Постанова

від 14.02.2014 по справі 913/2846/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.02.2014 справа №913/2846/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Сгара Е.В. суддівБудко Н.В., М'ясищева А.М., при секретарі Задорожній А.Г. за участю представників сторін: прокурор: Русланова Г.А. - посвідчення 004307 від позивача: не прибув від відповідача (скаржника): від третьої особи:Бакулін Д.О. - директор не прибув розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного відкритого акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика «Луганська» дочірнього підприємства державної холдингової компанії «Луганськвугілля», смт.Ювілейне на рішення господарського суду Луганської області від 11.12.2013р. (повний текст складено 16.12.2013р.) по справі№ 913/2846/13 (суддя Корнієнко В.В.) за позовомПрокурора Артемівського району м.Луганська в інтересах держави в особі Ювілейної селищної ради, смт.Ювілейне до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державного відкритого акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика «Луганська» дочірнього підприємства державної холдингової компанії «Луганськвугілля», смт.Ювілейне Головного управління Держземагентства у Луганській області, м.Луганськ провнесення змін до договору оренди землі В С Т А Н О В И В:

Прокурор Артемівського району м.Луганська звернувся в інтересах держави в особі Ювілейної селищної ради, м. Луганськ смт.Ювілейне та Виконавчого комітету Ювілейної селищної ради, м. Луганськ смт.Ювілейне до господарського суду Луганської області з позовом до Державного відкритого акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика «Луганська» дочірнього підприємства державної холдингової компанії «Луганськвугілля», м.Луганськ смт.Ювілейне про внесення змін до пункту 2.1 розділу 2 договору від 03.03.1997р. №1844 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди).

Рішенням господарського суду Луганської області від 11.12.2013р. позов задоволено повністю. До договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 03.03.1997р. (державна реєстрація від 03.03.1997 за № 1844), який укладено між виконавчим комітетом Ювілейної селищної ради м. Луганськ, смт. Ювілейне та державним підприємством по збагаченню вугілля ГЗФ "Луганська" (м. Луганськ, смт. Ювілейне), внесені наступні зміни:

- пункт 2.1. розділу 2 "Плата за землю" вказаного договору викладений в новій редакції: "Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3";

- розділ 2 "Плата за землю" договору доповнено новим пунктом 2.2. наступного змісту: " 2.2. Орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій безготівковій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Орендна плата сплачується на розрахунковий рахунок, реквізити якого Орендар уточнює у Орендодавця або уповноваженого їм органу.".

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для внесення змін до спірного договору з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, державне відкрите акціонерне товариство «Групова збагачувальна фабрика «Луганська» дочірнього підприємства державної холдингової компанії «Луганськвугілля» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 11.12.2013р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, зокрема не прийнято до уваги, що рішенням господарського суду Луганської області від 05.11.2013р. у справі №913/2440/13 скасовано рішення Ювілейної селищної ради від 29.08.2013р. №26/3 «Про розгляд питання про змінення договорів, що посвідчують право користування землею в частині збільшення розміру річної орендної плати, в яких розмір річної орендної плати складає менше трикратного розміру земельного податку» в частині, що стосується прав та обов'язків державного відкритого акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика «Луганська» (м.Луганськ, ідентифікаційний код 05400916).

Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 11.02.2014р. змінено склад колегії суддів у зв'язку із відпусткою судді Москальової І.В. та сформовано її у складі: головуючий - суддя Сгара Е.В., члени колегії: суддя Будко Н.В. та суддя М'ясищев А.М.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Позивач у судове засідання не прибув, через канцелярію суду надав відзив на апеляційну скаргу яким заперечив проти її задоволення та просив розглянути апеляційну скаргу без участі його представника.

Відповідач у судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги, просив прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Третя особа у судове засідання не прибула, причини неявки не повідомила.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою та неявка їх представників у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу та не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.03.1997р. між виконкомом Ювілейної селищної ради (далі за текстом - орендодавець) та державним підприємством по збагаченню вугілля ГЗФ «Луганська», правонаступником якого є державне відкрите акціонерне товариство «Групова збагачувальна фабрика «Луганська» дочірнього підприємства державної холдингової компанії «Луганськвугілля» (далі за текстом - орендар), був укладений договір №1844 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди).

