АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 627/1212/13. Головуючий 1 інст.: - Вовк Л.В.
Провадження №22-ц/790/2739/14. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.
Категорія: земельні.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 квітня 2014 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді: - Кокоші В.В.,
суддів: - Бобровського В.В., Черкасова В.В.,
при секретарі: - Ткаченко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 27 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 - про витребування майна із чужого незаконного володіння, стягнення матеріальних збитків,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2013 року ОСОБА_6 звернулася в суд із вказаним позовом, який уточнила у грудні 2013 року.
В обґрунтування своїх вимог зазначала, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим їй державним нотаріусом Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області 10 червня 2013 року за р. №543, вона є власником земельної ділянки площею 7,7127 га., розташованої на території Китченківської сільської ради Краснокутського району Харківської області, КСП «Нива».
Вказана земельна ділянка раніше належала ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Після набуття права власності на земельну ділянку вона виявила, що її земельна ділянка використовується ОСОБА_7 та засіяна соняшником.
Повернути їй добровільно земельну ділянку відповідач ОСОБА_7 відмовився.
Крім того вважала, що ОСОБА_7 їй завдано матеріальні збитки у сумі 15 412 грн. 80 коп., оскільки вказану суму вона змушена витратити для приведення землі в належний стан після виснаження її посівами соняшника.
Посилаючись на вказані обставини та ст. ст. 317, 321, 387 ЦК України, ОСОБА_6 просила суд витребувати у ОСОБА_7 належну їй на праві власності земельну ділянку за Державним актом серії ХР 019227. Стягнути з ОСОБА_7 на її користь матеріальні збитки в сумі 15 412 грн. 80 коп.
Відповідач ОСОБА_7 позов не визнав.
При цьому посилався на те, що 6 квітня 2005 року ПСП «Комсомольське», директором якого він є, та ОСОБА_8 уклали договір оренди землі, згідно з яким остання передала в оренду ПСП «Комсомольське» на строк три роки належну їй земельну ділянку площею 7,7127 га., розташовану на території Китченківської сільської ради Краснокутського району Харківської області, КСП «Нива».
Вказаний договір був зареєстрований у Краснокутському районному відділі Харківської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 19 травня 2005 року за №8.
Крім того, 15 липня 2009 року ПСП « Комсомольське» та ОСОБА_8 уклали новий договір оренди землі, згідно з яким остання передала в оренду ПСП «Комсомольське» на строк десять років належну їй земельну ділянку площею 7,7127 га., розташовану на території Китченківської сільської ради Краснокутського району Харківської області, КСП «Нива».
Вказаний договір не пройшов державної реєстрації, однак ПСП «Комсомольське» за згодою ОСОБА_8 продовжувало використовувати її земельну ділянку та сплачувало їй щорічно обумовлену договором орендну плату.
Після смерті ОСОБА_8, яка настала влітку 2012 року, ПСП «Комсомольське» продовжувало обробляти її земельну ділянку, оскільки не володіло інформацією про спадкоємців померлої.
У липні 2013 року позивачка надіслала йому поштою лист з повідомленням про намір встановити межі своєї земельної ділянки.
У вересні 2013 року ПСП «Комсомольське» зібрало вражай соняшнику та звільнило земельну ділянку успадковану ОСОБА_6
Вважав, що він особисто, а також ПСП «Комсомольське» не завдавали ОСОБА_6 матеріальних збитків шляхом виснаження землі посівами соняшника.
Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 27 січня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та направити справу на новий судовий розгляд в той же суд, іншому судді.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, - в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з його недоведеності.
Такий висновок суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.
Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до ст. 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема: погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Згідно ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
З матеріалів справи вбачається, що згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ХР №019227, виданого Краснокутським районним відділом земельних ресурсів 6 грудня 2004 року на підставі розпорядження голови Краснокутської районної держаної адміністрації Харківської області №362 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди земель за №77, ОСОБА_8 являлася власником земельної ділянки площею 7,7127 га., призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташованої на території Китченківської сільської ради Краснокутського району Харківської області, КСП «Нива» (а. с.9).
6 квітня 2005 року ОСОБА_8 та ПСП «Комсомольське», в особі директора ОСОБА_7, уклали договір оренди землі, згідно з яким ОСОБА_8 передала в оренду ПСП «Комсомольське» строком на три роки належну їй на праві власності земельну ділянку площею 7,7127 га., розташовану на території Китченківської сільської ради Краснокутського району Харківської області, КСП «Нива».
Вказаний договір був зареєстрований у Краснокутському районному відділі Харківської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 19 травня 2005 року за №8 (а. с.20-24).
Крім того, 15 липня 2009 року ОСОБА_8 та ПСП «Комсомольське», в особі директора ОСОБА_7, уклали договір оренди землі, згідно з яким ОСОБА_8 передала в оренду ПСП «Комсомольське» строком на десять років належну їй на праві власності земельну ділянку площею 7,7127 га., розташовану на території Китченківської сільської ради Краснокутського району Харківської області, КСП «Нива» (а. с.24-25).
В цей же день ОСОБА_8 та ПСП «Комсомольське», в особі директора ОСОБА_7, підписано акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та акт прийому-передачі земельної ділянки (а. с. 27-28).
Вказаний договір не набув чинності, оскілки не пройшов державної реєстрації.
Із пояснень ОСОБА_7, наданих в судовому засіданні апеляційної інстанції встановлено, що ПСП «Комсомольське» відповідно до договору оренди землі від 15 липня 2009 року та за згодою ОСОБА_8 протягом 2009 - 2012 років використовувало її земельну ділянку та сплачувало ОСОБА_8 щорічно орендну плату.
