Постанова

від 12.02.2014 по справі 27/5005/10600/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2014 року Справа № 27/5005/10600/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Іванова О.Г. (доповідач)

суддів: Подобєда І.М., Дарміна М.О.,

секретар судового засідання: Погорєлова Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Гуля В.С представник, довіреність №94 від 06.12.13;

від відповідача: Панфілов О.В. представник, довіреність №125 від 24.01.14;

від третьої особи: Боненко О.В. представник, довіреність №12 від 19.02.13;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліс", м. Біла Церква, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2013 року у справі № 27/5005/10600/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міт-Інвест» Київська область, Києво-Святошинський район

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РТЦ", м. Дніпропетровськ

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліс",м. Біла Церква,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Товариство з обмеженою відповідальністю М'ясопереробне підприємство "Мітекс"

про стягнення 582 423,25 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області звернулося з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "М'ясопереробне підприємство "Мітекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РТЦ" про стягнення заборгованості у розмірі 582 423,25 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2013 року (головуючий суддя Татарчук В.О., судді Кармазіна Л.П., Петрова В.І.) позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "РТЦ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопереробне підприємство "Мітекс" 582 423,25 грн. - основного боргу, 11 648,47 грн. - витрат по сплаті судового збору. Рішення мотивовано обґрунтованістю позовних вимог, а саме фактом наявності заборгованості відповідача перед позивачем за поставлену продукцію, право вимоги оплати якої виникло на підставі договору про відступлення права вимоги від 20.12.2011 року, за яким первісний кредитор ТОВ "Поліс" передав новому кредитору ТОВ "М'ясопереробне підприємство "Мітекс" право вимоги перед боржником ТОВ "РТЦ".

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду звернулась третя особа на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліс", він же первісний кредитор, із апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог.

Скаржник посилається на наступне.

Суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що в порушення п. 2.1 Договору про відступлення права вимоги від 20.12.2011 року первісним кредитором (ТОВ "Поліс") не передано новому кредитору (ТОВ "М'ясопереробне підприємство "Мітекс") оригіналу договору поставки № ДП-001-11 від 1 квітня 2011 року, у зв'язку з чим позивачем не було отримано основного документу, який посвідчує передане право вимоги до відповідача.

Крім того, передане за договором відступлення право вимоги на момент укладання даного договору ще не виникло, оскільки за договором поставки № ДП-001-11 від 1 квітня 2011 року передбачена відстрочка платежу на 14 календарних днів, з моменту поставки товару покупцю. Відтак, скаржник вважає, що на момент укладення договору про відступлення права вимоги від 20.12.2011 року право вимоги виникло у первісного кредитора лише за видатковими накладними № 25087 від 02.12.2011 року та № 25086 від 02.12.2011 року на суму 63 213,75 гривен. За рештою видаткових накладних, вказаних у договору про відступлення права вимоги від 20.12.2011 року, право вимоги у первісного кредитора не виникло і не могло бути передано новому кредитору, так як за даними видатковими накладними таке право виникло у первісного кредитора вже після підписання вищевказаного договору про відступлення права вимоги, тобто після 20.12.2011 року.

Оскільки договором поставки передбачена можливість повернення товару, то це може суттєво зменшити боргові зобов'язання.

Після укладення договору про відступлення права вимоги між первісним кредитором і боржником був складений акт звірки, що свідчить про визнання боргу.

Товариство з обмеженою відповідальністю М'ясопереробне підприємство "Мітекс" у відзиві на апеляційну скаргу просить у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліс" відмовити у повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РТЦ у відзиві на апеляційну скаргу просить скасувати рішення, та прийняти нове рішення, яким відмовити товариству з обмеженою відповідальністю М'ясопереробне підприємство "Мітекс" у задоволенні позову.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.01.2014 року прийнято апеляційну скаргу до розгляду.

27.01.2014 року ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду замінено позивача Товариство з обмеженою відповідальністю М'ясопереробне підприємство "Мітекс" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міт-Інвест", що знаходиться за адресою: 08122, Київська область, Києво - Святошинський район, с. Лісне, вул. Лісна, 1 та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "М'ясопереробне підприємство "Мітекс".

Правонаступник позивача ТОВ "Міт-Інвест" у відзиві на апеляційну скаргу просить у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліс" відмовити у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 01.04.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РТЦ", (покупець) було укладено договір поставки № ДП-001-11 (т. 1 а.с. 25-29).

Згідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується в обумовлений цим договором строк поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар у відповідності з умовами цього договору.

Відповідно п. 1.2. договору поставки товаром по цьому договору є товар, вказаний в специфікаціях постачальника (далі - специфікація), яка узгоджується з покупцем та підписується сторонами. Специфікація затверджується сторонами в установленій формі (додаток №1 до договору) та є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 4.1 договору поставки, загальна вартість договору складається з суми товару, вказаного у накладних.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки товару, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом попередньої інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору ТОВ "Поліс" було поставлено відповідачу товар на суму 582423,25 грн. згідно видаткових накладних №25087 від 02.12.11 на суму 28616,96грн., №25086 від 02.12.11 - 34596,79 грн., №25320 від 06.12.11 - 35909,06 грн., №25319 від 06.12.11 - 26659,58 грн., №25548 від 09.12.11 - 78338,72 грн., №25550 від 09.12.11 - 41752,69 грн., №25699 від 12.12.11 - 18553,56 грн., №25801 від 13.12.11 - 50043,80 грн., №26085 від 16.12.11 - 35007,92 грн., №26088 від 16.12.11 - 58803,10 грн., №26221 від 20.12.11 - 52291,32 грн., №26222 від 20.12.11 - 47183,41 грн., №26219 від 20.12.11 - 49989,56 грн., №26218 від 20.12.11 - 24676,78 грн. (з урахуванням актів розбіжностей) (т.1 а.с. 11-24).

На даних видаткових накладних зазначено особу з боку Відповідача, уповноважену на отримання ТМЦ, проставлений відбиток штампу і печатки останнього.

Товарні накладні є первинними документами бухгалтерського обліку, які фіксують факт здійснення господарської операції відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Підпис представника Відповідача і проставляння штампу/печатки Відповідача на товарних накладних є беззаперечним доказом отримання товару Відповідачем і настання зобов'язань по його оплаті.

За умовами п. 4.3 договору поставки № ДП-001-11 покупець здійснює оплату за товар наступним чином: відстрочка платежу 14 календарних днів від дня поставки товару покупцю. Усі партії товару, поставлені до дня відкриття нового магазину мережі, покупець оплачує наступним чином: відстрочка платежу 20 календарних днів з дня відкриття магазину мережі.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, ТОВ "РТЦ" не було оплачено товар і заборгованість становить 582423,25 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що аналіз цих документів в цілому не викликає сумнівів щодо факту передачі товарів за ними. З цим фактом погодилися й всі сторони у судовому засіданні.

В день останньої поставки 20 грудня 2011 року ТОВ "Поліс" (первісний кредитор), ТОВ "М'ясопереробне підприємство "Мітекс" (новий кредитор) та ТОВ "РТЦ" (боржник) уклали договір про відступлення права вимоги (т. 1 а.с. 7).

В порядку та на умовах, визначених цим договором первісний кредитор відступив новому кредиторові, а новий кредитор набув право вимоги у визначеній частині, належне первісному кредиторові у відповідності до договору поставки № ДП-001-11 від 01.04.2011, укладеному між первісним кредитором і боржником (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, за цим договором новий кредитор набув право вимагати від боржника належного виконання наступного обов'язку: сплатити визначену частину суми боргу за поставлений товар у відповідному періоді, що становить 582 423,25 грн. на умовах

зазначених в основному договорі.

Згідно з п. 1.3 договору, право вимоги засновано на договорі поставки № ДП-001-11 від 01.04.2011, укладеному між первісним кредитором і боржником, та наступних видаткових накладних:

Дата видаткової накладноїНомер видаткової накладноїприміткаСума видаткової накладної, грн 02.12.11 25087частково 28616,96 02.12.11 25086 34596,79 06.12.11 25320 35909,06 06.12.11 25319 26659,58 09.12.11 25548 78338,72 09.12.11 25550 41752,69 12.12.11 25699 18553,56 13.12.11 25801 50043,80 16.12.11 26085 35007,92 16.12.11 26088 58803,10 20.12.11 26221 52291,32 20.12.11 26222 47183,41 20.12.11 26219 49989,56 20.12.11 26218 24676,78 ВСЬОГО: 582423,25

У відповідності до п. 2.1 договору, засвідчені належним чином копії документів, вказаних у п. 1.3. цього договору, передаються первісним кредитором новому кредиторові в момент підписання цього договору. Первісний кредитор зобов'язується передати новому кредитору оригінали зазначених документів протягом 30 календарних днів з дня підписання цього договору.

