Постанова

від 12.02.2014 по справі 821/174/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2014 р. Справа № 821/174/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Войтович І.І.,

при секретарі - Сердюк О.О.,

за участю:

представника відповідача - Горбунової К.О.,

представника відповідча - Юдіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Світова лінія ЛТД"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

про скасування податквових повідомлень-рішень,

встановив:

До Херсонського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Світова Лінія ЛТД» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.01.2014 року №0000202200, №0000192200.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві та пояснив, що 25 грудня 2013 року Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області складено акт № 1893/21-03-22-01/19223820 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ фірма «Світова лінія ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2013 року». За результатами висновків даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.01.2014 року № 0000202200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 324873,00 грн. у тому числі за основним платежем в сумі 276994,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 47879,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 15.01.2014 року № 0000192200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 41002,00 грн. у тому числі за основним платежем в сумі 33297,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 7705,00 грн. Підставою для визначення зазначених вище грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток,а також застосування фінансових (штрафних) санкцій слугувало здійснення позивачем безтоварних господарських операцій з купівлі - продажу товарів, отримання певних послуг у ПНВКП «Атон», ПП «Лікос», ТОВ «СБК «Морвест», ПП «НВКФ «Діод-Плюс», ТОВ «Станкозапчастина», ПП «Вікойл», ПФ «Астер», ТОВ «ВКФ «Плутон ЛТД», ТОВ «Югспецстрой», ТОВ «Трансмаш», ПП «Євро Логістик Південь», ТОВ «Ріо-Грандес» та формування власного податкового обліку, на підставі виданих наведеними контрагентами - постачальниками первинних документів, які на думку відповідача, «не дають можливості підтвердити реальність проведення господарських операцій». Представник позивача не погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки та прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями, з огляду на невірне застосування податковим органом норм діючого законодавства до спірних правовідносин, неповне з'ясування та невірне відображення в акті перевірки фактичної господарської діяльності позивача. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях та пояснив, що на підставі акта перевірки № 1893/21-03-22-01/19223820 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ фірма «Світова лінія ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2013 року» були прийняті оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення. Зазначив, що в акті перевірки встановлено порушення п.п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями); п.138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 33297,00 грн. у тому числі: 2010 р. в сумі 5000,00 грн.; 1 квартал 2011року в сумі 1979,00 грн.; 2-4 квартали 2011 року в сумі 501,00 грн.; 2012 рік в сумі 2706,00 грн.; півріччя 2013 року в сумі 23111,00 грн. Також, встановлено порушення порушення п. 185.1 ст. 185, п.198.1 ст. 198, п.198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.5 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст.201, п. 201.2 ст.201, п.201.4 ст. 201, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), підприємством занижено податок на додану вартість всього в сумі 276994,00 грн., у тому числі: грудень 2010 року - 29833,00 грн., лютий 2011 року - 97583,00 грн., липень 2011 року - 1634,00 грн., листопад 2011 року - 7052,00 грн., лютий 2012 року - 56323,00 грн., жовтень 2012 року - 13285,00 грн., листопад 2012 року - 12100,00 грн. (завищення), грудень 2012 року - 61868,00 грн., травень 2013 року 21516,00 грн., та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації з податку на додану вартість) на 3139,00 грн. Підставою для даних висновків було те, що правочини між позивачем та ПНВКП «Атон», ПП «Лікос», ТОВ «СБК «Морвест», ПП «НВКФ «Діод-Плюс», ТОВ «Станкозапчастина», ПП «Вікойл», ПФ «Астер», ТОВ «ВКФ «Плутон ЛТД», ТОВ «Югспецстрой», ТОВ «Трансмаш», ПП «Євро Логістик Південь», ТОВ «Ріо-Грандес» здійснені без мети настання реальних наслідків. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Світова Лінія ЛТД» зареєстроване виконавчим комітетом Херсонської міської ради 28.12.1992 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №722482, реєстраційний номер 14991070004005683.

На податковий облік ТОВ фірма «Світова Лінія ЛТД» взято в ДПІ у м. Херсоні 19.01.1993 року за №885.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100327629 позивачем отримано 10.03.2011 року.

Згідно Довідки АА№598423 Державної служби статистики України Головного управління статистики у Херсонській області видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: вантажний річковий транспорт; допоміжне обслуговування водного транспорту; транспортне оброблення вантажів; надання в оренду водних транспортних засобів.

Судом встановлено, що у період з 14.11.2013 року по 18.12.2013 року відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Світова Лінія ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2013 року.

За результатами даної перевірки складено акт від 25.12.2013 року №1893/21-03-22-01/19223820 (далі - акт). (т.1, а.с. 38-87).

З наведеного вище акта перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення п.п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями); п.138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 33297,00 грн. у тому числі: 2010 р. в сумі 5000,00 грн.; 1 квартал 2011року в сумі 1979,00 грн.; 2-4 квартали 2011 року в сумі 501,00 грн.; 2012 рік в сумі 2706,00 грн.; півріччя 2013 року в сумі 23111,00 грн.

