Постанова

від 07.02.2014 по справі 826/19757/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 лютого 2014 року 13:30 № 826/19757/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Пасічнюк С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Членів трудового колективу «Універмаг «Пуща Водиця» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.07.2013р. № 0006162204, № 0006152204,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Членів трудового колективу «Універмаг «Пуща Водиця» (надалі - ТОВ «ЧТК «Універмаг «Пуща Водиця», позивач) до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - ДПІ в Оболонському районі м. Києва, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового-повідомлення рішення від 29.07.2013р. № 0006162204, яким встановлено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 1 000 201,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 246 318,00 грн. та податкового повідомлення-рішення від 29.07.2013р. № 0006152204, яким встановлено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 118 313,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 279 578,00 грн.

Свої позовні вимоги ТОВ «ЧТК «Універмаг «Пуща Водиця» обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Позивач зазначає, що первинні бухгалтерські документи, отримані від ТОВ «ДІАМАНТ ДЕЛЮКС», ТОВ «КОМЕРШИНАЛ ТРЕЙД КО», ТОВ «ІДЕЯ РІСЬОРЧ», ТОВ «АЙДАР ЛТД» та ТОВ «ГРЕЙТ СТАРТ» відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити. Таким чином, зазначені суми по податкових накладних правомірно включені позивачем до валових витрат і податкового кредиту відповідного періоду.

На думку позивача, перевіряючий орган неправомірно кваліфікував правочини між позивачем та зазначеними контрагентами як нікчемні, так як ДПІ в Оболонському районі м. Києва не надано жодного доказу наявності вини однієї зі сторін правочинів, який би підтверджувався вироком суду по кримінальній справі, а також перевіряючим не враховувалось те, що правочини жодним чином не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина та на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави.

Під час здійснення господарських операцій між ТОВ «ЧТК «Універмаг «Пуща Водиця» з ТОВ «ДІАМАНТ ДЕЛЮКС», ТОВ «КОМЕРШИНАЛ ТРЕЙД КО», ТОВ «ІДЕЯ РІСЬОРЧ», ТОВ «АЙДАР ЛТД» та ТОВ «ГРЕЙТ СТАРТ» контрагенти позивача мали належну й необхідну цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, реєстрацію платника податків та не були позбавлені прав та не мали обмежень укладати будь-які договори у відповідності з діючим законодавством України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав до суду письмові заперечення проти позову у яких зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали судом встановлено наступне.

ТОВ «ЧТК «Універмаг «Пуща Водиця» зареєстроване Оболонською РДА м. Києва 09.10.1997р, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи №10691200000001998. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 25265828.

ТОВ «ЧТК «Універмаг «Пуща Водиця» взято на податковий облік 23.10.1997 р. за № 474, перебуває на обліку в ДПІ в Оболонському районі м. Києва.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21.02.2005р. № 36768983, виданого ДПІ в Оболонському районі м. Києва, індивідуальний податковий номер - 252658226543, зареєстроване платником ПДВ з 21.02.2005 р.

ДПІ в Оболонському районі м. Києва на підставі наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 01.07.2013р. №221 та направлення від 01.07.2013р. №213/22.7, згідно із ст. 20, пп. 78.1.1, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VІ (із змінами та доповненнями) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЧТК «Універмаг «Пуща Водиця» (код ЄДРПОУ 25265828) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «ДІАМАНТ ДЕЛЮКС» (код ЄДРПОУ 37401164), ТОВ «КОМЕРШИНАЛ ТРЕЙД КО» (код ЄДРПОУ 38347480), ТОВ «ІДЕЯ РІСЬОРЧ» (код ЄДРПОУ 37242867), ТОВ «АЙДАР ЛТД» (код ЄДРПОУ 22949383) та ТОВ «ГРЕЙТ СТАРТ» (код ЄДРПОУ 37402880) за період з 01.01.2011р. по 31.03.2013р.

За результатами перевірки складено акт від 12.07.2013р. №215/26-54-22-07-25265828 (надалі - Акт перевірки).

