Постанова

від 23.08.2006 по справі 14/68/06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/68/06

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.08.06                                                                                       Справа №14/68/06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Шевченко Т. М.  , Юхименко О.В.

при секретарі: Соколов А.А.

За участю:

представника позивача:     Колесников А.В., дов. б/н від 07.04.2006р.

представника відповідача: Лоцман Я.О., дов. б/н   від 26.12.2005р.  

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЗСУ-124  “Стальконструкція”, м.Запоріжжя  

на рішення господарського суду Запорізької області від 07.07.2006 року у справі № 14/68/06

про стягнення суми

встановив:

                 Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.07.2006 року у справі №14/68/06 (суддя Хоролец ТГ.) позовні вимоги  Колективного підприємства “ЕДАС” м. Запоріжжя    задоволенні в повному  обсязі.  З відповідача на користь позивача  суд стягнув 41403грн.60коп. безпідставно отриманих коштів, 414грн.04коп. держмита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового  процесу. Судом  першої  інстанції встановлено, що на виконання  умов договору  підряду №16  від 01.04.2004р позивач  з жовтня 2004року по лютий 2005року здійснив  передбачені  договором роботи, вартість яких  склала 41403грн 60коп.  Відповідач  свої  обов'язки  по оплаті  підрядних  робіт не виконав.

            В зв'язку з визнанням господарським судом Запорізької області  зазначеного договору неукладеним (Ухвала суду від 03.05.2006року по справі № 7/112/06),  не сплачені Відповідачем грошові кошти за виконані Позивачем ремонтні роботи в сумі 41403грн.60коп. по дійсній справі визнані судом безпідставно набутим майном. Посилаючись на ст. 1212 Цивільного кодексу  України суд визнав законними та обґрунтованими вимоги позивача і задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

             Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю ЗСУ-124 “Стальконструкція” м. Запоріжжя  – відповідач у справі, звернувся з апеляційною скаргою. Заявник вважає,  що  при винесенні рішення  господарським  судом  було порушено норми матеріального та процесуального права, до того ж неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.  Зокрема зазначає, що згідно ч.8 ст. 181 ГК України договір, що неукладений, свідчить про те, що сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, в тому числі і про строк виконання своїх обов'язків. Якщо строк  виконання боржником  обов'язку не встановлений, Позивач повинен був у порядку, визначеному ч.2 ст.530 ЦК України, пред'явити вимогу Відповідачу, а Відповідач повинен був виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства. Судом ці обставини, на думку        заявника апеляційної скарги, не досліджені взагалі. Таким чином, на його думку винесене рішення є необґрунтованим та незаконним і підлягає скасуванню.

За вказаних обставин, просить рішення господарського суду Запорізької області від 07.07.2006 р у справі №14/68/06 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові Колективному підприємству “ЕДАС” до ТОВ “ЗСУ-124 Стальконструкція” відмовити.

    Апеляційна скарга ТОВ “ЗСУ-124 Стальконструкція” м. Запоріжжя  була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 23.08.2006 року.

Розпорядженням Заступника Голови Запорізького апеляційного господарського суду №2404 від 22.08.2006 року справа № 14/68/06 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий:   Коробка Н.Д. (доповідач), судді:  Шевченко Т.М. та Юхименко О.В.

Представник ТОВ ЗСУ-124 “Стальконструкція” м.Запоріжжя в судовому засіданні підтримав  вимоги, викладені в апеляційній  скарзі.

У відзиві  на апеляційну  скаргу та в усних  поясненнях наданих суду представник  позивача заперечує  проти  доводів  апеляційної  скарги та вказує  на те, що ст. 1212 ЦК України (якою Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги) не передбачає обов'язку направлення  вимоги. Відповідач набув та зберігав майно Позивача фактично з моменту підписання  актів виконаних робіт форми №КБ-2 та довідок про їх вартість форми №КБ-3. Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У випадку невиконання цього зобов'язання майно підлягає стягненню у судовому порядку.

Крім того, Позивач зазначає, що на адресу Відповідача була направлена претензія від 14.09.2005р. №2 з вимогою погасити заборгованість за виконані  підрядні роботи по договору підряду. Цей факт на думку Позивача, спростовує доводи заявника апеляційної скарги про те, що йому не направлялась вимога про сплату грошових коштів. Вважає, що в даному випадку не має значення  коли ця вимога була заявлена - до винесення ухвали господарського суду про визнання договору неукладеним, чи після того.

За вказаних обставин,  просить рішення  господарського суду залишити  без змін, скаргу без  задоволення.

    За клопотанням представників сторін, судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами. За їх згодою судове засідання  закінчено оголошенням вступної та резолютивної частин постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

               Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів прийшла до висновку ,що позов підлягає задоволенню, але з інших мотивів, ніж зазначено в рішенні,  виходячи з наступного:

            14 лютого 2006 року Позивач звернувся до господарського суду Запорізької області  з позовом про стягнення з ТОВ “ЗСУ-124 “ Стальконструкція” згідно договору підряду від 01.04.2004р. №16 основного боргу в сумі 41473грн.11коп.,суми втрат від інфляції 3456грн. та пені в сумі 18112грн.98коп.

          В зв'язку з тим, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.05.2006р. по справі № 7/112/06 встановлено, що сторонами  в договорі підряду від 01.04.2004р. №16 не досягнуто згоди з усіх істотних умов, внаслідок чого договір підряду є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, Позивач по справі № 14/68/06 в порядку ст. 22 ГПК України, змінив підставу та суму заявлених позовних вимог, а саме: загальну суму вартості виконаних підрядних робіт  41473грн.11коп. за актами №55 за жовтень 2004р.на суму  11415грн.60коп., № 55 за листопад 2004р. на суму 9782грн.40коп.,  № 57 за грудень 2004р. на суму 16226грн.40коп.,№ 58 за лютий 2005р. на суму 3979грн.20коп. просив вважати безпідставно збереженим майном. Посилаючись на ст.ст.526 та 1212 ЦК України та саме на підставі зазначених актів виконаних робіт просив стягнути з Відповідача 41473грн.11коп.

            Відповідач факт виконання робіт на заявлену в позові суму визнає, але вважає, що строк  для  сплати виконаних робіт, згідно ст. 530 ЦК України не настав, оскільки Позивач з вимогою про повернення безпідставно набутого майна не  звертався.

            Посилаючись на ст. 1212 ЦК України суд першої інстанції встановив, що   з моменту встановлення судом по справі № 7/112/06 факту про не укладення договору підряду у відповідача відпала будь-яка підстава зберігати спірне майно-грошові кошти, так як з моменту винесення ухвали  та набрання нею чинності, зазначене майно вже є як безпідставно набутим. Позов задоволено в сумі 41403грн.60коп. з врахуванням допущеної Позивачем арифметичної помилки.

            Підтримуючи висновок господарського суду про задоволення позову  в стягненій сумі колегія суддів апеляційної інстанції зауважує на слідуючому:

            Відповідно до ст.11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки  виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

            Також ч.2 ст.509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

            Як  встановлено  судом  першої  інстанції та  підтверджується залученими до справи актами  приймання  виконаних  робіт, позивач  в період з жовтня 2004р. по лютий 2005р. здійснив  підрядні роботи на  загальну  суму  41403грн.60коп. та передав  їх Відповідачу, а Відповідач прийняв їх виконання. Факт прийняття виконаних робіт підтверджено підписом уповноваженої Відповідачем особи та ним не заперечується.

               За таких обставин,  колегія суду апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що дії сторін свідчать про виникнення між ними зобов'язальних відносин з підряду. Прийнявши за актами, в яких зазначено вид робіт, їх об'єми та вартість, виконані підрядні роботи, Відповідач на підставі  вимог ст. 837 ЦК України  зобов'язаний їх сплатити.

               Оцінюючи акти виконаних робіт, суд першої інстанції виходив з їх формальної назви, а не зі змісту, в якому визначено зобов'язання сторін у цій справі.

               Згідно статті 193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається (ст.193 Господарського кодексу України  та ст.525 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник  повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору  або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено звернення Позивача до Відповідача з відповідною претензією №2 від 14.09.2005р.  Заборгованість Відповідач не сплатив.

Доводи заявника по апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються та спростовуються вищенаведеним.

Приймаючи до уваги те, що висновок  суду  першої  інстанції  щодо  стягнення  суми  41403грн.60коп є вірним по суті, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку  про необґрунтованість вимог відповідача  щодо скасування рішення господарського суду.

Відповідно до ст.49 ГК України судові витрати по апеляційній  скарзі  відносяться на заявника – Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗСУ-124 “Стальконструкція. ” м. Запоріжжя.

              На підставі викладеного, керуючись ст. ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

                 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗСУ-124 “Сталь конструкція” м. Запоріжжя залишити без задоволення.

                 Рішення господарського суду Запорізької області від 07.07.2006 року по справі               № 14/68/06 залишити без змін.

Постанова оформлена відповідно до ст. 84 ГПК України 29.09.2006 року.          

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  

 Шевченко Т. М.  Юхименко О.В.