Рішення

від 10.02.2014 по справі 295/17322/13-ц

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/17322/13-ц

Категорія 52

2/295/624/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2014 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючої - судді Семенцової Л.М.,

за участі секретаря - Андрушко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Чистота плюс» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з 27.08.2012 року вона працювала на посаді прибиральниці сходових кліток в ПП «Чистота плюс», а 31.05.2013 року її звільнено з роботи за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України. У день звільнення відповідач не виплатив їй розрахункових коштів та не видано довідку про заборгованість з виплати заробітної плати. Тому просить стягнути з відповідача на свою користь нараховану, але не виплачену заробітну плату та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Позивач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце рогляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила, подала до суду письмову заяву, в якій просить проводити розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача повторно в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, причини неявки до суду не повідомив.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про спірні правовідносини сторін, а тому за письмовою згодою позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів відповідно до статей 224-226 ЦПК України та у відсутності сторін згідно статей 158, 169 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 115 КЗпП України визначено строки виплати заробітної плати. Згідно частини першої цієї статті заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 (із змінами) «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що суд, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Судом встановлено, що згідно наказу № 3 від 27.08. 27.08.2012 року позивач була прийнята на роботу прибиральницею сходових кліток ПП «Чистота плюс» з 27.08.2012 року, а на підставі наказу № 14 від 31.05.2013 року її звільнено із займаної посади цього дня за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України, підтвердженням чому є копія її трудової книжки.

Також суд встановив, що у день її звільнення з роботи відповідач не провів з позивачем повного розрахунку і заборгованість з виплати заробітної плати становить 2937,20 грн., що підтверджується довідкою ПП «Чистота плюс» № 132 від 13.01.2014 року.

За таких обставин суд стягує з відповідача на користь позивача суму заборгованості з виплати заробітної плати в сумі 2937,20 грн.

Оскільки у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, при звільненні позивача їй не було виплачено розрахункових коштів з вини відповідача, тому з останнього на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день постановлення рішення, що відповідає ст. 117 КЗпП України та п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 (із змінами) «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці».

Розмір середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку при її звільненні, починаючи з наступного робочого дня після звільнення - 03.06.2013 року по день ухвалення рішення - 10.02.2014 року становить 14937,12 грн. за вирахуванням податків та обов'язкових платежів з розрахунку: 3479,60 грн. : 41 день = 84,87 грн.; 176 днів х 84,87 грн. = 14937,12 грн., де 3479,60 грн. - розмір заробітної плати позивача за два повні останні місяці роботи (квітень 2013 року та травень 2013 року), 41 дні - сумарна кількість робочих днів за квітень 2013 року та травень 2013 року, 84,87 грн. - середньоденна заробітна плата позивача, 176 - сумарна кількість робочих днів за період з 01.06.2013 року по 10.02.2014 року.

Розрахунок середнього заробітку проведено згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 115, 116, 117 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999 року «Про застосування судами законодавства про оплату праці» (із змінами), Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (із змінами), ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226, 367 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Чистота плюс» (код ЄДРПОУ - 37525941) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) заборгованість з виплати заробітної плати в сумі 2937,20 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 14937,12 грн., а всього 17874,32 грн. (сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири гривні тридцять дві копійки) за вирахування податків та обов'язкових платежів.

Стягнути з приватного підприємства «Чистота плюс» (код ЄДРПОУ - 37525941) в дохід держави судовий збір в сумі 229,40 грн., зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення суду в межах суми заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Богунського районного суду міста Житомира протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Л.М. Семенцова