Також, встановлено порушення п.4.1 ст. 4, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та в порушення п. 185.1 ст. 185, п.198.1 ст. 198, п.198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.5 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст.201, п. 201.2 ст.201, п.201.4 ст. 201, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), підприємством занижено податок на додану вартість всього в сумі 276994,00 грн., у тому числі: грудень 2010 року - 29833,00 грн., лютий 2011 року - 97583,00 грн., липень 2011 року - 1634,00 грн., листопад 2011 року - 7052,00 грн., лютий 2012 року - 56323,00 грн., жовтень 2012 року - 13285,00 грн., листопад 2012 року - 12100,00 грн. (завищення), грудень 2012 року - 61868,00 грн., травень 2013 року 21516,00 грн., та завищено залиш від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду ( рядок 24 Декларації з податку на додану вартість) на 3139,00 грн.

Підставою для встановлення таких порушень слугувало те, що перевіркою неможливо підтвердити фактичне здійснення позивачем господарських операцій з купівлі - продажу товарів, отримання певних послуг у ПНВКП «Атон», ПП «Лікос», ТОВ «СБК «Морвест», ПП «НВКФ «Діод-Плюс», ТОВ «Станкозапчастина», ПП «Вікойл», ПФ «Астер», ТОВ «ВКФ «Плутон ЛТД», ТОВ «Югспецстрой», ТОВ «Трансмаш», ПП «Євро Логістик Південь», ТОВ «Ріо-Грандес», що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Фірма «Світова лінія ЛТД» та його контрагентами здійснені без мети настання реальних наслідків.

На підставі вищенаведеного акта перевірки позивача, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.01.2014 року № 0000202200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 324873,00 грн. у тому числі за основним платежем в сумі 276994,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 47879,00 грн. (т.1, а.с. 89).

Також, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.01.2014 року № 0000192200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 41002,00 грн. у тому числі за основним платежем в сумі 33297,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 7705,00 грн. (т.1, а.с. 88).

Не погоджуючись з вищенаведеними податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

З огляду на те, що відповідач стверджував про те, що правочини між ТОВ «Фірма «Світова лінія ЛТД» та ПНВКП «Атон», ПП «Лікос», ТОВ «СБК «Морвест», ПП «НВКФ «Діод-Плюс», ТОВ «Станкозапчастина», ПП «Вікойл», ПФ «Астер», ТОВ «ВКФ «Плутон ЛТД», ТОВ «Югспецстрой», ТОВ «Трансмаш», ПП «Євро Логістик Південь», ТОВ «Ріо-Грандес» здійснені без мети настання реальних наслідків, судом досліджено факт реальності здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентами та встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Щодо укладення правочину між позивачем та ПНВКП «Атон», судом встановлено наступне.

01 липня 2011 року між позивачем та ПНВКП «Атон» укладено договір купівлі - продажу запчастин №102.(т.1, а.с. 90).

Предметом даного договору є те, що Продавець (ПНВКП «Атон») постачає Покупцю (ТОВ «Фірма «Світова лінія ЛТД») запчастини та підшипники, кількість, асортимент та ціна товару визначається у первинних документах (рахунках та накладних) на відвантаження товару. Відповідно до умов договору ПНВКП «Атон» у грудні 2011 року та березні 2012 року було поставлено на адресу позивача запчастини на загальну суму 3015,60 грн., у тому числі ПДВ 502,60 грн.

На виконання даного договору суду надані наступні докази: за грудень 2011 р. -видаткова накладна № РН-001801 від 15 грудня 2011 року на загальну суму 650,40 грн. у тому числі ПДВ 108,40 грн.; податкова накладна № 1801 від 15 грудня 2011 року на загальну суму 650,40 грн., у тому числі ПДВ 108,40 грн.; за березень 2012 року - видаткова накладна № РН-000158 від 21 березня 2012 року на загальну суму 2365,20 грн. у тому числі ПДВ 394,20 грн.; податкова накладна № 158 від 21 березня 2012 року на загальну суму 2365,20 грн., у тому числі ПДВ 394,20 грн. (т.1, а.с. 92-93, 96, 98,101,102).

Факт оплати придбання запчастин позивачем підтверджується наданими суду доказами, а саме: рахунок фактура №СФ- 001121 від 15 грудня 2011 року, рахунок фактура №СФ- 0000106 від 21 березня 2012 року; платіжні доручення № 959 від 08 вересня 2011 року на загальну суму 2230,32 грн. у тому числі ПДВ 371,72 грн., № 1417 від 21 грудня 2011 року на загальну суму 650,40 грн. у тому числі ПДВ 108,40 грн., № 375 від 22 березня 2012 року на загальну суму 2365,20 грн. у тому числі ПДВ 394,20 грн., (т.1, а.с. 104-106).

Перевезення (транспортування) придбаних товарно - матеріальних цінностей підтверджується товарно-транспортною накладною від 21 березня 2012 року б/н. (т.1, а.с. 97).

Використання придбаних товарно - матеріальних цінностей у власній господарській діяльності позивача підтверджується актами від 9 січня 2012 року та від 9 квітня 2012 року, складеними комісією у складі капітанів судів (фізичних осіб, що перебувають з позивачем у трудових відносинах), що останніми використано товарно - матеріальні цінності для експлуатації, поточного ремонту, заміни деталей на вказаних в такому акті теплоходів (т.1, а.с. 94, 99, 103).

Щодо укладення правочину між позивачем та ПП «Лікос», судом встановлено наступне.

05 січня 2010 року між позивачем та ПП «Лікос» укладено договір поставки нафтопродуктів б/н.(т.1, а.с. 107).

