Постанова

від 27.05.2009 по справі 29/538-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/538-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2009 р.                                                           Справа № 29/538-08  

Колегія суддів у складі:                    головуючого судді Погребняка В.Я.

                                                                                        судді Бухана А.І.

                                                                                       судді Шевель О.В.

при секретарі Шкуренко Л.О.

за участю представників сторін:

позивача –Каліновського Д.О. –дов.,

відповідача –Снєжко Н.М. –дов.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№ 1048Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 12 січня 2009 року по справі № 29/538-08

за позовом Акціонерного товариства «Колос», м. Харків

до Приватного підприємства «Марковський і К», м.  Харків

про стягнення 201224,00 грн.

                                              встановила:

Позивач, АТ «Колос», у листопаді 2008 р. звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь 201224,00 грн. збитків та понесені ним судові витрати. Позовна заява мотивована тим, що внаслідок неякісного виконання відповідачем робіт за договорами підряду та неусунення ним в подальшому відповідних недоліків, позивач поніс збитки у вигляді оплати додаткових витрат та додатково оплачених матеріалів на відновлення (ремонт) асфальтобетонного покриття.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12 січня 2009 року по справі № 29/538-08 (суддя Тихий П.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 201224,00 грн. збитків, 2012,25 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, ПП «Марковський і К», з даним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12 січня 2008 року по справі № 29/538-08. В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, невідповідність рішення суду фактичним обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зокрема, відповідач стверджує, що роботи ним виконані якісно та в строки, акти виконаних робіт підписані обома сторонами без заперечень, а від позивача на його адресу не надходило жодних претензій щодо неналежної якості виконаних робіт. Також, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, позивач не повідомив відповідача про ніби-то виявлені недоліки, не запросив останнього для складання відповідного акту та склав такий акт за участю зацікавленої особи. Таким чином, відповідач вважає, що відповідний акт не є належним доказом по справі, а відтак –позовні вимоги не підтверджені належними доказами та безпідставно були задоволені місцевим господарським судом. Також, відповідач додатково зазначив, що під час розгляду справи позивачем не доведено, а судом не встановлено як самого факту неякісного виконання робіт, так і наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення, за яке встановлена відповідальність у вигляді зобов'язання відшкодувати збитки.

Позивач, АТ «Колос», проти вимог апеляційної скарги заперечує, оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що в порушення умов договору відповідачем виконані роботи неякісно, про що стало відомо позивачу під час експлуатації асфальтобетонного покриття. Зазначені обставини, на думку позивача,  підтверджені належними доказами. Залучення ж незалежних експертів при складанні акту є правом замовника, а не його обов'язком, через що такі експерти і не були залучені. Ігнорування ж відповідачем вимог позивача про усунення недоліків позивач розцінив як відмову від усунення таких недоліків, а тому позивачем була залучена стороння організація, з якою укладений відповідний договір.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні повноважних представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегією суддів встановлено наступне:

предметом позовних вимог позивача є стягнення з відповідача збитків внаслідок неякісного виконання останнім робіт за договорами підряду. При цьому, позивач стверджує, що відповідні недоліки ним були виявлені під час експлуатації асфальтобетонного покриття та не могли бути встановлені при звичайному способі їх прийняття (приховані недоліки). Вимога позивача про усунення недоліків залишена відповідачем без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до сторонньої організації, яка виконала комплекс робіт по відновленню (ремонту) асфальтобетонного покриття. Сплачена цій сторонній організації вартість ремонтних робіт і була позивачем заявлена до стягнення з відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, місцевий господарський суд встановив, що вони є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, а тому є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Як свідчать матеріали, між позивачем та відповідачем були укладені договори підряду №10 від 30.06.2007 р. та №12 та від 01.09.2007 р., відповідно до умов яких підрядник (відповідач) зобов'язався виконати роботи, а замовник (позивач) зобов'язався прийняти та оплатити договірні роботи по благоустрою території будинку, що належить позивачу на праві власності та розташований по вул.Кибальчича,45 в м. Харкові.

Згідно домовленості сторін та у відповідності до локальних кошторисів, які є невід'ємною частиною договорів підряду, роботи з благоустрою житлового будинку полягали в асфальтуванні території, призначеної для паркування автомобілів мешканців цього будинку та внутрішніх дорожніх шляхів огорожної території цього будинку. Загальна  площа, яка  була  заасфальтована відповідачем та склала 1090 кв. м. Щодо заперечень відповідача про непередачу йому позивачем відповідної документації – такі заперечення не підтверджені матеріалами справи та, на думку колегії суддів, не стосуються даного предмету спору.