Вказані обставини стверджуються копіями відомостей ПСП «Комсомольське» на видачу орендної плати за 2009 - 2012 роки, які свідчать, що власник земельної ділянки ОСОБА_8 отримувала від ПСП «Комсомольське» орендну плату за користування сільськогосподарським підприємством її земельної ділянки (а. с.32-35).
Наведене свідчить, що земельна ділянка ОСОБА_8 перебувала у користуванні ПСП «Комсомольське», а не у фізичної особи ОСОБА_7, до якого позивачкою пред'явлено позов.
Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8 померла (а. с. 53).
Спадкоємцем за заповітом на майно померлої є ОСОБА_6
10 червня 2013 року державним нотаріусом Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області за р. №543 видано ОСОБА_6 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 7,7127 га., розташовану на території Китченківської сільської ради Краснокутського району Харківської області, КСП «Нива», що належала спадкодавцеві ОСОБА_8 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ХР 019227, виданого Краснокутським районним відділом земельних ресурсів 6 грудня 2004 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та постійного користування землю, договорів оренди землі за №77, кадастровий номер 6323582200:02:000:0160 (а. с. 8).
У липні 2013 року ОСОБА_6 повідомила листом ОСОБА_7, що 18 липня 2013 року нею будуть здійснюватися земельно-кадастрові роботи по встановленню меж земельної ділянки-паю на території Китченківської сільської ради (а. с 29).
Із пояснень ОСОБА_7, наданих в судовому засіданні апеляційної інстанції встановлено, що після смерті ОСОБА_8 ПСП «Комсомольське» продовжувало обробляти земельну ділянку померлої та засіяло її соняшником. У вересні 2013 року ПСП «Комсомольське» зібрало врожай соняшнику та добровільно звільнило земельну ділянку успадковану ОСОБА_6
Вказані обстави підтвердила в судовому засіданні апеляційної інстанції й позивачка ОСОБА_6
Із копії договору про надання послуг від 31 жовтня 2013 року, укладеного між ОСОБА_6 та приватним сільськогосподарським підприємством «ЯВІР» вбачається, що виконавець послуг ПСП «ЯВІР» зобов'язалося надати замовнику ОСОБА_6 послуги по обробітку земельної ділянки, розташованої на території Китченківської сільської ради за межами населених пунктів площею 7,7127 га., що належать замовнику на праві приватної власності ( а. с. 52).
Факт укладення вказаного договору та надання їй ПСП «ЯВІР» послуг по обробітку земельної ділянки не спростовувалися ОСОБА_6 в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Наведене свідчить, що на час ухвалення рішення у справі спірна земельна ділянка не перебувала у користуванні як ПСП «Комсомольське», так і фізичної особи ОСОБА_7, а перебувала у користуванні позивачки ОСОБА_6
З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що відповідач не користується спірною земельною ділянкою та правомірно відмовив ОСОБА_6 у задоволенні позову про витребування її земельної ділянки у ОСОБА_7
Обґрунтовуючи свої вимоги про відшкодування збитків в розмірі 15 412 грн. 80 коп., ОСОБА_6 вказувала, що саме таку суму вона змушена буде витратити для проведення землі в належний стан після виснаження її посівами соняшнику.
Із розрахунку збитків, завданих діями ОСОБА_7, зробленого представником ОСОБА_6 - ОСОБА_9 вбачається, що для приведення землі позивачки у придатний стан необхідно здійснити подрібнення залишків соняшнику, дискування та оранку землі, закрити вологу, здійснити культивацію землі, внести карбомід, обробити землю пестицидом «Дербі» для знищення залишків соняшнику (а. с.54).
Зазначений розрахунок не є належним доказом у справі та не може бути прийнятий до уваги колегією суддів.
Відповідно до п. 1 та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.
У разі, коли збитки заподіяні погіршенням якості земель або приведенням їх у непридатність для використання за цільовим призначенням, до складу комісій включаються також представники територіальних органів Держсільгоспінспекції, санітарно-епідеміологічних і природоохоронних органів.
Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
Матеріли справи не містять належних та допустимих доказів того, що через посів соняшнику ПСП «Комсомольське» на земельній ділянці успадкованій ОСОБА_6, погіршилася якість землі позивачки та їй задано цим матеріальних збитків в розмірі 15 412 грн. 80 коп.
Не надані такі докази позивачкою ОСОБА_6 та її представником ОСОБА_9, і в судовому засіданні апеляційної інстанції.
В судовому засіданні першої та апеляційної інстанції ОСОБА_7 не спростовував факт безпідставного використання ПСП «Комсомольське» успадкованої земельної ділянки ОСОБА_6 в період з вересня 2012 року по жовтень 2013 року.
При цьому вказував, що за використання земельної ділянки ОСОБА_6 з вересня 2012 року по жовтень 2013 року ПСП «Комсомольське» перерахувало позивачці 27 січня 2014 року орендну плату у сумі 1 201 грн. 57 коп., однак остання отримувати її відмовилася.
Вказані обставини стверджуються копією чека поштового переказу, залучено до справи (а. с. 59).
Вирішуючи спір, суд з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, дав їм належну оцінку та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про те, що судом при вирішенні спору проігноровано вимоги Закону України «Про оренду землі», яким передбачено повернення земельної ділянки за актом приймання-передачі, не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів.
Матеріали справи свідчать, що договір оренди землі між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не вкладався, а тому фізична особа ОСОБА_7 не зобов'язаний передавати позивачці земельну ділянку за актом прийому-передачі.
Крім того, з жовтня 2013 року ОСОБА_6 використовує належну їй земельну ділянку на власний розсуд та передала її для обробітку ПСП «ЯВІР».
Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_6, не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п. 1. ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 27 січня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді:
Суд | Апеляційний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 23.04.2014 |
Оприлюднено | 29.04.2014 |
Номер документу | 38429817 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Харківської області
Кокоша В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні