Рішення

від 12.02.2014 по справі 532/1957/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 532/1957/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/622/14

Головуючий у 1-й інстанції Рожкова Н.М.

Доповідач Винниченко Ю. М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Винниченка Ю.М.,

Суддів: Карпушина Г.Л., Корнієнка В.І.,

При секретарі: Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 17 грудня 2013 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки із незаконного користування, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що являється власником земельної ділянки розміром 3,92 га, яку згідно договору від 22.06.2006 року надала в оренду ОСОБА_4 строком на 10 років. У грудні 2011 року вона отримала письмове повідомлення від відповідача ОСОБА_3 про те, що орендар ОСОБА_4 помер, а відповідач як його спадкоємець, як такий, що прийняв на себе всі права та обов'язки орендаря за договором оренди землі, бажає надалі продовжувати орендні відносини з нею. Вказувала, що смерть ОСОБА_4 є підставою для припинення договору, а тому вважає, що ОСОБА_3 незаконно користується її земельною ділянкою.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 17 грудня 2013 року в задоволені вказаного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею, 3 92 га, переданої їй для ведення сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Підгорянської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, що підтверджується державним актом на право власності на землю (а.с. 5).

22.06.2006 року позивач уклала з ОСОБА_4 договір оренди землі на строк 10 років (а.с. 6).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (а.с. 15).

Листом від 28.12.2011 року відповідач ОСОБА_3 повідомив позивача про те, що він є спадкоємцем після померлого ОСОБА_4 і приймає всі права та обов'язки орендаря за договором оренди землі від 22.06.2006 року (а.с. 13).

Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом відповідач ОСОБА_3 є спадкоємцем на майно батька ОСОБА_4

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_3 як спадкоємець ОСОБА_4 на законних підставах продовжує з позивачем орендні відносини, оскільки до нього перейшло право на оренду земельної ділянки у відповідності до ст.. 7 ЗУ «Про оренду землі».

Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у зв'язку зі смертю ОСОБА_4, 13.12.2011 року, діяльність фізичної особи-підприємця припинена (а.с. 16).

Статтею 51 ЦК України передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до ст. 31 ЗУ «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

- смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

- ліквідації юридичної особи-орендаря;

- відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;

- набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

- припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п. 32 договору оренди від 22.06.2006 року, укладеного між позивачем і ОСОБА_4, дія договору припиняється у разі ліквідації юридичної особи - орендаря.

В свою чергу, статтею 7 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями.

Таким чином, оскільки договором оренди передбачено його припинення, внаслідок ліквідації юридичної особи - орендаря, застосування до спірних правовідносин ст.. 7 ЗУ «Про оренду землі» є невірним.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки позов підлягає задоволенню, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений ОСОБА_1 судовий збір при подачі позовної заяви.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було ухвалене рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до положень п.4 ч.1. ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст.. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п. 4 ч.1 ст. 309, 314, 316 ЦПК України, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 17 грудня 2013 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Витребувати від ОСОБА_3 із незаконного користування земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, розміром 3,92 га, розташованої в адміністративних межах Підгорянської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, кадастровий номер 5321885800:00:004:0026 та передати її ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу позову в сумі 114, 70 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя :

---

Винниченко Ю.М.

Судді:

---

Карпушин Г.Л.

---

Корнієнко В.І.