Ухвала

від 21.01.2014 по справі 816/5912/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 р.Справа № 816/5912/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Шабанової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2013р. по справі № 816/5912/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробит"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробит", звернулося до суду з адміністративним позовом до відповідача, Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 10.06.2013 №0003482202/106, яким платнику зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 887 945,00 грн., №0003472202/1045, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 405 173,25 грн., №0003492202/1046, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 551 428,75 грн., а також податкового повідомлення-рішення від 05.09.2013 №0005642202/370, яким ТОВ "Добробит" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 543 271,05 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2013р. по справі №816/5912/13-а вимоги позивача були задоволені частково.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 10.06.2013 №0003482202/106, №0003472202/1045 та від 05.09.2013 №0005642202/370.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2013р. по справі №816/5912/13-а відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в позову у повному обсязі, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2013р. по справі №816/5912/13-а прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

У відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень був акт перевірки позивача працівниками відповідача від 18.05.2013 №3786/22.2-12/35868931 (а.с. 23-76 т. 1), в якому зроблені висновки про порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 364 755,00 грн. (за I, III, IV кв. 2011 року на суму 267 272,00 грн. та за I - IV кв. 2012 року на суму 97 483, 00 грн.) та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за II - IV квартали 2011 року в сумі 582 300,00 грн. та за 2012 рік в сумі 305 645,00 грн.;

- пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.1, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено ПДВ за період січень 2011 року - лютий 2012 року та січень-лютий, квітень-липень, вересень-жовтень 2012 року на загальну суму 467 977,00 грн.

Фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень - рішень взято висновок перевірки про заниження позивачем сум податку на прибуток та ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету, за наслідками взаємовідносин із ПП "Фірма "Рембудсервіс". При цьому в якості підстави для такого висновку взято акт Кременчуцької ОДПІ "Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПП "Фірма "Рембудсервіс" за вересень-грудень 2010 року, січень-грудень 2010 року, січень, лютий, квітень-липень, вересень-листопад 2012 року" від 21.01.2013 №424/15.2.05/37015625, відповідно до якого не встановлено наявність у безпосередніх постачальників ПП "Фірма "Рембудсервіс" (по ланцюгу постачання) власних, орендованих, одержаних за договорами лізингу складських, торговельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності. За результатами аналізу взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ПП "Фірма "Рембудсервіс" з урахуванням результатів "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань" та даних "Розшифровки податкових зобов'язань та кредиту в розрізі контрагентів" встановлено, що підприємством включено до податкового кредиту обсяг придбання ТМЦ по контрагентам, які не відображають суми ПДВ у складі податкових зобов'язань, яким у зв'язку з проведеними перевірками зменшено податкові зобов'язання по ПП "Фірма "Рембудсервіс". Відповідач посилається на те, що ПП "Фірма "Рембудсервіс" здійснює діяльність, спрямовану на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, у зв'язку з чим робить висновок про завищення ТОВ "Добробит" валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а також неправомірність включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях отримання послуг від ПП "Фірма "Рембудсервіс", оскільки порушено пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.1, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України. Все це, на думку відповідача, свідчить на користь висновку про те, що угоди, укладені між ТОВ "Добробит" та ПП "Фірма "Рембудсервіс", носять фіктивний характер та не спричиняють ніяких правових наслідків.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 4.1 ст. 4 зазначеного Закону визначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Цією ж нормою визначено склад доходів, які формують його валову частину. До таких відносяться, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) (пп. 4.1.1).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п. 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На даний час правовідносини, що виникають у сфері справляння податку на прибуток підприємств врегульовано розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Так, відповідно до ст. 44.1 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст. 137, на підставі документів, зазначених у п. 135.2 цієї статті, та складаються з:

- доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до п. 135.4 цієї статті;

- інших доходів, які визначаються відповідно до п. 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у п. 135.3 цієї статті та у ст. 136 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.п. 138.4, 138.6 - 138.9, п.п.п.п. 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 цієї статті;

- інших витрат, визначених згідно з п. 138.5, п.п.п.п. 138.10.5, 138.10.6 п. 138.10, п.п. 138.11, 138.12 цієї статті, п. 140.1 ст. 140 і ст. 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у п. 138.3 цієї статті та у ст. 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правовідносини перевіряємого періоду, що пов'язані зі справлянням податку на додану вартість, визначає Закон України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №168/97-ВР) та розділ V Податкового кодексу України.

Так, згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону №168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 7.4.1 ст. 7.4 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Норми аналогічного змісту містить чинний Податковий кодекс України, які закріплено в пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 193.1 ст. 193, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Матеріалисправи свідчать про те, що спірні господарські операції ТОВ "Добробит" з ПП "Фірма "Рембудсервіс" вчинено на підставі договірних відносин з виконання робіт на комплексне обслуговування та утримання будинків та прибудинкових територій.

