Ухвала

від 10.02.2014 по справі 903/37/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"10" лютого 2014 р. Справа № 903/37/14

за позовом заступника Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державного агенства резерву України

Волинської обласної бази спеціального медичного постачання

до відповідача Іваничівської центральної районної лікарні

про стягнення 12 678,54 грн.

Суддя Сур'як О.Г.

Представники :

від позивача: . н/з

від відповідача: Ципа П.В. - головний лікар, Микитюк О.А. - представник за довіреністю №221/1-9-2.14

від прокуратури: Пушкарчук С.В. - прокурор, посвідчення №017411 видане 04.06.2013р.

Суть спору: 17.01.2014р. заступник Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері повторно звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Державного агентства резерву України, Волинської обласної бази спеціального медичного постачання до відповідача - Іваничівської центральної районної лікарні про стягнення на користь позивача - Волинської обласної бази спеціального медичного постачання 12 678,54 грн. заборгованості за матеріальні цінності, відпущені протягом 1996-1997 років.

При нормативному обґрунтуванні позовної вимоги посилається на Положення "Про державне агентство резерву України", Указ Президента України "Про систему центральних органів виконавчої влади", Закон України "Про державний матеріальний резерв", норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Як вбачається з матеріалів, долучених до позовної заяви, згідно рахунків від 12.03.1996 №48, від 12.03.1996 №49, від 11.06.1999 №125, від 11.06.1996 №126, від 11.06.1996 №126а, від 11.06.1996 № 127, від 26.06.1996 № 153, від 01.08.1996 № 176, від 06.09.1996 № 219, від 24.10.1996 № 270, від 04.01.1997 № 4, від 16.04.1997 № 102, від 16.04.1997 № 103, від 16.04.1997 № 104, від 16.04.1997 № 105, від 20.05.1997 № 122, від 20.05.1997 № 122а, від 20.05.1997 № 123, від 23.07.1997 № 265, від 23.07.1997 № 266, від 23.07.1997 № 267, від 25.11.1997 № 392, від 25.11.1997 № 393, від 25.11.1997 № 394, від 25.11.1997 № 395, від 25.11.1997 № 396, від 25.11.1997 №397, а також накладної від 17.04.2002 №9 представникам відповідача по довіреностях, виписаних Іваничівською ЦРЛ протягом 1996-1997 років та у 2002 р. було відпущено медикаментів на загальну суму 12 678,54 грн.. Підстави відпуску матеріальних цінностей та строки оплати в рахунках не вказано, в частині рахунків в графі "доповнення" зазначено "освіження з розривом в часі".

17.03.2005 року за №45 відповідачу було направлено лист-претензію на погашення заборгованості в сумі 12 678,54 грн. (а.с.17), у листі-відповіді №1601 від 16.11.2005 року Іваничівська ЦРЛ повідомила, що заборгованість в зазначеній сумі не значиться, про що було повідомлено листом №1318 від 27.09.2005 року, оскільки списана з балансу лікарні за пропуском позовної давності згідно чинного законодавства.

Рішенням господарського суду Волинської області від 22.07.2013 року у справі №903/703/13 в позові відмовлено.

Відмовляючи в позові, місцевий господарський суд погодився з доводами прокурора, що відпуск товарів здійснений до введення в дію Закону України "Про державний матеріальний резерв", тобто до 22.02.1997 року. Тому відносини регулюються Положенням про мобілізаційний резерв, затвердженим постановою ЦК КПРС та ради Міністрів СРСР від 29.09.1969 року.

Апеляційною інстанцією дане рішення господарського суду скасовано, а позов залишено без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, в основному відпуск матеріальних цінностей відбувся в 1996, 1997 роках.

На отримання медикаментів видані звичайні довіреності, зразок яких затверджений наказом Мінстату України від 21.06.96р. №192. У рахунках, які є одночасно видатковими накладними не вказані підстави відпуску медикаментів. Є лише посилання на "освіження з розривом в часі".

Згідно п.6 ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв".

Відповідно до статті 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв" державний резерв матеріальних цінностей є недоторканним і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України.

Суд апеляційної інстанції зобовязував прокурора вказати механізм відпуску матеріальних цінностей з матеріального резерву в 1996 - 1997 роках відповідно до нормативно - правових актів, що регулюють правовідносини матеріального резерву, а саме рішення Кабінету Міністрів України про відпуск матеріальних цінностей, рішення Державного агенства України про відпуск матеріальних цінностей; надати письмове пояснення чому матеріальні цінності відпущені не по спеціальній довіреності.

Звертаючись повторно до господарського суду з даним позовом, прокурор не врахував вимог апеляційної інстанції та не надав витребуваних матеріалів.

Представник позивача в судове засідання не зявився, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи у суді.

Відповідач у відзиві (№169/1.9-2.14 від 30.01.2014р.) на позовну заяву заперечив проти позову.

Враховуючи зазначене, з метою об'єктивного та правильного вирішення спору, витребування додаткових доказів, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ухвалив:

1 . Відкласти розгляд справи на 03.03.2014р. на 11.00 год.

2. Прокурору та позивачу: вказати механізм відпуску матеріальних цінностей з матеріального резерву в 1996 - 1997 роках відповідно до нормативно - правових актів, що регулюють правовідносини матеріального резерву, а саме рішення (розпорядження) Кабінету Міністрів України про відпуск матеріальних цінностей, рішення Державного агенства України про відпуск матеріальних цінностей; надати письмове пояснення чому матеріальні цінності відпущені не по спеціальній довіреності, чому позов заявлено про стягнення вартості відпущених товарів, а не про поповнення матеріального резерву; надати суду для огляду в судовому засіданні оригінали документів, доданих до позовної заяви.

Суддя О. Г. Сур'як