Рішення

від 28.05.2009 по справі 1/70-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/70-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

28.05.2009                                                                Справа №  1/70-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Губіної І.В. при секретарі О.С.Бєловій, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Спільного українсько-польського підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "Етрус", Львівська область

до Приватного підприємства "Данилевич", м. Херсон  

про   стягнення 41850грн.15коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Грохмаль О.В. - представник, дор. № 108 від 24.04.09р.

від  відповідача - Кривоніс О.В. - представник, дор. від 01.12.08р.

          Спільне українсько-польське підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Етрус" звернулось до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства "Данилевич" залишку заборгованості за отримані продукти харчування по договору від 02.01.2008р. в сумі 9126,40грн., втрат по інфляції - 958,27грн., річних за користування чужими коштами - 205,80грн. та пені в сумі 31559,68грн. На вимогу суду позивачем перераховано розмір пені і до стягнення заявлено 5806,28грн. пені.

          Відповідач з сумою основного боргу, з врахуванням індексу інфляції та річних, згоден. Але просить зменшити суму пені з посиланням на ст. 233 ГПК України.

          Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами по справі  02.01.2008 року укладено договір поставки. Відповідно до умов якого спільне українсько-польське підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Етрус" (постачальник) зобов'язалось на умовах, визначених цим договором передати у власність ПП "Данилевич" (покупець) власну продукцію, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити її вартість.

Пунктами 7.2 і 7.3 договору передбачено, що покупець здійснює оплату продукції  за кожну поставлену партію шляхом перерахування коштів на р.рахунок, протягом 21 календарного дня, з моменту її отримання.

Пунктом 9.4 сторони передбачили нарахування покупцю пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати. Термін дії договору встановлений до 31.12.08р.

На виконання умов договору позивач поставив на адресу покупця продукти харчування на загальну суму 134982,35грн., що підтверджується розхідними накладними - № Рнк00000002579 від 13.05.08р. на суму 30740,10грн.; Рнк00000003030 від 28.05.08р. на суму 19479,04грн.;  Рнк00003755 від 18.06.08р. на суму 21139,42грн.; Рнк00000004154 від 03.07.08р. на суму 20489,52грн.; Рнк00000004345 від 09.07.08р. на суму 19576,84грн. Рнк00000004861 від 25.07.08р. на суму22857,43грн.

Під час звернення з позовом до суду відповідачем перераховано постачальнику товарів 124716грн.54коп., що підтверджено наданими до матеріалів справи виписами з банківського рахунку позивача. На суму 439,41грн. відповідач повернув постачальнику продукцію, в тому числі 31.01.07р. на суму 308,78грн. і 12.09.08р. на суму 130,63грн. Залишився борг в сумі 9126,40грн.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість виконання договору сторонами. Згідно  зі ст.ст. 525, 526 зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом

Аналогічний припис містить ст.193 ГК України, пунктами 1 і 7 якої встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином і в установлений строк відповідно до закону, інших правових актів та договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідачем не у повному обсязі виконані грошові зобов'язання, які на нього покладені договором тобто зобов'язання по сплаті вартості отриманого  товару у порядку та у строк, що встановлені договором, чим порушені умови договору та  норми вказаних вище статей Цивільного та Господарського кодексів України.

Як зазначено вище відповідач отримав  від позивача товар на суму 134282,35грн, однак за неї  розрахувався  частково на суму 125155,95грн. Доказів оплати залишкової суми 9126,40грн. він суду не надав. Підприємство з цією сумою боргу погодився.

Таким чином позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 9126,40грн. за договором є обґрунтованими.

Відповідно ст. 611 цього Кодексу у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені законом або договором.

Ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 процента річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем вірно і з врахуванням вимог цієї статті нараховані втрати по інфляції і річні. Відповідач ніяких заперечень проти їх сум не надав. Тому слід вважати, що він з ними згоден.

Пеня позивачем нарахована з врахуванням положень п.п. 6, ст. 231 і 232 ГК України і відповідно до п. 7.3 договору і складає 5806,29грн.

Суд задовольняє позов в частині стягнення пені частково, а саме в сумі 5806,29грн.

В решті позову в частині стягнення пені суд відмовляє. Клопотання позивача про припинення провадження по справі в зв'язку з його відмовою від позову в частині стягнення пені на суму 25753,39грн. суд відмовляє, так як позивачем перерахування розміру пені здійснено на підставі вимоги суду, яка зазначена була в ухвалі від 10.04.09р. Оскільки її розрахунок був проведений з порушенням п. 6. ст. 231 ГК України та ст. 3 Закону "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та розрахована була не як пеня, а як штраф.

Суд задовольняє клопотання відповідача про зменшення суми пені.

Як випливає з матеріалів справи, відповідачем до звернення позивача з позовом до суду було сплачено 125155,95грн. по вартості отриманого товару і борг залишився тільки в сумі 9126,40грн. Тобто слід врахувати, що в основному грошові зобов'язання виконані відповідачем до надходження позову до суду.

Статті 233 ГК України передбачає, що в разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитору, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язань боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуховують на увагу.

Як визначено судом вище, ступень виконання боржником зобов'язань по договору значно вище, ніж ступень невиконання. Також суд вважає, що нарахована сума штрафних санкцій (5806,29грн.) є великою, порівняно із збитками кредитора, тобто складає більше 50% від суми заборгованості.

Крім того, суд враховує і фінансове становище відповідача. Відповідно до фінансового звіту суб'єкту малого підприємництва (відповідача) за 1 квартал 2009 року, підприємство спрацювало збитково.

За таких обставин суд задовольняє клопотання відповідача та зменшує пеню, яка підлягає стягненню і є обгрунтованою на 50%.

З відповідача також підлягає стягненню держмито  з суми, що підлягає стягненню та вартість інформаційно-технічних послуг.

          З врахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82, п. 3 ст. 83, ст.ст.84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

          1.Позов задовольнити частково.

          2.Стягнути з приватного підприємства "Данилевич" м. Херсон, Бериславське шосе, 4 кв. 180, р.рахунок 2600001008157 в ХФ ВАТ "Кредобанк" м. Херсон, код ЄДРПОУ 35220092, МФО 352413 на користь спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Етрус", Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. Львівська, 11, р.рахунок26007301414373 в Сихівському БВ філії "Львівське УВ ПІБ" МФО 325633, код ЄДРПОУ 23270759 заборгованість з врахуванням індексу інфляції та річних на загальну суму 10290грн. 47 коп., пені в сумі 2903грн. 14 коп. та 279грн. судових витрат позивача.

          3.В решті позову відмовити.

          4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

         Суддя                                                                                      І.В. Губіна

           Дата підписання рішення 29.05.09р.

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України