Ухвала

від 14.01.2014 по справі 820/6144/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2014 р.Справа № 820/6144/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бегунца А.О. , Бенедик А.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2013р. по справі № 820/6144/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Інтертек"

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області , Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції в особі державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Павлюткіної Юлії Леонідівни

про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Інтертек", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції в особі державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Павлюткіної Юлії Леонідівни, в якому просив суд з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог, скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис №14801430013023858 від 12.07.2013 року про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням; визнати дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів щодо відмови в реєстрації податкових накладних: № 4 від 14.06.2013р., №5 від 18.06.2013 р., № 2 від 09.07.2013р., та щодо винесення Рішення №30/18.3-36 від 15.07.2013 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПрАТ «НВП «Інтертек» неправомірними; зобов'язати Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів зареєструвати податкові накладні: № 4 від 14.06.2013р., №5 від 18.06.2013 р., № 2 від 09.07.2013р., Розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної) №6 від 27.06.2013 року, №7 від 27.06.2013 року, №1 від 02.07.2013 року; скасувати Рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів №30/18.3-36 від 15.07.2013 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПрАТ «НВП «Інтертек»; зобов'язати Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м.Харкова Головного управління Міндоходів внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації у якості платника ПДВ ПрАТ «НВП «Інтертек», та видати ПрАТ «НВП «Інтертек» (код ЄДРПОУ 30238202) нове Свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ (за новим номером) на підставі реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація» та рішення про відміну анулювання реєстрації.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 року зазначений адміністративний позов було задоволено частково, а саме: визнано дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів щодо відмови в реєстрації податкових накладних: № 4 від 14.06.2013р., №5 від 18.06.2013 р., № 2 від 09.07.2013р., та щодо винесення Рішення №30/18.3-36 від 15.07.2013 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПрАТ «НВП «Інтертек» неправомірними; зобов'язано Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м.Харкова Головного управління Міндоходів зареєструвати податкові накладні: № 4 від 14.06.2013р., №5 від 18.06.2013 р., № 2 від 09.07.2013р., Розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної) №6 від 27.06.2013 року, №7 від 27.06.2013 року, №1 від 02.07.2013 року; скасовано Рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів №30/18.3-36 від 15.07.2013 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПрАТ «НВП «Інтертек»; зобов'язано Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м.Харкова Головного управління Міндоходів внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації у якості платника ПДВ ПрАТ «НВП «Інтертек», та видати ПрАТ «НВП «Інтертек» (код ЄДРПОУ 30238202) нове Свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ (за новим номером) на підставі реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація» та рішення про відміну анулювання реєстрації; зобов'язано Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції в особі державного реєстратора Павлюткіної Юлії Леонідівни скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис №14801430013023858 від 12.07.2013 року про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: приписи ст. 184 Податкового кодексу України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду в частині задоволення позову та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за ідентифікаційним кодом 30238202, є юридичною особою, яка обліковується в Індустріальній ОДПІ м.Харкова як платник податків, зборів (обов'язкових платежів).

З 23.02.1999 року позивача зареєстровано платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №200030661, виданим ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова.

Між АТ «НВП «Інтертек» та ДПА України укладено договір на № 3654 від 24 січня 2012 року (реквізити угоди про подання звітності в електронному вигляді).

АТ «НВП «Інтертек» на виконання положень абзацу 2 п.201.10 ст.210 Податкового кодексу України направило для реєстрації в «Єдиному реєстрі податкових накладних» засобами електронного документообігу податкові накладні №4 від 14.06.2013р., №5 від 18.06.2013 р., №2 від 09.07.2013р.

Проте вказані податкові накладні не було прийнято податковою службою з підстав наявності помилки : місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

01.07.2013 року позивачем отримало повідомлення від державного реєстратора №890/10-4/13 від 26.06.2013 року щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу до 26.07.2013 року.

Того ж дня позивач надав державному реєстратору реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу, про що зроблено відповідний запис в Державному реєстрі.

Проте, 17.07.2013 року позивач отримав Рішення податкового органу №30/18.3-36 від 15.07.2013 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПрАТ «НВП «Інтертек».

Правовою підставою вказаного рішення визначено пп. «ж» п.184.1 ст.184 ПК України.

18.07.2013 року позивач отримав витяг з ЄДР, з якого вбачається, що 12.07.2013 року державним реєстратором до ЄДР внесено запис №14801430013023858 про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Разом з тим, за наявними матеріалами справи, позивач орендує приміщення з метою використання їх під склад, офіс, виробниче приміщення, на підставі договору суборенди №70 від 28.09.2012 року, який є чинним. Під час провадження господарської діяльності позивач отримував поштову кореспонденцію, в тому числі повідомлення від державного реєстратора №890/10-4/13 від 26.06.2013 року та запити відповідача 1.

Крім того, з витягу з ЄДР станом на 09.07.2013 року судом встановлено, що згідно записів № 14801060009023858 від 02.02.2012 р., № 14801060011023858 від 17.06.2013 р. та № 14801060012023858 від 01.07.2013 р. відомостями ЄДР підтверджено місцезнаходження АТ «НВП «Інтертек» за адресою 61060, м. Харків, пр.50 років СРСР, 171, оф.204

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що рішення відповідачів при їх вчиненні (прийнятті), невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим такі підлягають визнанню неправомірними, а рішення скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до преамбули Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців він регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр або ЄДР) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (ч.1.ст.1 Закону).

Згідно положень ст.16 зазначеного Закону єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Єдиний державний реєстр ведеться на електронних носіях відповідно до державних стандартів, що забезпечують його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами, що складають інформаційний ресурс держави.

Технічні та програмні засоби ведення Єдиного державного реєстру повинні забезпечувати, зокрема: контроль за повнотою внесення записів до Єдиного державного реєстру; передачу відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України повідомлень та відомостей з реєстраційних карток при вчиненні реєстраційних дій, що передбачені цим Законом, у тому числі для постановки на облік, зняття з обліку юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; отримання даних у порядку взаємообміну інформацією відомчих реєстрів органів статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України; достовірність та повноту відомостей з реєстраційних карток; контроль за проведенням реєстраційних дій; оперативну видачу виписок та довідок з Єдиного державного реєстру, а також документальне відтворення процедур державної реєстрації.

У відповідності до положень статті 18 Закону встановлено статус відомостей Єдиного державного реєстру.

Так, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Згідно п.45.2. ст.45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно з ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до п. 12.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну України від 09.12.2011 №1588 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2011 р. за №1562/20300) якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 21) для вжиття заходів, передбачених частиною восьмою статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».

Відповідно до абз. 2 ч. 12, абз. 2 ч. 14 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки; якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Таким чином, повідомлення щодо необхідності подання реєстраційної карти державний реєстратор повинен направити саме поштою із дотриманням правил поштового зв'язку.

Відповідно до п. п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження; відправлення «EMS» - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод; поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, повернення відправнику поштового відправлення, не врученого адресату (зокрема через його відсутність) можливо лише після закінчення терміну зберігання, який становить 1 місяць.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки 01.07.2013 року позивач отримав повідомлення від державного реєстратора №890/10-4/13 від 26.06.2013 року щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу до 26.07.2013 року, та того ж дня надав державному реєстратору реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу, про що зроблено відповідний запис в Державному реєстрі, 12.07.2013 року, у державного реєстратора не було підстав для внесення запису про відсутність позивача за місцезнаходженням.

Відповідно до п.п.«ж» п.184.1 ст. 184 ПК України анулювання реєстрації платника податку проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Пунктом 5.5.2.11 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом МінФін України №1394 від 07.11.2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 р. за N 1369/20107, передбачено, що Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є: повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи - підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (підстава - підпункт "ж" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).

Відповідно до п.184.2 ст. 184 ПК України та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку. Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.

Підпунктами 5.6.1.-5.6.2. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом МінФін України №1394 від 07.11.2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 р. за N 1369/20107, передбачено, що підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для внесення відповідних змін до Реєстру. У разі відміни рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва на підставі реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація" та рішення про відміну анулювання реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

Слід також відзначити, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржувані в даній справі дії рішення відповідачів з урахуванням наведеної норми, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що ними при їх вчиненні (прийнятті), невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим такі підлягають визнанню неправомірними, а рішення скасуванню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 року по справі № 820/6144/13-а в частині задоволення позову прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2013р. по справі № 820/6144/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Бегунц А.О. Бенедик А.П.