Предметом даного договору є те, що Продавець (ПП «Лікос») постачає Покупцю (ТОВ «Фірма «Світова лінія ЛТД») нафтопродукти, кількість, асортимент та ціна товару визначається у первинних документах (рахунках та накладних) на відвантаження товару. Відповідно до умов договору ПП «Лікос» у листопаді 2011 року було поставлено на адресу позивача дизельне пальне на загальну суму 385925,00 грн., у тому числі ПДВ 64320,82 грн.

На виконання даного договору суду надані наступні докази: видаткова накладна № РН-0000358 від 01 листопада 2011 року на загальну суму 188125,00 грн. у тому числі ПДВ 31354,17 грн.; податкова накладна №1 від 01 листопада 2011 року на загальну суму 188125,00 грн., у тому числі ПДВ 31354,16 грн.; видаткова накладна № РН-0000372 від 21 листопада 2011 року на загальну суму 197800,00 грн. у тому числі ПДВ 32966,66 грн.; податкова накладна № 15 від 21 листопада 2011 року на загальну суму 197800,00 грн., у тому числі ПДВ 32966,66 грн. (т.1, а.с. 108, 110, 111, 113).

Факт оплати придбання запчастин позивачем підтверджується наданими суду доказами, а саме: рахунок фактура №СФ- 0000297 від 01 листопада 2011 року, рахунок фактура №СФ- 0000302 від 21 листопада 2011 року на загальну суму 197800,00 грн.; платіжні доручення № 1206 від 01 листопада 2011 року на загальну суму 48125,00 грн. у тому числі ПДВ 8020,83 грн., № 1208 від 01 листопада 2011 року на загальну суму 458000,00 грн. у тому числі ПДВ 8083,33 грн., № 1213 від 02 листопада 2011 року на загальну суму 48000,00 грн. у тому числі ПДВ 8000,00 грн., № 1215 від 02 листопада 2011 року на загальну суму 43500,00 грн. у тому числі ПДВ 7250,00 грн., № 1300 від 22 листопада 2011 року на загальну суму 47800,00 грн. у тому числі ПДВ 7966,67 грн., № 1308 від 22 листопада 2011 року на загальну суму 48000,00 грн. у тому числі ПДВ 8000,00 грн., № 1309 від 23 листопада 2011 року на загальну суму 49000,00 грн. у тому числі ПДВ 8166,67 грн., № 1311 від 24 листопада 2011 року на загальну суму 49000,00 грн. у тому числі ПДВ 8166,67 грн., № 1312 від 24 листопада 2011 року на загальну суму 4000,00 грн. у тому числі ПДВ 666,67 грн. (т.1, а.с. 108, 111, 115-123).

Перевезення (транспортування) придбаних нафтопродуктів (дизельного пального) підтверджується товарно-транспортними накладними від 01 листопада 2011 р. №358-ТН та № 372-ТН від 21 листопада 2011 р. (т.1, а.с. 109,112).

Використання придбаних нафтопродуктів (дизельного пального) у власній господарській діяльності позивача підтверджується місячними звітами по використанню пального та мастила на теплоходах «Тур» та «Херсон». (т.1, а.с. 114).

Щодо укладення правочину між позивачем та ТОВ «Судноплавно - буксирна компанія «Морвест», судом встановлено наступне.

07 лютого 2013 року між позивачем та ТОВ «Судноплавно - буксирна компанія «Морвест» укладено договір про надання послуг №5-Ф. (т.1, а.с. 124-125).

Предметом даного договору є те, що ТОВ «Судноплавно - буксирна компанія «Морвест» за письмовими заявками ТОВ «Фірма «Світова лінія ЛТД») надає послуги плавкраном «ПК-23», а позивач приймає та оплачує вартість наданих послуг. Також, між сторонами укладено Протокол узгодження договірної ціни на здійснення ТОВ «СБК «Морвест» буксирних та інших послуг (додаток №1 до договору про надання послуг), який є підставою для проведення взаєморозрахунків між суб'єктами господарювання.(т.1, а.с.126).

У відповідності до домовленостей між сторонами, ТОВ «Судноплавно - буксирна компанія «Морвест» у лютому 2013 року надано Позивачу послуги плав крану ПК-23, послуги буксиру «Бугський», відшкодування витрат портових зборів, відшкодування витрат по переосвідоцтву ПК-23.

На виконання даного договору суду надані наступні докази: рахунки № 30440015 від 07 лютого 2013 року на загальну суму 14698,46 грн., № 01040005 від 18 лютого 2013 року на загальну суму3479,72 грн., № 01280005 від 20 лютого 2013 року на загальну суму 29251,44 грн.; актами наданих послуг (виконаних робіт) № 01040005 від 18 лютого 2013 року, № 01280005 від 19 лютого 2013 року; приймально - здавальними актами від 19 лютого 2013 року; податковими накладними № 27 від 08 лютого 2013 року на загальну суму 14698,46 грн. у тому числі ПДВ 2449,74 грн., № 113 від 19 лютого 2013 року на загальну суму 14552,98 грн. у тому числі ПДВ 2425,50 грн., № 106 від 18 лютого 2013 року на загальну суму 3479,72 грн. у тому числі ПДВ 579,95 грн. (а.с. 127-135).

Факт оплати позивачем за надані послуги підтверджується наданими суду доказами, а саме: платіжними дорученнями № 229 від 08 лютого 2013 року на загальну суму 14698,46 грн. у тому числі ПДВ 2449,74 грн., № 267 від 18 лютого 2013 року на загальну суму 3479,72 грн. у тому числі ПДВ 579,95 грн., № 295 від 22 лютого 2013 року на загальну суму 14552,98 грн. у тому числі ПДВ 2425,50 грн. (т.1, а.с. 136-138).

Щодо укладення правочину між позивачем та ПП «НВКФ «Діод - Плюс», судом встановлено наступне.

01 грудня 2010 року між позивачем та ПП «НВКФ «Діод - Плюс» укладено договір поставки нафтопродуктів. (т.1,а.с. 139).

Предметом даного договору є те, що Постачальник (ПП «НВКФ «Діод - Плюс») постачає Покупцю (ТОВ «Фірма «Світова лінія ЛТД») паливо мастильні матеріали, кількість, асортимент та ціна товару визначається видатковими накладними.

Відповідно до умов договору ПП «НВКФ «Діод - Плюс» у грудні 2010 року було поставлено на адресу позивача дизельне пальне та дизельне мастило на загальну суму 179000,00 грн., у тому числі ПДВ 29833,33 грн.

На виконання даного договору суду надані наступні докази: видаткова накладна № РН-1173 від 28 грудня 2010 року на загальну суму 179000,00 грн., у тому числі ПДВ 29833,33 грн.; податкова накладна № 968 від 28 грудня 2010 року на загальну суму 179000,00 грн., у тому числі ПДВ 29833,33 грн. (т.1, а.с. 140, 143).

Факт оплати придбання запчастин позивачем підтверджується наданими суду доказами, а саме: рахунок фактура №СФ- 827 від 28 грудня 2010 року, платіжні доручення № 1332 від 02 грудня 2010 року на загальну суму 39000,00 грн. у тому числі ПДВ 6500,00 грн., № 1328 від 02 грудня 2010 року на загальну суму 45000,00 грн. у тому числі ПДВ 7500,00 грн., № 1331 від 02 грудня 2010 року на загальну суму 45000 грн. у тому числі ПДВ 7500,00 грн., № 1451 від 30 грудня 2010 року на загальну суму 50000,00 у тому числі ПДВ 8333,33 грн. (т.1, а.с. 140, 145-148).

Перевезення (транспортування) придбаних товарно - матеріальних цінностей підтверджується товарно-транспортними накладними від 28 грудня 2010 року б/н ( а.с. 141-142).

Використання придбаних товарно - матеріальних цінностей у власній господарській діяльності позивача підтверджується місячним звітом по використанню пального та мастила на теплоході «Тур». (т.1, а.с. 144).

Щодо укладення правочину між позивачем та ТОВ «Станкозапчастина», судом встановлено наступне.

08 жовтня 2012 року позивач придбав у ТОВ «Станкозапчастина» запчастини (реле тиску Г 62-21).

Факт оплати придбання запчастин (реле тиску Г 62-21) позивачем підтверджується наданими суду доказами, а саме: рахунок - фактурою №СФ- 0000329 від 05 жовтня 2012 року на загальну суму 2040,00 грн., видатковою накладною № РН- 0000206 від 08 жовтня 2012 року на загальну суму 2040,00 грн.; податковою накладною №7 від 08 жовтня 2012 року на загальну суму 2040,00 грн. у т.ч. ПДВ 340,00 грн. , платіжним дорученням від 08 жовтня 2012 року № 1161 на загальну суму 2040,00 грн. у т.ч. ПДВ 340,00 грн. (т.1, а.с. 151- 156).

Використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивача підтверджується актом виконаних робіт/ наданих послуг від 31 жовтня 2012 року. (т.1, а.с. 154-155).

Щодо укладення правочину між позивачем та ТОВ «Вік Ойл», судом встановлено наступне.

01 лютого 2012 року між позивачем та ТОВ «Вік Ойл» укладено договір про надання послуг №17. (т.1, а.с. 157).

Предметом даного договору є те, що Виконавець (ТОВ «Вік Ойл») бере на себе зобов'язання по обслуговуванню судів Замовника (ТОВ «Фірма «Світова лінія ЛТД»), а саме виконавець зобов'язується надати послуги з транспортування, зберігання з наступним знищенням відпрацьованих нафтопродуктів, фекальних вод.

У відповідності до домовленостей між сторонами, ТОВ «Вік Ойл» у серпні 2012 року надано Позивачу послуги зі зливу фекальних стоків з теплоходу «Тур» та послуги по роботі «Заправщик - 10».

На виконання даного договору суду надані наступні докази: актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-521 від 23 серпня 2012 року; податковою накладною № 60 від 23 серпня 2013 року на загальну суму 7773,19 грн. у тому числі ПДВ 1295,53 грн. (т.1, а.с. 159, 160).

Факт оплати позивачем за надані послуги підтверджується наданими суду доказами, а саме: платіжним дорученням № 990 від 27 серпня 2012 року на загальну суму 7773,19 грн., у тому числі ПДВ 1295,53 грн., рахунком - фактурою №СФ-521 від 23 серпня 2012 року на загальну суму 7773,19 грн. (т.1, а.с. 158, 161).

Щодо укладення правочину між позивачем та ПФ «Астер», судом встановлено наступне.

