Постанова

від 04.02.2014 по справі 826/6871/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6871/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморський інвестиційний капітал» та Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморський інвестиційний капітал» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморський інвестиційний капітал» (далі - Позивач, ТОВ «Чорноморський інвестиційний капітал») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - Відповідач, ДПІ у Голосіївському районі) про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.10.2012 року №0000611530.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем не було підтверджено належним чином оформленими документами факт реальності господарських операцій, а відтак і правомірності формування податкового кредиту.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на те, що суд першої інстанції виніс оскаржуване рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що судом першої інстанції не були належним чином досліджені всі наявні у матеріалах справи докази, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що прийнято з порушеннями норм процесуального права, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату час та місце судового розгляду, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Позивача необхідно задовольнити повністю, апеляційну скаргу Відповідача - частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Вирішуючи вказану справу, суд першої інстанції встановив, що у вересні - жовтні 2012 року працівниками ДПІ у Голосіївському районі було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Чорноморський інвестиційний капітал» з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2012 року. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем: п. 187.1 ст. 187, п.п. 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 1 298 759,00 грн. за липень 2012 року. Результати перевірки зафіксовані в акті від 11.10.2012 року №794/1-15-30-34664251. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 24.10.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0000611530, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 298 759,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Вирішуючи питання про правомірність формування Позивачем податкового кредиту за липень 2012 року, суд першої інстанції встановив, що ТОВ «Чорноморський інвестиційний капітал» включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми коштів, сплачені за результатами господарських відносин з ТОВ «Раф-Плюс», ТОВ «КСД Південь», ТОВ «Комстар-Україна», ТОВ «ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери», ПрАТ «Делойт енд Туш Юкрейніан Сервісез Компані», ТОВ «Соліна Інтернейшнал».

При цьому, на підставі викладених в акті перевірки висновків податкового органу щодо відсутності документального підтвердження реальності виконання укладених між ТОВ «Чорноморський інвестиційний капітал» та ТОВ «Раф-Плюс», ТОВ «КСД Південь», ТОВ «Комстар-Україна», ТОВ «ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери», ПрАТ «Делойт енд Туш Юкрейніан Сервісез Компані», ТОВ «Соліна Інтернейшнал» договорів, а наявні у матеріалах справи докази не свідчать про реальність здійснення господарських операцій, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність факту виконання сторонами господарських зобов'язань. З огляду на вищевикладене Окружний адміністративний суд м. Києва з огляду на положення ст. 198 ПК України, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» прийшов до висновку, що формування підприємством податкового кредиту з ПДВ відбувалося за нікчемними правочинами, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем за липень 2012 року до податкового кредиту включено 1 298 759,00 грн. податку на додану вартість за результатами відносин з ТОВ «Раф-Плюс», ТОВ «КСД Південь», ТОВ «Комстар-Україна», ТОВ «ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери», ПрАТ «Делойт енд Туш Юкрейніан Сервісез Компані», ТОВ «Соліна Інтернейшнал».

Надаючи оцінку реальності господарських операцій з вказаними контрагентами, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

У січні 2007 року між Позивачем (Замовник) та ТОВ «Раф-Плюс» (Виконавець) було укладено договір від 01.01.2007 року №02933/1/П00/1/О, за умовами якого Виконавець зобов'язується власними силами та засобами протягом всього терміну дії даного договору виконати комплекс послуг (робіт) з вивезення твердих побутових відходів, що утворюються у процесі господарської діяльності Замовника, та розташованих останнім у наданому Виконавцем контейнері, а Замовник зобов'язується приймати виконані Виконавцем послуги (роботи) та своєчасно їх оплачувати.

Реальність виконання зазначеного договору, на думку суду апеляційної інстанції, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями: податкових накладних (а.с. 43-44), графіку вивозу твердих побутових відходів (а.с. ), розрахунку вартості послуг з вивезення твердих побутових відходів (а.с.), актів виконаних робіт (а.с.), банківський виписок (а.с.).

Крім того, між ТОВ «Чорноморський інвестиційний капітал» (Абонент) та ТОВ «КСД Південь» (Оператор) було укладено договір від 01.03.2007 року №10540, згідно якого Абонент замовляє, а Оператор надає Абоненту у замовленому обсязі послуги з кур'єрського зв'язку мережі КСД.

При цьому факт виконання зазначеного договору підтверджується наявними у матеріалах справи копіями: податкової накладної (а.с. 46), акту приймання-здачі наданих послуг кур'єрського зв'язку (а.с.), рахунку (а.с.), банківської виписки (а.с.).

Судом також встановлено, що між ТОВ «Комстар-Україна» (ТК) та ТОВ «Чорноморський інвестиційний капітал» (Абонент) було укладено договір №1997/07 від 01.03.2007 року, за умовами якого ТК надає Абоненту телекомунікаційні послуги, а Абонент отримує замовлені ним послуги та сплачує їх вартість на умовах даного Договору.

На думку колегії суддів, про виконання умов зазначеного договору свідчать наявні у матеріалах справи копії: податкових накладних (а.с. 50-52), актів виконаних робіт (а.с.).

Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем (Клієнт) та ТОВ «ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери» (Юрист) укладено договір від 05.05.2009 року №111/05-09, згідно умов якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, Юрист зобов'язується за винагороду надати Клієнту за його запитом письмові та/або усні юридичні послуги, необхідні Клієнту.

Виконання договору підтверджується, на думку колегії суддів, наявними у матеріалах справи копіями: податкових накладних (а.с. 56-57), актів про надані послуги (а.с. 58-59), рахунків (а.с.), банківських виписок (а.с.).

Крім того, між ПрАТ «Делойт енд Туш Юкрейніан Сервісез Компані» (Виконавець) та ТОВ «Чорноморський інвестиційний капітал» (Клієнт) укладено договір від 02.04.2012 року №T&L UA12/42, за умовами якого Виконавець зобов'язується надати Клієнту консультаційні послуги з питань оподаткування та права згідно з обмеженнями, умовами та положеннями цього Листа-угоди. Послуги надаються у письмовому вигляді та/або усно, у відповідності до вимог Клієнта, на основі письмових та/або усних запитів Клієнта.

Реальність виконання зазначеного договору, на думку судової колегії, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями: податкових накладних (а.с. 67-68), актів приймання-передачі послуг (а.с. 69-70), рахунків (а.с.), банківський виписок (а.с.).

З матеріалів справи також вбачається, що між ТОВ «Чорноморський інвестиційний капітал» (Замовник) та ТОВ «Соліна Інтернешнл» (Підрядник) укладено договір генерального підряду від 24.05.2012 року №б/н, за умовами якого Підрядник зобов'язується здійснити реконструкцію будівлі, що знаходить за адресою: вул. Велика Арнаутська, 72-74, м. Одеса, Україна (на земельних ділянках з кадастровими номерами 5110137500 26 010 0014 та 5110137500 26 010 0015) згідно технічних специфікацій та планів, що додаються, та в межах обумовлених строків та термінів. Замовник зобов'язується оплатити виконане.

Реальність виконання договірних зобов'язань між вказаними контрагентами, на думку колегії суддів, обґрунтовується наявними у матеріалах справи копіями: податкових накладних (а.с. 79-82), актів приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 83-110), банківських виписок (а.с.), довідки про вартість виконаних будівельних робіт (а.с.).

Враховуючи встановлені вище обставини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон про бухгалтерський облік) документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

Приписи ст. 9 вказаного закону визначають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як було встановлено раніше, матеріали справи містять належним чином оформлені первинні документи, які свідчать про факт виконання контрагентами договірних зобов'язань.

З наведеного вбачається передчасним заснованих на посиланнях акту перевірки висновок суду першої інстанції про відсутність документального підтвердження формування Позивачем податкового кредиту за липень 2012 року, оскільки приписи ч. 2 ст. 69 КАС України наділяють суд у разі необхідності правом витребувати додаткові докази.

Однак, судом першої інстанції зазначене повноваження реалізовано не було, що спричинило прийняття рішення без дослідження всіх фактичних обставин справи.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що наявні у матеріалах справи документи у розумінні приписів Закону про бухгалтерський облік є первинними документами, а тому підтверджують реальність виконання укладених Позивачем з ТОВ «Раф-Плюс», ТОВ «КСД Південь», ТОВ «Комстар-Україна», ТОВ «ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери», ПрАТ «Делойт енд Туш Юкрейніан Сервісез Компані», ТОВ «Соліна Інтернейшнал» договорів.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно п. 201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент виписування податкових накладних Позивачу ТОВ «Раф-Плюс», ТОВ «КСД Південь», ТОВ «Комстар-Україна», ТОВ «ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери», ПрАТ «Делойт енд Туш Юкрейніан Сервісез Компані», ТОВ «Соліна Інтернейшнал» були зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, а також платниками податку на додану вартість, а факт реальності господарських операції, як було встановлено раніше, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а тому правових підстав для донарахування податкових зобов'язань ТОВ «Чорноморський інвестиційний капітал» у Відповідача не було.

Таким чином, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції щодо правомірності винесення податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому вважає за необхідне його скасувати.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Позивача задовольнити повністю, апеляційну скаргу Відповідача - задовольнити частково, а постанову суду - скасувати.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморський інвестиційний капітал» - задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморський інвестиційний капітал» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати винесене Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2012 року №0000611530.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.