Рішення

від 31.12.2013 по справі 199/9727/13-ц

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/9727/13-ц

(2/199/3459/13)

РІШЕННЯ

іменем України

«25» грудня 2013 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Спаї В.В.,

секретар - Шахназарян М.А.,

за участі позивача - ОСОБА_1,

за участі представників відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Дніпро-авто» про розірвання договору, відшкодування моральної шкоди та матеріальних збитків, про повернення сплаченої за товар грошової суми,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 30.09.2012 р. він за договором купівлі - продажу, укладеного із відповідачем, придбав автомобіль марки ВАЗ 217030 -138-21, вартість автомобіля становила 89 760,00 грн. Наступного дня після придбання автомобіля почав не заводитися двигун, через 5 днів вимоги продавцем були задоволені та було замінено акумуляторну батарею. Через неналежне виконання умов договору щодо якості автомобіля та його деталей, позивач відмовився від гарантійного обслуговування - проходження технічного обслуговування на станції технічного обслуговування відповідача. 15.02.2013 р. при пробігові автомобіля 6 000,00 км на лакофарбовому покритті автомобіля, а саме на двох дверях зліва (з боку водія) позивач виявив, що облущується лакофарбове покриття автомобіля, вказані недоліки були виявлені також у семи місцях розміром від 1 до 7 см. При зверненні до станції технічного обслуговування працівники підприємства пояснили, що на кузов автомобіля неякісно нанесено лакофарбове покриття, внаслідок чого лак та фарба облущуються.

18.02.2013 р. позивач звернувся до продавця із письмовою заявою, в якій просив безоплатно усунути недолік товару - привести лакофарбове покриття автомобіля у відповідний стан, 25.02.2013 р. автомобіль був прийнятий до ремонту відповідачем, та після перефарбування автомобіля позивач візуально дослідив інші деталі кузова та виявив, що лакофарбове покриття також облущується на передньому та задньому крилі автомобіля, про що позивач попередив представників відповідача, та через неналежне усунення недоліків та неможливість відповідача усунути недолік у встановлений законом строк, 01.03.2013 р. позивач подав відповідачу заяву про розірвання договору купівлі-продажу автомобіля та повернення коштів або заміну автомобіля, вважаючи, що вказані недоліки істотні. Утім, листом від 16.03.2013 р. відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача, оскільки позивач не дотримався гарантійних зобов'язань: транспортний засіб візуально має певні вдосконалення, яких не було при продажу - встановлено аудіо обладнання, пофарбовано зовнішні дзеркала та пластикові облицювання порогу, зроблено тонування автомобілю, з чого випливає, що салон автомобілю подівався повному розбиранню, тому зовнішнє лакофарбове покриття кузова автомобіля облущується.

На переконання позивача недоліки лакофарбового покриття є істотними, оскільки роблять недопустимим використання транспортного засобу відповідно до його цільового призначення, вказані недоліки виникли з вини виробника (продавця), їх неможливо усунути, оскільки для нанесення якісного лакофарбового покриття (з рівнем, який відповідає заводському) необхідно забезпечити проведення повного комплексу всіх технологічних операцій, що неможливо в умовах СТО, в результаті чого отримане лакофарбове покриття не буде відповідати всім вимогам, які ставляться до якості заводського фарбування автомобіля. Виявлені позивачем порушення лакофарбового покриття призводять до погіршення декоративного виду, до зниження захисних властивостей лакофарбового покриття кузова, до корозії та скорочення строку експлуатації кузова автомобіля, тобто недоліки покриття значною мірою впливають на довговічність покриття, тому вона є істотними.

Оскільки недоліки лакофарбового покриття не були усунути протягом 14 днів, на переконання позивача відповідач повинен сплатити неустойку; разом з тим, загальна вартість матеріалів та речовин, які були придбані позивачем та встановлені на транспортний засіб, становить 17 064,97 грн.

Предмет позову становить вимога (уточнена позовна заява від 14.11.2013 р.) про розірвання договору купівлі-продажу №211 від 30.09.2012 р. а/м ВАЗ 217030-138-21, який був укладений між ПП «Дніпро-Авто» та ОСОБА_1, про зобов'язання відповідача повернути сплачену за автомобіль грошову суму з урахуванням зміни ціни на товар в розмірі 103 870,00 грн., про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в розмірі 201 062,40 грн., майнової шкоди в розмірі 17 064,97 грн., на відшкодування моральної шкоди - 10 000,00 грн.

У судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив суд повністю задовольнити поданий позов.

Відповідач в особі представників за довіреністю позов не визнав та просив суд повністю відмовити в його задоволенні, посилався на те, що виявлений позивачем недолік не є істотним (п. 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»), позивач не довів вину виробника (продавця, виконавця) у виникненні даного недоліку, недоліки, який має товар, можуть бути усунені, усунення недоліків можливе у строк до 14 днів, що й було зроблено, та виявлені позивачем недоліки не роблять товар суттєво іншим. Разом з тим, на переконання відповідача, причиною недоліків можуть бути дії самого позивача, який вніс у товар певні зміни, та велика ймовірність виникнення недоліків товару в результаті неправильної експлуатації транспортного засобу та або впливу інших об'єктивних чинників, що існують при експлуатації автомобіля (дорожні умови, сезонні коливання температури, вплив хімікатів, що застосовуються при обробленні доріг). Разом з тим, згідно п. 11 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійній заміні дорожніх транспортних засобів, затвердженого наказом №721 від 29.12.2004 р. Міністерства промислової політики України, споживач зобов'язаний забезпечувати експлуатацію транспортного засобу згідно з вимогами експлуатаційної документації У разі виходу транспортного засобу з ладу внаслідок порушення споживачем вимог експлуатаційної документації на транспортний засіб, проведення модернізації транспортного засобу, його технічного обслуговування чи ремонт поза сервісними пунктами, вказаними в сервісній книжці, а також у разі відсутності передбачених виробником пломб на ньому, споживач втрачає право вимагати виконання виробником (продавцем) гарантійних зобов'язань щодо транспортного засобу.

Товар позивач має певні зміни, які були виконані саме позивачем, та яких не було при продажу автомобіля та передачі його покупцю (встановлено аудіо обладнання, пофарбовано зовнішні дзеркала та пластикові облицювання порогів, що свідчить про можливі недоліки саме цих робіт, що призвели до пошкодження лакофарбового покриття, зроблено тонування та знешумлення автомобілю, що свідчить про те, що салон автомобіля, у тому числі двері, піддавалися повному розбиранню, і це також могло привести до ушкоджень лакофарбового покриття), при цьому, позивач не вказує де саме проводилися це роботи. Аналогічні умови гарантійного обслуговування зазначені й в додатковій угоді до договору купівлі-продажу №211 від 30.09.2012 р.

Під час купівлі-продажу позивач отримав товар належної якості, був підписаний акт приймання - передачі автомобіля, утім, позивач не виконав п. 6.3 додаткової угоди до договору купівлі-продажу №211 від 30.09.2012 р., тобто порушив умови гарантійного обслуговування товару - провів модернізацію транспортного засобу та його технічне обслуговування поза сервісними пунктами виробника або продавця, тому підстав для розірвання договору не має.

Заслухав пояснення осіб, які беруть участь у справі, допитав свідків та досліди докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України; відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що позивач власником автомобіля НОМЕР_1, який був придбаний за договором купівлі-продажу від 30.09.2012 р. та який був укладений між сторонами у цій справі. Додатковою угодою до цього договору сторони за договором погодили умови гарантійного обслуговування і ремонту автомобіля, про що свідчить підписи сторін (а.с.8 обор.), зокрема, визначив випадки припинення дії гарантії (п. 6), якими, у тому числі, є недотримання власником вимог керівництва по експлуатації і сервісній книжці, зокрема, по застосуванню експлуатаційних матеріалів (п. 6.1), установка додаткового устаткування без узгодження з ділером (п. 6.3 додаткової угоди).

Претензій при прийнятті автомобіля по комплектності та якості з боку покупця не було зазначено (акт прийняття передачі від 20.093.2012 р.); гарантійний період експлуатації сторони визначили у п. 1.3 додаткової угоди.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності врегульовані Законом України «Про захист прав споживачів»; цією ж правовою нормою визначені права споживачів, також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Права та обов'язки споживачів визначені у ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів»; за ст. 5 цього закону держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

За ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Разом з тим, даною правою нормою визначений перелік інформації, яку повинен містити товар, у тому числі, правила та умови ефективного і безпечного використання продукції. За судового розгляду з боку відповідача порушень ст. 15 зазначеного вище Закону встановлено не було; укладаючи договір та додаткову угоду, сторони, підписав її, погодилися із запропонованими нею умовами, позивач отримав сервісну книжку на придбаний ним транспортний засіб.