Відповідно до умов вищезазначених договорів роботи були прийняті сторонами згідно актів прийому виконаних підрядних робіт за серпень місяць 2007 р. на суму 82171,20 грн/ по договору № 10 від 30.07.2007 р. та за листопад місяць 2007 р. на суму 96337,20 грн. по договору № 12 від 18.10.2007 р. Відповідні акти виконаних робіт підписані обома сторонами без заперечень.

Позивач свої договірні зобов'язання виконав своєчасно та в повному обсязі здійснив оплату за виконані роботи.

Факт підписання актів виконаних робіт та їх оплата сторонами не заперечується.

Умовами укладених між сторонами договорів передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України (п. 6.1 договорів). Підпунктами 5.1.3. договорів підряду передбачено, що підрядник зобов'язався виконувати роботи відповідно з чинними на території України нормами та правилами якісно та в строк.

Як стверджує позивач, протягом року експлуатації асфальтового покриття, внаслідок неякісно виконаних відповідачем робіт, відбулася деформація асфальтового покриття в результаті чого експлуатація його за призначенням стала неможлива.

Зазначені обставини позивач підтверджує актом обстеження від 01 серпня 2008 р., однак, такий акт до матеріалів справи не наданий. Аналіз матеріалів справи свідчить, що комісією позивача у складі його трьох представників та представника ТОВ «Минад»дійсно складений акт обстеження (але від 07 липня 2008 р., а не від 01 серпня 2008 р. –арк.справи 46), з якого слідує, що в ході експлуатації асфальтового покриття в період з 01 грудня 2007 р. по липень 2008 р. на прилеглій до будинку території по вул. Кібальчича, 45 в м. Харкові сталася деформація асфальтового покриття на площі 1090,24 кв.м. Комісією встановлено, що деформація дорожнього покриття сталася внаслідок неякісно укладеного дорожнього корита та асфальтової відмостки, що неможливо було виявити при прийнятті виконаних робіт у підрядника звичайним способом. Приховані недоліки виконаних ПП «Марковський і К»робіт призвели до деформації дорожнього покриття і неможливості його експлуатації.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції представник позивача підтвердив, що відповідний акт дійсно складено 07 липня 2008 р., а не 01 серпня 2008 р., як він вказував у позовній заяві та відзиві на апеляційну скаргу.

Позивач стверджує, що листом від 01 серпня 2008 р. відповідача було повідомлено про виявлені недоліки та запропоновано їх усунути в 10-денний строк, однак, вимога позивача відповідачем виконана не була, у зв'язку з чим позивач вимушений був 17 жовтня 2008 р. укласти договір підряду № 325 з ТОВ «Минад»на відновлення (ремонт) асфальтобетонного покриття. Вартість робіт за цим договором та актом виконаних робіт за жовтень 2008 р. склала 201224,00 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача.

Разом з тим, відповідний лист у матеріалах справи відсутній. До матеріалів справи позивачем залучена претензія без номера та дати (арк.справи 47) про виявлені недоліки та пропозицію їх усунути. Представником позивача у судовому засіданні  підтверджено, що вищезазначена претензія і є листом, на який він посилався у позові та ця претензія дійсно датована і направлена на адресу відповідача 01 серпня 2008 р.

Разом з тим, доказів направлення такої претензії на адресу відповідача до матеріалів справи не надано. Наявна у матеріалах справи ксерокопія квитанції та реєстру поштових відправлень, на яку позивач посилається як на відповідний доказ (арк.справви 78), не приймається апеляційним господарським судом у якості належного доказу, оскільки ці документи датовані 31.07.2008 р., тобто, за день раніше від дати на яку посилається позивач.

Колегія суддів вважає, що подані позивачем докази не дають підстави для стягнення спірної суми з відповідача, оскільки позивачем у встановленому законом порядку не доведено ані факту виконання відповідачем неякісних робіт, ані факту наявності причинного зв'язку між діями відповідача та наявними збитками, ані інших передбачених законом необхідних ознак для встановлення відповідних фактів.

Відповідні висновки колегією суддів зроблені виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Частиною 3 ст. 857 Цивільного кодексу України встановлено, що результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до ст. 863 Цивільного кодексу України, до вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд –три роки від дня прийняття роботи замовником.

Відповідно до ч. З, 4 ст. 853 Цивільного кодексу України, якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Ст. 611 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Ст. 623 Цивільного кодексу України також встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 858 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк, пропорційного зменшення ціни роботи або відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено законом.

Відповідно до ч. З ст. 858 Цивільного кодексу України, якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

 Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або інтереси якого порушено. Ч. 2 названої статті встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б в разі належного виконання зобов'язань або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

П. 1 вказаної статті визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб‘єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів, тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов‘язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов‘язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

    Аналогічні положення щодо складу збитків містяться і в статті  22 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Системний аналіз вищенаведених положень закону дає підстави вважати, що для задоволення вимог про стягнення збитків необхідно, щоб такі збитки були реально понесеними та кредитор (позивач) довів факт понесення таких збитків.

При цьому, ст. 614 Цивільного кодексу України, підставою для стягнення збитків є вина особи, що порушила зобов‘язання.

Аналіз вищезазначений статей закону та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги позивача є непідтвердженими та задоволенню не підлягають, оскільки:

  в порушення вимог ч. З, 4 ст. 853 Цивільного кодексу України позивач не  повідомив про недоліки підрядника, що позбавило останнього можливості довести свої заперечення та у разі виникнення спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин вимагати призначення експертизи. Натомість, позивачем одноособово, з залученням сторонньої організації складено акт обстеження, дані в якому не підтверджені належним чином;

в порушення ст. 858 Цивільного кодексу України позивач не направив відповідачу вимоги щодо безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк. Наявна у матеріалах справи претензія щодо усунення недоліків не є таким доказом, оскільки позивачем не надано доказів її направлення на адресу відповідача, а відповідач факт отримання цієї претензії заперечує;

позивачем не доведено ані самого факту понесення ним збитків (оскільки доказів оплати робіт ТОВ «Минад»до матеріалів справи не надано), ані вини відповідача в цих збитках, ані причинного зв‘язку між діями відповідача та збитками;

позивачем не доведено факту того, що деформація асфальтового покриття сталася внаслідок неналежного (неякісного) виконання відповідачем своїх договірних зобов‘язань, а не внаслідок будь-якихось інших обставин (неправильна експлуатація позивачем, стихійні події, ін.). Невиконання ж позивачем приписів ст. 853 ЦК України щодо повідомлення відповідача про виявлені недоліки та подальше виконання ремонтних робіт на спірному об‘єкті сторонньою організацією, позбавило відповідача можливості провести експертизу, на підставі якої можливо було б встановити причини деформації асфальтового покриття.

  Відсутність відповідних доказів позбавляє позивача права вимагати стягнення з відповідача збитків за порушення (неналежне виконання) договірних зобов‘язань, а тому висновки суду першої інстанції щодо того, що внаслідок неякісно виконаних відповідачем робіт позивачем були понесені збитки у розмірі 201224, 00 грн. у вигляді оплати додаткових витрат та додатково оплачених матеріалів на відновлення (ремонт) асфальтобетонного покриття, є безпідставними та такими, що не підтверджені належними доказами. До того ж, колегія суддів враховує, що вартість робіт по відновленню (ремонту) асфальтового покриття (201224,00 грн.) перевищує вартість робіт за договорами підряду з відповідачем по благоустрою території будинку (178508,40 грн. за обома актами виконаних робіт) та доказів оплати цих сум позивачем не надано.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача на технічне завдання та акт виконаних робіт (арк.справи 114-115) стосуються обставин, які виникли пізніше прийнятого рішення суду першої інстанції. Разом з тим, як вбачається із цих додатково поданих доказів, позивачем надано відповідачу технічне завдання від 09.04.2009 р. на виправлення недоліків по укладці асфальту на території житлового будинку по вул. Кібальчіча, 45. Таким чином, відповідні дії позивача є незрозумілими, оскільки, як стверджує сам позивач, ремонтні роботи виконані ТОВ «Минад»ще в жовтні 2008 року. Представник позивача відповідні дії не зміг пояснити, однак, наявність таких доказів є ще одним із підтверджень необґрунтованості позовних вимог позивача.

У зв'язку вищенаведеним колегія  суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 12 січня 2009 року по справі  № 29/538-08 прийнято з порушеннями норм матеріального та процесуального права, при неповному дослідженні усіх фактичних обставин справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування такого рішення.  

Враховуючи вищенаведене,  та керуючись ст. ст.  99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.1, 3, 4 ст. 104, ст. 105 ГПК України,   

                                                   постановила:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 12 січня 2009 р. по справі № 29/538-08 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Колос» (61058 м. Харків вул. Данилевського, 38 Код 21184381 р/рахунок 260035796 в ВАТ «Мегабанк»МФО 351629) на користь Приватного підприємства «Марковський і К»(61124 м. Харків пров. Зерновий, 5-Б, кв. 83 Код 3329107 р/рахунок 26009052237539 в Харківському МРУ Приватбанку м. Харкова МФО 351533) 1006,13 грн. держмита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

    Головуючий суддя                                                             Погребняк В.Я.

                           суддя                                                             Бухан А.І.

                                        суддя                                                             Шевель О.В.