Рішення

від 27.01.2014 по справі 627/1212/13-ц

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/1212/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2014 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі :

головуючого -судді - Вовк Л.В.

з участю секретаря - Солонецької Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Краснокутськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння та стягнення матеріальних збитків,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння та стягнення матеріальних збитків.

У позовній заяві позивачка вказала , що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, ОСОБА_3 являлася власницею земельної ділянки площею 7,7127 га, розташованої на території Китченківської сільської ради Краснокутського району Харківської області. 6 квітня 2005 року між ОСОБА_3 та ПСП «Комсомольське» був укладений договір оренди земельної ділянки строком на 3 роки та 6 квітня 2008 року термін дії договору скінчився. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 померла та вище вказану земельну ділянку успадкувала позивачка , про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за заповітом , виданого державним нотаріусом Краснокутської державної нотаріальної контори від 10.06.2013 року . Успадкувавши земельну ділянку , позивачка виявила , що її земельна ділянка засіяна соняшником . На її думку , користується вказаною земельною ділянкою ОСОБА_2 На вимогу позивачки повернути їй належну земельну ділянку , відповідач відмовляється. Крім того, їй завдано значних матеріальних збитків у сумі 20 000 грн. , яку їй необхідно витратити для приведення грунту в належний стан після виснаження його посівами соняшника. Прохала витребувати у ОСОБА_2 належну їй земельну ділянку та стягнути з відповідача матеріальні збитки в сумі 20 000 грн. та сплачений судовий збір.

В грудні 2013 року позивачка уточнила позов , прохала стягнути з відповідача матеріальні збитки у сумі 15412 грн. 80 коп. .

Позивач , представник позивача у судовому засіданні підтримали позов , прохають задовольнити позов .

Відповідач позов не визнав, пояснивши , що ПСП « Комсомольське» , директором якого він являється, перебувало в договірних відносинах з ОСОБА_3 . ПСП « Комсомольське» своєчасно сплачувало орендодавцю оренду плату , добросовісно використовувало земельну ділянку. Після закінчення дії договору оренди, ПСП « Комсомольське» продовжувало користуватися земельною ділянкою ОСОБА_3 , за що останній сплачувалася орендна плата. Після смерті ОСОБА_3 спадкоємці з заявою про повернення земельної ділянки до нього не зверталися , документів , які підтверджують право на спадщину не надавали. На даний час він заборгованості по орендній платі перед позивачкою не має, земельною ділянкою не користується. Прохав в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін , дослідивши письмові матеріали справи , пришов до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 , на підставі розпорядження голови Краснокутської РДА від 15.11.2004 року №362 , являлася власником земельної ділянки площею 7,7127 га , що знаходиться на території Китченківської сільської ради , КСП « Нива» та її цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХР №019227 виданого 6.2.2004 року.

Згідно договору оренди землі від 5 квітня 2005 року , зареєстрованого у Краснокутському районному відділі Харківської регіональної філії ДП « Центр ДЗК» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.05.2005 року за №8 , ОСОБА_3 надала в строкове платне користування вище вказану земельну ділянку ПСП « Комсомольське» . Відповідно до умов договору , договір укладено на три роки, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1201, 57 грн. один раз в рік .

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 померла , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 видане Китченківською сільскою радою 7.08.2012 року.

Як вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого державним нотаріусом Краснокутської державної нотаріальної контори від 10.06.2014 року, земельну ділянку , яка належала ОСОБА_3 успадкувала ОСОБА_1.

Про те, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки , кадастровий номер 6323582200:02:000:0160 , свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.06.2013 року.

Як зазначає довідка відділу Держземагенства у Краснокутському районі Харківської області від 6.12.2013 року , дійсно між ОСОБА_3 та ПСП «Комсомольске» 19.05.2005 року зареєстрований договір оренди землі терміном на 3 роки , відомості стосовно подовження вищевказаного договору оренди землі у відділі відсутні.

Однак , як встановлено судом , ПСП « Комсомольске» після закінчення терміну дії договору , з дозволу орендодавця, продовжувало користуватися земельною ділянкою ,а ОСОБА_3 отримувала на протязі 2009-2012 р.р. оренду плату, про що свідчать відомості про видачу орендної плати. Крім того , ПСП « Комсольске» на протязі вказаного часу сплачувало за використання вказаної земельної ділянки земельний податок на рахунок Китченківської сільської ради , що про свідчать квитанції про сплату.

Наданий позивачкою акт обстеження земельної ділянки , складений в складі комісії, підтверджує , що станом на 19 липня 2013 року на земельній ділянці ОСОБА_1 вирощуються посіви соняшнику .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив , суду , що є головою Китченківської сільської ради і що дійсно на підставі звернення ОСОБА_1 була створена комісія , яка провела обстеження її земельної ділянки та встановила , що вирощуються посіви соняшнику.

Відповідач у судовому засіданні не заперечує факту , що використовував земельну ділянку після смерті ОСОБА_3 та засіював її соняшником на протязі 2013 року . Про спадкоємців спірної земельної ділянки він не знав , дізнався , коли отримав копію позовної заяви. Відповідач сплатив орендну плату ОСОБА_1 в сумі 1201,57 грн. за 2013 рік , про що надав суду копію чеку про поштовий переказ коштів .

Відповідно до п.21 договору оренди землі від 5.04.2005 року укладеного між ОСОБА_3 та ПСП « Комсомольске» передбачено, що орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки , пов»язаних із зміною її стану , має право на відшкодування збитків у розмірі , визначеному сторонами.

Однак , суд встановив , що строк дії вказаного договору оренди землі між ПСП « Комсомольське» та ОСОБА_3 скінчився , договір між ПСП « Комсомольське», в особі директора ОСОБА_2, та ОСОБА_1 про оренду землі не укладався.

Наданий позивачем розрахунок збитків , завданих , на його думку відповідачем, на суму 15 412,80 грн., є необгрунтованим та матеріалами справи не доведений. Суд не може прийняти вказаний розрахунок як доказ. Крім того , на думку суду , кошти в сумі 15412,80 грн.,які прохає стягнути позивачка з відповідача , не є матеріальними збитками , а доказів чи земля була виснажена та які змушена позивачка витратити для приведення грунту в належний стан після його виснаження посівами соняшнику , ОСОБА_1 суду не надано.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання. Порушення цивільного права є результатом протиправних дій порушника, внаслідок чого воно зазнало зменшення або ліквідації, що позбавляє його носія можливості здійснити, реалізувати це право повністю або частково.

При цьому, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст. 10 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи.

Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обгрунтовують ці вимоги й заперечення (ч.1 ст.60 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено , що з вересня 2013 року відповідач спірною земельною ділянкою не користується , а її фактично використовує позивач ОСОБА_1 Окрім того , вказану земельну ділянку обробляє ПСП « Явір» , про що свідчить договір про надання послуг від 31.10.2013 року укладений між ПСП « Явір» та ОСОБА_1.

Доказів про те, що відповідач використовує земельну ділянку ОСОБА_1 на момент розгляду справи в суді не надано. Крім того, позивачка не надала доказів про те, що земля була виснажена в результаті посіву соняшнику та не надала належних доказів , які б свідчили про те , які затрати повинні бути понесені для поновлення родючості земельної ділянки.

За таких обставин , суд вважає, що позов ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування матеріальних збитків задоволенню не підлягає .

Керуючись статтями 10, 11, 27, 60, 209, 212-215 ЦПК України , ст.152 ЗК України, ст.387 ЦК України суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння та відшкодування матеріальних збитків - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя: Л. В. Вовк