Судом на підставі пояснень позивача та наданих позивачем доказів на підтвердження вартості встановлено, що під час експлуатації транспортного засобу позивач провів модернізацію придбаного транспортного засобу, при цьому, вчинення даних дій не було погоджено і ділером. Так, протягом гарантійного терміну експлуатації транспортного засобу позивач окрім встановлення інших речовин (зимових шин, дисків, вітровиків, зовнішніх дзеркал з підігрівом та електроприладом, аудіо обладнання і т.ін. /а.с. 3/) пофарбував зовнішні дзеркала та пластикові облицювання порогів, зробив тонування та знешумлення автомобілю, тобто, вчинив дії, при яких припиняється дія гарантії.

Разом з тим, згідно п. 11 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійній заміні дорожніх транспортних засобів, затвердженого наказом №721 від 29.12.2004 р. Міністерства промислової політики України, споживач зобов'язаний забезпечувати експлуатацію транспортного засобу згідно з вимогами експлуатаційної документації У разі виходу транспортного засобу з ладу внаслідок порушення споживачем вимог експлуатаційної документації на транспортний засіб, проведення модернізації транспортного засобу, його технічного обслуговування чи ремонт поза сервісними пунктами, вказаними в сервісній книжці, а також у разі відсутності передбачених виробником пломб на ньому, споживач втрачає право вимагати виконання виробником (продавцем) гарантійних зобов'язань щодо транспортного засобу.

Відмовляючи в задоволенні вимоги позову про розірвання договору, суд виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

За розгляду справи позивач таких доказів відповідно до вимог ст.ст. 57-59 ЦПК України не надав.

Разом з тим, за ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст. 651 зазначеного вище кодексу зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, оскільки судом встановлено порушення саме з боку позивача договірного зобов'язання - недотримання власником транспортного засобу вимог керівництва по експлуатації і сервісній книжці, зокрема, по застосуванню експлуатаційних матеріалів (п. 6.1 та 6. 3 додаткової угоди до договору від 30.09.2012 р.), що знайшло вираз зовні у порушенні умов гарантійного обслуговування товару шляхом проведення модернізації транспортного засобу та його технічне обслуговування поза сервісними пунктами виробника або продавця та установка додаткового устаткування без узгодження з ділером, що не заперечувалося й самим позивачем, тому підстави для розірвання договору за рішенням суду відсутні.

Позивач не скористався в повному обсязі своїми правами, визначеними ЦПК України, не клопотав про забезпечення доказів, зокрема, шляхом призначення експертизи для доведення наявності несправностей транспортного засобу, які мали бути усунені саме відповідачем, або які є істотними та існування яких заперечувалося відповідачем, адже суд не володіє спеціальними знанням у галузі техніки, що надало би змогу суду дійти до іншого висновку у справі, та тоді як відповідач довів обставини, на які посилався як на підставу заперечень.

Не підлягають й задоволенню вимоги позову про стягнення неустойки та відшкодування збитків, як такі, що є похідними від задоволення вимоги позову про розірвання договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної шкоди.

Відмовляючи в задоволенні вимоги позову про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Підстави для відшкодування моральної шкоди визначені ст. 23 ЦК України: моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Утім, позивач не надав доказів на підтвердження наявності передбачених ст. 23 ЦК України підстав для такого відшкодування, тому дана вимога позову не є такою, що підлягає задоволенню.

Пояснення свідків, які підтвердили наявність проведених позивачем змін до транспортного засобу та облущення лакофарбового покриття автомобіля не спростовують зазначених вище висновків суду

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 12.12.2013 р. за заявою позивача, підлягають скасуванню на підставі ч. 6 ст. 154 ЦПК України.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 212, 214-215, 218, ч. 6 ст. 154 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.12.2013 р. у виді накладення арешту на грошові кошти в межах суми 331 997,37 грн., які знаходяться на рахунку, відкритому Приватним підприємством «Дніпро-Авто» (місце знаходження: м. Дніпропетровськ, проспект Імені Газети Правда», буд. 65 «А») №26003301021661 в ПАТ «Терра Банк», МФО 380601, ЄДРПОУ 30172406, інд.н. 301724004610., скасувати.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя