Рішення

від 26.06.2006 по справі 9/119/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/119/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.06                                                                                        Справа №  9/119/06

Суддя   Нечипуренко О.М.

Позивач:Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”,04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1

Відповідач:Комунальне підприємство теплових мереж “Темп-Східна”, 70600, Запорізька обл., м. Пологи, вул. Робоча, 4

Представники:

Суддя Нечипуренко О.М.

Від позивача:                 Забава С.В.  представник за довіреністю №306/102 від 29.12.2005 р.

Від відповідача:       не з'явився

Сутність спору:

До господарського суду Запорізької області звернулась дочірня компанія “Газ України” національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (далі позивач або ДК “ Газ України”) з позовною заявою про стягнення з комунального підприємства теплових мереж “Темп-Східна” (далі відповідач або КП ТМ “Темп-Східна”) 55 987,19 грн., які складаються з 31227,50 грн. –основної заборгованості за спожитий природний газ за січень-березень та грудень 2004 року, 2 939,13 грн. –пені, 2 185,93 грн. –7% штрафу, 14 663,92 грн. –втрат від інфляції, 4970,71 грн. –3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.03.2006 порушено провадження по справі, розгляд якої призначено на 19.04.2006. У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача слухання справи відкладалось на 25.05.2006, потім на 19.06.2006, про що сторони повідомлялись відповідними ухвалами  суду.  Ухвалою голови господарського суду від 25.05.2006 строк вирішення спору у справі № 9/119/06 продовжено на один місяць.

В судовому засіданні 19.06.2006 оголошено перерву до 26.06.2006 для підготовки повного тексту рішення суду.

Позивач заявив клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судових засіданнях  позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позові. Як на підстави для стягнення послався на умови договору № 06/03-3918  ТЕ-13 від 31.12.2003р., ст. ст. 11-16, 258, 525, 526, 530, 550-552, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216-217, 231, 264-265 Господарського кодексу України. Виникнення заборгованості пояснює частковою оплатою відповідачем поставленого газу за січень-березень та грудень 2004 року.

Відповідач ухвали суду не виконав, свого представника в судові засідання не направив, відзив та інші витребувані судом документи не представив; про час і  місце проведення судових засідань був повідомлений належним чином ухвалами суду за адресою державної реєстрації.

Спір розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та надані оригінали документів, заслухавши представника позивача,

                                суд встановив:

31 грудня 2003 року між  ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз  України і  КПТМ “Темп-Східна” укладено  договір № 06/03-3918 ТЕ-13 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язався в період з 01 січня по 30 квітня 2004 року продати відповідачу (покупцю) природний газ в обсязі 980 000 куб. м, а останній прийняти та оплатити його вартість.

30 вересня 2004 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору на постачання природного газу № 06/03-3918 ТЕ-13, в якій домовились, що продавець здійснює постачання природного газу покупцю також в період з 01 жовтня по 31 грудня 2004 року в обсязі до 1 062 000 тис. куб. м.

Згідно із  п.6.1 договору, оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника протягом місяця поставки 100% вартості фактично спожитих та транспортованих обсягів газу. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за звітним місяця.

Взяті на себе за договором зобов'язання позивач виконав належним чином, в період січень –березень 2004р. та в грудні 2004 р. відповідачу було передано 903,833 тис. м3 природного газу на загальну суму 218 275,66 грн.

Факт отримання зазначеного об'єму підтверджується наявними в матеріалах справи актами передачі-приймання природного газу за січень 2004 року від 31.01.2004, за  лютий 2004 року від 29.02.2004,  за березень 2004 року від 31.03.2004,  за грудень 2004 року від 31.12.2004.  

Відповідач зобов'язання щодо оплати отриманого газу виконав неналежним чином – частково, в сумі 187 048,16 грн. Таким чином на час судового розгляду спору сума заборгованості відповідача по оплаті за спожитий газ за договором №  06/03-3918 ТЕ-13 склала 31 227,50 грн.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (набув чинності 01.01.2004р.), Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки відносини щодо постачання і оплати використаного природного газу продовжують існувати після набрання чинності Цивільним кодексом України (з 01.01.2004р), до спірних відносин слід застосовувати положення Цивільного кодексу України та норми Господарського кодексу України, відповідно до п.4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України.

У відповідності із ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічний припис містить і ст.. 526 ЦК України.

Остаточні розрахунки за використаний природний газ відповідачем у встановлений Договором термін здійснені не були, що стало причиною виникнення заборгованості та порушення прав позивача.

Факт невиконання відповідачем зобов'язання по договору  щодо оплати вартості спожитого природного газу в сумі 31 227,50 грн. позивачем доведений у судовому засіданні, підтверджений матеріалами справи, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно із частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України у випадку, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, за порушення строків виконання зобов'язання понад тридцять днів стягується штраф у розмірі семи відсотків вартості товарів, з яких допущено прострочення.

В представленій суду довідці   про внесення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 13920/05  зазначено, що форма власності ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” є державною. Також, як слідує з  розпорядження КМУ від 12.03.2005 № 64-2,  НАК “Нафтогаз України” відноситься до підприємств державного сектору економіки.

Позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання нараховано відповідачу штраф  в сумі 2 185,93 грн. (7% від простроченої  суми).

Суд дійшов висновку, що вказані вимоги заявлені обґрунтовано, правильність розрахунку перевірена у судовому засіданні, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, також три відсотки річних з простроченої суми.

Позивачем за неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання заявлено до стягнення  14 663,92 грн. втрат від інфляції. Вказану суму нараховано за весь час прострочення -  за період  з лютого 2004 року по лютий 2006 року, суду представлено обґрунтований розрахунок пред'явленої до стягнення суми.

З огляду на викладене, суд вважає заявлені в цій частині позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, заснованими на законі і задовольняє їх у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних від основного боргу, які складають  4 970,71 грн.

Розрахунок суми 3% річних позивачем здійснено за період прострочення з 11.02.2004 року по 13.03.2006 року, в судовому засіданні судом перевірено правильність розрахунку.

При таких обставинах, позовні вимоги в цій частині судом задовольняються у повному обсязі.

У відповідності із ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити при порушенні ним правил здійснення господарської діяльності, невиконанні або неналежному виконанні господарського зобов'язання.

Позивачем за прострочення зобов'язання нарахована пеня в сумі 2939,13 грн. за період з 13.09.2005 року по 13.03.2006 року. При цьому позивач посилається на п.7.5 договору № 06/03-3918 ТЕ-13, в якому сторони обумовили, що штраф та пеня нараховуються постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.  Суд вважає, що заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають залишенню без розгляду згідно п.5 ст. 81 ГПК України, виходячи з наступного:

Позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за спожитий газ, яка виникла за такі періоди: за  січень-березень 2004 року та за грудень 2004 року.

Суд вважає, що у даному випадку пеня за прострочення виконання зобов'язання повинна нараховуватись по кожному періоду заборгованості окремо (в залежності від суми заборгованості, що виникла за цей період). Суду представлено  розрахунок пені, здійснений виходячи із загальної суми заборгованості –31 227,50 грн., який судом до уваги не приймається з огляду на вищевикладене.

Ухвалою про порушення провадження у справі від 27.03.2006 суд  зобов'язав позивача уточнити позовні вимоги в частині нарахування штрафних санкцій відповідно до норм чинного законодавства. В ухвалі про відкладення розгляду справи від 25.05.2006 міститься повторна вимога суду про уточнення позовних вимог.

Позивач вимоги суду не виконав, уточнений розрахунок суми пені суду не представив, у зв'язку із чим суд позбавлений можливості визначити, чи правильно нарахована позивачем пред'явлена до стягнення сума пені.

При таких обставинах, суд   залишає без розгляду позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

          Керуючись ст. ст. 44, 49, 81 п. 5,  82-85 ГПК  України, суд, -                    

В И Р І Ш И В :

1. Позов  задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства теплових мереж “Темп-Східна” (70600, Запорізька обл., м. Пологи, вул. Робоча, 4, р\р 2600019724 в ЗЗОД АППБ “Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 32232042) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 1, р/р 260313013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) 31 227 грн. 50 коп. – основного боргу, 14 663 грн. 92 коп. –втрат від інфляції, 4 970 грн. 71 коп. – 3% річних, 2 185 грн. 93 коп. –штрафу, 530 грн. 48 коп. –витрат на сплату державного мита, 111 грн. 81 коп. –витрат на інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу. Видати наказ.

3. Позовні вимоги в частині стягнення 2 939 грн. 13 коп. пені –залишити без розгляду.

                     Суддя                                              О.М.  Нечипуренко