Постанова

від 12.02.2014 по справі 904/8784/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2014 року Справа № 904/8784/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Пруднікова В.В. -доповідача

суддів:Орєшкіної Е.В., Широбокової Е.В.

секретар судового засідання Євстигнеєва Т.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3, ФОП; паспорт серія НОМЕР_1 від 24.03.98, ;

представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Селтіма" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.13р . у справі № 904/8784/13

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селтіма", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором перевезення у розмірі 18 462,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.13р. (суддя - Мельниченко І.Ф.) позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селтіма" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 заборгованість за договором перевезення автотранспортом у сумі 17 824 грн., а також 1661, 00 грн. судового збору. В решті позову - відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання 12.02.14р. представник відповідача не з"явився, натомість направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку із зайнятісттю уповноваженого представника в іншому судовому засіданні на призначений час та дату. Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів вважає, що відповідач являється юридичною особою, який не був обмежений колом представників та мав можливість направити в судове засідання іншого уповноваженого представника, в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду спору по суті, тому колегія суддів вважає можливим розглянути спір у відсутності представника відповідача за наявними у справі документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕЛТІМА" (експедитор,) та ФОП ОСОБА_3 (перевізник) укладений договір № 887-01 від 18.04.13 року на перевезення вантажів автомобільним транспортом .

Відповідно до п. п. 1.1.1,1.1.2 договору, предметом цього договору є надання послуг з перевезення експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів вантажовласників за дорученням експедитора. Умови кожного перевезення обговорюються в письмовій заявці, яка є невід»ємною частиною договору.

Відповідно до пп. 2.2.8 договору перевізник зобов'язаний не пізніше трьох робочих днів після завершення перевезення надавати експедитору по факсу, а пізніше в оригіналі рекомендованим листом, наступний пакет документів: рахунок, податкову накладну (у випадку якщо перевізник платник ПДВ, акт виконаних робіт (з датою розвантаження авто, зазначеною в CMR, ТТН), копії свідоцтва про реєстрацію платника податку, оригінали ТТН, CMR.

Підставою для оплати є отримання експедитором оригіналів документів, зазначених у пункті 2.2.8 договору. Оплата транспортних послуг перевізника здійснюється експедитором відповідно до умов, вказаних у заявці експедитора (п. 5.2. договору).

Сторонами у встановленому порядку узгоджено заявку на перевезення вантажу №1446 від 07.06.13р. за маршрутом Німеччина, Wetzlar- Україна, м. Запоріжжя.

Вказаною заявкою визначено порядок та строки оплати вартості наданих послуг б/н протягом 5-7 банківських днів за фактом отримання оригінальних документів (рахунок, акт, договір, СМR).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

На виконання умов укладеного договору та підписаної заявки №1446 від 07.06.13р позивачем здійснено перевезення вантажу за маршрутом: Німеччина, Wetzlar- Україна, м. Запоріжжя, що підтверджується наданими доказами, зокрема СMR № 13-А-03135 від 13.06.13р., актом здачі-приймання № 83 від 19.06.2013 на суму 17 824, 00 грн.

Заперечення відповідача про неотримання документів, згідно заявки №1446 від 07.06.13р є безпідставними. Із залучених позивачем до матеріалів справи доказів вбачається, що 11.12.13р. позивачем на адресу відповідача було направлено документи, визначені в п. 2.2.8 Договору, зокрема акт виконаних робіт № 83 від 19.06.2013 р. та рахунок-фактуру № 83 від 19.06..2013 р., СMR № 13-А-03135, що підтверджується фіскальним чеком від 11.12.2013 р. та описом вкладення у ціний лист від 11.12.13р. (а.с. 57).

Докази оплати вартості наданих послуг відповідач не надав. За даних обставин вимоги позивача про стягнення 17 824 грн. боргу судом першої інстанції задоволено правомірно.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 5.5 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату рахунків перевізника згідно договору, заявки, експедитор сплачує пеню в розмір подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день простроченої оплати.

Позивачем нараховано пеню за прострочку виконання грошового зобов»язання за період з 11.07.13р. по 16.10.13р. у сумі 638, 25 грн.. Оскільки строк оплати наданих послуг у відповідача виник після періоду, за який позивачем нарахована пеня, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні вимог в частині стягнення пені у сумі 638, 25 грн.

Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

За змістом пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпеченню позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За викладених обставин рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства. Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не можуть бути підставою для зміни чи скасування оскарженого рішення суду.

керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Селтіма" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.13р . у справі № 904/8784/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від від 24.12.13р . у справі № 904/8784/13 - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у порядку і строки визначені ст. 110 Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя В.В. Прудніков

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

14.02.14