Рішення

від 13.02.2014 по справі 907/1271/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.02.2014 Справа № 907/1271/13

За позовом державного підприємства "Перечинське лісове господарство"

до державного підприємства "Перечинська лісозаготівельна дільниця"

про стягнення суми 812,56 грн . ,

Суддя - Ващиліна Н.М.

Представники:

від позивача - Гуранич Л.О., представник за довіреністю №7 від 10.01.14;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: державним підприємством "Перечинське лісове господарство" заявлено позов до державного підприємства "Перечинська лісозаготівельна дільниця" про стягнення заборгованості в розмірі 812,56 грн . за договором купівлі-продажу лісопродукції №11 від 04.01.2006 року .

У судовому засіданні 13.02.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, які обґрунтовує доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема, товарно-транспортною накладною АКК№21 від 30.01.2006, довіреністю ЯИТ№919629 від 09.01.2006 (оригінали вказаних документів оглянуто в судовому засіданні).

Просить суд стягнути з відповідача суму 812,56 грн . вартості відпущеної лісопродукції.

Відповідач вимоги суду не виконав, жодного разу в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання (повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення, а саме - ухвали про порушення провадження у справі - а.с.3).

Інша поштова кореспонденція (ухвали про відкладення розгляду справи від 15.01.2014 та від 29.01.2014), що надсилалась відповідачу за адресою, зазначеною в ЄДРПОУ - провулок Червоноармійський, 5, м. Перечин - до суду не поверталась.

Пунктом 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 №18 передбачено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а у разі не надання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в ЄДРПОУ), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На запит позивача №18089027 станом на 04.02.14 державний реєстратор надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АГ №154334, відповідно до якого юридична особа перебуває в стані припинення за рішенням засновників, однак відомості щодо державної реєстрації припинення юридичної особи відсутні.

Враховуючи, що розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема, для надання відповідачу можливості подати обґрунтовані заперечення по суті позовних вимог, строк вирішення спору закінчується, справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами .

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази,

заслухавши пояснення представника позивача,

СУД ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством „Перечинське лісове господарство" (продавець, далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „Фудс Фрост Україна" (покупець, далі - відповідач) був укладений договір купівлі-продажу лісопродукції №11 від 04.01.2006 року (далі - договір), на умовах якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти оплатити лісопродукцію (пиловник, техсировина та дрова породи бук) - п.1.1 договору.

На виконання умов договору, зокрема, у відповідності до товарно-транспортної накладної АКК№21 від 30.01.2006 (а.с.10) відповідач отримав від позивача товар (пиловочник бук та техсировина бук об'ємом 11,21 куб.м) загальною вартістю 2812,56 грн. (в т.ч. транспортні послуги).

Відповідно до п.3.3 договору обов'язок продавця по поставці вважається виконаним після підписання представником покупця товаро-транспортної накладної чи якогось іншого документу про прийняття лісопродукції.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач (його довірена особа) отримав лісопродукцію: у графі „Вантаж одержав" міститься підпис та зазначено, що вантаж одержав Іваникович В.І. - за довіреністю ЯИТ№919629 від 09.01.2006 року.

Таким чином, зобов'язання позивача щодо виконання договору купівлі-продажу виконані в повному обсязі.

Відповідно до п. 2.1 договору оплата за товар здійснюється протягом трьох календарних днів з дня прийомки лісопродукції шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, або готівкою в касу.

З поданого у судовому засіданні детального розрахунку суми боргу вбачається, що відповідачем було здійснено частковий розрахунок за поставку лісоматеріалів у розмірі 2000,00 грн.

Тобто, всупереч існуючим зобов'язанням за договором, відповідач не виконав належним чином умови договору, яке призвело до виникнення заборгованості.

Таким чином, станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем за договором склала 812,56 грн. основного боргу.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, господарське зобов'язання (зобов'язання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Згідно з п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи підтверджено заборгованість відповідача в сумі 812,56 грн., яку відповідач не спростував; отже, порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь суми боргу.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не подав суду жодних заперечень та доказів щодо суті позовних вимог.

Разом з тим, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки . У відповідності до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Пунктами 1, 5 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Виходячи із наведених вище умов договору, згідно яких оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом трьох календарних днів з дня прийому лісопродукції, чи готівкою в касу (п.2.1 договору), позивач довідався про порушення свого права 03 лютого 2006 року (відповідно до товарно-транспортної накладної відповідач отримав від позивача лісопродукцію вартістю 2812,56 грн. 30.01.2006), а отже позовна давність сплила 03 лютого 2009 року.

За приписами ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі , є підставою для відмови у позові.

Однак відповідач не скористався можливістю звернутися до суду з заявою про застосування позовної давності у спорі.

З огляду на викладене, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог, і, отже, про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85

Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства "Перечинська лісозаготівельна дільниця" (провулок Червоноармійський, 5, м. Перечин, Закарпатська область, код ЄДРПОУ: 14303810) на користь державного підприємства "Перечинське лісове господарство" (вул. Будівельників, 7, м. Перечин, Закарпатська область, код ЄДРПОУ: 22114603) суму 812,56 грн. (вісімсот дванадцять грн. 56 коп.), а також суму у відшкодування витрат зі сплати судового збору в розмірі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 17.02.2014.

Суддя Ващиліна Н.М.