Згідно розділу 1 вказаного договору, орендодавець на підставі рішення від 19.02.1997р. №8 передав орендареві земельну ділянку загальною площею 8,7147га на умовах оренди терміном на 49 років для розміщення будівлі та споруди ГЗФ «Луганська» в сел.Ювілейне, вул.Бондаренко, 11.

Відповідно до п.2.1. договору, річна орендна плата встановлена у розмірі земельного податку (річного) з коефіцієнтом 1.

В підпункті а) пункту 3.1. договору передбачено право орендодавця змінювати орендну плату при зміні економічної оцінки земель та ставки земельного податку; визначати розмір орендної плати на подальший період в установленому порядку.

Договір зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 03.03.1997р. за №1844 Луганською міською радою.

З метою приведення спірного договору до вимог чинного законодавства Ювілейна селищна рада звернулась до ДВАТ «ГЗФ «Луганська» з пропозицією про внесення змін до договору. Проте зміни до договору внесені не були, внаслідок чого, звертаючись з даним позовом в інтересах держави в особі Ювілейної селищної ради, смт.Ювілейне до господарського суду прокурор Артемівського району м.Луганська в обґрунтування заявлених вимог посилався на положення ст.288 Податкового кодексу України.

Як зазначалось вище, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для внесення змін до спірного договору та вніс зміни до цього договору.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, судова колегія апеляційної інстанції виходить з наступного.

Як вбачається із позовної заяви, прокурором були заявлені вимоги щодо внесення змін до договору оренди землі від 03.03.1997р. №1844, а саме: викласти п.2.1. розділу «Плата за землю» вказаного договору у новій редакції: «Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3».

В протоколі судового засідання від 30.10.2013р. (а.с.43) зазначено, що слухання справи по суті судом не розпочато, у судовому засіданні оголошено перерву до 12.11.2013р.

Із ухвали від 12.11.2013р. вбачається, що господарським судом Луганської області були заслухані представники сторін, досліджені надані ними докази, до участі у справі залучено третю особу. Отже, оскільки суд перейшов безпосередньо до розгляду позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції 12.11.2013р. було розпочато розгляд справи по суті, про що судом першої інстанції також зазначено на 2-й сторінці зазначеної ухвали «…в ході розгляду справи судом було встановлено…» (а.с. 60-61).

У заяві про зміну предмету позову від 26.11.2013р. №8913вих13 (а.с.63-64), яка прийнята місцевим господарським судом до розгляду, прокурор окрім заявленої у позові вимоги також додатково заявив вимогу про доповнення розділу 2 «Плата за землю» договору новим пунктом 2.2. наступного змісту: «Орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій безготівковій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Орендна плата сплачується на розрахунковий рахунок, реквізити якого Орендар уточнює у Орендодавця або уповноваженого їм органу.».

Вказана заява прокурора від 26.11.2013р. №8913вих13 (а.с.63-64) надійшла до господарського суду Луганської області 27.11.2013р., про що свідчить відмітка канцелярії суду.

За приписами ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви лише до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (із змінами і доповненнями), початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання , роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог , про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому, неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України.

Таким чином, з огляду на зазначене, суд першої інстанції прийняв вищевказану заяву прокурора про зміну предмету позову після початку розгляду даної справи по суті .

До того ж, суд апеляційної інстанції зазначає, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Виходячи зі змісту вищевказаної заяви від 26.11.2013р. №8913вих13, прокурор фактично не змінив предмет позову, а заявив додаткову вимогу про яку не йшлось у позовній заяві, чого взагалі не передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, місцевий суд дійшов хибного висновку щодо прийняття до розгляду вищевказаної заяви прокурора від 26.11.2013р. №8913вих13.

Стосовно наявності підстав для внесення змін в пункт 2.1 розділу 2 "Плата за землю" договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 03.03.1997р. №1844 на момент прийняття оскаржуваного рішення суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст.1 Закону України „Про оренду землі").

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності (ст. 18 Закону України „Про оцінку земель").

Відповідно до ст. 23 Закону України „Про оцінку земель" технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Нормативна грошова оцінка є складовою земельного податку, який встановлюється у відсотковому відношенні до неї та в розмірі якого визначена орендна плата у договорі, укладеному між сторонами, а тому у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюється відповідно і розмір земельного податку.

Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Питання сплати орендної плати за земельну ділянку регулюється Податковим кодексом України (далі - ПК України), згідно зі ст.288 якого, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою : для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати : а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, вказана норма Податкового кодексу України визначає максимальні та мінімальні межі визначення розміру орендної плати.

Згідно зі ст.632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Таким чином, нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

В пункті 275.3 статті 275 Податкового кодексу України визначено, що ставки податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із ставок податку, встановлених пунктом 275.1 цієї статті, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок податку, з урахуванням коефіцієнтів, установлених пунктом 275.2 цієї статті.

Згідно підпунктів 24, 34, 35 пункту 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», питання щодо встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, затвердження земельного податку відповідно до Податкового кодексу України вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням від 29.08.2013р. №26/3 «Про розгляд питання про змінення договорів, що посвідчують право користування землею в частині збільшення розміру річної орендної плати, в яких розмір річної орендної плати складає менше трикратного розміру земельного податку» Ювілейна селищна рада вирішила вважати зміненим договори оренди, що посвідчують право користування земельними ділянками, в частині збільшення розміру річної орендної плати, в яких розмір орендної плати складає менше трикратного розміру земельного податку, зокрема, й договір від 03.03.1997р. №1844, укладений з ДВАТ «ГЗФ «Луганська» щодо оренди земельної ділянки площею 8,7147га. В п.1 додатку №2 до вказаного рішення селищної ради визначеного договірний коефіцієнт 3,0.

Разом з цим, рішенням господарського суду Луганської області від 05.11.2013р. у справі №913/2440/13 (яке набрало чинності) вищевказане рішення Ювілейної селищної ради скасовано в частині, що стосується прав та обов'язків відповідача по даній справі - державного відкритого акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика «Луганська» (м.Луганськ, ідентифікаційний код 05400916), зокрема пункт 1 додатка № 2 до вказаного рішення, яким визначеного договірний коефіцієнт.

Таким чином, місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення за відсутності в матеріалах справи доказів дотримання селищною радою вищевказаних норм та за відсутності рішення ради про затвердження ставки податку стосовно земельної ділянки, переданої в оренду ДВАТ «ГЗФ «Луганська» за спірним договором.

При цьому, судова колегія зазначає, що, як зазначалось вище, положення статті 288 Податкового кодексу України визначають максимальні та мінімальні межі визначення розміру орендної плати, а тому не можуть застосовуватись до спірного договору оренди земельної ділянки без відповідного рішення ради.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для внесення змін до спірного договору, а тому рішення господарського суду Луганської області від 11.12.2013р. підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати скаржника за подання апеляційної скарги колегія суддів апеляційної інстанції, відповідно до ст.49 ГПК України, відносить на позивача у справі - Ювілейну селищну раду.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, п.п.1, 4 ч.1 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного відкритого акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика «Луганська» дочірнього підприємства державної холдингової компанії «Луганськвугілля», смт.Ювілейне - задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 11.12.2013р. у справі №913/2486/13 - скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора Артемівського району м.Луганська в інтересах держави в особі Ювілейної селищної ради, смт.Ювілейне до Державного відкритого акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика «Луганська» дочірнього підприємства державної холдингової компанії «Луганськвугілля», смт.Ювілейне про внесення змін до договору оренди землі від 03.03.1997р. №1844, а саме викладення п.2.1. розділу «Плата за землю» вказаного договору у новій редакції: «Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3».

Стягнути з Ювілейної селищної ради (91493, Луганська область, м.Луганськ, смт.Ювілейне, вул.Артема, 13; ЄДРПОУ 04335536) на користь Державного відкритого акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика «Луганська» дочірнього підприємства державної холдингової компанії «Луганськвугілля» (91493, м.Луганськ, смт.Ювілейне, вул.Бондаренко, 11; ЄДРПОУ 05400916) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 573,50грн.

Доручити господарському суду Луганської області видати судовий наказ.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Е.В.Сгара

Судді: А.М.М'ясищев

Н.В.Будко

Надруковано 8 примірників:

1 - прокурору

1 - позивачу

1 - відповідачу(скаржнику)

1 - третій особі

1 - обл.прокурору

1 - у справу

1 - ГСЛО

1 - ДАГС