Головуючий у 1 інстанції - Агевич К.В.
Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2014 року справа №812/9006/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією у складі суддів:
головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів: Гайдара А.В.
Яковенка М.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромедіаправо»
на постанову
Луганського окружного адміністративного суду
від
9 січня 2014 року (повний текст складений та підписаний 14 січня 2014 року)
по адміністративній справі
№ 812/9006/13-а (суддя Агевич К.В.)
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромедіаправо»
до
Луганської митниці Міндоходів
про
визнання бездіяльності незаконною щодо ненадання консультації з практичного застосування норм митного права, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ :
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 9 січня 2014 року з підстав необґрунтованості заявлених вимог відмовлено у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю (далі товариство, позивач у справі) до Луганської митниці Міндоходів (далі митниця, відповідач у справі) про визнання бездіяльності незаконною щодо ненадання консультації з практичного застосування норм митного права, зобов'язання вчинити певні дії (арк. справи 80-82).
Ухвалюючи постанову суд першої інстанції виходив з того, що відповідь Луганської митниці Міндоходів на звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Євромедіаправо» надана своєчасно.
В апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, скаржник просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 9 січня 2014 року, ухвалите нове рішення, яким задовольнити позовні в повному обсязі (арк. справи 88-89).
У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євромедіаправо» є юридичною особою, код 38681904, зареєстровано 22 травня 2013 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромедіаправо" 23 вересня 2013 року звернулось до Луганської митниці Міндоходів з листом № 37/ЗВР, у якому зазначено, що засновниками товариства з обмеженою відповідальністю "Євромедіаправо" є закрите акціонерне товариство "Білевро" (Литва) та закрите акціонерне товариство «Лугавто». Товариством у комерційних цілях використовується автомобіль "Вольво" S-40, 2007 року випуску, FZZ-596 з метою комерційного вивезення-ввезення газетного паперу формату А3. У зв'язку з цим заявник просив надати йому консультації щодо обсягу необхідних обов'язкових платежів при перетинанні кордону після подання заяв про вивезення-ввезення газетного паперу формату А3, щодо можливої дати здійснення означеної процедури вивезення-ввезення газетного паперу формату А3 на автомобілі "Вольво" S-40, 2007 року випуску, FZZ-596 в митному режимі останнього - «тимчасове ввезення», як транспортного засобу комерційного використання, щодо достатньої кількості та відповідності змісту доданих до звернення документів меті використання автомобіля "Вольво" S-40, 2007 року випуску, FZZ-596 в митному режимі останнього - «тимчасове ввезення», як транспортного засобу комерційного використання.
Відповідь на вказане звернення надано Луганською митницею Міндоходів листом від 18 жовтня 2013 року № 6.1/3-15/3541, у якому з посиланням на норми Митного кодексу України, Конвенції про тимчасове ввезення та Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» наведено інформацію про строк та порядок тимчасового ввезення транспортного засобу комерційного призначення, а також про обов'язкові документи, які характеризують операцію комерційного перевезення вантажу (арк. справи 8-9).
Відповідно до частини 1, 2, 3 статті 21 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ за зверненнями підприємств та громадян, що переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або провадять діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу покладено на органи доходів і зборів (заінтересованих осіб), органи доходів і зборів безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи. Консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи надаються митницями за місцем розташування підприємств (за місцем проживання або тимчасового перебування громадян) або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в усній, письмовій або, за бажанням заінтересованої особи, електронній формі у строк, що не перевищує 30 календарних днів, наступних за днем отримання відповідного звернення. Консультації в письмовій формі надаються у вигляді рішень органів доходів і зборів. Консультація з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи має індивідуальний характер і може використовуватися виключно особою, якій надано таку консультацію.
Обов'язковість прийняття митницею рішення за зверненнями з порядку проведення митних процедур, врегульовано статтею 23 Митного кодексу України та Порядком прийняття, відкликання попереднього рішення про країну походження товару, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2012 року № 737, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 липня 2012 року за №1176/21488 (далі - Порядок № 737).
Статтею 23 Митного кодексу України передбачено, що за письмовими зверненнями декларантів або уповноважених ними осіб органи доходів і зборів приймають попередні рішення щодо застосування окремих положень законодавства України з питань державної митної справи. Такі рішення виносяться до початку переміщення товарів через митний кордон України. Попереднє рішення є обов'язковим для виконання будь-яким органом доходів і зборів. Форма попереднього рішення та порядок його прийняття визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Попередні рішення можуть прийматися з питань: 1) класифікації товарів (у тому числі комплектних об'єктів, що постачаються в розібраному стані декількома партіями протягом тривалого періоду) згідно з УКТ ЗЕД; 2) визначення країни походження товарів; 3) надання у випадках, передбачених цим Кодексом, дозволу на поміщення товарів в окремі митні режими.
Пунктом 8 частини 1 статті 4 Митного кодексу України визначено поняття декларанта.
Згідно з пунктом 1.3 Порядку № 737 попереднє рішення про країну походження товару - документ встановленої форми, що приймається за зверненням заявника та засвідчується рішенням про визначення країни походження товару Уповноваженим структурним підрозділом митного органу, на який покладено функції контролю за визначенням країни походження товару. Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 737 для одержання попереднього рішення заявник подає до митного органу звернення про прийняття попереднього рішення про країну походження товару, заповнене за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку. Пунктом 2.2 Порядку № 737 передбачено, що до звернення додаються: документи, що підтверджують країну походження товару, визначені статтею 43 Митного кодексу України (у випадках, коли їх подання передбачено законом); фотографії, креслення; комерційні, технічні й інші документи, що містять відомості про товар (наприклад, технологічні схеми виробництва; бухгалтерські документи про калькуляцію собівартості одиниці продукції; інформація про походження та вартість імпортної сировини, використаної при виробництві товару); документи, які свідчать про те, що цей товар повністю вироблено або піддано достатній переробці в конкретній країні (у разі наявності).
Статтею 22 Митного кодексу України передбачено, що за надання недостовірної інформації, а також за неправомірну відмову у наданні відповідної інформації, несвоєчасне надання інформації та інші правопорушення у сфері інформаційних відносин посадові особи органів доходів і зборів несуть відповідальність, передбачену законом.
З матеріалів справи вбачається, що спірним є обов'язок митного органу надавати відповіді на конкретні питання митного оформлення операції вивезення-ввезення газетного паперу формату А3 через кордон України, а також обов'язок митного органу оформлювати свою відповідь у формі рішення та позивачем не оскаржується сам факт своєчасного надання відповідачем відповіді на запит товариства з обмеженою відповідальністю «Євромедіаправо».
Зі звернення товариства до митниці вбачається, що питання визначені позивачем у цьому листі є питанням щодо порядку ведення господарської діяльності, а не питання практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи.
Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється сторонами під час апеляційного провадження, що відповідач не відмовляв у розгляді звернення позивачу, відповідь Луганської митниці Міндоходів на звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Євромедіаправо" надана своєчасно, зміст відповіді є достовірним, оскільки відповідає приведеним в ній нормам законодавчих актів.
Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що викладені в позові доводи є не обґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з повним дослідженням всіх обставин справи тому апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 11, 24, 94, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромедіаправо» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 9 січня 2014 року у справі № 812/9006/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 9 січня 2014 року у справі № 812/9006/13-а - залишити без змін.
Ухвала постановлена та підписана 12 лютого 2014 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвала може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Р.Ф. Ханова
Судді: А.В. Гайдар
М.М. Яковенко
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.02.2014 |
Оприлюднено | 14.02.2014 |
Номер документу | 37152869 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Ханова Р.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні