Рішення

від 14.05.2009 по справі 29/187-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/187-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2009 р.                                                            Справа № 29/187-09

вх. № 3239/5-29

Суддя господарського суду Тихий П.В. 

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився; відповідача 1 - Славутська І.С., за довіреністю від 28.04.2009р.;   

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Вікант", м. Київ  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю  Науково-виробниче підприємство  "РоДаН", с. Кулиничі та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест", м. Одеса   

про стягнення 277444,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Позивач просить суд стягнути з відповідачів 236480,26 грн. боргу з урахування індексу інфляції, річних та судові витрати.  

До початку судового засідання  позивач заявив клопотання про забезпечення позову, але оскільки суду не було надано доказів, що підтверджують наявність обставин, які  ускладнюють або роблять  неможливим виконання рішення, суд відмовив позивачеві у задоволенні вказаного клопотання.  

Позивач у судове засідання не з"явився, але 14.05.2009р. надав через канцелярію суду документи для залучення до матеріалів справи.

Перший відповідач надав суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує. В обгрунтування своїх заперечень, перший відповідач посилається на те, що відповідно до договору поруки, він повинен виконати свої обов"язки в 10 денний термін з дня отримання від позивача вимоги, однак, позивач з такою вимогою не звертався.

Другий відповідач у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом докази не надав.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши надані суду докази, вислухавши пояснення представника першого відповідача суд встановив, що  наступне.

Позивачем по видатковим накладним, в яких зазначена діюча на день відвантаження ціна, кількість та асотримент товару, передано у власність відповідача 2 (ТОВ "Гефест") товар (металопрокат) на загальну суму 568628,50грн. Відповідач прийняв товар, що підтверджується підписами в накладних, які містяться в матеріалах справи.

На оплату відвантаженого товару позивачем були виписані та передані відповідачу 2 відповідні рахунки-фактури.

Проте, така поставка товару відбулася не в межах виконання договору оскільки, видаткові накладні не містять посилання на будь-який договір.

Тобто, між сторонами фактично було укладено окремі договори купівлі-продажу відповідно до кожного відвантаження товару позивачем та прийняття його відповідачем згідно відповідної накладної. А письмовим підтвердженням укладання такого договору, у відповідності до п. 1 ст. 208 ЦК України слугує відповідна письмова накладна із зазначенням найменування товару, його кількості та ціни. Проте, з урахуванням особливостей укладення цих договорів купівлі-продажу єдиною істотною їх умовою (договірною категорією) сторони визначили лише найменування та кількість товару і ціну відповідного договору, яка становить загальну вартість товару, який отримано відповідачем за відповідною видатковою накладною, а отже у подальшому сторони мали керуватися положеннями чинного законодавства, що регулює правовідносини купівлі-продажу та загальний порядок виконання зобов'язань.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити товар після його прийняття, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

2-й відповідач товар отримав, що підтверджується матеріалами справи, але оплату його вартості здійснив лише частково, а саме, згідно з актом звірки розрахунків станом на 31.12.2008р. заборгованість 2-го відповідача за отриманий товар перед позивачем складає 236480,26 грн.

Оскільки, сторонами не було встановлено строків виконання зобов"язань по оплаті товару, позивач направив на адресу відповідача 2 вимогу про погашення заборгованості.

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 236480,26 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають стягненню з другого відповідача на користь позивача .

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3% річних. За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 33818,52 грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 7145,84 грн. річних, обгрунтовані і підлягають задоволенню та стягненню з другого відповідача на користь позивача .

05.06.08 між позивачем та першим відповідачем було підписано договір поруки, відповідно до умов якого, перший відповідач поручився перед позивачем за виконання 2-м відповідачем зобов"язань по сплаті за отриману продукцію.

Відповідно до договору поруки, 1-й відповідач  повинен виконати свої обов"язки в 10 денний термін з дня отримання від позивача вимоги. Позивач з такою вимогою до 1-го відповідача не звертався, у зв"язку з чим, у 1-го відповідача не виникло обов"язку щодо виконання договору поруки. За таких обставин, в задоволенні позову відносно першого відповідача слід відмовити.

Судові витрати, відповідно до ст. 44 та ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на сторін пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 625, 692 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 5, 6, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

Позов ТОВ "ТД "Вікант" до ТОВ "Гефест" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест"  (65026, м. Одеса, вул. І. Буніна, 33/15, код 31681536) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вікант" (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 34/2, оф. 5, код 31568293) - 236480,26 грн. боргу, 33818,52 грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, 7145,84 грн. річних, 2681,51 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.  

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В позові ТОВ "ТД "Вікант" до ТОВ НВП "РоДаН" відмовити.

Суддя                                                                                            Тихий П.В.