Ухвала

від 28.01.2014 по справі 820/2847/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 р.Справа № 820/2847/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2013р. по справі № 820/2847/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Агро"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

09.04.2013 року ТОВ "Восток-Агро" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 000121540 від 25.04.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2013 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 25.05.2013 року № 0000121540.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Агро» ( код ЄДРПОУ 30589815) судовий збір у розмірі 919 (дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 13 коп.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати, в позові ТОВ« Восток-Агро » відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, а саме, неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, неврахування судом першої інстанції вимог Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011, № 41, при визначені сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

В судове засідання сторони не з'явилися, в зв'язку з чим справа розглянута в письмовому провадженні відповідно до ст.197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду в межах апеляційної скарги, та доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, є платником податку на додану вартість.

ДПІ у Московському районі м. Харкова проведено камеральну перевірку ТОВ „Восток-Агро", з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 91913,00 грн. за лютий 2012 року на розрахунковий рахунок підприємства, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість по деклараціях з ПДВ за жовтень 2010 року та листопад 2010 року, за результатами якої складено акт № 508/15-413/30589815 від 17.04.2012р.

За висновками акту зазначено про порушення позивачем вимог пунктів 200.4., 200.6.,200.7., 200.8., п.п.200.19.2. п.200.19. ст. 200 Податкового кодексу України та пп.4.6.2.- 4.6.6., п.4.6. ст. 4 р.3 Порядку заповнення і надання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011р. № 41, внаслідок чого було завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 91913,0 грн.

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.04.2012 року № 00012154/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 91913,0 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, не доведено правомірність прийнятого ним рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України визначено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. (пункт 200.2)

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (пункт 200.3)

Згідно пункту 200.4, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

201.12. ст.201 ПК України, у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

П.201.15. ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що зведені результати податкового обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Відповідно до підпункту 4.6.4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 25.11.2011, № 1492, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2).

Судом встановлено, що позивачем подано до ДПІ в Московському районі м. Харкова податкову декларцію з ПДВ за лютий 2012р. та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за січень 2012р. та складає 95 981,00 грн. До декларації також додано довідку щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді за лютий 2012р., розрахунок податкових зобов'язань та податного кредиту в розрізі контрагентів за лютий 2012р., заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за люти1 2012р., оригінали 5 ВМД за перевіряемий період.

Судом встановлено, що за даними значення рядка 22 декларації з ПДВ за лютий 2012 року залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, становить 635367 грн., та згідно з додатком 2 до Декларації з ПДВ за лютий 2012 року "Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду " складається із сум, які виникли, зокрема: у жовтні 2010 року - в сумі 49994 грн., листопаді 2010 року - 108744 грн., грудні 2010 року - 24512 грн., січні 2011 року - 168 грн., лютому 2011року - 17019 грн., березні 2011 року - 22287 грн., квітні 2011року - 119770 грн., травні 2011 року - 154257 грн., червні 2011 року - 53444 грн., серпні 2011року - 25678 грн., у жовтні 2011 року - 11079 грн., грудні 2011 року - 525 грн., січні 2012 року - 47890 грн. ( т.1 а.с. 35)

З них частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування по зазначеним періодам становить 91913грн., з яких : за жовтень 2010 року - 49994 грн., за листопад 2010 року - 41919 грн. ( т.1 а.с. 29-36)

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності від'ємного значення податку на додані вартість в Декларації з ПДВ жовтень 2010 року, є необгнутованими, оскільки правомірність формування позивачем відповідних сум в квітні, жовтні 2010р. підтверджено судовими рішеннями, які набрали законної сили. (т.2 а.с.2-41)

За результатами співставлення залишку від'ємного значення по періодах виникнення (згідно з додатком 2 до декларації з ПДВ за лютий 2012 року ) з від'ємним значенням по рядку 21 (різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту) Декларації з ПДВ за жовтень 2010 року, встановлено, що у жовтні 2010 року позивач декларує від'ємне значення податку на додану вартість, що виникло за підсумками звітного місяця, у розмірі 35044 грн. ( т.1 а.с. 91-99 )

Відповідно до декларації з ПДВ за листопад 2010 року, поданої позивачем до ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області 16 грудня 2010 року, залишок від'ємного значення жовтня в даній декларації визначено у розмірі 35044 грн. та у рядку 23.3, у зв'язку з уточненням попереднього періоду, визначено залишок від'ємного значення в розмірі 285131 грн.

Згідно з графою 2 додатку 2 до декларації з ПДВ за листопад 2010 року залишок суми від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 22), становить 534941 грн. та складається із сум, які виникли у липні, серпні, вересні та жовтні 2010 року. При цьому, по періоду - жовтень 2010 року позивачем зазначено залишок від'ємного значення у розмірі 320175 грн.

Під час розгляду справи судом встановлено, що сума залишку від'ємного значення жовтня 2010 року у розмірі 320175 грн., зазначена у Додатку 2 декларації за листопад 2010 року, складається із суми жовтня 2010 року в розмірі 35044 грн. та залишку від'ємного значення попереднього періоду в розмірі 285131 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 листопада 2010 року позивачем до податкового органу подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2010 року, згідно з яким суму, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, збільшено на 285131 грн.

Отже, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, при проведенні перевірки податковим органом не враховано уточнюючого розрахунку, поданого позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в даній справі суду не надано переконливих доказів правомірності свого рішення, які б підтверджували достовірність висновків про необґрунтоване формування позивачем податкового кредиту з ПДВ, недотримання вимог щодо порядку його відшкодування.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення 25.05.2013 року № 000012154/0, було невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2013 року по справі №820/2847/13-а про задоволення позовних вимог прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2013р. по справі № 820/2847/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б. Судді (підпис) (підпис) Курило Л.В. Присяжнюк О.В.