Рішення

від 11.02.2014 по справі 753/12898/13-ц

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12898/13-ц

провадження № 2/753/445/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2014 р. Дарницький районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді ЛЕОНТЮК Л.К.

за участю секретаря СНІГУР Н.В.

сторін:

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ПАНЬШИНОЇ О.П.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві

цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ТОВ « ТРЕСТ « КИЇВМІСЬКБУД-5» про стягнення заробітної плати , суд

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_4 в особі свого представника ОСОБА_5, звернувся до суду з позовом до ТОВ "Трест "Київміськбуд-5" про стягнення заробітної плати, обгрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що він перебував у трудових відносинах з відповідачем з 19 квітня 2012 року по 25.06. 2012 року на посаді головного бухгалтера.

При звільненні відповідач з ним не розрахувався і не виплатив заборгованість по заробітній платі, в ході судового засідання 06.11. 2013 року за вх. № 49855 уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі за період з 19.04. 2012 року по 25.06. 2012 року у розмірі 6 850 гривень 07 коп., а також компенсацію за затримку виплати заробітної плати за період з 26.06. 2012 року по 02.09. 2013 року у розмірі 32 836 гривень 50 коп., моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 4000 гривень.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_5, який діє на підставі договору № 15-07/13 про надання адвокатом правової допомоги від 15.07. 2013 року ( а.с.13) та договору № 10-07/13 про надання адвокатським бюро "Юридичною компанією "Шаповалов та партнери" правової допомоги від 10.07. 2013 року ( а.с.84-85), ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності адвокатського бюро "Юридична компанія "Шаповалов та партнери" від 17.06.2013 року ( а.с.88), ОСОБА_7, який діє на підставі довіреності адвокатського бюро "Юридична компанія "Шаповалов та партнери" від 17.06.2013 року

( а.с.107-108) та ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності адвокатського бюро "Юридична компанія "Шаповалов та партнери" від 17.06.2013 року ( а.с. 119-121) уточнені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному об"ємі.

Представник відповідача Паньшина О.П., яка діяла за довіреністю № 13 від 03.01. 2013 року ( а.с. 39) та діє за довіреністю № 300 від 31 грудня 2013 року ( а.с.109) позовні вимоги визнала частково, залучивши свої письмові заперечення від 19.11. 2013 року ( а.с. 63-64) та від 16.12. 2013 року ( а.с. 86) та не заперечувала проти стягнення заборгованості по заробітній платі на користь позивача у розмірі 5 022 гривні 98 коп. в іншій частині вимог просила відмовити, оскільки вимоги позивача не грунтуються на чинному законодавстві.

Заслухавши пояснення представників позивача у судових засіданнях 04.10. 2013 року

( а.с.50-52); 19.11. 2013 року ( а.с.68- 73) ОСОБА_5; 16.12. 2013 року ( а.с. 92-95); 27.12. 2013 року ( а.с.103-105) ОСОБА_6; 26.01. 2014 року ( а.с. 110-111) ОСОБА_7 та 11.02.2014 року ( а.с.127-129) ОСОБА_2, представника відповідача Паньшину О.П., допитавши в судовому засіданні свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 , вивчивши та дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_4 відповідно до наказу ТОВ "Трест "Київміськбуд-5" від 19 квітня 2012 року № 25- к був прийнятий на посаду головного бухгалтера з оплатою праці згідно штатному розпису ( а.с. 45).

В подальшому, наказом ТОВ "Трест "Київміськбуд-5" від 25.06.2012 року № 42-к, позивач ОСОБА_4 був звільнений з займаної посади за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України ( а.с. 47).

Згідно ст.ст. 94, 115 КЗпП України, ЗУ «Про оплату праці України» роботодавець зобов»язаний регулярно виплачувати працівникам заробітну плату.

Статею 116 КЗпП України встановлено строки розрахунку при звільненні.

Так, при звільнення працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред»явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно ст. 117 КЗпП України передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, а саме : в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу , при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до розрахункових листків ОСОБА_4, останньому була нарахована заробітна плата за квітень 2012 року у розмірі 983 грн., дата виплати 27.04. 2012 року; за травень 2012 року у розмірі 2 458 гривень, дата виплати 31.05. 2012 року та за червень 2012 року у розмірі 1 581 грн. 98 коп., дата виплати 29.06. 2012 року з урахуванням податків, які підлягають утриманню при здійсненні виплат, а всього нараховано 5 022 ( п"ять тисяч двадцять дві ) гривні 98 коп. ( а.с.42; )

Як встановлено в судовому засіданні з пояснень допитаної в судовому засіданні касира ОСОБА_9 в якості свідка, то остання пояснила, що позивач ОСОБА_4 працюючи головним бухгалтером, під час роботи двічі відмовлявся отримувати аванси, а після звільнення за його проханням повідомити про отриману заробітну плату, після отримання підприємством заробітної плати 14.08. 2012 року, вона напередодні приходила до ОСОБА_4 ввечері за місцем його проживання у АДРЕСА_1, але двері їй ніхто не відкрив і вона в дверях залишила записку в дверях з проханням прийти отримати заробітну плату, оскільки ОСОБА_4 не прибув отримати заробітну плату то його заробітну плату було внесено на депонований рахунок, а також кошти за квітень та травень також були внесені на депонований рахунок.

