Рішення

від 15.05.2009 по справі 43/113

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/113

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

15.05.09 р.                                                                                                       Справа № 43/113                               

Господарський суд Донецької області у складі судді  І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Батурської М.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфатех”,                                      м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Акрополь”, м. Донецьк

про стягнення основного боргу у розмірі 13265,11грн.

В судовому засіданні брали участь:

від позивача: Гончаренко І.Б. за дов. б/н від 01.10.08р.

від відповідача: представник з'явився, однак повноваження свої не підтвердив

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Альфатех”, м. Дніпропетровськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Акрополь”, м. Донецьк про стягнення основного боргу у розмірі 13265,11грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором на проведення технічного обслуговування та поточного ремонту №288-СТО від 04.04.08р., в частині сплати вартості виконаних робіт. Як на правові підстави позову - посилається на ст.ст.526, 530, 546 ЦК України.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір на проведення технічного обслуговування та поточного ремонту №288-СТО від 04.04.08р. з додатком №1, сервісні звіти (акти виконаних робіт) №007310 від 15.07.08р., №007290 від 09.09.08р., вимога про сплату заборгованості №387 від 09.01.09р., опис вкладення до листа з оголошеною цінністю від 14.01.09р., акт звірки взаємних розрахунків від 31.01.09р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, однак свої повноваження не підтвердив. Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №14/4-20/1901 від 08.05.09р., станом на 05.05.09р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Акрополь”, (ідентифікаційний код - 31552299) є юридичною особою та знаходиться за адресою вказаною у позові.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Крім цього, представнику позивача у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.  

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04.04.08р. між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником), був укладений договір на проведення технічного обслуговування та поточного ремонту №288-СТО. За умовами договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з виконання роботи по технічному обслуговуванню та гарантійному ремонту обладнання, яке належить замовнику (пункт 1.1. договору). Найменування обладнання та вартість робіт вказуються в додатках, які є невід'ємною частиною договору (пункт 1.2. договору). Найменування обладнання, перелік робіт, запасних частин та матеріалів, які використовуються при виконання поточного або капітального ремонту, вартість та строки виконання робіт зазначаються в додатковій угоді до договору (пункт 1.3. договору).

Відповідно до пункту 1.4. договору роботи виконуються запасними частинами та матеріалами виконавця.

Згідно до підпункту 3.5.2. договору закінчення виконання робіт та надання гарантії на встановлені запчастини підтверджується сервісним звітом (актом виконаних робіт), який підписується представниками замовника та виконавця та є підставою для оплати виконаних робіт.

          У пункті 4.1. договору зазначено, що розрахунок за проведення планового ТО здійснюється шляхом перерахування 100% авансового платежу згідно з додатком до договору. Всі інші запасні частини, мастильні та витратні матеріали, які були використані при виконанні робіт, оформляються додатковим актом виконаних робіт та сплачуються на підставі окремого рахунку-фактури після узгодження з замовником, протягом 3-х банківських днів шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

          Сторони допускають оплату згідно актів виконаних робіт в строки встановлені у пункті 4.1. договору.

          Відповідно до пункту 8.1. договору договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє протягом одного року.

          Згідно до пункту 8.2. договору договір вважається продовженим строком на один рік, якщо за один місяць до закінчення строку дії договору не поступило від сторін письмової пропозиції про зміну умов договору або розірвання договору.

Договір та додаток №1 підписані обома сторонами з прикладанням фірмових печаток підприємств. На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих щодо надано до позову.

З матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення зобов'язань сторони перебували у договірних відносинах.

Згідно з абз.2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Між сторонами по справі був укладений договір на проведення технічного обслуговування та поточного ремонту №288-СТО від 04.04.08р., який за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під правове регулювання норм глави 61 ЦК України.

Приписами ст.837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплати виконану роботу.

Як встановлено судом, позивачем виконано технічне обслуговування, загальною вартістю 13265,11грн., що підтверджується сервісними звітами (актами виконаних робіт) №007310 від 15.07.08р. у сумі 10543,30грн., №007290 від 09.09.08р. у сумі 2721,82грн. Відповідач у звязку з підписанням вказаних актів повністю погодився з обсягами та вартістю виконаних позивачем робіт.

У договорі сторони встановили, що відповідно до пункту 4.2. договору оплата здійснюється на підставі акту виконаних робіт у строки, передбачені у пункті 4.1. договору, а саме протягом трьох банківських днів.

За нормами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки у договорі сторони встановили, що остаточний розрахунок проводиться протягом 3 днів після підписання між сторонами акту виконаних робіт, то доказами виконання робіт по договору є акти виконаних робіт, належним чином засвідчені копії яких міститься в матеріалах справи (а.с.10, 11).

Разом з тим, у актах зазначено, що акти є підставою для оплати, що до строків та якості виконаних робіт замовник претензій не має та, що роботи виконані у повному об'ємі.

У сервісному звіті (акті виконаних робіт) №007310 зазначено, що датою закінчення виконання робіт є 15.07.08р., з огляду на це підрядні роботи повинні були сплачені до 18.07.08р., у сервісному звіті (акті виконаних робіт) №007290 зазначено, що датою закінчення виконання робіт є 09.09.08р. з огляду на це підрядні роботи повинні були сплачені до 12.09.08р.

Проте, свої зобов'язання, як про це заявлено позивачем, відповідач, всупереч умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК та ГК України, належним чином станом на 15.05.09р. не виконав. Внаслідок чого, за відповідачем нараховується заборгованість у сумі 13265,11грн.

Належних доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає доводеним факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем у сумі 13265,11грн.

З огляду на наведене, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, а також те, що відповідач підтвердив факт наявності заборгованості перед позивачем, підписавши з прикладанням фірмової печатки підприємства, акт звірки взаємних розрахунків від 31.01.09р. (копія, а.с.14), вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ст.49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 530, 837 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                                 ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфатех”,                                      м. Дніпропетровськ, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Акрополь”, м. Донецьк про стягнення основного боргу у розмірі 13265,11грн. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Акрополь” (83023, м. Донецьк, вул. Харитонова, 14-ж; ЄДРПОУ 31552299, 335775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфатех” (49083,  м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; ЄДРПОУ 35203852, МФО 307394) основний борг у розмірі 13265,11грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 132,65грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Зубченко І.В.