Ухвала

від 04.02.2014 по справі 826/12679/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12679/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

04 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000233920 від 30 травня 2013 року,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 листопада 2013 року адміністративний позов Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального ГУ Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 30 травня 2013 року №0000233920.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що правочин позивачем та його контрагентом - ТОВ «Трейд-Ком.Ін» вчинений без мети створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства та одночасно є таким, що суперечить моральним засадам суспільства, тобто є нікчемним, а тому сплачені позивачем кошти неможливо відносити до складу податкового кредиту.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 17 квітня 2013 року по 15 травня 2013 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Центр державного земельного кадастру» з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Трейд-Ком.Ін» за період з 01 лютого 2012 року по 31 січня 2013 року, за результатами якої складено акт від 17 травня 2013 року №534/39-20/21616582, в якому встановлено порушення позивачем п.198.6 ст.198, п.п.201.1, 201.4, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 14976,00 грн., у тому числі за лютий 2012 року на суму 2429,00 грн., березень 2012 року - 1908,00 грн., квітень 2012 року - 347,00 грн., червень 2012 року - 926,00 грн., липень 2012 року - 2429,00 грн., вересень 2012 року - 2429,00 грн., жовтень 2012 року - 3374,00 грн., листопад 2012 року - 347,00 грн., грудень 2012 року - 787,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за результатами господарських операцій з ТОВ «Трейд-Ком.Ін.» віднесено до податкового кредиту за звітні періоди лютий-квітень, червень, липень, вересень-грудень 2012 року відповідно до ст.199 Податкового кодексу України частку у розмірі 69,39% від загальної суми податку на додану вартість (з урахуванням їх часткового використання в оподатковуваних операціях), що становить 14976,33 грн., а частку у розмірі 30,61% - відобразило на рахунку бухгалтерського обліку 15231 «Придбання (виготовлення) будинків та споруд виробничого призначення; Необоротні активи; Капітальний ремонт» з метою їх подальшої амортизації.

Позивачем 22 травня 2013 року було подано до податкового органу заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких листом №9846/10/39-214 від 29 травня 2013 року висновки, викладені в акті від 17 травня 2013 року №534/39-20/21616582, залишено без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі акту перевірки №534/39-20/21616582 від 17 травня 2013 року Міжрегіональним ГУ Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 травня 2013 року №0000233920, згідно якого за порушення п.198.6 ст.198, п.п.201.1, 201.4, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 18720,00 грн., у тому числі 14976,00 грн. за основним платежем та 3744,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

На вищевказане податкове повідомлення-рішення позивачем було подано скаргу до Міністерства доходів і зборів України, за результатами розгляду якої рішенням від 02 липня 2013 року №6017/6/99-99-10-01-15 податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального ГУ Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 30 травня 2013 року №0000233920 залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, всі надані первинні документи містять усі обов'язкові реквізити, матеріалами справи підтверджується виконання та використання виконаних робіт у господарській діяльності позивача, а тому останній правомірно включив суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В силу п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору, укладеного позивачем (замовник) з ТОВ «Пажбуд-505» (підрядник) від 12 січня 2011 року №146/01.11-Р, у другій половині 2011 року були розпочаті роботи з капітального ремонту з переплануванням приміщень і опорядження фасаду будівлі виробничого корпусу літера «Б» за адресою: м.Київ, вул.Народного ополчення, 3.

01 серпня 2011 року між позивачем (замовник) та ТОВ «Трейд-Ком.Ін.» (виконавець) був укладений договір №197/08.11-П, згідно якого виконавець зобов'язується у 2011-2012 роках надати замовнику послуги з технічного нагляду за виконанням ремонтно-будівельних робіт з капітального ремонту з переплануванням приміщень і опорядження фасаду будівлі виробничого корпусу літ.«Б», що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Народного ополчення, 3, які виконуються на об'єкті згідно з договором від 12 січня 2011 року №146/01.11-Р, а замовник, в свою чергу, прийняти та оплати такі послуги.

Вказаний договір був укладений позивачем за результатами проведення конкурсних торгів у відповідності до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (предмет закупівлі - послуги з управління проектами, пов'язаними з промисловим і цивільним будівництвом (послуги з технічного нагляду за виконанням ремонтно-будівельних робіт з капітального ремонту з переплануванням приміщень і опорядження фасаду будівлі виробничого корпусу літ.«Б», що знаходиться за адресою: вул.Народного ополчення, 3, м.Київ - відповідно до технічного завдання). У складі цінової пропозиції ТОВ «Трейд-Ком.Ін.» був наданий пакет документів, в тому числі інформація про відповідність пропозиції технічному завданню, довідки про наявність у підприємства працівників відповідної кваліфікації та матеріально-технічної бази, копії кваліфікаційного сертифікату інженера технічного нагляду серії ІТ № 004048, виданого ОСОБА_2, копії контракту на виконання обов'язків інженера технічного нагляду від 27 травня 2011 року №1К, документальних доказів наявності у підприємства досвіду з надання аналогічних послуг, довідки про відсутність у підприємства податкової і кредиторської заборгованостей, копії виписки та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «Трейд-Ком.Ін.» станом на 27 травня 2011 року та 16 червня 2011 року, копія довідки органу статистики відносно ТОВ «Трейд-Ком.ІН.» станом на 30 травня 2011 року, копії установчих документів та наказу від 16 травня 2011 року № 1К про призначення ОСОБА_3 на посаду директора підприємства.