Згідно з висновками, викладеними в Акті перевірки, ТОВ «ЧТК «Універмаг «Пуща Водиця» порушило:

пп.14.1.27 п.14.1 ст. 14, п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. зі змінами та доповненнями, в результаті чого товариством занижено податок на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 1 000 201,00 грн., в тому числі за ІІ-ІІІ кв. 2011 року у сумі 14931 грн., І кв. 2012 року у сумі 164600 грн., півріччя 2012 року у сумі 295843 грн., 9 міс. 2012 року у сумі 259447 грн., 2012 рік у сумі 265380 грн.;

п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, пп. 200.1 та пп. 200.2 ст.200 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. зі змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ «ЧЛЕНІВ ТРУДОВОГО КОЛЕКТИВУ «УНІВЕРМАГУ «ПУЩА-ВОДИЦЯ» занижено податок на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 1 118 311,00 грн., в т.ч. за вересень 2011 року на суму 12984 грн., жовтень 2011 року на суму 28471 грн., листопад 2011 року на суму 86071 грн., грудень 2011 року на суму 52433 грн., січень 2012 року на суму 6958 грн., лютий 2012 року на суму 69906 грн., березень 2012 року на суму 79898 грн., квітень 2012 року на суму 82413 грн., травень 2012 року на суму 110850 грн., червень 2012 року на суму 88493 грн., липень 2012 року на суму 79245 грн., серпень 2012 року на суму 93560 грн., вересень 2012 року на суму 74288 грн., жовтень 2012 року на суму 92779 грн., листопад 2012 року на суму 112451 грн., грудень 2012 року на суму 47513 грн.

Висновки Акту перевірки обґрунтовані тим, що у періоді, який перевірявся, підприємство ТОВ «ЧТК «Універмаг «Пуща Водиця» перебувало у фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «ДІАМАНТ ДЕЛЮКС», ТОВ «КОМЕРШИНАЛ ТРЕЙД КО», ТОВ «ІДЕЯ РІСЬОРЧ», ТОВ «АЙДАР ЛТД» та ТОВ «ГРЕЙТ СТАРТ», які мають ознаки фіктивності.

Податковий орган стверджує, що операції між позивачем та зазначеними контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, а отже взаємовідносини між позивачем та зазначеними контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків.

Таким чином, податковим органом встановлено, що первинні документи, виписані ТОВ «ДІАМАНТ ДЕЛЮКС», ТОВ «КОМЕРШИНАЛ ТРЕЙД КО», ТОВ «ІДЕЯ РІСЬОРЧ», ТОВ «АЙДАР ЛТД» та ТОВ «ГРЕЙТ СТАРТ» в адресу ТОВ «ЧТК «Універмаг «Пуща Водиця» не мають відношення до господарської діяльності та не можуть бути відображені у складі валових витрат та у складі податкового кредиту позивача, що, в свою чергу, призвело до порушення податкового законодавства.

На підставі висновків, викладених у Акті перевірки, ДПІ в Оболонському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 29.07.2013р. № 0006162204, яким встановлено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 1 000 201,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 246 318,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 29.07.2013р. № 0006152204, яким встановлено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 118 313,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 279 578,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ЧТК «Універмаг «Пуща Водиця» за перевіряємий період мало господарські операції з наступними суб'єктами господарювання: ТОВ «ДІАМАНТ ДЕЛЮКС», ТОВ «КОМЕРШИНАЛ ТРЕЙД КО», ТОВ «ІДЕЯ РІСЬОРЧ», ТОВ «АЙДАР ЛТД» та ТОВ «Грейт Старт».

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивач надав суду копії договорів, видаткових накладних, банківських виписок тощо.

В той же час, судом встановлено, що до ДПІ в Оболонському районі м. Києва від старшого слідчого СВ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС лейтенанта податкової міліції Перепелиці С.С. надійшла постанова від 29.03.2013р. про призначення документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «ЧТК «Універмаг «Пуща Водиця» за матеріалами кримінального провадження №32012110100000073 від 30.11.2012р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205, ч.3 ст.212 Кримінального Кодексу України, в якій зазначається, що 21.03.2013 в рамках кримінального провадження проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 за результатами якого виявлено та вилучено печатки підприємств ТОВ «ДІАМАНТ ДЕЛЮКС» (код ЄДРПОУ 37401164), ТОВ «КОМЕРШИНАЛ ТРЕЙД КО» (код ЄДРПОУ 38347480), ТОВ «ІДЕЯ РІСЬОРЧ» (код ЄДРПОУ 37242867), ТОВ «АЙДАР ЛТД» (код ЄДРПОУ 22949383) та ТОВ «Грейт Старт» (код ЄДРПОУ 37402880) та документи фінансово-господарської діяльності вказаних підприємств по взаємовідносинам з підприємствами-контрагентами, що підтверджує факт використання реквізитів вказаних підприємств для прикриття незаконної діяльності іншим суб'єктам господарської діяльності.

