Постанова

від 14.02.2014 по справі 5006/4/194/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.02.2014 справа №5006/4/194/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Марченко О.А. суддівПопкова Д.О., Татенко В.М. за участю представників сторін: від позивача: Не з'явився; від відповідача:Не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Слав Консалтинг», м. Донецьк на рішення господарського судуДонецької області від 17.01.2013р. (повний текст рішення підписано 17.01.2013р.) у справі№ 5006/4/194/2012 (суддя Гринько С.Ю.) за позовомКомунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", м. Донецьк до Приватного підприємства «Слав Консалтинг», м. Донецьк про стягнення 44977,17 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.01.2013р. у справі №5006/4/194/2012 позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" м. Донецьк до Приватного підприємства «Слав Консалтинг», м. Донецьк про стягнення 44977,17 грн. задоволені у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство «Слав Консалтинг», м. Донецьк звернулось з апеляційною скаргою, в якій йдеться про скасування судового рішення у зв'язку з тим, що висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають дійсності та не ґрунтуються на нормах матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник вважає хибним висновок місцевого суду щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог з посиланням на те, що договір, стягнення заборгованості за яким є предметом розгляду у даній справі, є неукладеним оскільки не містить всіх умов, що є істотними для даного виду договорів, а саме узгодженої сторонами ціни.

Відповідач проти скарги заперечує та просить рішення суду залишити без змін, у задоволенні скарги відмовити, про що також зазначив у наданому відзиві на апеляційну скаргу.

Сторони наданим їм правом не скористалися, у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, переглянувши в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи № 5006/4/194/2012; розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї; перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги Приватного підприємства «Слав Консалтинг», м. Донецьк та скасування рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2013р у справі №5006/4/194/2012 з огляду на наступне.

Так, 01.06.2005 року між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м. Донецьк (Постачальник) та Приватним підприємством «Слав Консалтинг», м. Донецьк (Споживач) укладено договір № 596 на постачання теплової енергії, за умовами якого постачальник зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та гарячого водопостачання на межу балансової та експлуатаційної відповідальності якою є зовнішня поверхня стіни теплової камери , а споживач зобов'язався прийняти теплову енергію та здійснити оплату її вартості за встановленими тарифами в строки, передбачені даним договором. (п.п.1.1, 1.2, 5.3. договору).

Відповідно умов наведеного договору теплова енергія постачається на приміщення за адресою: м. Донецьк, вул. Левицького, буд. 6, гуртожиток.

Згідно з п. 5.1. договору облік теплової енергії здійснюється: за наявності приладів обліку - за їх показниками; за відсутності приладів обліку - за розміром опалювальної площі або розрахунковим методом на підставі проектних теплових навантажень.

Відповідач зобов'язаний щомісячно, до 15 числа надати позивачу спільно підписаний акт показів приладів обліку спожитої теплової енергії - пункт 3.2.10 договору.

Пунктами 10.1, 10.3 Договору передбачено, що останній набирає чинності з моменту його підписання та дії протягом 2 років. Договір вважається пролонгованим якщо за місяць до закінчення строку його дії не надійде заяви жодної із сторін про відмову від договору або перегляд його умов.

Оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження звернення будь-якої сторони договору до іншої сторони з заявою про припинення цього договору або перегляд його умов, колегія суддів вважає, що у спірний період сторони знаходились у договірних відносинах. Інших доказів закінчення строку дії договору сторонами не представлено.

За твердженням позивача, останній свої зобов'язання за договором виконав належним чином та надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії у період з 20 жовтня 2011 р. по 15 квітня 2012 р. на загальну суму 44977,17 грн., що підтверджує актами на включення (відключення) опалення від 20.10.2011р. та від 18.04.2012 року на будівлю, розташовану за адресою м. Донецьк, вул. Левицького, 6, актами зняття показів приладів обліку від 23.11.2011 року, від 19.12.20011 року, від 24.01.2012 року, від 01.02.2012 року, від 19.03.2012 року та від 17.04.2013 року, копії яких залучені до матеріалів справи.

