Рішення

від 20.05.2009 по справі 50/313

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

50/313

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  50/313

20.05.09

За позовом     державного підприємства «Харківський метрополітен»

до                     закритого акціонерного товариства «ЕкспресПей»

про                  зобов'язання вчинити дії

Суддя   Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача                 Халін С.М.(дов. № 17-4549 від 31.12.2008)

Від відповідача      Масленін О.Б.(керівник)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги державного підприємства «Харківський метрополітен» до закритого акціонерного товариства «ЕкспресПей»про зобов'язання вчинити дії відповідно до договору № 615А/07/2378-12/НВР, а саме: звільнити територію позивача від майна відповідача, що складається з таксоматів у кількості 56 штук.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.04.2009 порушено провадження у справі № 50/313 та призначено її до розгляду на 20.05.2009.

20.05.2009 в судове засідання з'явились  представники позивача  і відповідача, дали пояснення по справі та подали додаткові докази. Представник відповідача у наданих додаткових поясненнях по суті спору визнав заявлені позовні вимоги.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2007 між державним підприємством «Харківський метрополітен» (далі-позивач, метрополітен за договором) та закритим акціонерним товариством «ЕкспресПей» (далі-відповідач, клієнт за договором) було укладено договір на послуги по наданню місць для розміщення таксоматів  № 615А/07/2378-12/НВР (далі - договір).  

Відповідно до умов п.1.1 договору метрополітен зобов'язався за завданням клієнта протягом визначеного в договорі строку надавати за плату наступні послуги - надання місць для розміщення таксоматів, а клієнт зобов'язався оплачувати надані послуги.

Згідно з додатком №1 до вказаного договору, який є його невід”ємною частиною, сторони погодили перелік станцій на конструкціях яких буде розміщено таксомати, зокрема: Героїв праці- 2 шт., Академіка Павлова –2 шт., Академіка Барабашова -2 шт., Київська -2 шт., Пушкінська -2шт., Університет -2 шт., Історичний музей -2шт.,            23 серпня-2 шт., Ботанічний сад –2шт., Наукова -2шт., Держпром -2шт., Архітектора Бекетова -2 шт., Площа Повстання -2шт., Метробудівників ім. Ващенко –2шт.,  Холодна гора –2шт.,  Південний вокзал –2шт.,  Центральний ринок –2шт.,  Радянська –2шт.,  Проспект Гагаріна –2шт.,  Спортивна –2шт.,  Завод ім. Малишева –2шт.,  Московський проспект –2шт.,  Маршала Жукова –2шт.,   Радянської армії – 2шт.,  ім. О.С. Марсельського –2шт.,  Тракторний завод –2шт.,  Пролетарська –2шт.,  Студентська –2шт.,  всього таксоматів –56 штук.

Положеннями розділу 2 договору визначені обов'язки замовника, відповідно до яких замовник повинен надати місця клієнту для розміщення таксоматів, відповідно до їх цільового призначення, згідно з переліком станцій метрополітену на конструкціях яких розміщено таксомати та інші.

Згідно п. 8.1 договору визначено, що даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє з 01.01.2008 до 31.12.2008.

Відповідно до умов п. 7.6 договору, у разі виконання всіх умов договору клієнт має переважне право перед іншими особами на його пролонгацію. В такому випадку клієнт письмово попереджує метрополітен за 20 календарних днів до закінчення терміну дії договору про свої наміри щодо його пролонгації.

Як встановлено судом, умови договору щодо надання місць відповідачу для розміщення таксоматів впродовж всього терміну дії договору виконувалися у повному обсязі, але після закінчення строку договору відповідач своє майно не забрав і таксомати не демонтував, вони продовжують безоплатно та без законних підстав перебувати у позивача

На адресу позивача від відповідача не надходило ніяких заяв та пропозицій щодо пролонгації договору на послуги по наданню місць для розміщення таксоматів  № 615А/07/2378-12/НВР, а також листи позивача № 32-43б від 12.12.2008 та № 02-4462 від 23.12.2008 про врегулювання подальших взаємовідносин сторін залишилися без відповіді.

Таким чином, на дату звернення позивача з позовом до суду відповідачем не були вчинені дії щодо звільнити території позивача від свого майна відповідача.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно положень статті 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень  статуту державного підприємства «Харківський метрополітен»позивач є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, що засноване на державній власності, а майно, яке знаходиться на балансі підприємства є державною власністю і належить йому  на праві повного господарського відання, що підтверджується пунктом 4.2 статуту позивача.

Положеннями ст.136 ГК України передбачено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) та здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна

          Згідно п. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

          Відповідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ст. 386 ЦК України).

Згідно з приписами статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. За змістом цієї статті власник майна має право вимагати усунення перешкод у користуванні цим майном за умови, якщо він має майно у своєму володінні, проте протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати право користування та розпоряджання ним.

Факт невиконання відповідачем умов договору, а саме не вчинення ним  дій щодо звільнення території позивача від свого майна, належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про спонукання відповідача до виконання договірних зобов'язань визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо зобов'язання вчинення дій по виконанню зобов'язань за договорами на послуги по наданню місць для розміщення таксоматів  № 615А/07/2378-12/НВР є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов'язати закрите акціонерне товариство «ЕкспресПей»(01021, м. Київ,      вул. Грушевського, 28/2, н/п № 43; код ЄДРПОУ 34348906) демонтувати 56 таксоматів, які розташовані у пішохідних переходах станцій метрополітену м. Харкова, перелічених у додатку №1 до договору № 615А/07/2378-12/НВР, зокрема  Героїв праці- 2 шт., Академіка Павлова –2 шт., Академіка Барабашова -2 шт., Київська -2 шт., Пушкінська -2шт., Університет -2 шт., Історичний музей -2шт.,  23 серпня-2 шт., Ботанічний сад –2шт., Наукова -2шт., Держпром -2шт., Архітектора Бекетова -2 шт., Площа Повстання -2шт., Метробудівників ім. Ващенко –2шт.,  Холодна гора –2шт.,  Південний вокзал – 2шт.,  Центральний ринок –2шт.,  Радянська –2шт.,  Проспект Гагаріна –2шт.,  Спортивна –2шт.,  Завод ім. Малишева –2шт.,  Московський проспект –2шт.,  Маршала Жукова –2шт.,   Радянської армії –2шт.,  ім. О.С. Марсельського –2шт.,  Тракторний завод –2шт.,  Пролетарська –2шт.,  Студентська –2шт.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «ЕкспресПей»(01021, м. Київ,      вул. Грушевського, 28/2, н/п № 43; код ЄДРПОУ 34348906) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення)  на   користь державного підприємства «Харківський метрополітен»(61012, м. Харків,                            вул. Енгельса, 29;  код ЄДРПОУ 14805918)  витрати по сплаті державного мита в сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.  

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

          Суддя                                                                                     Головатюк Л.Д

Дата підписання рішення 27.05.2009