В результаті, 27.03.2013. р до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «ДІАМАНТ ДЕЛЮКС» (код ЄДРПОУ 37401164), ТОВ «КОМЕРШИНАЛ ТРЕЙД КО» (код ЄДРПОУ 38347480), ТОВ «ІДЕЯ РІСЬОРЧ» (код ЄДРПОУ 37242867), ТОВ «АЙДАР ЛТД» (код ЄДРПОУ 22949383) та ТОВ «Грейт Старт» (код ЄДРПОУ 37402880) за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.205 КК України, яке об'єднано з кримінальним провадженням №32012110100000073.

Окрім того, разом із запереченнями проти позову, відповідач подав суду наступні документи, які були взяті ним до уваги при проведенні перевірки і винесені оскаржуваних податкових повідомлень-рішень:

від СВ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва відовідачу надійшов протокол допиту директора ТОВ «АЙДАР ЛТД» (код ЄДРПОУ 22949383) гр. ОСОБА_3 від 17.04.2013 року;

від СВ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС надійшов висновок експерта сектору з техніко-криміналістичного забезпечення роботи Білоцерківського МВ старшого лейтенанта міліції Губань Л.І. №520 від 22.06.2013р. про проведення почеркознавчої експертизи директора ТОВ «КОМЕРШИНАЛ ТРЕЙД КО» (код ЄДРПОУ 38347480) гр-на ОСОБА_5;

додатково від СВ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС отримано висновок експерта сектору з техніко-криміналістичного забезпечення роботи Білоцерківського МВ старшого лейтенанта міліції Губань Л.І. № 581 від 10.07.2013року про проведення почеркознавчої експертизи директора ТОВ «ІДЕЯ РІСЬОРЧ» (код ЄДРПОУ 37242867) гр-на ОСОБА_6 ;

від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС надійшов акт №46/22-4/37242867 від 24.01.2013р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІДЕЯ РІСЬОРЧ» (код за ЄДРПОУ 37242867) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведені господарських відносин із платником податків ТОВ «ДЖАПАН ІНДАСТРІЗ» (код за ЄДРПОУ 37143900) за період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року»;

від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС отримано акт №45/22-4/37402880 від 24.01.2013р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Грейт Старт» (код ЄДРПОУ 37402880) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин з платником податків ТОВ «Джапан Індастріз» (код ЄДРПОУ 37143900) за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року» та акт №1933/22.4/37402880 від 31.05.2013р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ГРЕЙТ СТАРТ" (код ЄДРПОУ 37402880) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2012 р. по 30.04.2013 р.».;

від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС надійшов акт №1022/22-3/37401164 від 15.03.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ДІАМАНД ДЕЛЮКС", код за ЄДРПОУ 37401164, щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період 01.12.2012 року по 31.12.2012 року».

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Окрім того, необхідно зазначити, що згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в Постанові від 26.09.2006 року правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до Листа від 02.06.2011р. встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Так, відповідно до пп 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Суд також звертає увагу на те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, визначені вимоги, що пред'являються до первинних документів, зокрема, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції ( пп.2.1. п.2 Положення); первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа» (пп.2.4. п.2 Положення); забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам (пп.2.16. п.2 Положення).

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 21.12.2010р. за № 969 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за № 1401/18696, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Порядок), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 цього Порядку визначено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у п. 16 Порядку, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Аналогічні норми містяться також в Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11. 2011 р. за № 1333/20071.

Вивчивши наявні матеріали справи, судом встановлено наступне.

Між ТОВ «ЧТК «Універмаг «Пуща Водиця» (Покупець), в особі директора ОСОБА_7, та ТОВ «АЙДАР ЛТД» (Продавець), в особі директора ОСОБА_3, укладено договір на поставку товару №01/09/11 від 01.09.2011р.

Суми ПДВ за отриманими від ТОВ «АЙДАР ЛТД» по договору податковими накладними позивачем включено до складу податкового кредиту з ПДВ за квітень-жовтень 2012 року. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі.

Разом з тим, відповідно до протоколу допиту свідка від 17.04.2013 р. - директора ТОВ «АЙДАР ЛТД» (код ЄДРПОУ 22949383) гр. ОСОБА_3 встановлено, що останній ніякі бухгалтерські документи, договори, фінансову та податкову звітність не підписував. До фінансово-господарської діяльності ТОВ «Айдар ЛТД» відношення не має, чим займається дане підприємство йому не відомо.

Щодо ТОВ «КОМЕРШИНАЛ ТРЕЙД КО» судом встановлено, що між ТОВ «ЧТК «Універмаг «Пуща Водиця» (Покупець), в особі директора ОСОБА_7, та ТОВ «КОМЕРШИНАЛ ТРЕЙД КО» (Продавець), в особі директора ОСОБА_5, укладено договір на поставку товару №121001 від 01.10.2012 року.

Суми ПДВ за отриманими від ТОВ «КОМЕРШИНАЛ ТРЕЙД КО» по договору податковими накладними позивачем включено до складу податкового кредиту з ПДВ за жовтень-грудень 2012 року. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі.

Разом з тим, відповідно до висновку експерта №520 від 22.06.2013 р. про проведення почеркознавчої експертизи директора ТОВ «КОМЕРШИНАЛ ТРЕЙД КО» (код ЄДРПОУ 38347480) гр. ОСОБА_5 підписи виконані у виписці з ЄДР, заявці на формування посиленого сертифіката, наказі №1 від 27.08.2012, Протоколі №1 Загальних зборів учасників товариства, картці приєднання до Договору про надання послуг з обробки даних, видачі та обслуговування посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису, Свідоцтві про реєстрацію платника ПДВ, реєстраційній заяві платника ПДВ, реєстраційних документах ТОВ «КОМЕРШИНАЛ ТРЕЙД КО» ймовірно не гр. ОСОБА_5, а іншою особою.

Щодо ТОВ «ІДЕЯ РІСЬОРЧ» судом встановлено, що між ТОВ «ЧТК «Універмаг «Пуща Водиця» (Покупець), в особі директора ОСОБА_7, та ТОВ «ІДЕЯ РІСЬОРЧ» (Продавець), в особі директора ОСОБА_6 укладено договір на поставку товару №01/09/11 від 01.09.2011 року.

Суми ПДВ за отриманими від ТОВ «ІДЕЯ РІСЬОРЧ» по договору податковими накладними позивачем включено до складу податкового кредиту з ПДВ за вересень 2011-червень 2012 року. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі.

Разом з тим, відповідно до висновку експерта №581 від 10.07.2013р. про проведення почеркознавчої експертизи директора ТОВ «ІДЕЯ РІСЬОРЧ» гр. ОСОБА_6 підписи виконані у заявці на формування посиленого сертифіката, картці приєднання до Договору про надання послуг з обробки даних, видачі та обслуговування посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису ймовірно не гр. ОСОБА_6, а іншою особою.

Також, в акті ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС №46/22-4/37242867 від 24.01.2013 зазначено наступне:

«…Згідно бази даних «Автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів», АІС ОР, станом на дату написання акту ТОВ "ІДЕЯ РІСЬОРЧ", код за ЄДРПОУ 37242867 має стан платника податків - НАПРАВЛЕНО ПОВIДОМЛЕННЯ ПРО ВIДСУТНIСТЬ ЗА МIСЦЕЗНАХОДЖЕННЯМ.

Перевіркою встановлено відсутність у ТОВ «ІДЕЯ РІСЬОРЧ» об'єктів оподаткування по операціях з придбанням робіт у підприємства-постачальника ТОВ «ДЖАПАН ІНДАСТРІЗ» за червень 2012 та по операціях з подальшого продажу цих робіт підприємствам - покупцям за період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 в розумінні ст.185, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України…».

Щодо ТОВ «ДІАМАНТ ДЕЛЮКС» судом встановлено, що між ТОВ «ЧТК «Універмаг «Пуща Водиця» (Покупець), в особі директора ОСОБА_7, та ТОВ «ДІАМАНТ ДЕЛЮКС» (Продавець), в особі директора ОСОБА_8, укладено договір на поставку товару №13/2510 від 25.10.2012 року.

Суми ПДВ за отриманими від ТОВ «ДІАМАНТ ДЕЛЮКС» по договору податковими накладними позивачем включено до складу податкового кредиту з ПДВ за грудень 2012 року. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі.

Разом з тим, відповідно акту ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС №1022/22-3/37401164, за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності встановлено відсутність трудових ресурсів (загальна чисельність працюючих 1 чол.), виробничого обладнання, а також транспортних засобів, (декларація на прибуток), що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності ТОВ «ДІАМАНТ ДЕЛЮКС».

Щодо ТОВ «ГРЕЙТ СТАРТ» судом встановлено, що між ТОВ «ЧТК «Універмаг «Пуща Водиця» (Покупець), в особі директора ОСОБА_7, ТОВ «ГРЕЙТ СТАРТ» (Продавець), в особі директора ОСОБА_9, укладено договір на поставку товару №01/06/12 від 01.06.2012 року.

