відповідач не надав. У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань позивачем розраховано та заявлено до стягнення суми інфляційних витрат, 3% річних, штраф, вказані вимоги місцевий господарський суд задовольнив. Позовні вимоги в частині стягнення пені суд залишив без розгляду, оскільки позивач без поважних причин не надав уточнений розрахунок пені, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості визначити правильність нарахування пред'явленої до стягнення суми пені.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням ДК «Газ України» НАК “Нафтогаз України” подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 26.06.2006р. по справі №9/119/06 в частині залишення пені без розгляду і задовольнити позовні вимоги ДК «Газ України» НАК “Нафтогаз України” у повному обсязі. Зазначає, що обґрунтований розрахунок пені міститься в матеріалах справи. Відповідно до умов договору та ст.232 Господарського кодексу України пеня за невиконання договірних зобов'язань нарахована позивачем у відповідності до вимог законодавства та з врахуванням договірних умов. Представник позивача у судовому засіданні 28.09.2006р. підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі.

У відзиві на апеляційну скаргу КПТМ «Темп-Східна» погоджується з вимогами про стягнення з відповідача основного боргу. Просить суд апеляційної інстанції виключити з позову заявлених до стягнення суму пені, інфляційних витрат та 3% річних, оскільки сплата вище вказаних сум призведе до ще більших фінансових труднощів підприємства. Також вказує, що між відповідачем та ДК «Газ України» НАК “Нафтогаз України” підписано договір на погашення та перерахування заборгованості минулих років, яка склалась станом на 01.01.2005р. Таким чином за минулий період погашено 157981,05грн. Відповідач не використав наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні 28.09.2006р., про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника КПТМ «Темп-Східна» за наявними матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

У зв'язку з нез'явленням представника відповідача у судове засідання 23.08.2006р. розгляд справи було відкладено до 28.09.2006р. Склад колегії суддів змінювався. Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №2700 від 27.09.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді – Коробка Н.Д. (доповідач), суддів Кагітіна Л.П., Яценко О.М., даною колегією прийнято постанову.

За клопотанням представника позивача судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення та за його згодою у судовому засіданні 28.09.2006р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

Сутність спору: 31 грудня 2003р. між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України та КПТМ "Темп-Східна" укладено договір №06/03-3918 ТЕ-13 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, відповідно до умов якого позивач (Постачальник) зобов'язався в період з 01 січня по 30 квітня 2004 року передати відповідачу (Покупцю) природний газ в обсязі 980000 куб. м, а останній прийняти та оплатити його вартість.

30 вересня 2004 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору на постачання природного газу № 06/03-3918 ТЕ-13, в якій домовились, що Постачальник передає Покупцю в період з 01 жовтня по 31 грудня 2004 року природний газ в обсязі до 1062000 куб. м.

Згідно із п.6.1 договору, оплата здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника протягом місяця поставки 100% вартості фактично спожитих та протранспортованих обсягів газу. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за звітним місяця.

Посилаючись на неналежне виконання умов договору в частині оплати отриманого газу позивач звернувся до господарського суду про стягнення з КПТМ "Темп-Східна" 31227,50грн. – основного боргу. Також за несвоєчасну оплату спожитого газу позивачем розрахована та заявлена до стягнення пеня у розмірі 2939,13грн., штраф у розмірі 2185,93грн., інфляційній витрати у розмірі 14663,92грн. та 3% річних у розмірі 4970,71грн. Стягнення вказаних сум з підстав зазначених вище стало предметом спору у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області частковому скасуванню, з наступних підстав.

Правовідносини сторін врегульовано договором №06/03-3918 ТЕ-13 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій від 31.12.2003р.

З аналізу тексту даного договору вбачається, що за своєю правовою природою він є договором поставки, у зв'язку з цим правовідносини, які з нього випливають, повинні регулюватися главою 23 ЦК Української РСР.

На час укладення спірного договору, виконання зобов'язань по ньому, діяли норми Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963р.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003р, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки відносини щодо оплати отриманого природного газу продовжують існувати після набрання чинності Цивільним кодексом України (з 01.01.2004р), відповідач не надав доказів погашення заборгованості у повному обсязі, до спірних відносин слід застосовувати положення Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. та норми Господарського кодексу України, відповідно до п.4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України.

Взяті на себе за договором зобов'язання позивач виконав належним чином, в період січень - березень 2004р. та в грудні 2004 р. відповідачу було передано 903,833 тис. м3 природного газу на загальну суму 218275,66 грн.

Факт отримання зазначеного об'єму підтверджується наявними в матеріалах справи актами передачі-приймання природного газу за січень 2004 року від 31.01.2004, за лютий 2004 року від 29.02.2004, за березень 2004 року від 31.03.2004, за грудень 2004 року від 31.12.2004. (а.с.19-22). Вказані акти підписано та скріплено печатками підприємств.

Відповідач зобов'язання щодо оплати отриманого газу виконав частково, в сумі 187048,16 грн. Таким чином на час судового розгляду спору сума заборгованості відповідача по оплаті за спожитий газ за договором № 06/03-3918 ТЕ-13 склала 31227,50 грн.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічний припис містить і стаття 526 ЦК України.

Остаточні розрахунки за використаний природний газ відповідачем у встановлений Договором термін здійснені не були, що стало причиною виникнення заборгованості та порушення прав позивача.

Факт невиконання відповідачем зобов'язання по договору щодо оплати вартості спожитого природного газу в сумі 31227,50 грн. позивачем доведений у судовому засіданні, підтверджений матеріалами справи, не заперечується відповідачем, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно із частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України у випадку, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, за порушення строків виконання зобов'язання понад тридцять днів стягується штраф у розмірі семи відсотків вартості товарів, з яких допущено прострочення.

В представленій суду довідці про внесення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 13920/05 зазначено, що форма власності ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" є державною. Також, як слідує з розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.03.2005 № 64-р, НАК "Нафтогаз України" відноситься до підприємств державного сектору економіки.

Позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання нараховано відповідачу штраф в сумі 2185,93 грн. (7% від простроченої суми).

За таких підстав колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення вказаної суми штрафу, правильність розрахунку перевірена у судовому засіданні, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, також три відсотки річних з простроченої суми.

Позивачем за неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання заявлено до стягнення 14663,92 грн. інфляційних витрат. Вказана сума нарахована за весь час прострочення - за період з лютого 2004 року по лютий 2006року, суду представлено обґрунтований розрахунок пред'явленої до стягнення суми. З огляду на викладене, колегія суддів вважає заявлені в цій частині позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, заснованими на законі.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних від основного боргу, які складають 4970,71 грн.

Розрахунок суми 3% річних позивачем здійснено за період прострочення з 11.02.2004р. по 13.03.2006р., колегією суддів перевірено правильність розрахунку. Відтак, позовні вимоги в цій частині судом задовольняються у повному обсязі.

У відповідності із ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити при порушенні ним правил здійснення господарської діяльності, невиконанні або неналежному виконанні господарського зобов'язання.

Згідно ч.6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Позивачем за прострочення зобов'язання нарахована пеня в сумі 2939,13 грн. за період з 13.09.2005 року по 13.03.2006 року. Позивач посилається на п.7.5 договору № 06/03-3918 ТЕ-13, в якому сторони обумовили, що штраф та пеня нараховуються постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Місцевий господарський суд залишив вимоги по стягненню пені без розгляду, на підставі п.5 ст.81 ГПК України, та зазначив, що позивач без поважних причин не надав уточнений розрахунок пені, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості визначити правильність нарахування пред'явленої до стягнення суми пені.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до п.5 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

В матеріалах справи міститься розрахунок пені (а.с.3), позивачем зазначена підстава її нарахування, вказано період нарахування. За таких підстав місцевий господарський суд мав можливість (повинен був) перевірити розмір заявленої до стягнення суми пені і вирішити питання про її стягнення, а не залишати позов, в цій частині, без розгляду.

Перевіряючи обґрунтованість заявленої до стягнення суми пені та задовольняючи вказані вимоги, колегія суддів виходить з наступного: Пеня заявлена до стягнення в період з 13.09.2005р. по 13.03.2006р., тобто з урахуванням умов договору (пункти 7,2, 7,5) та статті 231 Господарського кодексу України. З 10.08.2005р. по 10.06.2006р. облікова ставка НБУ склала 9,5%., подвійна 19%. В період з 13.09.2005р. по 21.10.2005р. – часткова оплата заборгованості відповідачем (39днів) пеня склала 869,85грн., в період з 21.10.2005р. по 13.03.2006р. (142дні) пеня склала 2308,27грн., разом 3178,12грн. Позивачем заявлена до стягнення пеня у розмірі 2939,13грн., за таких підстав заявлена позивачем вимога про стягнення пені у розмірі 2939,13грн. підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на підписаний між позивачем договір про погашення та перерахування заборгованості минулих років, не звільняє підприємство відповідача від оплати заборгованості за договором та сплати інфляційних витрат, 3% річних, пені та штрафу, визначених законом.

За таких обставин та у зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо скасування рішення господарського суду Запорізької області в частині залишення вимог по стягненню пені без розгляду.

Судові витрати, згідно зі ст.49 ГПК України, слід віднести на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 101-105 Господарського процесуального Кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 26.06.2006р. у справі №9/119/06 скасувати частково і резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж «Темп-Східна», м. Пологи Запорізька область на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ 31227,50грн. – заборгованості за поставлений природний газ за договором №06/03-3918ТЕ-13 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій від 31.12.2003р., 2939,13грн. – пені, 2185,93грн. – штрафу, 14663,92грн. – інфляційних витрат, 4970,71грн. – 3% річних, 559,87грн. – державного мита за розгляд справи у господарському суді Запорізької області, 118грн. – витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, 51грн. державного мита за розгляд справи у Запорізькому апеляційному господарському суді.»

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Запорізької області.

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  

 Кагітіна Л.П.  Яценко О.М.