Отже, заборгованість із заробітної плати у загальній сумі 5 022 гривні 98 коп. виникла також і через те, що позивач працюючи на підприємстві відмовлявся отимувати аванси, після свого звільнення не з"являвся до відповідача за кінцевим розрахунком, зазначені факти підтверджуються відомостями на виплату грошей за квітень, травень,червень 2012 року ( а.с. 97 -99; 100) та оглянутою в судовому засіданні книгою депонованої заробітної плати з 12.05. 2011 року, виписка із якої залучено до матеріалів справи ( а.с.101-102), доповідними касира ОСОБА_9 від 14.08. 2012 року ( а.с. 83) та заступника генеральногог директора з питань кадрів ОСОБА_8 від 29.07. 2013 року ( а.с. 82), останній був допитаний в судовому засіданні та пояснив суду, що ОСОБА_4 був прийнятий на роботу за його рекомендацією, оскільки його не влаштовувала заробітна плата, то він підшуковував собі іншу роботу, а після його звільнення він неодноразово зв"язувався з позивачем в телефонному режимі, просив щоб він з"явився за отриманням зарплати, але його родичі та й він сам по телефону пояснювали, що він працює та не має часу на поїздки.

Як вбачається з листа генерального директора ДП "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" О.І. Баранчука за № 61 від 04.02.2014 року ( а.с. 117) на запит

ТОВ "Трест Київміськбуд-5"( а.с.118) повідомив, що ОСОБА_4 дійсно працював на підприємстві з 02.07. 2012 року по 13.02. 2013 року.

Також, в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що він як голова профспілки, 29.07. 2013 року особисто їздив до ОСОБА_4 за його місцем проживання, але двері ніхто не відкрив, через сусідів на словах просив йому передати приїхати в ТОВ "Трест Київміськбуд-5" для отримання заробітної плати, але він так і не з"явився.

Разом з тим, на адресу позивача направлялися рекомендовані листи з проханням отримати заробітну плату.Вказана обставина підтверджується копією листа та оригіналами квитанцій про відправку на адресу ОСОБА_4 рекомендованого листа ( а.с. 43-44) , який

повернутий адресату за закінченням терміну зберігання, оскільки за повідомленням адресат не з'явився ( а.с.90-91), велися телефонні розмови, що підтверджується довідковою інформацією про надання послуг ( а.с. 78-81).

В судовому засіданні відповідачем ТОВ "Трест "Київміськбуд-5" доведено, і судом достовірно встановлено , що його вина у несвоєчасному отриманні позивачем належних йому при звільненні коштів - відсутня.

Як вбачається з наданих відповідачем розрахунквих листків ( а.с. 42) за квітень 2012 року позивачу нараховано заробітної плати у розмірі 983 грн., за 8 робочих днів, отримана згідно відомості на виплату грошей 13.06. 2012 року ( а.с.97); за травень 2012 року позивачу нараховано заробітної плати у розмірі 2 458 гривень, 20 робочих днів, отримана згідно відомості на виплату грошей також 13.06. 2012 року ( а.с.98); а за червень 2012 року позивачу нараховано заробітної плати у розмірі 1 581 грн. 98 коп., за 12 робочих днів, отримана згідно відомості на виплату грошей 14.08. 2012 року ( а.с.99) з урахуванням податків, які підлягають утриманню при здійсненні виплат, а всього нараховано 5 022 ( п"ять тисяч двадцять дві ) гривні 98 коп .

Заробітна плата за квітень 2012 року у розмірі 983 грн., та за травень 2012 року у розмірі 2 458 гривень перерахована на депозит 13.06.2012 року , а за червень 2012 року у розмірі 1 581 грн. 98 коп - 14.08.2012 року, в зв'язку з неотриманням їх позивачем ( а.с. 101-102).

Передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст. 116 зазначеного Кодексу . При цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 27 березня 2013 р. у справі № 6-15цс13 ).

У матеріалах справи не міститься будь -яких доказів на підтвердження тому, що позивач з'явився до бухгалтерії та йому було відмовлено у виплаті коштів.

За таких обставин не можна вважати доведеним, що невиплата належних при звільненні позивачу платежів відбулася з вини відповідача, а тому підстав для покладення на відповідача матеріальної відповідальності , передбаченої ст. 117 КЗпП України за несвоєчасно виплачені належні позивачу при звільненні суми - не вбачається .

Оскільки позивач відмовляється отримувати нараховані йому кошти на загальну суму

5 022 грн. 98 коп., правильність нарахування яких була підтверджена в судовому засіданні касиром ОСОБА_9 та відповідними розрахунковими листками, суд вважає за доцільне стягнути вказану суму з відповідача на користь позивача в судовому порядку, частково задовольнивши позов в цій частині.