Згідно з п.п. 6.1., 6.3., 6.9. договору розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на умовах 100% передплати за діючими тарифами, які затверджені у встановленому порядку. Остаточна оплата за теплову енергію проводиться на підставі платіжного доручення, виставленого позивачем, в строк до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідач зобов'язаний здійснити оплату наданих послуг протягом 7 днів з дня пред'явлення позивачем платіжного доручення - вимоги до банку відповідача; щоквартально проводити звірку розрахунків за поставлену теплову енергію із складанням двостороннього акта. (п. 3.2.2. договору).

Як встановлено місцевим судом, позивачем виставлені відповідачу для оплати рахунки № 596 від 23.11.2011р. за період з 20.10.2011р. по 30.11.2011р. на суму 8541,94грн., № 596 від 19.12.2011р. за період з 01.12.2011р. по 31.12.2011р. на суму 7000,51грн., № 596 від 24.01.2012р. за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р. на суму 8066,52грн., № 596 від 21.02.2012р. за період з 01.01.2012р. по 29.02.2012р. на суму 12124,52грн., № 596 від 19.03.2012р. за період з 01.03.2012р. по 31.03.2012р. на суму 6994,82грн., № 596 від 18.04.2012р. за період з 01.04.2012р. по 14.04.2012р. на суму 2248,86грн., всього на загальну суму 44977,17грн., які відповідачем отримані (докази наявні в матеріалах справи), але не оплачені у повному обсязі.

Частиною 3 ст.24 Закону України „Про теплопостачання" передбачено, що основними обов'язками споживача теплової енергії є, зокрема додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами договору (п. 6.9.) сторони передбачили проведення остаточних розрахунків за договором до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

За твердженнями позивача, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати наданих послуг всупереч вимогам договору та закону своєчасно та в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим на момент подачі позову до суду з його боку виникла заборгованість у період з жовтня 2011 р. по квітень 2012р. на загальну суму 44977,17 грн.

В свою чергу, відповідач не надав до матеріалів справи доказів, які спростовують позовні вимоги, зокрема, щодо кількості та вартості наданих позивачем послуг, в матеріалах справи відсутні докази сплати заборгованості на суму 44977,17 грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Виходячи з чого, оскільки відповідачем не надано доказів сплати заборгованості на суму 44977,17 грн., Приватним підприємством «Слав Консалтинг» допущено порушення вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України щодо належного виконання договірних зобов'язань. Тому, позовні вимоги про стягнення боргу за спожиту у період з 20.10.2011 року по 15.04.2012 року в розмірі 44977,17 грн. теплову енергію судом першої інстанції задоволені обґрунтовано.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що місцевим господарським судом в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм законодавства при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді рішення суду, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Рішення господарського суду Донецької області з урахуванням мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та спростовані вищевикладеними висновками судової колегії.

Зокрема, твердження скаржника про те, що договір, стягнення заборгованості за яким є предметом розгляду у даній справі, є неукладеним оскільки останній не містить всіх умов, що є істотними для даного виду договорів, а саме узгодженої сторонами ціни договору, не приймаються колегією суддів до уваги зважаючи, що дійсність даного договору № 596 за умов відсутності погодженої сторонами ціни була предметом дослідження господарським судом Донецької області у справі № 2/279пд, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 09.03.2010 року про відмову Приватному підприємству «Слав Консалтинг», м. Донецьк у позові до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", м. Донецьк про визнання недійсним договору на постачання теплової енергії № 596. Вказане рішення залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2010 року. Факти, встановлені вказаним рішення суду у справі №2/279пд в силу ст. 35 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиційне значення для розгляду даної справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2013р. у справі №5006/4/194/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу за наведеними в ній мотивами - без задоволення.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Слав Консалтинг», м. Донецьк залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2013р. у справі №5006/4/194/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 11.02.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови підписаний 14.02.2014р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: Д.О. Попков

В.М. Татенко