Постанова

від 13.12.2006 по справі 14/270-06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/270-06

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.12.06                                                                                       Справа №14/270-06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Кричмаржевський В.А.  , Мірошниченко М.В.

при секретарі: Акімовій Т.М.

за участю представників

позивача: Полубоярова К.В., дов. № 49/09 від 07.12.2006 р.

відповідача: не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна судноплавна компанія», м. Херсон

на рішення господарського суду Херсонської області від 09.10.2006 р.

у справі № 14/270-06                

за позовом Державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт»,               м. Миколаїв

54002, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна судноплавна компанія»,              м. Херсон

юридична адреса: 73000, м. Херсон, вул. Карбишева, 12, корп. 2, к. 104

фактична адреса: 73025, м. Херсон, Одеська площа, 4

про стягнення  40.011,11 грн.  

Встановив:

23.08.2006 р. Державне підприємство «Миколаївський морський торговельний порт», м. Миколаїв, (далі - позивач) звернулось в господарський суд Херсонської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Південна судноплавна компанія»,              м. Херсон, (далі - відповідач) про стягнення 40.011,11 грн. основного боргу за надані послуги.  

Розглянувши справу по суті, господарський суд Херсонської області своїм рішенням від 09.10.2006 р. у справі № 14/270-06 (суддя Гридасов Ю.В.) позов задовольнив в повному обсязі, з відповідача на користь позивача стягнуто 40.011,11 грн. основного боргу, 400,11 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивовано наступним.

На підставі заявок відповідача позивачем йому були надані послуги, що підтверджується матеріалами справи. На сплату позивач виставив відповідачу рахунки, які відповідач оплатив частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 40.011,11 грн.   

Керуючись ст. ст. 207, 530, 526 ЦК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення основного боргу документально підтверджені, заявлені обґрунтовано та відповідають вимогам закону, а отже підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач вважає рішення господарського суду Херсонської області від    09.10.2006 р. у справі № 14/270-06 таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначене рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити. Свої доводи мотивує наступним.

Оскільки між сторонами письмової угоди не укладалося, строку розрахунків за надані послуги не встановлено. Враховуючи відсутність доказів щодо пред'явлення позивачем вимоги в порядку ст. 530 ЦК України, відсутні й правові підстави для звернення до суду за захистом порушених прав. На думку відповідача, приймально-здавальні акти на загальну суму 2.026,20 грн. не можуть бути прийняті до уваги, оскільки заявок на виконання послуг за цими 4 актами відповідач не надавав.   

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 13.11.2006 р. у даній справі апеляційна скарга прийнята до розгляду судове засідання призначено на 13.12.2006р.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення місцевого господарського суду від 09.10.2006 р. у справі № 14/270-06  залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Південна судноплавна компанія», м. Херсон, - без задоволення, свої доводи мотивує наступним. Всі рахунки на загальну суму     40.011,11 грн. були відправлені та отримані відповідачем, що підтверджується реєстрами поштових відправлень, підписами в книзі видачі рахунків. Відсутність заявок відповідача на виконання послуг, зазначених в приймально-здавальних актах на загальну суму 2.026,20 грн., не є підставою для звільнення від сплати, оскільки відповідач ці послуги прийняв, про що свідчить підпис уповноваженої особи на цих приймально-здавальних актах.    

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 3584 від 12.12.2006 р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого –       Коробки Н.Д. (доповідача), суддів: Кричмаржевського В.А., Мірошниченка М.В.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надіслав Запорізькому апеляційному господарському суду письмове клопотання № 78 від 08.12.2006 р. про відкладення розгляду справи.  

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.   

За клопотанням представника позивача судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення та за його згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

На підставі заявок відповідача: № 10 від 16.01.2006р., № 1 від 02.06.2006р., №2 від 05.01.2006р., №5 від 08.01.2006р., № 18 від 30.01.2006р., № 5 від 13.01.2006р., № 4 від 08.01.2006р., № 17 від 24.01.2006р., № 3 від 08.01,2006р., позивачем були надані послуги портфлоту, бункерування водою, якірний збір, оформлення документів портнадзору, послуги пожежної машини, що підтверджується приймально-здавальними актами: РБТ „Урал" від 28.01.2006р., від 25.01.2006р. від 05.01.2006р. від 11.01.2006р. від 12.01.2006р. від 14.01.2006р. від 15.01.2006р. від 09.01.2006р. актами б/к „Зюйд" від 28.01.2006р., від 25.01.2006р., актами б/к „Бурський" від 25.01.2006р., від 17.01.2006р., від 18.01.2206р., від 03.01.2006р., від 05.01.2006р., від 31.01.2006р., довідками № 182 , № 136, № 40, № 97 на якорну стоянку, підписаними уповноваженими представниками та завіреними печатками обох сторін. За виконані послуги відповідачем був виставлений для сплати рахунок         № 02420119р від 31.01.2006р. на суму 12.508,85грн. (а.с. 117, т. 1).

На підставі заявок відповідача: № 24 від 06.02.2006р., № 28 від 23.02.2006р., № 29 від 27.02. 2006р., № 27 від 10.02.2006р., № 21 від 03.02.2006р., № 20 від 01.02.2006р. позивачем були надані послуги портфлоту, бункерування водою, якірний збір, послуги пожежної машини, що підтверджується приймально-здавальними актами: № 3 від 08.02.2006р., приймально-здавальними актами „ПС-361" від 09.02.2006р., від 24.02.2006р., актами б/к „Бугський" від 10.02.2006р., від 02.02.2006р., від 04.02.2006р., актами б/к „Зюйд" від 02.02.2006р., від 28.02.2006р., від 10.02.2006р, від 04.02.2006р., від 01.02.2006р., актом б/к „Українець" від 05.02.2006р., довідками № 319 , № 264, № 373 на якорну стоянку підписаними уповноваженими представниками та завіреними печатками обох сторін. За виконані послуги позивачем був виставлений для сплати рахунок             № 07430119р від 28.02.2006р. на суму 16.053,22грн. (а.с. 92, т.1).

№

№

На  підставі  заявок  відповідача № 31 від 02.03.2006 р., № 43 від 12.03.2006р.,  №  41 10.03.2006 р., № 35 від 07.03.2006 р., № 38 від 09.03.2006 р., № 55 від 21.03.2006 р., № 48 від 16.03.2006 р., № 54 від 20.03.2006 р., № 47 від 13.03.2006 р., № 49 від 16.03.2006 р.,  № 51 від 17.03.2006 р., № 55 від 22.03.2006 р. позивачем були надані послуги портофлоту, виконані роботи ПС, якірного збору, що підтверджується приймально-здавальними актами: РБТ «Урал» від 02.03.2006 р., від 01.03.2006 р., від 02.03.206 р., від 10.03.2006 р., від 18.03.2006 р., від 12.03.2006 р., від 05.03.2006 р., від 07.03.2006 р., б/к «Зюйд» від 02.03.2006 р., від 01.03.2006 р., від 21.03.2006 р., від 20.03.2006р., від 14.03.2006р., від 16.03.2006р., від 05.03.2006р.,б/к „Бугський" від 02.03.2006р., від 09.03.2006р., від 16.03.2006р., від 06.03.2006р., від 02.03.2006р., б/к „Туман" від 16.03.2006р., т/х „ПС-361" від 22.03.2006р., довідками № 644, № 578, № 706 на якорну стоянку. За надані послуги позивачем був виставлений рахунок № 11850119р від 31.03.2006р. на суму 17.415,00грн. (а.с. 52, т. 1).

За виконані позивачем послуги (адміністративний збір, корабельний збір, послуги портофлоту, якірний збір), на підставі довідки на відхід № 1009, квитанції приходу          № 1003, довідки № 1005 на якорну стоянку, приймально-здавального акту РБТ „Урал" від 25.04.2006р., квитанції відходу № 1004, довідки приходу № 1036, приймально - здавальних актів від 25.04.2006р., від 30.04.2006р. від 30.04.2006р., від 30.04.2006р. позивачем був виставлений для сплати рахунок № 15120119с від 30.04.2006р. на суму 1.615,77 грн. (а.с. 38 ,т. 1).

На підставі заявок відповідача № 73 від 03.05.2006р., № 74 від 05.05.2006р., позивачем були надані послуги порто флоту, корабельний збір, причальний, бункерування, якірний збір, що підтверджується довідкою відходу № 1093 , довідкою на якорну стоянку № 1053, приймально-здавальним актом на бункерування питної води, приймально - здавальним актом РБТ „Урал" від 02.05.2006р., б/т „Бугський" від 03.05.2006р., від 03.05.2006р., від 05.05.2006р., 04.05.2006р. За надані послуги позивачем був виставлений для оплати рахунок № 16450119с від 10.05.2006р. на суму 2.232,75 грн. (а.с. 24, т.1).

Слід зазначити, що рахунки на сплату виставлялись позивачем на підставі розрахунку вартості 1 години роботи суден портофлоту, затвердженого начальником порту 01.07.2005р., згідно з вартістю послуг, які виконує портовий флот, затверджених начальником порту 01.07.2005р., виходячи з розрахунку вартості 1 години роботи пожежної машини, затвердженому начальником порту 14.07.2005р., на підставі місцевих тарифів порту, введених в дію наказом начальника порту від 13.12.2004р. № 1201, тарифів Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2000р. № 1544 „Про портові збори".

Зазначені рахунки на сплату були отримані відповідачем, що підтверджується підписами в книзі видачі рахунків (а.с. 19 – 23, т. 1), а також надіслані позивачем поштою, що підтверджується відповідними реєстрами поштових відправлень, поштовими квитанціями, повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 33 – 38, т. 2). Також позивач надіслав відповідачу листи: № 654 від 22.02.2006 р., № ТЭК-610 від 03.04.2006 р., № 10-1381/1 від 03.10.2006 р. (копії містяться в матеріалах справи) з вимогою оплатити існуючу заборгованість.

Відповідач свої зобов'язання по сплаті наданих позивачем послуг виконав неналежним чином,  рахунок № 02420119р від 31.01.2006р. оплатив частково в сумі 9.814,48 грн., що підтверджується банківським витягом від 22.03.2006 р. (а.с. 17, т. 1), інші рахунки взагалі не оплатив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 40.011,11 грн.

Стягнення з відповідача на користь позивача 40.011,11 грн. основного боргу за надані послуги стало предметом спору у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 99, 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Стаття 207 ЦК України закріплює, що правочин вважається таким,  що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах,  у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного,  електронного або іншого технічного засобу  зв'язку. Аналогічна норма  міститься в п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна  сторона (боржник) зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України (2003 р.) за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 ЦК України передбачено, що якщо  договором  передбачено  надання  послуг  за   плату, замовник  зобов'язаний  оплатити надану йому послугу в розмірі,  у строки та в порядку, що встановлені договором.

На думку колегії суддів, матеріалами справи підтверджено, що між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки позивача полягають у наданні послуг відповідачеві за його завданням, а обов'язки відповідача - в оплаті позивачу наданих послуг.

У вищезазначених заявках позивача, міститься конкретний обсяг робіт, що має бути виконаний (тобто предмет договору про надання послуг), така істотна умова договору про надання послуг, як ціна міститься в рахунках, які надсилались позивачем відповідачу. Тобто всі відомості, які необхідні при такому виді угоди, як надання послуг, знайшли відображення в листах, заявках, рахунках, якими обмінялись сторони.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог,  що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заборгованість у сумі 40.011,11 грн. за надані портові послуги підлягає стягненню, оскільки підтверджена документально і заявлена обґрунтовано. Відповідач доказів оплати заборгованості перед позивачем суду не надав.

Твердження відповідача щодо відсутності з його боку обов'язку оплачувати   2.026,20 грн., оскільки заявок на виконання послуг на цю суму відповідач не надавав, не приймається колегією суддів до уваги з огляду на наступне. Як зазначив представник позивача в судовому засіданні, заявки на надання послуг саме в цій сумі були наданні відповідачем в телефонному режимі і, беручи до уваги довготривалі відносини між сторонами, послуги були надані, після чого підписані приймально-здавальні акти. Сам відповідач зазначає в своїй апеляційній скарзі, що надання позивачем йому послуг на цю суму підтверджується двосторонніми приймально-здавальними актами: від 01.03.2006 р. та від 02.03.2006 р. Підставою для оплати наданих послуг є не надання відповідної заявки, а фактично надані послуги, виконання яких підтверджується належними доказами.  

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним.

Враховуючи вищевикладене, підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду колегія суддів не вбачає.  

Судові витрати згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

          Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд  

Постановив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Південна судноплавна компанія», м. Херсон, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 09.10.2006 р. у справі           № 14/270-06 - без змін.

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  

 Кричмаржевський В.А.  Мірошниченко М.В.