Оскільки затримка здійснення розрахунку при звільненні позивача відбулася не з вини ТОВ "Трест "Київміськбуд-5", відсутні підстави для стягнення з останнього на користь позивача моральної шкоди.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні та підтверджено документально, позивач після звільнення від відповідача, з 02.07.2012 року був працевлаштований в ДП "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" з окладом 6 942 гривні та отримав дохід у розмірі 48 008 гривень 58 коп. по 13.02. 2013 року.

З січня 2013 року по березень 2013 року отримував доходи по безробіттю у Київському міському центру зайнятості ( ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) у розмірі 28 460 гривень 76 коп., а з березня 2013 року працевлаштувався в ПРАТ "Київ-Дніпровське

МППЗТ" де і на даний час працює , що підтверджується інформацією про доходи від податкових агентів за 2012-2013 роки Міністерства доходів і зборів України

( а.с.113-116).

Разом з тим, оскільки позивач не є фахівцем в галузі права та юридично не обізнаний, то для захисту своїх порушених прав і законних інтересів звернулася за правовою допомогою до адвоката, який має досвід роботи та може надавати юридичну допомогу.

Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу, кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У відповідності до ст. 12 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом. Правова допомога в цивільному судочинстві включає в себе: юридичні консультації, участь у позасудовому врегулюванні спору ( переговорах), підготовку проектів юридичних документів ( позовних заяв, пояснень, клопотань, довідок з юридичних питань, тощо), представництво інтересів в суді, інших державних органах, підприємствах, установах, організаціях, а також перед фізичними особами, інші фактичні та юридичні дії, які вчиняє особа, котра надає правову допомогу.

Отже, 10 липня 2013 року між позивачем та Адвокатським бюро "Юридичною компанією "Шаповалов та партнери" в особі директора ОСОБА_5 , який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4879/10, виданого на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури

23.05. 2012 року № 241( а.с.85), укладений договір про надання правової допомоги № 10-07/13 (а.с. 84).

Згідно квитанції б/н до прибуткового касового ордеру від 15 липня 2013 року позивачем за надання правової допомоги було сплачено кошти в сумі 4 000 ( три тисячі) гривень ( а.с.122) на підставі додатку до договору № 1 від 15.07. 2013 року про надання адвокатом правової допомоги від 15.07. 2013 року ( а.с. 13) та розрахунку суми гонорару за надану адвокатом правову допомогу ( а.с. 123), який відповідає вимогам Закону України від 20.12. 2011 року за № 4191-VI " Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".

Закон України від 20.12. 2011 року за № 4191-VI " Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" встановлює граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами цивільних та адміністративних справ.

Стаття 79 ЦПК України визначає, що судові витрати складаються з судового сбору та витрат, пов"язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюється законом. До витрат, пов"язаних з розглядом судової справи, належить, зокрема, витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України витрати, пов"язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Стаття 15 ЦК України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В статті 55 Конституції України зазначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

А тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 4000 гривень.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 5 ч.1п.1 Закону України "Про судовий збір", позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати від сплати судового збору звільняються.

Згідно з ч.3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судовгого збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У положеннях статті 1 ЦПК України зазначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Отже, на підставі вищевикладеного та керуючись ст.55 Конституції України; ст.ст. 94, 115, 116, 117 КЗпП; ст.ст. 1, 4, 10, 12, 57, 60, 79, 84, 88 , 209, 213, 215, 218, 294 ЦПК України, ст. 15 ЦК України, Закону України "Про оплату праці України" ; Закону України від 20.12. 2011 року за № 4191-VI " Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ТОВ « ТРЕСТ « КИЇВМІСЬКБУД-5» про стягнення заробітної плати , задовольнити частково .

Стягнути з ТОВ « ТРЕСТ « КИЇВМІСЬКБУД-5» , м. Бровари -07400, вул. Незалежності, 24, розрахунковий рахунок 26003000110634 в ВАТ КБ «Хрещатик» м. Києва, МФО 300670 , код ЄДРПОУ 33341484 на користь ОСОБА_4 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого за адресою: м. Київ - 02140, АДРЕСА_1 нараховану, але не виплачену заробітню плату за період з 19 квітня 2012 року по 25.06. 2012 року в розмірі 5 022 ( п"ять тисяч двадцять дві ) гривні 98 коп. , в решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ТОВ « ТРЕСТ « КИЇВМІСЬКБУД-5» , м. Бровари -07400, вул. Незалежності, 24, розрахунковий рахунок 26003000110634 в ВАТ КБ «Хрещатик» м. Києва, МФО 300670 , код ЄДРПОУ 33341484 судовий збір на користь держави в розмірі 243 ( двісті сорок три ) гривні 60 коп. на р/р 31218206700003 в УДК Дарницького району, код банку 820019, код ЄДРПОУ 38021179, код класифікації доходів бюджету 220 300 01, Дарницький районний суд, 02896704 за стягнення заробітної плати.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 12 лютого 2014 року.

СУДДЯ Л.К. ЛЕОНТЮК