Ухвала

від 04.02.2014 по справі 818/8558/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 р.Справа № 818/8558/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2013р. по справі № 818/8558/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Гарпун"

до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Гарпун", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Сумській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 вересня 2013 року № 001131502/6153, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 1 711, 74 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2013р. по справі №818/8558/13-а вимоги позивача були задоволені. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Сумській області від 06.09.2013 № 0001131502/6153 про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Гарпун" сплатити штраф у розмірі 1 711, 74 грн.

Не погоджуючись з постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2013р. по справі №818/8558/13-а відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2013р. по справі №818/8558/13-а прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч. 4 ст. 196, п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваного повідомлення -рішення був акт перевірки позивача працівниками відповідача від 28.08.2013 № 488/15.3-19/36550123, в якому зроблені висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме п. 57.1 ст. 57 глави 4 розділу II, п. 203.2 ст. 203 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ із змінами і доповненнями, оскільки платником податку несвоєчасно сплачено до бюджету податок на додану вартість.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно з п. 49.2 ст. 49 ПК України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 203.1 ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За змістом п. 203.2 ст. 203 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкової боргу; при затримці більше ЗО календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкової боргу.

У разі підтвердження факту своєчасної сплати податку платником, податковий органи не в праві стверджувати про відсутність такої сплати та нараховувати фінансові санкції у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Відповідно до матеріалів справи позивачем у строки, встановлені п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, були подані до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Сумській області податкові декларації від 20 жовтня 2010 року № 192399 (а.с. 50-51), від 18 червня 2013 року № 9035880484 (а.с. 48), від 22 липня 2013 року № 9044104443 (а.с.49). А саме:

за податковою декларацією за вересень 2011 року № 192399 оплату проведено на суму 9 400, 00 грн., що підтверджується квитанцією від 28 жовтня 2011 року № 2255.807.1 (а.с. 20);

за податковою декларацією за травень 2013 року № 9035880484 оплату проведено на суму 3 911, 00 грн., що підтверджується квитанцією від 27 червня 2013 року № 105 (а.с. 19);

за податковою декларацією за червень 2013 року № 9044104443 оплату проведено на суму 2 218, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 31 липня 2013 року № 96 (а.с. 16), та на суму 3000, 00 грн., що підтверджується квитанцією від 31 липня 2013 року №2981.535.1 (а.с. 17).

В силу норм п. 49.20 ст. 49 ПК України якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Також, відповідно до запроваджених цим Кодексом принципів податкового законодавства (ст. 4 ПК України), принцип «презумпції правомірності рішень платника податку» застосовується в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Таким чином, з контексту вищенаведених норм податкового законодавства випливає, що граничний строк подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року є операційний (банківський) день, що настає за вихідним - тобто 22 липня 2013 року (понеділок). Відповідно, останній день строку для сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання для позивача по такій Податковій декларації, встановленого п. 57.1 ст. 57 ПК України, припадав на 1 серпня 2013 року.

Отже позивач діяв у відповідності з вимогами чинного законодавства при сплаті 31 липня 2013 року суми самостійно визначеного податкового зобов'язання у загальному розмірі 5 218, 00 грн. згідно платіжного доручення від 31.07.2013 № 96 та квитанції від 31.07.2013 №2981.535.1 (а.с. 16, 17).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 06 вересня 2013 року № 001131502/6153, оскільки матеріалами справи підтверджено, що суми податкових зобов'язань сплачені позивачем у десятиденний термін, з дня настання граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації, тобто своєчасно та у повному обсязі виконано обов'язок зі сплати податків у строки і у розмірах, встановлених податковим законодавством України.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач не надав.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2013р. по справі № 818/8558/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М. Судді (підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В.