25 грудня 2012 року між позивачем та ПФ «Астер» укладено договір поставки нафтопродуктів №251212-1. (т.1, а.с. 162-163).

Предметом даного договору є те, що Постачальник (ПФ «Астер») постачає Покупцю (ТОВ «Фірма «Світова лінія ЛТД») паливо мастильні матеріали, найменування товару, одиниця виміру, кількість і ціна товару визначається в рахунках фактурах та видаткових накладних.

Відповідно до умов договору ПФ «Астер» у грудні 2012 року та у лютому 2013 року було поставлено на адресу позивача дизельне пальне на загальну суму 223560,51 грн., у тому числі ПДВ 37260,09 грн.

На виконання даного договору суду надані наступні докази: видаткові накладні № РН-0000363 від 26 грудня 2012 року на загальну суму 110519 ,00 грн. у тому числі ПДВ 18419,83 грн., № РН-0000162 від 18 лютого 2013 року на загальну суму 113041,50 грн. у тому числі ПДВ 18840,25 грн.; податкова накладна № 347 від 25 грудня 2012 року на загальну суму 53120,50 грн., у тому числі ПДВ 8853,42 грн., № 351 від 26 грудня 2012 року на загальну суму 57398,50 грн., у тому числі ПДВ 9566,41 грн., № 162 від 15 лютого 2013 року на загальну суму 59041,50 грн., у тому числі ПДВ 9840,25 грн., № 169 від 18 лютого 2013 року на загальну суму 54000,00 грн., у тому числі ПДВ 9000,00 грн. (т.1, а.с. 164, 167, 170-173).

Факт оплати придбання запчастин позивачем підтверджується наданими суду доказами, а саме: рахунок фактури №СФ- 0000367 від 25 грудня 2012 року на загальну суму 110519,00 грн., №СФ- 0000154 від 15 лютого 2013 року на загальну суму 113041,50 грн.; платіжні доручення № 1447 від 25 грудня 2012 року на загальну суму 53120, 20 грн. у тому числі ПДВ 8853,42 грн., № 1481 від 26 грудня 2012 року на загальну суму 50000,00 грн. у тому числі ПДВ 8333,33 грн., № 1483 від 15 лютого 2013 року на загальну суму 7398,50 грн. у тому числі ПДВ 1233,08 грн., № 259 від 15 лютого 2013 року на загальну суму 59041,50 у тому числі ПДВ 9840,25 грн., № 266 від 18 лютого 2013 року на загальну суму 54000,00 у тому числі ПДВ 9000,00. (т.1, а.с. 164, 167, 174-178).

Перевезення (транспортування) придбаних нафтопродуктів (дизельного пального) здійснювалося безпосередньо постачальником товару, у відповідності до умов договору поставки та підтверджується товарно-транспортними накладними від 26 грудня 2012 року № 2612-4 та № 1802-1 від 18 лютого 2013 року. ( т.1, а.с. 165,168).

Використання придбаних товарно - матеріальних цінностей (дизельного пального) у власній господарській діяльності позивача підтверджується місячним звітом по використанню пального та мастила на теплоході «Тур». (т.1, а.с. 166, 169).

Щодо укладення правочину між позивачем та ТОВ «ВКФ «Плутон ЛТД», судом встановлено наступне.

04 січня 2011 року між позивачем та ТОВ «ВКФ «Плутон ЛТД» укладено договір купівлі - продажу нафтопродуктів №0401.11 (т.1, а.с. 179).

Предметом даного договору є те, що Постачальник (ТОВ «ВКФ «Плутон ЛТД») постачає Покупцю (ТОВ «Фірма «Світова лінія ЛТД») нафтопродукти, ціна та кількість товару визначається в рахунках фактурах.

Відповідно до умов договору ТОВ «ВКФ «Плутон ЛТД» у лютому 2011 року було поставлено на адресу позивача дизельне пальне та дизельне мастило на загальну суму 585500,00 грн., у тому числі ПДВ 97583,33 грн.

На виконання даного договору суду надані наступні докази: видатковою накладною № 115 від 11 лютого 2011 року на загальну суму 585500 ,00 грн. у тому числі ПДВ 97583,33 грн.; податковою накладною № 46 від 11 лютого 2011 року на загальну суму 585500,00 грн. у тому числі ПДВ 97583,33 грн. (т.1, а.с. 180,184).

Факт оплати придбання запчастин позивачем підтверджується наданими суду доказами, а саме: рахунок фактури № 86 від 11 лютого 2011 року на загальну суму 585500 ,00 грн. у тому числі ПДВ 97583,33 грн.; платіжні доручення № 115 від 11 лютого 2011 року на загальну суму 50000, 00 грн. у тому числі ПДВ 8333,33 грн., № 116 від 11 лютого 2011 року на загальну суму 49000,00 грн. у тому числі ПДВ 8166,67 грн., № 117 від 11 лютого 2011 року на загальну суму 46800,00 грн. у тому числі ПДВ 7800,00 грн., № 119 від 14 лютого 2011 року на загальну суму 50000,00 у тому числі ПДВ 8333,33 грн., № 121 від 14 лютого 2011 року на загальну суму 48000,00 у тому числі ПДВ 8000,00 грн., № 122 від 14 лютого 2011 року на загальну суму 47900,00 у тому числі ПДВ 7983,33 грн., № 131 від 16 лютого 2011 року на загальну суму 50000,00 у тому числі ПДВ 8333,33 грн., № 134 від 16 лютого 2011 року на загальну суму 49000,00 у тому числі ПДВ 8166,67 грн., № 135 від 16 лютого 2011 року на загальну суму 48300,00 у тому числі ПДВ 8050,00 грн., № 141 від 17 лютого 2011 року на загальну суму 49000,00 у тому числі ПДВ 8166,67 грн., № 143 від 17 лютого 2011 року на загальну суму 49500,00 у тому числі ПДВ 8250,00 грн., № 145 від 17 лютого 2011 року на загальну суму 48000,00 у тому числі ПДВ 8000,00 грн. (а.с. 180, 185-196).

Перевезення (транспортування) придбаних нафтопродуктів (дизельного пального, мастило дизельне) здійснювалося ПП Небескул та підтверджується товарно-транспортними накладними від 11 лютого 2011 року б/н. (т.1, а.с. 181,182).

Використання придбаних товарно - матеріальних цінностей (дизельного пального, мастило дизельне) у власній господарській діяльності позивача підтверджується місячним звітом по використанню пального та мастила на теплоході «Тур». (т.1, а.с. 183).

Щодо укладення правочину між позивачем та ТОВ «Югспецстрой», судом встановлено наступне.

06 червня 2011 року та 16 червня 2011 року між позивачем та ТОВ «Югспецстрой» укладено договори поставки № 60611 та № 16061. (т.1, а.с. 197,198).

Предметом даного договору є те, що Постачальник (ТОВ «Югспецстрой») постачає Покупцю (ТОВ «Фірма «Світова лінія ЛТД») костюми, ціна та кількість товару визначається в рахунках фактурах.

Відповідно до умов договору ТОВ «Югспецстрой» у червні 2011 року було поставлено на адресу позивача костюми в кількості 53 шт. на загальну суму 9805,21 грн., у тому числі ПДВ 1634,20 грн.

На виконання даного договору суду надані наступні докази: накладні № 10/6-1 від 10 червня 2011 року на загальну суму 7955,17 грн. у тому числі ПДВ 1325,86 грн., № 20/6-1 від 20 червня 2011 року на загальну суму 1850,04 грн. у тому числі ПДВ 308,34 грн., податкові накладні № 9 від 06 червня 2011 року на загальну суму 7955,17 грн. у тому числі ПДВ 1325,86 грн., № 13 від 16 червня 2011 року на загальну суму 1850,04 грн. у тому числі ПДВ 308,34 грн. (т.1, а.с. 199 - 202).

Факт оплати придбання запчастин позивачем підтверджується наданими суду доказами, а саме: рахунками фактурами № 6/6-1 від 06 червня 2011 року на загальну суму 7955,17 грн. у тому числі ПДВ 1325 ,86 грн., № 16/6-5 від 16 червня 2011 року на загальну суму 1850,04 грн. у тому числі ПДВ 308,34 грн.; платіжні доручення № 560 від 06 червня 2011 року на загальну суму 7955, 17 грн. у тому числі ПДВ 1325,86 грн., № 603 від 16 червня 2011 року на загальну суму 1850,04 грн. у тому числі ПДВ 308,34 грн. (т.1, а.с. 199, 201, 204, 205).

Використання придбаних товарно - матеріальних цінностей (костюми) у власній господарській діяльності позивача підтверджується актами від 04.07.2011 року та 14.01.2013 року, складеними комісією у складі капітанів судів (фізичних осіб, що перебувають з Позивачем у трудових відносинах), що останніми використані товарно - матеріальні цінності для експлуатації, поточного ремонту, зміни деталей на вказаних в такому акті теплоходів. (т.1, а.с. 203, 206).

Щодо укладення правочину між позивачем та ТОВ «Трансмаш», судом встановлено наступне.

21 листопада 2011 року між позивачем та ТОВ «Трансмаш» укладено договір поставки №540. (т.1, а.с. 207-210).

Предметом даного договору є те, що Постачальник (ТОВ «Трансмаш») постачає Покупцю (ТОВ «Фірма «Світова лінія ЛТД») товар (запчастини), ціна та кількість товару визначається специфікацією до договору поставки.

Відповідно до умов договору ТОВ «Трансмаш» у червні 2011 року було поставлено на адресу позивача запчастини на загальну суму 56703,00 грн., у тому числі ПДВ 9450,50 грн.

Факт оплати придбання запчастин позивачем підтверджується наданими суду доказами, а саме: рахунком №1815 від 05 червня 2012 року на загальну суму 56703,00 грн., видатковою накладною № 1116 від 12 червня 2012 року на загальну суму 56703,00 грн., в тому числі ПДВ 9450,50 грн.; податковою накладною №2 від 05 червня 2012 року на загальну суму 56703,00 грн. у т.ч. ПДВ 9450,50 грн. , платіжним дорученням від 05 червня 2012 року № 687 на загальну суму 56703,00 грн. у т.ч. ПДВ 9450,50 грн. (т.1, а.с. 211-213).

Транспортування придбаних у ТОВ «Трансмаш» запчастин, здійснювалося відповідно до умов договору поставки.

Щодо укладення правочину між позивачем та ПП «Євро Логістик Південь» судом встановлено наступне.

14 серпня 2012 року між позивачем та ПП «Євро Логістик Південь» укладено договір поставки товару №14/08. (т.1, а.с. 215-216).

Предметом даного договору є те, що Постачальник (ПП «Євро Логістик Південь») постачає Покупцю (ТОВ «Фірма «Світова лінія ЛТД») товар (підшипники), ціна та кількість товару визначається у видаткових накладних.

Відповідно до умов договору ПП «Євро Логістик Південь» у серпні 2012 року було поставлено на адресу позивача запчастини (підшипники) на загальну суму 2016,00 грн., у тому числі ПДВ 336,00 грн.

Факт оплати придбання запчастин позивачем підтверджується наданими суду доказами, а саме: рахунком - фактурою №СФ - 0000017 від 14 серпня 2012 року на загальну суму 2016,00 грн., видатковою накладною № РН-0000014 від 14 серпня 2012 року на загальну суму 2016,00 грн., в тому числі ПДВ 336,00 грн.; податковою накладною №18 від 14 серпня 2012 року на загальну суму 2016,00 грн. у т.ч. ПДВ 336,00 грн., платіжним дорученням від 15 серпня 2012 року № 947 на загальну суму 2016,00 грн. у т.ч. ПДВ 336,00 грн. (т.1, а.с. 217, 218, 220).

Використання придбаних товарно - матеріальних цінностей (підшипники) у власній господарській діяльності позивача підтверджується актом від 08.10.2012 року, складеними комісією у складі капітанів судів (фізичних осіб, що перебувають з Позивачем у трудових відносинах), що останніми використані товарно - матеріальні цінності для експлуатації, поточного ремонту, зміни деталей на вказаних в такому акті теплоходів. (т.1, а.с. 219).

Щодо укладення правочину між позивачем та ТОВ «ВКФ «Ріо - Грандес», судом встановлено наступне.

18 вересня 2012 року між позивачем та ТОВ «Ріо - Грандес» укладено договір купівлі - продажу товарів №18/09. (т.1, а.с. 221-222).

Предметом даного договору є те, що Продавець (ТОВ «Ріо - Грандес») постачає Покупцю (ТОВ «Фірма «Світова лінія ЛТД») товар (запчастини), ціна та кількість товару визначається в рахунках та накладних.

Відповідно до умов договору ТОВ «Ріо - Грандес» у вересні, жовтні, грудні 2012 року було поставлено на адресу позивача запчастини на загальну суму 14471,04 грн., у тому числі ПДВ 2411,84 грн.

На виконання даного договору суду надані наступні докази: накладні № 69 від 20 вересня 2012 року на загальну суму 4440,00 грн. у тому числі ПДВ 740,00 грн., № 33 від 17 жовтня 2012 року на загальну суму 1341,12 грн. у тому числі ПДВ 223,52 грн., № 91 від 30 жовтня 2012 року на загальну суму 1656,00 грн. у тому числі ПДВ 276,00 грн., № 39 від 25 грудня 2012 року на загальну суму 4872,00 грн. у тому числі ПДВ 812,00 грн., № 34 від 24 травня 2013 року на загальну суму 2161,92 грн. у тому числі ПДВ 360,32 грн.; податковими накладними № 69 від 20 вересня 2012 року на загальну суму 4440,00 грн. у тому числі ПДВ 740,00 грн., № 33 від 17 жовтня 2012 року на загальну суму 1341,12 грн. у тому числі ПДВ 223,52 грн., № 91 від 30 жовтня 2012 року на загальну суму 1656,00 грн. у тому числі ПДВ 276,00 грн., № 39 від 25 грудня 2012 року на загальну суму 4872,00 грн. у тому числі ПДВ 812,00 грн., № 34 від 24 травня 2013 року на загальну суму 2161,92 грн. у тому числі ПДВ 360,32 грн. (т.1, а.с. 223, 224, 226, 227, 229,230, 233, 235).

Факт оплати придбання запчастин позивачем підтверджується наданими суду доказами, а саме: рахунками № 36 від 18 вересня 2012 року на загальну суму 4440,00 грн., № 71 від 17 жовтня 2012 року на загальну суму 1341,12 грн., № 78 від 30 жовтня 2012 року на загальну суму 1380,00 грн., від 17 травня 2013 року на загальну суму грн. 2161,92 грн., №122 від 25 грудня 2012 року на загальну суму 4872,00 грн.; платіжні доручення № 1071 від 20 вересня 2012 року на загальну суму 4440,00 грн. у тому числі ПДВ 740,00 грн., № 1190 від 18 жовтня 2012 року на загальну суму 1341,12 грн. у тому числі ПДВ 223,52 грн., № 1246 від 01 листопада 2012 року на загальну суму 1656,00 грн. у тому числі ПДВ 276,00 грн., № 1480 від 26 грудня 2012 року на загальну суму 4872,00 у тому числі ПДВ 812,00 грн., № 698 від 23 травня 2013 року на загальну суму 2161,92 у тому числі ПДВ 360,32 грн. (т.1, а.с. 223, 226, 229, 232, 235, 238-242).

Використання придбаних товарно - матеріальних цінностей (підшипників) у власній господарській діяльності позивача підтверджується актами від 08 жовтня 2012 року, від 14 січня 2013 року, від 14 січня 2013 року, від 10 липня 2013 року, складеними комісією у складі капітанів судів (фізичних осіб, що перебувають з Позивачем у трудових відносинах), що останніми використані товарно - матеріальні цінності для експлуатації, поточного ремонту, зміни деталей на вказаних в такому акті теплоходів. (т.1, а.с. 225, 228, 234, 237).

Суд зазначає, що позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо купівлі - продажу товарів, отримання певних послуг у ПНВКП «Атон», ПП «Лікос», ТОВ «СБК «Морвест», ПП «НВКФ «Діод-Плюс», ТОВ «Станкозапчастина», ПП «Вікойл», ПФ «Астер», ТОВ «ВКФ «Плутон ЛТД», ТОВ «Югспецстрой», ТОВ «Трансмаш», ПП «Євро Логістик Південь», ТОВ «Ріо-Грандес».

Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції та подальшої її реалізації, суд вважає висновок контролюючого органу про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його котрагентами безпідставним.

Також, суд зазначає, що основною підставою для встановлення нереальності господарських операцій позивача з контрагентами слугували Акти перевірки від 23.042013 року №2384/22.6/30571017 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Лікос» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства при проведенні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Саноіл Торг» за період з 01.01.2010 року по 01.04.2013 року», від 13.02.2013 року №940/22-4/19233451 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ВКФ «Плутон» ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та з контрагентами покупцями за лютий, жовтень 2011 року».

Щодо встановлення контролюючим органом порушень п.4.1 ст. 4, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями)(чинний на момент виникнення спірних правовідносин) та в порушення п. 185.1 ст. 185, п.198.1 ст. 198, п.198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.5 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст.201, п. 201.2 ст.201, п.201.4 ст. 201, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), підприємством занижено податок на додану вартість всього в сумі 276994,00 грн., у тому числі: грудень 2010 року - 29833,00 грн., лютий 2011 року - 97583,00 грн., липень 2011 року - 1634,00 грн., листопад 2011 року - 7052,00 грн., лютий 2012 року - 56323,00 грн., жовтень 2012 року - 13285,00 грн., листопад 2012 року - 12100,00 грн. (завищення), грудень 2012 року - 61868,00 грн., травень 2013 року 21516,00 грн., та завищено залиш від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду ( рядок 24 Декларації з податку на додану вартість) на 3139,00 грн., суд зазначає таке.

Пунктом 3.1.1 статті 3 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» передбачено, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 даного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Підпунктом 7.5.1. п. 7.5 ст 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

В пункті 198.3 статті 198 ПКУ зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Враховуючи, те що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції, суд вважає висновок відповідача щодо порушень п.4.1 ст. 4, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та порушення п. 185.1 ст. 185, п.198.1 ст. 198, п.198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.5 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст.201, п. 201.2 ст.201, п.201.4 ст. 201, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), безпідставним.

Щодо встановлення контролюючим органом порушень п.п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями)(чинний на момент виникнення спірних правовідносин); п.138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 33297,00 грн. у тому числі: 2010 р. в сумі 5000,00 грн.; 1 квартал 2011року в сумі 1979,00 грн.; 2-4 квартали 2011 року в сумі 501,00 грн.; 2012 рік в сумі 2706,00 грн.; півріччя 2013 року в сумі 23111,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.. 5 п. 5.1. пп. 5.1.2 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Пунктом 5.2 ст. 5 Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно зі статтею 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За правилами статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, передбачено, що об'єктом оподаткування є:прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Пунктом 135.2 статті 135 Податкового кодексу України встановлюється, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій позивача щодо формування валових витрат по взаємовідносинах з ПНВКП «Атон», ПП «Лікос», ТОВ «СБК «Морвест», ПП «НВКФ «Діод-Плюс», ТОВ «Станкозапчастина», ПП «Вікойл», ПФ «Астер», ТОВ «ВКФ «Плутон ЛТД», ТОВ «Югспецстрой», ТОВ «Трансмаш», ПП «Євро Логістик Південь», ТОВ «Ріо-Грандес».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на підставі наявних належно оформлених первинних документів податкового обліку позивач правомірно включив до складу валових витрат у перевіряємому періоді витрати по взаємовідносинам з ПНВКП «Атон», ПП «Лікос», ТОВ «СБК «Морвест», ПП «НВКФ «Діод-Плюс», ТОВ «Станкозапчастина», ПП «Вікойл», ПФ «Астер», ТОВ «ВКФ «Плутон ЛТД», ТОВ «Югспецстрой», ТОВ «Трансмаш», ПП «Євро Логістик Південь», ТОВ «Ріо-Грандес», у зв'язку з чим висновки акту перевірки про порушення позивачем п.п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями); п.138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI Податкового кодексу України є необґрунтованими та безпідставними.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що податкові повідомлення-рішення від 15 січня 2014 року №0000192200, №0000202200 прийняті відповідачем безпідставно, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставним та обґрунтованим, а тому його слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 15.01.2014 року № 0000202200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 324873,00 грн. у тому числі за основним платежем в сумі 276994,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 47879,00 грн.

Скасувати прийняте податкове повідомлення-рішення Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 15.01.2014 року № 0000192200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 41002,00 грн. у тому числі за основним платежем в сумі 33297,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 7705,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Світова лінія ЛТД" (код ЄДРПОУ 19223820) судовий збір в сумі 488,00 грн. (Чотириста вісімдесят вісім гривень 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14 лютого 2014 р.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8.3.3