За своєю сутністю відступлення права вимоги - це заміна кредитора в зобов'язанні.

Згідно з приписами частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, відступлення права вимоги.

В силу ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

У контексті наведеної норми слід мати на увазі, що предметом договору про відступлення права вимоги є саме право (вимога), проте не підтверджуючі його документи, які лише доводять наявність такого права, його зміст та виникнення і не мають ніякого відношення до статусу цесіонарія. Передача цедентом цесіонарію документів, що підтверджують саме відступлене право вимоги, означає виконання додаткового юридичного обов'язку, наявного у цедента в силу закону, а не в силу договору цесії.

Поряд з документами, що підтверджують саме право вимоги (в нашому випадку договір поставки та видаткові накладні), існують і документи, що підтверджують перехід цього права до цесіонарія, тобто ті, які пред'являються новим кредитором боржнику для підтвердження свого статусу (договір про відступлення права вимоги).

Оскільки боржник зобов'язаний перевірити належність особи суб'єкта, на користь якого ним здійснюється виконання зобов'язання, він може вимагати від останнього надання йому саме тих документів, що підтверджують перехід права вимоги від первісного до нового кредитора.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що договір відступлення права вимоги був укладений також за участю і боржника (ТОВ «РТЦ»), а відтак останній був обізнаний як з особою нового кредитора, так і з умовами договору про відступлення права вимоги.

Крім того, передача документів підтверджується Актом приймання-передачі до Договору від 21.12.11р., за яким ТОВ "Поліс" передало, а ТОВ "М'ясопереробне підприємство "Мітекс" отримало оригінали видаткових накладних (т. 1 а.с.91).

На підставі викладеного, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що не передача первісним кредитором (ТОВ "Поліс") новому кредитору (ТОВ "М'ясопереробне підприємство "Мітекс") оригіналу договору поставки № ДП-001-11 від 1 квітня 2011 року позбавляє позивача права вимоги до відповідача, оскільки не передання оригіналу даного договору не свідчить про неперехід права вимоги, а свідчить про невиконання цедентом (ТОВ "Поліс") додаткового юридичного обов'язку, наявного у нього в силу закону, та є тільки правореалізаційним фактом, який є наслідком переходу права вимоги.

Доводи апеляційної скарги про те, що передане за договором відступлення право вимоги на момент укладання даного договору ще не виникло, є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно видаткових накладних, копії яких позивач надав суду, відповідачем від третьої особи (ТОВ "Поліс") отримано товар на загальну суму 582 423,25 грн. (т. 1 а.с. 11-24)

За умовами п.4.3 Договору поставки № ДП-001-11 покупець здійснює оплату за товар наступним чином: відстрочення платежу 14 календарних днів з дня поставки товару покупцю.

Частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Таким чином, відповідач став власником товару, і у нього виник обов'язок розрахуватися за нього протягом 14 днів. Тобто, розрахуватися перед новим кредитором, до якого перейшло право вимоги на оплату поставленого товару за вказаними накладними. У відповідача згідно з договором поставки зберігалося право на повернення товару, виявлення недоліків, тощо, проте він ним не скористався.

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, стосовно терміну виконання зобов'язання за договором поставки, а відтак і наявності самого права вимоги, то воно є реальним, таким, що підтверджено документально. Оскільки закон не містить заборони передачі вимоги щодо права, яке має виникнути у майбутньому, то до позивача перейшло право ТОВ "Поліс" на оплату поставленого товару в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а саме через 14 календарних днів з дня поставки товару покупцю.

Щодо акта звірки, то він тільки підтверджує наявність заборгованості, а не свідчить про її відсутність.

Заперечення відповідача та третьої особи щодо недійсності договору про відступлення права вимоги від 20.12.2011 року не приймаються до уваги, оскільки постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2013 у справі №904/2036/13-г та відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Поліс" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 20.12.2011 року.

Апеляційною інстанцією вказано на відповідність чинному законодавству наведеного договору.

Відповідно до приписів ст. 35 ГПК України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що господарським судом в порядку статті 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

З огляду на обґрунтованість рішення господарського суду, відповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування рішення є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліс", м. Біла Церква залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2013 року у справі № 27/5005/10600/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя І.М. Подобєд

Суддя М.О. Дармін

( Повний текст постанови підписаний 14.02.2014р.)