Ухвала

від 04.02.2014 по справі 806/7170/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Панкеєва В.А.

Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.

УХВАЛА

іменем України

"04" лютого 2014 р. Справа № 806/7170/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бондарчука І.Ф.

суддів: Моніча Б.С.

Хаюка С.М.,

при секретарі Степанській А.В. ,

за участю представника апелянта

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" грудня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Контакт" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 07 жовтня 2013 року № 0001492201 та № 0001592201.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що підставою для прийняття вказаних рішень стали хибні та необґрунтовані висновки контролюючого органу.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 07.10.2013 р. № 0001492201 та № 0001592201.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції покликався на те, що відповідачем не доведено правомірності висновків викладених в акті перевірки і, як результат, винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком, виходячи з наступного.

Встановлено, що відповідачем проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питань фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю "Дюкон", про що складено акт від 16.08.2013 р. № 200/15-2/36330538.

В акті перевірки встановлено порушення п.4.1. ст.4, п.п.7.3.1. п.7.3, п.п.7.4.1. п.7.4, п.п.7.4.5. п.7.4, п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.22, п.44.1. ст.44, ст.185, ст.187, ст.188, ст.198 Податкового кодексу України, п.3.1. ст.3, п.4.1. ст.4, п.5.1., п.п.5.2.1. п.5.2, п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001592201, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 4113,00 грн., з яких 3351,00 грн. за основним платежем та 762,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та № 0001492201, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2431,00 грн., з яких 1993,00 грн. за основним платежем та 438,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок контролюючого органу, про відсутність у позивача договору купівлі-продажу та інших первинних документів, які б підтверджували фактичне отримання товару від ПП "Дюкон", останній на час перевірки позивача не знаходився за місцем реєстрації, а також відсутня мета та економічна доцільність вчинення вказаних господарських правовідносин.

Встановлено, що протягом 2010 року позивач у процесі здійснення господарської діяльності придбавав зварювальні матеріали, а саме дріт, присадочний пруток, нержавіючий зварювальний дріт, алюмінієвий зварювальний дріт та електроди у ПП "Дюкон", м.Одеса.

Судом вірно зазначено, що діючим на момент виникнення спірних правовідносин законодавством чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по даті здійснення хоча б однієї із подій (перерахування коштів в оплату товарів або отримання таких товарів), за умови виписки такої податкової накладної платником податку на додану вартість.

Право платника податків, на віднесення витрат до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, виникає за умови наявності підтвердження факту здійснення господарських операцій, первинними документами та податковими накладними, виписаними особами зареєстрованими платниками податку на додану вартість, а також за умови пов'язаності таких витрат із господарською діяльністю платника податків.

Позивачем, з метою підтвердження правомірності віднесення до валових витрат та формування податкового кредиту, було надано відповідні первинні документи, а саме: податкові накладні та видаткові накладні, платіжні доручення.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язання платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Суд прийшов до вірного висновку про наявність у позивача права на включення до валових витрат та податкового кредиту сум за результатами господарської операції із ПП «Дюкон» зважаючи на наявність первинних документів, які відображають реальність господарської операції, яка є безпосередньою підставою для формування податкового обліку платника податків.

Покликання податкового органу на той факт, що не встановлено місцезнаходження контрагента позивача, що є підставою для висновку про відсутність у позивача права на включення витрат та складу валових та сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, є помилковими з огляду на те, що чинне податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання визначення складу податкового кредиту та формування валових витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Суд вірно покликався на необґрунтованість висновку відповідача, що операції позивача з ПП "Дюкон" протирічать доктринам "Ділова мета" та "Економічна доцільність", оскільки встановлений фактичний рух активів та обов'язковий зв'язок витрат на придбання активів із веденням платником податків господарської діяльності. А витрати позивача здійснені саме для і в межах провадження господарської діяльності, а не з іншими цілями, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні податкові повідомлення-рішення від 07.10.2013 р. № 0001592201 та № 0001492201 є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував Законодавство, яке регулює ці правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду без змін.

За таких обставин, доводи, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи, а висновок суду першої інстанції є таким, що ґрунтується на належних та допустимих доказах.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" грудня 2013 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) І.Ф.Бондарчук

судді: (підпис) Б.С. Моніч

(підпис) С.М.Хаюк

З оригіналом згідно: суддя

Повний текст cудового рішення виготовлено "05" лютого 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Контакт" вул.Ватутіна,75 корп.1,м.Житомир,10001

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014