Замовлення та придбання послуг з технічного нагляду у третьої особи було зумовлено нормативно визначеним обов'язком позивача (як замовника робіт з капітального ремонту об'єкту архітектури) забезпечити такий нагляд протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва відповідно до норм ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність», Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №903, і Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461. Оскільки позивач не мав у своєму штаті відповідних сертифікованих спеціалістів з технічного нагляду за виконанням будівельних і ремонтних робіт, то змушений був задовольнити свої потреби шляхом процедури державної закупівлі у порядку, визначеному Законом України «Про здійснення державних закупівель». За результатами проведення конкурсних торгів, цінова пропозиція ТОВ «Трейд-Ком.Ін.» була розглянута і прийнята позивачем як найбільш приваблива.

На підтвердження виконання умов вищезгаданого договору позивачем надано акти надання послуг з технічного нагляду за виконанням ремонтно-будівельних робіт, в яких зазначається про надання ТОВ «Трейд-Ком.Ін.» послуг з технічного нагляду на відповідному об'єкті на підставі конкретних актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3), оформлених під час виконання договору від 12 січня 2011 року № 146/01.11-Р; акти приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми № КБ-3) за лютий-квітень, червень-грудень 2012 року; податкові накладні; оборотно-сальдової відомості по рахунку бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період з 01 лютого 2012 року по 31 січня 2013 року; банківські виписки, що підтверджують перерахунок коштів на рахунок контрагента.

Крім того, позивачем надано копії трудових договорів, укладених ТОВ «Трейд-Ком.Ін.» з фахівцями щодо виконання комплексу робіт з технічного нагляду за будівельними роботами, а саме: трудовий договір від 27 травня 2011 року - з фізичною особою ОСОБА_2 та трудовий договір від 01 вересня 2012 року - з фізичною особою ОСОБА_4, які мали відповідні кваліфікаційні сертифікати інженера технічного нагляду, що відповідає п.3 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №903. Також позивачем надано витяг з Журналу контроля якості виконаних робіт та матеріалів і виробів, що застосовуються на об'єкті «Капітальний ремонт з переплануванням приміщень будівлі виробничого корпусу літ.«Б» по вул.Народного ополчення, 3, в Солом'янському районі м.Києва» із зазначенням в ньому записів щодо недоліків та їх усунення, вчинених інженерами технічного нагляду ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення понесених витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача грунтуються на актах ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 25 січня 2013 року №354/22-3/37701861 та від 15 березня 2013 року №1008/22-3/37701861 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Трейд-Ком.Ін» за перевіряємий період, з яких вбачається, що ТОВ «Трейд-Ком.Ін.» за податковою адресою не знаходиться (місцезнаходження посадових осіб не встановлено) та відповідно жодні документальні підтвердження по взаємовідносинах з контрагентами-суб'єктами господарської діяльності не надані; за результатами аналізу податкової звітності ТОВ «Трейд-Ком.Ін» виявлено, що виробниче обладнання, транспортні засоби та трудові ресурси на підприємстві відсутні; свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Трейд-Ком.ІН.» від 26 грудня 2011 року №100339882 та від 06 лютого 2012 року №200029085 були анульовані 26 грудня 2011 року та 02 квітня 2013 року за ініціативою податкового органу з підстави внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність підприємства за своїм місцезнаходженням; встановлено відсутність у ТОВ «Трейд-Ком.Ін» об'єктів оподаткування по операціях продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям в розумінні норм п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача на акти ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 25 січня 2013 року №354/22-3/37701861 та від 15 березня 2013 року №1008/22-3/37701861 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Трейд-Ком.Ін», оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Здійснення господарської діяльності контрагентами не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Трейд-Ком.Ін» останнє було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платником податку на додану вартість. В свою чергу, відповідачем не надано доказів відсутності у контрагента позивача спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання укладеного правочину.

Разом з тим, згідно ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо неведення господарської діяльності ТОВ «Трейд-Ком.Ін.» та відсутності реального здійснення договору, укладеного ТОВ «Трейд-Ком.Ін.» та позивачем.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від платника податку - ТОВ «Трейд-Ком.Ін.», встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарської операції, наявності наданих послуг з технічного нагляду за виконанням ремонтно-будівельних робіт та проведення оплати за них, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 30 травня 2013 року №0000233920, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 10 лютого 2014 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.