Ухвала

від 14.02.2014 по справі 801/1182/2012

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 801/1182/2012

У Х В А Л А

Іменем України

14 лютого 2014 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі : головуючого -судді Пустовіт З.П.

при секретарі: Гоноболіній О.І.,

з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бердянську заяву Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7, треті особи управління Держкомзему в м.Бердянську, ОСОБА_8 (правонаступник померлої третьої особи ОСОБА_9) про визнання недійними договорів купівлі-продажу та визнання недійсними і скасування державних актів на право власності на земельні ділянки,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 жовтня 2012 року, ухваленого у зазначеній вище справі, винесено наступне рішення: визнано недійсним договір від 03 серпня 2010 року, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №1030, щодо купівлі продажу земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер правочину №4055181, який укладено між ОСОБА_6 та ОСОБА_4.

Визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЛ 109278, реєстраційний номер 011026500912 від 10.08.2010 року на ім'я ОСОБА_4 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0845га.

Визнано недійсним договір від 03 серпня 2010 року, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №1040, щодо купівлі продажу земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер правочину №4055198, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

Визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЛ 109276, реєстраційний номер 011026500910 від 10.08.2010 року на ім'я ОСОБА_4 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0775га.

Визнано недійсним договір від 03 серпня 2010 року, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №1045, щодо купівлі продажу земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер правочину №4055209, який укладено між ОСОБА_7 та ОСОБА_4.

Визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЛ 109277, реєстраційний номер 011026500911 від 10.08.2010 року на ім'я ОСОБА_4 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0800га.

Визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку ЯК 911528, реєстраційний номер 011026500764 від 02.07.2010 року на ім'я ОСОБА_5 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0800га.

Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» судовий збір по 150 грн.22 коп. з кожного, а всього 751,10 грн.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 22 серпня 2013 року змінено підстави в мотивувальній частині рішення для задоволення позову.

В своїй заяві позивач ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» ставить питання про ухвалення додаткового рішення суду, посилаючись на те, що при зверненні у вересні 2013 року до Управління Держземагентства у Бердянському районі Запорізької області із заявою про скасування державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі у зв'язку з визнанням судом недійсними та скасування правовстановлюючих документів на ділянки, що розташовані за адресами: АДРЕСА_1, у задоволенні заяви було відмовлено листом від 12.09.2013 року, в якому вказано, що для внесення змін до відомостей про земельну ділянку необхідне рішення суду щодо скасування запису в Поземельній книзі. До теперішнього часу рішення суду залишається невиконаним. Тому ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» просив прийняти додаткове рішення у справі, яким визначити спосіб виконання рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30.10.2012 року шляхом зобов'язання державного кадастрового реєстратора Управління Держземагентства у Бердянському районі Запорізької області внести до Державного земельного кадастру відомості: про скасування запису в Поземельній книзі щодо реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2310400000:08:003:0486, що розташована по АДРЕСА_1; про скасування запису в Поземельній книзі щодо реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2310400000:08:003:0489, що розташована по АДРЕСА_1; про скасування запису в Поземельній книзі щодо реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2310400000:08:003:0487, що розташована по АДРЕСА_1; про скасування запису в Поземельній книзі щодо реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2310400000:08:003:0488, що розташована по АДРЕСА_1.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення із зазначених у ній підстав.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 заперечував проти задоволення заяви, посилаючись на те, що позивач просить зобов'язати третю особу здійснити дії по скасуванню записів щодо державної реєстрації земельних ділянок, що не було предметом розгляду у даній справі, це фактично новий спір про право. В п.2 ст.220 ЦПК України мова йде саме про дії відповідача, а не третьої особи, тому просив відмовити у задоволенні заяви.

Заслухавши представників позивача та відповідача, вивчивши матеріали заазначеної справи, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1)стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; 4) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як видно із заяви про ухвалення додаткового рішення, на жодну підставу, передбачену ст.220 ЦПК України, позивач не посилається, мотивуючи свою вимогу лише тим, що управління Держземагенстава у Бердянському районі відмовило в скасуванні державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі за відсутності про це відповідного рішення суду.

Крім цього, з заяви слідує, що позивач просить суд додатковим рішенням зобов'язати Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області здійснити певні дії щодо скасування записів у Поземельній книзі, втім управління Держкомзему в м.Бердянськ (тепер управління Держземагентства) не було залучено відповідачем по справі, а приймало участь як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, проте на третю особу рішенням суду не можна покладати будь-які зобов'язання.

Пунктом 20 постанови №14 Пленуму Верхового Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Позивач в свої заяві фактично висуває нову вимогу, що не була предметом дослідження в судовому засіданні з покладенням обов'язків на третю особу здійснити певні дії.

Також слід вказати, що в заяві про ухвалення додаткового рішення не зазначено конкретно, які ж саме записи необхідно скасувати в Поземельній книзі, яка є документом Державного земельного кадастру, який містить відомості про земельну ділянку, а саме: її кадастровий номер, площу, місцезнаходження, склад угідь, цільове призначення, нормативно-грошову оцінку, дату державної реєстрації земельної ділянки, інформацію про власників (користувачів) відповідно до даних про зареєстровані речові права у Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно тощо. Позивач зазначає в своїй заяві лише кадастровий номер та її розташування.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення по цій справі, що не позбавляє позивача права звернутися до суду із окремим позовом, оскільки вимог про скасування записів про державну реєстрацію земельних ділянок раніше ним не заявлялося і судом не досліджувалися.

Керуючись ст. 220 ЦПК України, п.20 постанови №14 Пленуму Верхового Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Перший Український Міжнародний банк» у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Суддя: З. П. Пустовіт