Суми ПДВ за отриманими від ТОВ «Грейт Старт» по договору податковими накладними позивачем включено до складу податкового кредиту з ПДВ за липень-листопад 2012 року. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі.

Разом з тим, згідно акту ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС №1933/22.4/37402880 від 31.05.2013р. встановлено, що ТОВ «ГРЕЙТ СТАРТ» має стан « 9» - направлено повідомлення про вiдсутнiсть за мiсцезнаходженням, в зв'язку з чим отримати документальне підтвердження порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліках господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2012 р. по 30.04.2013 р. не має можливості. Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, а також трудових ресурсів, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Дослідивши наявні докази, суд приходить до висновку, що ТОВ «ЧТК «Універмаг «Пуща Водиця» протягом 2011 - 2013 років мало фінансово-господарські взаємовідносини з підприємствами, що мають ознаки «фіктивності», а саме під час ведення бухгалтерського обліку та складання податкової звітності ТОВ «ЧТК «Універмаг «Пуща Водиця» використовували первинні документи, складені від підприємств ТОВ «ДІАМАНТ ДЕЛЮКС» (код ЄДРПОУ 37401164), ТОВ «КОМЕРШИНАЛ ТРЕЙД КО» (код ЄДРПОУ 38347480), ТОВ «ІДЕЯ РІСЬОРЧ» (код ЄДРПОУ 37242867), ТОВ «АЙДАР ЛТД» (код ЄДРПОУ 22949383), які фактично будь-яких товарів (робіт, послуг) не продавали, не постачали та не виконували, документи не підписували.

При наданні оцінки господарським правовідносинам між позивачем та його контрагентами судом застосовувалася доктрина «Ділова мета» (business purpose).

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, що мають розумну економічну причину.

Вказана доктрина базується на прецедентах Верховного Суду США (US Supreme Court. Moline Properties, Inc. v. Commissioner, 319 US 436 (1943); US Supreme Court. US v. Phellis, 257 US 156 (1921)), Європейського Суду Справедливості European Court of Justice. Halifax v. Commissioners, Case C-255/02 ("Halifax").

В пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України зазначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Беручи до уваги усе вищезазначене, суд вважає, що фактичне не отримання товару, відсутність поважної розумної економічної або іншої причини здійснення таких операцій позбавляють платника податку права на податковий кредит за наслідками цих операцій навіть у випадку наявності належним чином оформлених первинно-бухгалтерських документів, а отже податкові накладні, виписані зазначеними контрагентами не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до валових витрат та податкового кредиту ТОВ «ЧТК «Універмаг «Пуща Водиця» вказаних сум.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 05.03.2012р. по справі № 21-421а11.

Таким чином, суд погоджується з висновком податкового органу про те, що ТОВ «ДІАМАНТ ДЕЛЮКС», ТОВ «КОМЕРШИНАЛ ТРЕЙД КО», ТОВ «ІДЕЯ РІСЬОРЧ», ТОВ «АЙДАР ЛТД» та ТОВ «ГРЕЙТ СТАРТ» здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, вказані товариства проводили транзитні фінансові потоки, спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність контрагентів здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «ЧТК «Універмаг «Пуща Водиця» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Вищевикладене свідчить про відсутність у ТОВ «ЧТК «Універмаг «Пуща Водиця» та ТОВ «ДІАМАНТ ДЕЛЮКС», ТОВ «КОМЕРШИНАЛ ТРЕЙД КО», ТОВ «ІДЕЯ РІСЬОРЧ», ТОВ «АЙДАР ЛТД» та ТОВ «ГРЕЙТ СТАРТ» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у ТОВ «ЧТК «Універмаг «Пуща Водиця» при укладенні договорів із зазначеними контрагентами на створення правових наслідків. Тобто, такі угоди є нікчемними.

Таким чином, несплачений ТОВ «ЧТК «Універмаг «Пуща Водиця» податок на прибуток підприємств внаслідок безпідставного включення до складу валових витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами та несплачений податок на додану вартість внаслідок безпідставного формування податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Беручи до уваги вищезазначене, суд вважає, що ДПІ в Оболонському районі м. Києва доведено, що зміст зазначених вище угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, встановлення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 1 000 201,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 246 318,00 грн. та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 118 313,00 та нарахування штрафних санкцій у розмірі 279 578,00, грн. здійснено ДПІ в Оболонському районі м. Києва обґрунтовано, що свідчить про те, що податкові повідомлення-рішення від 29.07.2013р. № 0006162204, № 0006152204 винесені відповідачем правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Членів трудового колективу «Універмаг «Пуща Водиця» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко