Ухвала

від 30.01.2014 по справі 826/6154/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6154/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Гром Л.М.

За участю секретаря: Свириди Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Юпітер" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Юпітер" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень від 03 січня 2013 року № 0000032260 та № 0000042260.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 18 грудня 2012 року по 19 грудня 2012 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Юпітер» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах із контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфареалком» за період червень 2011 року.

За наслідками перевірки відповідачем складено Акт № 6000/22-621-35550583 від 20 грудня 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України щодо заниження податку на додану вартість за червень 2011 року на суму 139 730, 00 грн., а також п.п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 160 692,00 грн., а саме за 2 кв. на суму 160 692,00 грн.

На підставі встановлених перевіркою порушень, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: № 0000032260 від 03 січня 2013 року про сплату суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємств» в сумі 160 692,00 грн.; № 0000042260 від 03 січня 2013 року про сплату суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість по вітчизняних товарах (або послугах)» в сумі 139 730,00 грн., та штрафних (фінансових) санкцій 1,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, у періоді, що перевірявся, ТОВ «Торговий дім «Юпітер» перебувало у господарських правовідносинах з контрагентом ТОВ «Альфареалком».

На підставі Договору поставки № 0306/1 від 03 червня 2011 року, ТОВ «Альфареалком» здійснювало поставку товарів на користь ТОВ «Торговий Дім «Юпітер», предмет договору - поставка ароматизаторів, сумішей смако-ароматичних (входять до групи харчових домішок) в асортименті та за ціною узгодженою в Специфікації. Ціну за одиницю та вартість кожної партії поставки Сторони узгоджують в Специфікації.

Судом встановлено, що на виконання Договору поставки, у червні 2011 року було фактично здійснено наступні господарські операції по поставці товару: 06 червня 2011 року узгоджено асортимент партії товару, ціну за одиницю та вартість першої партії поставки, а також підписано Специфікацію № 1 від 06 червня 2011 року; 06 червня 2011 року постачальником ТОВ «Альфареалком» на замовлення та за рахунок ТОВ «Альфареалком», поставлено товар на умовах визначених в п. 3.2 Договору поставки № 0306/1, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 7 від 06 червня 2011 року; 06 червня 2011 року прийнято Товар та підписано видаткову накладну № 00000008 від 06 червня 2011 року на суму 425 783,22 грн., в тому числі ПДВ 70 963,87 грн.

Пунктом 3.13 Договору поставки передбачено, що право власності на товар переходить до Покупця з моменту підписання видаткової накладної. Картка по рахунку 631 міститься в матеріалах справи.

Також, за результатами поставки Постачальником видано Покупцю податкову накладну № 8 від 06 червня 2011 року на суму 425 783,22 грн., в тому числі ПДВ 70 963,87 грн. Вказана податкова накладна відображена позивачем в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за червень 2011 року.

Судом встановлено, що на виконання Договору поставки № 0306/1, 15 червня 2011 року було фактично здійснено наступні господарські операції по поставці товару: узгоджено асортимент партії товару, ціну за одиницю та вартість другої партії поставки та підписано Специфікацію № 2 від 15 червня 2011 року; Постачальником ТОВ «Альфареалком» поставлено товар на умовах визначених в п. 3.2 Договору поставки № 0306/1 на склад за адресою Житомирська обл., Житомирський район, смт. Новогуйвинське, вул. Заводська, 2. Доставка здійснювалася на замовлення та за рахунок ТОВ «Альфареалком», підтвердженням чого є товарно-транспортна накладна № 12 від 15 червня 2011 року; прийнято Товар та підписано видаткову накладну № 00000025 від 15 червня 2011 року на суму 412 598,50 грн., в тому числі ПДВ 68 766,42 грн.

За результатами поставки Постачальником видано Покупцю податкову накладну № 25 від 15 червня 2011 року на суму 412 598,50 грн. в тому числі ПДВ 68 766,42 грн., яка відображена позивачем в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за червень 2011 р.

Крім того, сплата коштів за вказаними правовідносинами позивача з контрагентом ТОВ «Альфареалком» підтверджується відповідними платіжними дорученнями, що наявні в матеріалах справи.

Матеріали справи свідчать, що на умовах Договору поставки, ТОВ «Альфареалком» здійснило три поставки на користь ТОВ «Торговий Дім «Юпітер», а саме: 06 червня 2011 року поставлено партію товару та підписано видаткову накладну № 00000008 від 06 червня 2011 року на суму 425 783,22 грн., в тому числі ПДВ 70 963,87 грн., 15 червня 2011 року поставлено партію товару та підписано видаткову накладну № 00000025 від 15 червня 2011 року на суму 412 598,22 грн., в тому числі ПДВ 68 766,42 грн., 01 липня 2011 року поставлено партію товару та підписано видаткову накладну № 00000107 від 01 липня 2011 року на суму 348 423,58 грн., в тому числі ПДВ 58 070,60 грн.

Так, загальна сума поставок, здійснених на умовах Договору поставки складає 1 186 805,30 грн.

Також судом встановлено, що відповідно до п. 2.5 Договору поставки, товар на користь ТОВ «Торговий Дім «Юпітер» поставлявся контрагентом ТОВ «Альфареалком» на умовах відстрочки платежу на 90 календарних днів з дня прийняття товару.

При здійсненні оплати, ТОВ «Торговий Дім «Юпітер» в призначенні платежу як на підставу оплати посилалося на реквізити Договору поставки, оплата за поставлений товар проводилася в наступному порядку: на розрахунковий рахунок ТОВ «Альфареалком» позивачем перераховано суму в розмірі 1 161 795,30 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень.

В порядку визначеному ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України, ТОВ «Торговий Дім «Юпітер» отримало від ТОВ «Альфареалком» Договір № 5 від 05 червня 2012 року та супровідний лист від 05 червня 2012 року про відступлення права вимоги суми заборгованості в розмірі 440 000,00 грн. новому кредитору.

Так, на підставі вищезазначеного Договору та повідомлення про відступлення права вимоги від 12 червня 2012 року, ТОВ «Торговий Дім «Юпітер» перерахувало заборгованість в сумі 440 000,00 грн. новому кредитору - ТОВ «Рокко», що підтверджується копіями платіжних доручень.

Судом також встановлено, що під час здійснення правовідносин позивача із ТОВ «Альфареалком», зазначений контрагент був, у відповідності до вимог чинного законодавства, зареєстрований платником податку на додану вартість, установчі документи такого контрагента не були визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб зазначеного контрагента.

Водночас, відповідачем не було надано суду жодних доказів щодо несплати контрагентом позивача ТОВ «Альфареалком» до Державного бюджету сум податкових зобов'язань по правовідносинах із позивачем, а, відповідно, жодними допустимими доказами не було доведено суду, що за наслідками таких правовідносин позивача із ТОВ «Альфареалком» було завдано шкоди Державному бюджету.

Крім того, матеріали справи свідчать, що придбаний у контрагента ТОВ «Альфареалком» товар був в подальшому реалізований позивачем в межах його господарської діяльності іншим покупцям, що, відповідно, також підтверджує товарність зазначених операцій та їх спрямованість на одержання прибутку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підтвердження позивачем в необхідному обсязі товарності (фактичності) здійснених із контрагентом ТОВ «Альфареалком» господарських операцій у червні 2011 року, за наслідками яких позивачем формувалися валові витрати та податковий кредит вказаного періоду.

Посилань на нереальність операцій саме з ТОВ «Альфареалком», чи аналізу первинних документів, наданих позивачем на підтвердження реальності укладених угод, Акт перевірки не містить.

Водночас, матеріали справи свідчать, що діяльність ТОВ «Торговий Дім «Юпітер» в 2011-2012 роках є прибутковою, що підтверджується деклараціями по прибутку підприємств та деклараціями по ПДВ. Актом перевірки позивача також підтверджується, що ТОВ «Торговий Дім «Юпітер» не має податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, неправомірно виходив з фіктивності (нікчемності) спірних правочинів, а висновок про те, що зазначені угоди очевидно суперечать інтересам держави та суспільства не підтверджений відповідачем допустимими доказами та рішеннями суду про визнання їх такими.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 03 січня 2013 року № 0000032260 та № 0000042260 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.

Повний текст ухвали виготовлено 05.02.2014 року.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.