За договором №196 від 24.06.2008, укладеним між ТОВ "Добробит" та Кременчуцькою міською радою, управитель (ТОВ "Добробит") зобов'язався взяти в оперативне управління за територіальною належністю житловий фонд власника (Кременчуцької міської ради) з метою здійснення кваліфікованого управління, що забезпечить його якісне утримання, обслуговування, поточний ремонт, працездатність його технічного обладнання, належного санітарного стану прибудинкових територій і контроль за своєчасним наданням комунальних послуг їх виконавцями з метою створення належних умов проживання громадян в переданому в оперативне управління житловому фонді. Відповідно до п. 4.3.2 даного договору управитель має право залучати до виконання робіт і послуг з утримання та поточного ремонту житлового фонду третіх осіб (а.с.95-101 т. 1).

29.12.2010 у зв'язку з необхідністю своєчасного та якісного виконання взятих на себе зобов'язань за договором №196 від 24.06.2008, між ТОВ "Добробит" (Замовник) та ПП "Фірма "Рембудсервіс" (Підрядник) було укладено договір №4 на комплексне обслуговування та утримання будинків та прибудинкових територій (а.с. 107-117 т. 1). Предметом даного договору є виконання підрядником за дорученням замовника робіт з прибирання прибудинкових територій, прилеглих до будинків, що перебувають в управлінні замовника, з оперативного технічного обслуговування, ремонту та технічної експлуатації електро-, теплоустановок та мереж, систем холодного та гарячого водопостачання, роботи з поточного ремонту конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв. Строк виконання робіт - з 01.01.2011 по 31.12.2011. Додатковою угодою №47/30-12-11 від 30.12.2011 сторонами продовжено дію договору №4 від 29.12.2010 на термін з 01.01.2012 до 29.02.2012 (а.с. 118 т. 1).

Як свідчать матеріали справи, контрагент позивача - ПП "Фірма "Рембудсервіс" (місцезнаходження: вул. Першотравнева, 44, кв. 48, м. Кременчук, Полтавська область, ідентифікаційний код 37015625) відповідно до свідоцтва серія А01 №359782 зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 23.02.2010 (а.с. 161 т. 7), є зареєстрованим платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом №100275701 від 22.03.2010 (а.с. 172 т. 7) та даними офіційного сайту Міндоходів і зборів України (а.с. 18 т. 7). За даними Управління статистики у м. Кременчуці до видів діяльності ПП "Фірма "Рембудсервіс" за КВЕД відносяться: будівництво будівель; діяльність у сфері інжинірингу; виготовлення каркасних конструкцій і покрівель; монтаж металевих конструкцій; штукатурні роботи; оптова торгівля будівельними матеріалами (а.с. 173 т. 7). Відповідно до ліцензії, виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області 29.03.2010, ПП "Фірма "Рембудсервіс" має право на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури терміном дії з 29.03.2010 по 29.03.2013 (а.с. 175-176 т. 7). 05.05.2010 Управлінням Держгірпромнагляду по Полтавській області ПП "Фірма "Рембудсервіс" видано дозвіл на початок виконання роботи підвищеної небезпеки №103.10.53-45.21.1 терміном дії з 05.05.2010 по 04.05.2013 (а.с. 177 т. 7).

Тобто, вступаючи в договірні відносини зі своїм контрагентом, позивач на підставі достовірно встановлених фактів про правосуб'єктність юридичної особи пересвідчився у дієздатності свого майбутнього партнера у сфері послуг з обслуговування житлового фонду. Згідно податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, наданих представником позивача на вимогу суду, за період охоплений перевіркою, на ПП "Фірма "Рембудсервіс" числився у достатній кількості робочий персонал, який згідно штатного розкладу володіє необхідними для виконання умов укладених договорів професіями (а.с. 180-198 т. 7).

29.02.2012 між ТОВ "Добробит" (Замовник) та ПП "Фірма "Рембудсервіс" (Підрядник) укладено Договір №6/29-02-12 на комплексне обслуговування та утримання будинків та прибудинкових територій, який за змістом є ідентичним договору №4 від 29.12.2010 (а.с. 119-131 т. 1).

Відповідно до змісту п. 4.1 Договору №4 від 29.12.2010 та Договору №6/29-02-12 від 29.02.2012 вартість робіт з оперативного технічного обслуговування, ремонту та технічної експлуатації теплоустановок та мереж, систем газопостачання, систем холодного та гарячого водопостачання, водовідведення, а також робіт з поточного ремонту конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього благоустрою, розташованих на прибудинковій території будинків, підготовки житлових будинків до експлуатації в осінньо-зимовий період, є динамічною і підлягає коригуванню в процесі виконання робіт на основі проектно-кошторисної документації, розрахунків ремонтних організацій на додаткові витрати і погоджується сторонами у зв'язку зі змінами діючих нормативних актів. Вартість робіт з прибирання прибудинкових територій, прилеглих до будинків, визначається на основі кошторису, що розроблений та затверджений Замовником.

Обсяг та вид робіт у конкретних періодах відображений у складених ТОВ "Добробит" завданнях, які формувалися як за наслідками обстежень об'єктів переданого в управління житлового фонду здійснених власними силами позивача, так і за повідомленнями мешканців цих будинків, отриманих оператором диспетчерської служби Товариства (а.с. 137-226 т. 1).

На підставі завдань на виконання робіт, про які зазначено вище, підрядником (ПП "Фірма "Рембудсервіс") формувалися реєстри кошторисів на ці роботи по конкретних періодах, які після їх погодження замовником, реалізовувалися шляхом виконання умов договорів №4 від 29.12.2010 та №6/29-02-12 від 29.02.2012 (а.с. 227-249 т. 1, 1-51 т. 2).

Відповідно до п. 4.4 цих договорів Замовник проводить розрахунки з Підрядником за фактично виконані роботи щомісяця у безготівковому вигляді за формою платіжного доручення.

На підтвердження факту оплати за надані підрядником послуги позивач приєднані до матеріалів справи податкові накладні (а.с. 1-221 т. 6), платіжні доручення з призначенням платежу за виконані роботи у відповідному періоді (а.с. 35-85 т. 7), банківські виписки щодо проведення розрахунків у безготівковій формі (а.с. 97-246 т. 5). Заборгованість між контрагентами відсутня.

Умовами вищевказаних договорів (п. 5.2) на підтвердження факту виконання робіт передбачено обов'язок сторін складання актів за формою №КБ-2в, що затверджуються підписами сторін та підписом відповідальної особи будинку, а за відсутності такої 1-3 мешканцями будинку.

На виконання даної умови договорів сторонами були складені та підписані без застережень довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою №КБ-3 та акти приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в, згрупований перелік яких наведено на ст.ст. 13-18 акту перевірки від 18.05.2013.

Відповідач зазначає про недоліки в оформленні актів приймання виконаних будівельних робіт та в податкових накладних, а саме, що акти приймання виконаних будівельних робіт (№1-0-27-3, №5-02-16-1, №70-0-2-7, №11-0-31-1) не містять ідентифікаційного коду виконавця, даних про договір, дати складання, розшифровки підписів; акти №1-035-1, №1-0-35-2 - дати складання, свідчення про виконавця будівельних робіт та замовника. Крім цього податкові накладні, видані ПП "Фірма "Рембудсервіс" за 2012 рік мають невірно заповнений обов'язковий реквізит - назву та номер цивільно-правового договору, оскільки в даних накладних вказаний договір від 29.12.2010 №0004 в той час, коли договір має порядковий номер №4.

Судом першої інстанції були витребувані та залучені до справи спірні документи (а.с. 87-92, 205-247 т. 7), за наслідками вивчення яких було підтверджено обставини зазначені відповідачем.

Проте фактичність наданих послуг з будівельних робіт із благоустрою та прибирання прибудинкових територій, ремонтних робіт, технічного обслуговування, дрібного ремонту, виготовлення лавок, покрівельних робіт, водовідливу води, очищення труб, коронування дерев та інших робіт підтверджується рядом документів, що залучені позивачем до матеріалів справи, а саме: за кожним з фактів виконання певних робіт підрядником складалися акти виконання, які засвідчувалися підписами мешканців відповідного будинку (а.с. 52-245 т. 2, а.с. 1-250 т. 3, а.с. 1-109 т. 4); для зручності документообігу та підтвердження фактичного виконання робіт учасники договору щомісячно складали окремі акти, в яких відображені адреси всіх об'єктів, де виконувались роботи, вид робіт та їх вартість (а.с. 110-254 т. 4, а.с 1-96 т. 5); висновком експертного будівельно-технічного дослідження №75-13 від 26.06.2013, який складено експертом ФОП ОСОБА_1 за заявою ТОВ "Добробит", встановлено, що фактично виконані роботи проведені в житлових будинках, розташованих в м. Кременчуці Полтавської області за адресами: вул. Першотравнева, 57, вул. Першотравнева, 51, вул. Першотравнева, 42-а, вул. Халаменюка, 10 та вул. Шевченка, 36, вказаним в наданих актах приймання виконаних будівельних робіт по цим житловим будинкам (а.с. 222-254).

Слід зазначити, що підставою для позбавлення платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Вимоги до оформлення та змісту податкової накладної визначено ст. 201 Податкового кодексу України, з метою забезпечення практичного застосування якої затверджено форму податкової накладної та порядок її заповнення.

Так, відповідно до п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 01.11.2011 №1379, у графі "Вид цивільно-правового договору" податкової накладної зазначається вид цивільно-правового договору згідно з видом договірних зобов'язань, визначених Цивільним кодексом України. Дата укладання договору проставляється відповідно до вимог пункту 3 цього Порядку.

Пунктом 6.2 та 6.3 Порядку заповнення податкової накладної встановлено, що податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку. Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, зокрема - порушення порядку заповнення податкової накладної.

Пояснюючи обставини написання у податкових накладних виду договору як "Договір про виконання роботи", тоді як в дійсності позивачем були укладені договори на комплексне обслуговування та утримання будинків та прибудинкових територій, представник позивача надав роздруківку комп'ютерної програми, яка використовувалася контрагентом при складенні податкових накладних. Зі скріншотів даної програми видно, що у відповідному меню програми М.Е.DOC відсутній такий вид договору, який фактично був укладений з ПП "Фірма "Рембудсервіс". Разом з цим найближчим за назвою в даному меню є договір на виконання роботи (а.с. 199-200 т. 7).

Наведене свідчить про відсутність умислу на приховання дійсного змісту господарських операцій сторонами договору. До того ж зміст кожної з наданих послуг розкритий у графі кожної з податкових накладних "Номенклатура постачання товарів/послуг продавця", за якими позивач здійснював формування податкового кредиту з ПДВ у перевіряємий період.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Факт здійснення господарських операцій в даному випадку підтверджено наданими позивачем первинними документами, які досліджувалися судом у ході розгляду справи. Контрагент позивача виконав покладені на нього зобов'язання за домовленістю з ТОВ "Добробит", що свідчить про реальність здійснення господарських операцій, а також спростовує твердження податкової інспекції про наявність умислу позивача, направленого на вчинення дій для отримання податкової вигоди в частині штучного формування податкового кредиту та валових витрат.

До того ж відсутність деяких даних у деяких документах не може бути достатнім підтвердженням для висновку про відсутність фактичного здійснення господарської операції в цілому, оскільки такі документи суд оцінює з урахуванням всіх інших письмових доказів, досліджених у судовому засіданні. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, так як з інших даних вбачається, що фактичний рух активів платника податку пов'язаний з його господарською діяльністю мав місце.

Іншим і основним мотивом для висновку про незаконність формування податкового кредиту та валових витрат, Кременчуцькою ОДПІ були взяті висновки перевірки контрагента позивача, оформленої актом Кременчуцької ОДПІ "Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПП "Фірма "Рембудсервіс" за вересень-грудень 2010 року, січень-грудень 2010 року, січень, лютий, квітень-липень, вересень-листопад 2012 року" від 21.01.2013 №424/15.2.05/37015625, яким встановлено порушення податкового законодавства зазначеним підприємством по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками по ланцюгу здійснюваних господарських операцій (а.с. 93-103 т. 7).

Посилання податкового органу на обставини, встановлені в ході перевірки ПП "Фірма "Рембудсервіс" не ґрунтуються на нормах права, оскільки чинним законодавством України господарюючий суб'єкт не обтяжений обов'язком щоразу здійснювати перевірку своїх контрагентів на предмет дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент не виконав свого обов'язку зі сплати податку, або не знаходиться за місцем державної реєстрації, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме відносно цієї особи. Чинне податкове законодавство не ставить право на формування податкового кредиту в залежність від правильності податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від стану розрахунків з бюджетом третіх осіб. Покупець - платник ПДВ не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Наданий представником відповідача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції обвинувальний вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21.05.2013 відносно громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст. 205 ч. 2, ст. 212 ч. 2, ст. 358 ч.ч. 3, 4 Кримінального кодексу України, які створили та придбали з метою прикриття незаконної діяльності ряд юридичних осіб, з якими свого часу співпрацювало "ПП "Фірма "Рембудсервіс", не може бути прийнятий у якості доказу оскільки не має відношення до даної справи, а також даним вироком не встановлено безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку у господарській діяльності ТОВ "Добробит" із "ПП "Фірма "Рембудсервіс" та суб'єктами господарювання, які визнані судом фіктивними.

Таким чином нарахування Кременчуцькою ОДПІ платнику податків податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ було здійснено за відсутності законних підстав, всупереч фактичним обставинам господарських взаємовідносин та без урахування письмових доказів бухгалтерського і податкового обліку, наданих позивачем під час перевірки та до суду, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 10.06.2013 №0003482202/106, №0003472202/1045 та від 05.09.2013 №0005642202/370 підлягають скасуванню.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2013р. по справі № 816/5912/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М. Судді (підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 27.01.2014 р.