Ухвала

від 14.02.2014 по справі 199/9727/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 22-ц/744/1492/2014 Головуючий у 1-й інстанції - Спаї В.В.

Справа № 199/9727/13 -ц Доповідач - Петренко І.О.

Категорія - 55

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Котушенко С.П., Макарова М.О.

при секретарі - Кравцовій Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровськ від 25 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Дніпро-авто" про розірвання договору, відшкодування моральної шкоди та матеріальних збитків про повернення сплаченої за товар грошової суми,,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом та просив з урахуванням уточненої позовної заяви ухвалити рішення, яким договір купівлі-продажу № 211 від 30 вересня 2012 року, автомобіля ВАЗ 217030-138-21, № двигуна НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2, 2012 року випуску, укладений між Приватним підприємством "Дніпро-Авто" та ОСОБА_1 - розірвати. Зобов'язати Приватне підприємство "Дніпро-Авто" повернути йому сплачену за автомобіль грошову суму з урахуванням зміни ціни на товар у розмірі - 103 870 грн. та стягнути з відповідача на його користь неустойку в розмірі - 201 062,40 грн. ; майнову шкоду в розмірі - 17 064 грн. 97 коп.; моральну шкоду в сумі - 10 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те , що 30 вересня 2012 року ним було придбано в автосалоні ПП "Дніпро-Авто" вище вказаний автомобіль , вартість якого становила 89 760 грн. На наступний день після придбання автомобіля почав не заводитися його двигун , оскільки акумуляторна батарея була непридатна до використання. Позивач відразу ж звернувся до відповідача для заміни вказаної деталі автомобіля, через п'ять днів його вимоги були задоволені та замінено акумуляторну батарею.

У зв'язку із неналежним виконанням умов договору щодо якості автомобіля та його деталей, ОСОБА_1 було вирішено відмовитися від гарантійного обслуговування автомобіля, а саме проходження періодичного технічного обслуговування на станції технічного обслуговування відповідача. При пробігові автомобіля 2 000 км , ним самостійно було замінено масляний фільтр та масло в картері двигуна та коробці перемикання передач, проведено інші контрольно-оглядові роботи, які зазначені в сервісній книжці.

15 лютого 2013 року при пробігові автомобіля 6 000 км на лакофарбовому покритті автомобіля, а саме на двох дверях зліва (з боку водія) позивачем було виявлено, що облущується лакофарбове покриття автомобіля, вказані недоліки були виявлені у семи місцях, розміром від 1 до 7 см. При зверненні до станції технічного обслуговування, працівники підприємства йому пояснили, що на кузов автомобіля неякісно нанесено лакофарбове покриття, внаслідок чого лак та фарба облущуються.

18 лютого 2013 року ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до продавця автомобіля, з вимогою безоплатного усунення недоліків товару, а саме приведення лакофарбового покриття автомобіля у відповідний стан, що відповідає нормам якості фарбування встановлених заводом виробником законодавством, пояснивши, що в ДТП автомобіль не потрапляв йому не наносились інші механічні пошкодження. Цього ж дня він пред'явив автомобіль для усунення недоліків , однак автомобіль для ремонту був прийнятий відповідачем лише 25 лютого 2013 року.

01 березня 2013 року представник СТО ПП "Дніпро-Авто" повідомив ОСОБА_1, що недоліки лакофарбового покриття на двох дверях автомобіля були усунуті, шляхом перефарбування. Після чого, позивач прибув до автосалону ПП "Дніпро-Авто", де йому надали автомобіль , у якого були перефарбовані вказані деталі автомобіля, однак при огляді було виявлено, що колір дверей відрізняється від кольору фарбування інших частин кузова та не дофарбовано задні двері (виступає ґрунтовка білого кольору). Усі перелічені недоліки так і не були усунуті відповідачем протягом чотирнадцяти днів та ОСОБА_1 не було надано документів щодо якості проведення ремонту транспортного засобу.

При прийманні автомобіля після перефарбування відповідачем, позивачем візуально досліджено інші деталі кузова, де було виявлено, що лакофарбове покриття також облущується на передньому та задньому крилі автомобіля, про що було повідомлено представників відповідача. У зв'язку із неналежним усуненням недоліків, і неможливістю відповідача усунути недоліки у встановлений законом строк, 01 березня 2013 року позивачем надано заяву щодо розірвання договору купівлі-продажу автомобіля та повернення коштів або заміну автомобіля, вважаючи, що вказані недоліки істотні.

16 березня 2013 року на адресу ОСОБА_1 надійшов лист, у якому останньому відмовили в задоволенні вимог щодо розірвання договору купівлі-продажу автомобіля та повернення коштів, у зв'язку із тим, що ним не дотримано гарантійних зобов'язань. Так, відповідачем зазначено, що транспортний засіб візуально має певні вдосконалення, яких при продажу не було, а саме встановлено аудіо обладнання, пофарбовано зовнішні дзеркала та пластикові облицювання, порогу, зроблено тонування та знешумлення автомобілю, з чого випливає, що салон автомобілю піддавався повному розбиранню, тому зовнішнє лакофарбове покриття кузова автомобіля облущується.

