Ухвала

від 04.02.2014 по справі 2а-12640/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12640/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Савченко А.І. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

04 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника відповідачаБорисюк Л.П., Ключковича В.Ю., Собківа Я.М. Гусак О.О. Шаповалової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної адміністрації зв'язку Міністерства транспорту та зв'язку України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Київського міського центру зайнятості до Державної адміністрації зв'язку Міністерства транспорту та зв'язку України про стягнення заборгованості у розмірі 2 870,91 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2011 року Київський міський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної адміністрації зв'язку Міністерства транспорту та зв'язку України в якому просив стягнути з відповідача кошти в сумі 2 870,91 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2011 року позов задоволено.

Стягнуто з Державної адміністрації зв'язку Міністерства транспорту та зв'язку України на користь Київського міського центру зайнятості грошові кошти в сумі 2 870,91 грн.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Під час апеляційного розгляду справи, представником відповідача заявлено клопотання про заміну сторони Державної адміністрації зв'язку Міністерства транспорту та зв'язку України її правонаступником - Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

У відповідності до ст. 55 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про ліквідацію урядових органів» від 28.03.2011 № 346, Державна адміністрації зв'язку була ліквідована.

15.05.2012 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Державної адміністрації зв'язку.

Статтею 2 Указу Президента України «Про Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України» від 30.06.2011 № 717 встановлено, що Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України є правонаступником Державної адміністрації зв'язку - урядового органу, що діяв у складі Міністерства транспорту та зв'язку України (крім прав та обов'язків, пов'язаних із реалізацією функцій у сфері надання послуг поштового зв'язку загального користування).

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає за необхідне допустити процесуальне правонаступництво шляхом заміни Державної адміністрації зв'язку Міністерства транспорту та зв'язку України її правонаступником - Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, який з'явився в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Наказом Заступника Міністра транспорту та зв'язку України від 02.09.2010 № 269-02/К ОСОБА_6 звільнено з посади заступника начальника управління начальника відділу телекомунікаційних мереж Управління стратегії розвитку телекомунікацій Державної адміністрації зв'язку Міністерства транспорту та зв'язку України за пунктом 6 частини 1 статті Закону України «Про державну службу» (порушення присяги державного службовця).

22.09.2010 ОСОБА_6 подано заяву до Дніпровського районного центру зайнятості з проханням надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», на підставі якої наказом від 22.09.2010 № 10368 йому було надано статус безробітного в порядку, визначено статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення» та призначено допомогу по безробіттю відповідно до статей 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пункту 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.

Наказом Дніпровського районного центру зайнятості від 20.12.2010 № 14210 на підставі листа Київського міського центру зайнятості від 15.12.2010 № 11-12487 визнано недійсними прийняті рішення на виконання пункт 2 Наказу від 22.09.2010 № 10368.

Наказом Дніпровського районного центру зайнятості від 20.12.2010 № 14253 скорочено ОСОБА_6 виплату допомоги по безробіттю відповідно до пункту 5 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» на строк до 90 календарних днів з 22 вересня 2010 року по 20 грудня 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2011 у справі № 2а-15798/10/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011, задоволено позов ОСОБА_6 до Державної адміністрації зв'язку Міністерства транспорту та зв'язку України. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної адміністрації зв'язку Міністерства транспорту та зв'язку України від 02.09.2010 № 269-02/К про звільнення ОСОБА_6 із займаної посади. Поновлено ОСОБА_6 на посаді заступника начальника управління начальника відділу телекомунікаційних мереж Управління стратегії розвитку телекомунікацій Державної адміністрації зв'язку Міністерства транспорту та зв'язку України. Стягнуто з Державної адміністрації зв'язку Міністерства транспорту та зв'язку України на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 2 000 грн.

Наказом Державної адміністрації зв'язку Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.05.2011 №125-02/К скасовано наказ Державної адміністрації зв'язку Міністерства транспорту та зв'язку України від 02.09.2010 № 269-02/К та поновлено ОСОБА_6 на посаді заступника начальника управління начальника відділу телекомунікаційних мереж Управління стратегії розвитку телекомунікацій Державної адміністрації зв'язку Міністерства транспорту та зв'язку України з 02.09.2010.

16.06.2011 позивачем на адресу відповідача надіслано лист-претензію № 2155-07/23 з проханням повернути кошти, виплачені ОСОБА_6 за період перебування його на обліку в центрі зайнятості в добровільному порядку.

Листом від 30.06.2011 № 4392/10-03-05 Державна адміністрація зв'язку Міністерства транспорту та зв'язку України повідомила позивача про те, що кошти на повернення виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному ОСОБА_6 кошторисом не передбачені, а також те, що питання про повернення коштів виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг може бути вирішене після визначення правонаступника Державної адміністрації зв'язку.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про зайнятість населення», держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Згідно статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III (далі - Закон № 1533-ІІІ), виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону № 1533-ІІІ, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Згідно абзацу третього підпункту 1 пункту 20 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007, громадяни зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку у разі поновлення безробітного за рішенням суду, що набрало законної сили. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата та номер наказу.

Вивченням матеріалів справи, колегією суддів встановлено, 30.05.2011 Наказом Дніпровського районного центру зайнятості № НТ110530 ОСОБА_6 був знятий з обліку відповідно до пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних у зв'язку з поновленням безробітного на роботі за рішенням суду.

Таким чином, обставиною, яка впливає на умови виплати ОСОБА_6 забезпечення та надання соціальних послуг є наказ Державної адміністрації зв'язку Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.05.2011 № 125-02/К, який був виданий на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва № 2а-15798/10/2670 від 01.02.2011.

За період перебування ОСОБА_6 на обліку в центрі зайнятості йому була виплачена допомога по безробіттю в розмірі 2 428 грн. 72 коп., що підтверджується наданою позивачем довідкою-розрахунком від 15.06.2011 № 2097-07/23, а також оплачена вартість навчання в Інституті післядипломної освіти «УКРСТЕНО» за період з 19.05.2011 по 24.05.2010 згідно договору № 668 від 04.05.2010 в розмірі 442, 19 грн. (довідка Київського міського центру зайнятості від 07.06.2011 № 03-5056), що в сумі складає 2 870, 91 грн.

Згідно ст.ст. 7, 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 34 Закону № 1533-ІІІ, Фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Згідно ч. 4 ст. 35 Закону № 1533-ІІІ, із роботодавця утримуються, зокрема, суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Матеріалами справи підтверджено, що за час перебування ОСОБА_6 на обліку в Дніпровському районному центру зайнятості як безробітного, ним було отримано допомогу по безробіттю в розмірі 2 870,91 грн., яка не була відшкодована позивачу.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність обов'язку у відповідача, як роботодавця виплатити Центру зайнятості суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному ОСОБА_6 у зв'язку з поновленням його на роботі за рішенням суду.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної адміністрації зв'язку Міністерства транспорту та зв'язку України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк В.Ю. Ключкович Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 07.02.2014

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.