Постанова

від 14.02.2014 по справі 825/4648/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 лютого 2014 року Чернігів Справа № 825/4648/13-а

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Ленько О.П.,

за участю представника відповідача Кравченко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом акціонерного товариства закритого типу «Юрол» до директора Центрального територіального Департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Жупаненко Віктора Миколайовича про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство закритого типу «Юрол» звернулось до суду з адміністративним позовом до директора Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Жупаненка В.М., в якому просить суд скасувати постанову № 3283-ЦД-5-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, винесену 27.11.2013 директором Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Жупаненко В.М.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що на день винесення оскаржуваної постанови минули строки давності застосування адміністративно-господарських санкцій за вчинення порушення суб'єктом правил здійснення господарської діяльності у 2011 році, визначені в частині першій статті 250 Господарського кодексу України. Крім того, на думку позивача, притягнення до відповідальності відбулося з порушенням процедури, встановленої Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, а саме за відсутності повноважень у відповідача на складання документів та розгляд справи, та належного повідомлення позивача про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів.

Від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову з огляду на те, що позивачем було допущено невиконання розпорядження від 04.09.2013 № 1857-ЦД-5-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери, за що і було застосовано до позивача фінансову санкцію. Вважає, що відповідач діяв виключно в межах повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваної постанови.

Вислухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.09.2013, на підставі постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 04.09.2013 № 2049-ЦД-5-Е, відповідачем винесено розпорядження від 04.09.2013 № 1857-ЦД-5-Е (а.с. 61) у зв'язку з необхідністю усунення порушень законодавства про цінні папери, а саме порушення вимог статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», пункту 1 глави 7 розділу V Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006 № 1591 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.02.2007 за № 97/13364, а саме: неопублікування емітентом регулярної річної інформації за 2011 рік в офіційному друкованому виданні.

Вказаним розпорядженням вимагалося усунути порушення законодавства про цінні папери до 16.10.2013 та в цей же термін письмово повідомити про його виконання.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», зокрема, регулярна інформація про емітента - річна та квартальна звітна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка розкривається на фондовому ринку, в тому числі шляхом подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Строки, порядок і форми розкриття регулярної інформації про емітента (річної та квартальної) і додаткових відомостей, що містяться у такій інформації, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Враховуючи, що позивачем на виконання вказаного розпорядження жодних документів не було надано, відповідачем 31.10.2013 було порушено справу у відношенні позивача про правопорушення на ринку цінних паперів та викликано представника позивача на підписання акта про правопорушення на ринку цінних паперів, що підтверджується копією постанови від 31.10.2013 (а.с. 79).

13.11.2013 відповідачем складено акт № 3347-ЦД-5-Е про правопорушення на ринку цінних паперів (а.с. 81), яким встановлено порушення позивачем пункту 10 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», а саме невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 04.09.2013 № 1857-ЦД-5-Е, термін якого закінчився 16.10.2013, та призначено розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні позивача на 27.11.2013, про що свідчить копія постанови від 14.11.2013 (а.с. 62).

За наслідками розгляду матеріалів справи про правопорушення на ринку цінних паперів, 27.11.2013 відповідачем, за невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 04.09.2013 № 1857-ЦД-5-Е, винесено постанову № 3283-ЦД-5-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, якою на позивача накладено штрафну санкцію у розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000,00 грн. (а.с. 10).

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (далі - Закон), державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи.

Одним із основних завдань Комісії, згідно статті 7 Закону, є, зокрема, здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, а також у сфері спільного інвестування; захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

Пунктом 10 та 14 статті 8 Закону передбачено, що до повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку належить, надіслання емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери, вимагання надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства та накладення адміністративних стягнень, штрафних та інших санкцій за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Питання притягнення до відповідальності за порушення законодавства на ринку цінних паперів регулюється статтею 11 Закону, пунктом 8 частини першої якої, визначено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, відповідачем було встановлено вчинення тих самих дій протягом року повторно, а саме не виконання позивачем розпоряджень Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, про що свідчать постанови про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 04.09.2013 за № 2048-ЦД-5-Е, № 2049-ЦД-5-Е, № 2050-ЦД-5-Е, копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що при розгляді справи відповідачем було вжито всіх передбачених заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, а притягнення до відповідальності позивача відбулося з дотриманням вимог та в межах строку, визначених чинним законодавством, в зв'язку з чим відсутні підстави для скасування постанови від 27.11.2013 № 3283- ЦД-5-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.

Щодо пропущення відповідачем строків давності застосування адміністративно-господарських санкцій за вчинення порушення суб'єктом господарювання правил здійснення господарської діяльності, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Невиконання розпорядження від 04.09.2013 № 1857-ЦД-5-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери, яким встановлено термін усунення порушень до 16.10.2013, є самостійним правопорушенням, днем виявлення якого є 13.11.2013, що підтверджується актом № 3347-ЦД-5-Е про правопорушення на ринку цінних паперів, а вчинення правопорушення обчислюється з дня, наступного за днем закінчення терміну виконання розпорядження, тобто з 17.10.2013.

Таким чином, відповідачем при винесення оскаржуваної постанови від 27.11.2013 № 3283- ЦД-5-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів не було порушено встановленого статтею 250 Господарського кодексу України строку застосування адміністративно-господарських санкцій.

Також суд не бере до уваги посилання позивача на відсутність повноважень відповідача при прийнятті оскаржуваної постанови, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону уповноваженими особами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є: Голова та члени Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; уповноважені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку посадові особи.

Згідно пункту 1 розділу ІІ Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.10.2012 № 1470 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.11.2012 за № 1855/22167, справи про правопорушення щодо юридичних осіб у межах наданих повноважень розглядаються уповноваженими особами: Головою Комісії; членами Комісії; уповноваженими Комісією посадовими особами.

Для реалізації даної норми, рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.09.2012 № 1239 відповідачу надано повноваження уповноваженої особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з питань правозастосування, в тому числі виносити розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери; виносити постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів; складати акти про правопорушення на ринку цінних паперів; виносити постанови про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів; розглядати справи про правопорушення у відношенні юридичних та фізичних осіб, виносити постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів та про накладення адміністративного стягнення; накладати штрафи, передбачені статтею 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та застосовувати санкції, передбачені законодавством.

Отже, вчиняючи дії щодо підготовки та розгляду справи про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів, відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, в межах наданої компетенції.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

У відповідності до вимог підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Матеріали справи підтверджують, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 172,05 грн., тобто 10 відсотків розміру ставки судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру.

Таким чином, решта суми судового збору у розмірі 90 відсотків розміру ставки судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру (1720,50 грн. - 172,05 грн. = 1548,45 грн.) має бути стягнута на корить Державного бюджету України з позивача, в зв'язку з відмовою позивачу у задоволенні позову повністю.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову акціонерного товариства закритого типу «Юрол» до директора Центрального територіального Департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Жупаненко Віктора Миколайовича про скасування постанови - відмовити повністю.

Стягнути з акціонерного товариства закритого типу «Юрол» (м. Чернігів, вул. Ушинського, 16, код ЄДРПОУ 22816895) на користь Державного бюджету України (рахунок 31216206784002, отримувач - УК у м. Чернігові, код ЄДРПОУ - 38054398, банк - ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО - 853592) решту суми судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 1548 (одна тисяча п'ятсот сорок вісім) грн. 45 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: В.О. Непочатих