20 березня 2013 року позивач в усній формі звернувся до відповідача із вимогою надати копію заяви від 18 лютого 2013 року про усунення недоліків лакофарбового покриття та документи щодо якості проведення ремонту транспортного засобу у період з 25 лютого 2013 року по 01 березня 2013 року, однак йому відмовили , посилаючись на те, що вказані документи були втрачені, і що автомобіль фарбувався на неспеціалізованій станції технічного обслуговування. Цього ж дня він надав відповідачеві заяву із наведеними вимогами, однак відповідь до цього часу не надано.

ОСОБА_1 вважає, що недоліки лакофарбового покриття автомобіля є істотними, оскільки роблять недопустимим використання транспортного засобу відповідно до його цільового призначення, вказані недоліки виникли з вини виробника (продавця), їх неможливо усунути, оскільки для нанесення якісного лакофарбового покриття (з рівнем, який відповідає заводському) необхідно забезпечити проведення повного комплексу всіх технологічних операцій, що неможливо в умовах СТО, в результаті чого отримане лакофарбове покриття не буде відповідати всім вимогам, які ставляться до якості заводського фарбування автомобіля.

При укладенні з відповідачем договору купівлі-продажу, позивач розраховував на придбання нового автомобіля належної якості, який можливо використовувати з дотриманням правил експлуатації протягом строку його служби, однак з вини відповідача був позбавлений цього. У зв'язку із наведеним, вважає , що є підстави для розірвання договору купівлі-продажу автомобіля та повернення коштів сплачених за нього.

Оскільки недоліки лакофарбового покриття автомобіля у чотирнадцятиденний строк, а саме до 04 березня 2013 року не було усунено, із 04 березня 2013 по 13 травня 2013 року (день подачі позовної заяви) минуло 69 днів, 1 % вартості автомобіля становить 897,60 грн. Сума неустойки, яку повинен сплатити відповідач позивачу становить 61 934,40 грн.

Окрім того, для нормальної експлуатації та модернізації, позивачем було придбано та встановлено на автомобіль наступне обладнання та речовини : шини зимові, вартістю - 2 448 грн.; диски легкосплавні - 2 000 грн.; матеріали для знешумлення салону - 4 100 грн.; тонувальна плівка - 500 грн.; вітровики -110 грн.; паркувальний радар - 650 грн.; зовнішні дзеркала з підігрівом та електроприводом - 850 грн.; аудіо система - 2 345 грн.; протитуманні ліхтарі - 750 грн.; задні ліхтарі світлодіодні - 5 351 рос. рубль, що по курсу НБУ на дату купівлі - 1421 грн. 97 коп.; ксенон - 350 грн.; фаркоп - 260 грн.; чохли на сидіння - 450 грн.; килимки гумові салону - 250 грн.; килимок гумовий багажнику - 70 грн.; масло для двигуна - 235 грн.; масло для трансмісії - 240 грн.; масляний фільтр - 35 грн.

Всього вартість матеріалів та речовин становить - 17 064,97 грн. Зазначене майно у разі розірвання договору купівлі-продажу стане непридатним для використання позивачем за його призначенням, у зв'язку із чим йому завдано майнову шкоду на вказану суму.

Через продаж автомобіля неналежної якості, позивач змушений був відмовитися на деякий час від користування автомобілем, він та його сім'я користувалися послугами громадського транспорту. Також, позивачу необхідно було рухатися на автомобілі, який був придбаний новим із облущеним кузовом. У зв'язку із завданням відповідачем йому душевних страждань, він був змушений 28 лютого 2013 звернутися до лікаря, який надавав допомогу через гіпертонічний криз, що підтверджується відповідною довідкою, тому вважає, що йому завдано моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровськ від 25 грудня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на його незаконність.

Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення , яким суд , виконавши всі вимоги цивільного судочинства , вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені надані сторонами докази, їм дана належна правова оцінка, правильно визначено природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює та на підставі встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 10, 60, 212, 214, 215 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. З ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України.

Згідно до положень ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач є власником автомобіля ВАЗ 217030-138-21 р/н НОМЕР_3, який був придбаний за договором купівлі-продажу від 30 вересня 2012 р. та, який був укладений між сторонами у цій справі.

Додатковою угодою до цього договору сторони за договором погодили умови гарантійного обслуговування і ремонту автомобіля, про що свідчать підписи сторін (а.с.8 обор.), зокрема, визначив припинення дії гарантії (п. 6), якими, у тому числі, є недотримання власником вимог по експлуатації і сервісній книжці, зокрема, по застосуванню експлуатаційних матеріалів (п.6.1), установка додаткового устаткування без узгодження з дилером (п. 6.3 додаткової угоди), претензій при прийнятті автомобіля по комплектності та якості з боку покупця не було зазначено (акт прийняття - передачі від 30.09.2012 р.); гарантійний період експлуатації сторони визначили у п. 1.3 і угоди.

Судом на підставі пояснень позивача та наданих ним доказів на підтвердження вартості встановлено, що під час експлуатації транспортного засобу останній провів модернізацію придбаного транспортного засобу, при цьому, вчинення даних дій не було погоджено і дилером.

Так, протягом гарантійного терміну експлуатації транспортного засобу позивач окрім встановлення нових та заміни раніш встановлених деталей (зимових шин, дисків, вітровиків, зовнішніх дзеркал з підігрівом та електроприладом, аудіо обладнання і нше/а.с.3/) , пофарбував зовнішні дзеркала та пластикові облицювання порогів, зробив тонування та знешумлення автомобілю, тобто, вчинив дії, при яких припиняється дія гарантії.

Відповідно до п. п.11 «Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів» затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 29 грудня 2004 року №721 споживач повинен забезпечити експлуатацію дорожнього транспортного засобу (далі ДТЗ) згідно з вимогами експлуатаційної документації. У разі виходу транспортного засобу з ладу внаслідок порушення споживачем вимог експлуатаційної документації на ДТЗ, проведення модернізації ДТЗ, його технічного обслуговування чи ремонту поза первісними пунктами, а також у разі відсутності передбачених виробником пломб на ньому, споживач втрачає право вимагати виконання виробником (продавцем) гарантійних зобов'язань щодо його ДТЗ.

Суд першої інстанції правомірно посилався на положення ст. 611 ЦК України , де зазначено , що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Однак , відповідно до ст. 651 зазначеного вище кодексу зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відмовляючи в задоволені позову, суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» , якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця, але ОСОБА_1 таких доказів суду не надав.

Судом правильно , у відповідності до положень ст. 11 ЦПК України виходив із того , що позивач не скористався в повному обсязі своїми правами, визначеними ЦПК України, не клопотав про забезпечення доказів, зокрема, шляхом призначення експертизи для доведення наявності недоліків транспортного засобу, які мали бути усунені саме відповідачем, або які є істотними та , існування яких заперечувалося відповідачем, адже суд не володіє спеціальними знанням у галузі техніки, що надало би суду можливості дійти до іншого висновку у справі, та тоді як відповідач довів обставини, на які посилався як на підставу заперечень.

Всі похідні від основних позовних вимог виходячи з наведеного також не підлягають задоволенню , а саме вимоги про стягнення неустойки , відшкодування матеріально та моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги про те , що відповідач , а не сам позивач повинен був доводити суду істотність недоліків і , зокрема, недоліків лакофарбового покриття автомобіля , визнати обґрунтованими не можна , оскільки сторони по справі знаходяться у договірних , а не деліктних правовідносинах , а тому саме позивач зобов»язаний доводити обґрунтованість свого звернення до суду.

Так суттєвим не являється і твердження про те , що відповідачем не доведено факт виникнення недоліків автомобіля саме в наслідок порушення правил користування ним позивачем, оскільки сам позивач не заперечував тієї обставини , що ним в період гарантійного строку проведена певна модернізація та покращення комплектації придбаного автомобіля , що без згоди ділера не являється можливою.

Твердження апелянта про те , що відповідач ніби то визнавав позовні вимоги , оскільки в суді першої інстанції пропонував позивачу укладення мирової угоди , що підтвердив і в суді апеляційної інстанції , визнати обґрунтованими також не можна. Така пропозиція , а саме про виконання лакофарбувальних робіт всього кузова автомобіля позивача дійсно мала місце , але була спрямована на вирішення конфлікту саме в такий спосіб та збереження іміджу відповідача , але без стягнення чи виплати неустойки , матеріальної та моральної шкоди , на що не погодився позивач. Про визнання позовних вимог , а також про розірвання договору , виплати вартості автомобіля і виплати інших сум в судах мова не йшлася.

Доводи апеляційної скарги про те , що відповідачу економічно доцільно було замінити кузов автомобіля позивача при виникненні конфлікту також визнати обґрунтованими не можна , оскільки такі позовні вимоги не були предметом розгляду в суді першої інстанції і такі вимоги позивачем не заявлялись.

Решта доводів апеляційної скарги суттєвими не являються, висновків суду не спростовують і не дають колегії суддів підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення.

Таким чином , колегія суддів вважає , що розглядаючи спір районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі , надані сторонами докази , правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон , який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи , оскільки вони зводяться до не згоди з рішенням суду , були вивчені в суді першої інстанції і отримали оцінку суду.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303,307,308,313,314,315,317ЦПК України , колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровськ від 25 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку .

Судді