Рішення

від 10.02.2014 по справі 5020-318/2012-1415/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2014 року справа № 5020-318/2012-1415/2012 Господарський суд міста Севастополя у складі колегії суддів:

головуючого судді - Лотової Ю.В.,

суддів - Кравченко В.Є., Щербакова С.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу за позовом

Житлово-будівельного кооперативу індивідуальних забудовників "Вега"

(пр. Жовтневої революції, 67, кв. 104, м. Севастополь, 99038)

до Міністерства оборони Російської Федерації

(ул. Знаменка, 19, г. Москва, Российская Федерация,

вул. Знаменка, 19, м. Москва, Російська Федерація),

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Севастопольської міської Ради

(вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011),

Севастопольської міської державної адміністрації

(вул. Леніна, 2, м. Севастополь, 99011),

про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи (СМР) - не з'явився;

від третьої особи (СМДА) - не з'явився.

Житлово-будівельний кооператив індивідуальних забудовників "Вега"(далі по тексту - позивач, ЖБКІЗ «Вега») звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом до Міністерства оборони Російської Федерації в особі 1997 Відділу Морської інженерної служби Міністерства оборони Російської Федерації в особі Військової частини 13140 Чорноморського Флоту Російської Федерації про зобов'язання відповідача усунути позивачу перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 2,2848 га (кадастровий номер 85 364 000 00:04:004:0066) та земельною ділянкою площею 1,6867 га (кадастровий номер 85 364 000 00:04:004:0067), переданими позивачу в оренду за договором оренди земельної ділянки від 30.03.2007, шляхом демонтування шлагбауму та паркану.

Позовні вимоги позивач мотивовував тим, що відповідач перешкоджає проходу членів кооперативу до своїх земельних ділянок, посилаючись на необхідність погодження меж земельної ділянки позивача з відповідачем та на необхідність встановлення земельного сервітуту на право користування автодорогами, що проходять через автодром військової частини.

Ухвалою суду від 26.03.2012 порушено провадження у справі №5020-318/2012 та залучено Севастопольську міську Раду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Ухвалою від 16.07.2012 суд допустив заміну первісного відповідача - Міністерства оборони Російської Федерації в особі 1997 Відділу Морської інженерної служби Міністерства оборони Російської Федерації в особі Військової частини 13140 Чорноморського Флоту Російської Федерації - належним відповідачем - Міністерством оборони Російської Федерації.

Рішенням суду від 18.07.2012 позов задоволено частково та зобов'язано відповідача усунути позивачу перешкоди в користуванні земельною ділянкою №2 площею 1,6867 га (кадастровий номер 85 364 000 00: 04: 004: 0067), переданою Житлово-будівельному кооперативу індивідуальних забудовників "Вега" відповідно до договору оренди земельної ділянки від 30.03.2007, шляхом демонтування шлагбауму та паркану.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 рішення господарського суду міста Севастополя від 18.07.2012 у справі №5020-318/2012 змінено в частині визначення розміру судового збору, який підлягав відшкодуванню відповідачем позивачу.

На виконання вищевказаних рішення та постанови, господарським судом міста Севастополя були видані відповідні накази від 05.10.2012.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2012 рішення господарського суду міста Севастополя від 18.07.2012 у справі №5020-318/2012 та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 скасовані, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

Ухвалою суду від 19.12.2012 справу прийнято до провадження суддею Харченко І.А. з присвоєнням їй №5020-318/2012-1415/2012 та залучено Севастопольську міську державну адміністрацію до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

21.03.2013 судом винесено окрему ухвалу на адресу позивача.

17.07.2013 позивач змінив предмет позову та просить суд зобов'язати відповідача усунути позивачу перешкоди в користуванні земельною ділянкою №3 площею 0.0640 га (кадастровий номер 85 364 000 00:04:004:0124), розташованою за адресою: бухта Казача, 51, м. Севастополь, переданою позивачу в оренду за договором оренди земельної ділянки від 30.03.2007, шляхом демонтування шлагбауму та паркану.

Ухвалою суду від 07.08.2013 вирішено здійснювати подальший розгляд справи №5020-318/2012-1415/2012 колегіально у складі трьох суддів, у зв'язку з чим розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Севастополя від 08.08.2013 №280 призначено повторний автоматичний розподіл справи, за наслідками якого визначено колегію для розгляду цієї справи у складі: головуючий суддя - Харченко І.А., судді: Головко В.О., Щербаков С.О.

У зв'язку з перебуванням судді Головко В.О. у відпустці, відповідно до пункту 3.3. рішення зборів суддів господарського суду міста Севастополя від 28.12.2010 (із змінами), розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Севастополя від 03.09.2013 №352 призначено повторний автоматичний розподіл справи №5020-318/2012-1415/2012, за наслідками якого визначено колегію для розгляду цієї справи у складі: головуючий суддя - Харченко І.А., судді: Єфременко О.О., Щербаков С.О.

Внаслідок недопустимості повторної участі судді Єфременко О.О. в розгляді справи, розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Севастополя від 04.09.2013 №354 призначено повторний автоматичний розподіл справи №5020-318/2012-1415/2012, за наслідками якого визначено колегію для розгляду цієї справи у складі: головуючий суддя - Харченко І.А., судді: Щербаков С.О., Погребняк О.С.

Ухвалою суду від 16.09.2013 заяву судді Погребняка О.С. про самовідвід у даній справі задоволено та відведено цього суддю від участі у розгляді даної справи, у зв'язку з чим розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Севастополя від 17.09.2013 №379 призначено повторний автоматичний розподіл справи №5020-318/2012-1415/2012, за наслідками якого визначено колегію для розгляду цієї справи у складі: головуючий суддя - Харченко І.А., судді: Щербаков С.О., Альошина С.М.

Ухвалою суду від 17.09.2013 справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Харченко І.А., судді: Щербаков С.О., Альошина С.М. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.11.2013 о 16 год. 00 хв.

У зв'язку з перебуванням судді Харченка І.А. у відпустці, відповідно до пункту 3.3. рішення зборів суддів господарського суду міста Севастополя від 28.12.2010 (із змінами), розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Севастополя від 07.11.2013 №459 призначено повторний автоматичний розподіл справи №5020-318/2012-1415/2012, за наслідками якого головуючим суддею для розгляду цією справи визначено суддю Лотову Ю.В.

Ухвалою суду від 11.11.2013 року справу було прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя - Лотова Ю.В., судді: Альошина С.М. та Щербаков С.О. та призначено до розгляду у судовому засіданні на 26.11.2013.

У зв'язку з перебуванням судді Альошиної С.М. на лікарняному, відповідно до пункту 3.3. рішення зборів суддів господарського суду міста Севастополя від 28.12.2010 (із змінами), розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Севастополя від 17.12.2013 №519 призначено повторний автоматичний розподіл справи №5020-318/2012-1415/2012, за наслідками якого визначено колегію для розгляду цієї справи у складі: головуючий суддя - Лотова Ю.В., судді: Кравченко В.Є., Щербаков С.О.

Ухвалою суду від 17.12.2013 року справу було прийнято до розгляду колегією у складі: головуючий суддя - Лотова Ю.В., судді: Кравченко В.Є., Щербаков С.О. та призначено до розгляду у судовому засіданні на 18.12.2013.

В порядку статі 77 Господарського процесуального кодексу України ухвалою суду від 18.12.2013 розгляд справи був відкладений на 28.01.2014.

Ухвалою суду 28.01.2014 суд викликав у судове засідання для надання пояснень по справі посадову особу Головного управління Держземагенства в м.Севастополі та в порядку статі 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи був відкладений на 10.02.2014.

У судове засідання 10.02.2014 посадова особа Головного управління Держземагенства в м.Севастополі для надання пояснень по справі не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві (т.1., а.с. 3-6). Позовні вимоги, з посиланням на статтю 152 Земельного кодексу України, обґрунтовані створенням відповідачем перешкод в користуванні належними Житлово -будівельному кооперативу індивідуальних забудовників "Вега" на підставі договору оренди від 30.03.2007 земельними ділянками площею 1,6867 га (кадастровий номер 85 364 00 00:04:004:0067) та площею 2,2848 га (кадастровий номер 85 364 00 00:04:004:0066).

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзивах на позов (т.1., а.с.96-100, т.2, а.с.188-194), відзиві на заяву про зміну предмету позову від 08.07.2013 (т.2., а.с. 221-225), відзиві на заяву про зміну та конкретизацію позовних вимог від 31.07.2013 (т.3,а.с.1-6), письмових поясненнях від 07.08.2013(т.3, а.с.63-66), відзиві на позовні вимоги від 16.09.2013(т.3, а.с.103-110), додаткових поясненнях (т.3., а.с.175-178). Зокрема вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки встановлення шлагбауму та охорони здійснюється на виконання Угоди між Російською Федерацією та Україною про параметри розподілу Чорноморського флоту від 28.05.1997, Угоди про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 21.05.2010 та викликано необхідністю забезпечення безпеки громадян на час проведення навчань та регулювання проходження військової техніки. При цьому, частина позовних вимог про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 2,2848 га є також необґрунтованою, оскільки доступ до даної земельної ділянки є відкритим.

Третя особа (СМР) у письмових поясненнях від 28.01.2014 (т.4, а.с.4-7) вважає, що позовні вимоги щодо усунення позивачеві перешкод у користуванні земельною ділянкою підлягають задоволенню, оскільки зазначена земельна ділянка була отримана Житлово -будівельним кооперативом індивідуальних забудовників "Вега" у встановленого діючим законодавством порядку.

Третя особа (СМДА) залишила вирішення питання щодо задоволення позовних вимог на розсуд суду. У письмових поясненнях по справі від 31.12.2013 (т.3, а.с.170-172) зазначила, що на теперішній час триває процес узгодження матеріалів інвентаризації земельних ділянок, які передані в оренду Російській Федерації для потреб Чорноморського Флоту, а також СМДА не є держателем(адміністратором) Реєстру надання та використання земельних ділянок Чорноморським Флотом Російської Федерації в адміністративних межах міста Севастополя.

Позивач, відповідач та треті особи явку своїх представників у судове засідання 10.02.2014 не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку, що матеріали справи у достатній мipi характеризують правовідносини сторін у справі, у зв'язку з чим вважає можливим розглянути за наявними в ній матеріалами.

ВСТАНОВИВ:

30.03.2007 між Житлово-будівельним кооперативом індивідуальних забудовників "Вега" (далі - позивач, Орендар) та Севастопольською міською Радою (далі - Орендодавець, СМР) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого Орендодавець, згідно з рішенням Севастопольської міської Ради №1012 від 08.11.2006 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної забудови, з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та громадської забудови, який знаходиться: м. Севастополь, район мікрорайону "Казачья бухта"(далі -Договір). Договір зареєстрований у Севастопольській міській філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.05.2007 за №040765900076 (т.1, арк.с. 12-21).

Відповідно до пункту 2.1 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,9715 га, у тому числі: земельна ділянка № 1 площею 2,2848 га(кадастровий номер 85 364 000 00:04:004:0066); земельна ділянка № 2 площею 1,6867 га(кадастровий номер 85 364 000 00:04:004:0067).

В подальшому, додатковою угодою до Договору оренди від 10.11.2009 пункт 2.1 Договору викладений у наступній редакції: " 2.1. В оренду позивачу передається земельна ділянка загальною площею 0,2405 га у тому числі:

- земельна ділянка №1, площею 0,0857 га (кадастровий номер 85 364 000 00:04:004:0122);

- земельна ділянку №2, площею 0,0908 га (кадастровий номер 85 364 000 00:04:004:0123);

- земельна ділянка №3, площею 0,0640 га (кадастровий номер 85 364 000 00:04:004:0124)".

Пунктом 2.2 Договору (зі змінами, внесеними додатковою угодою до Договору оренди від 10.11.2009) визначено, що відповідно до кадастрового плану на земельних ділянках відсутні будівлі, споруди, зелені насадження, під проходами, проїздами та площадками площа 0,2405 га (т.1, арк.с. 27-29).

Розмір річної орендної плати за користування земельною ділянкою складає 466742х0,003=1400,23 грн (пункт 4.2 Договору зі змінами, внесеними додатковою угодою до Договору оренди від 10.11.2009).

Згідно з пунктом 3.1 Договору, договір укладений строком на 25 років.

Актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (Додаток №3 до Договору в редакції станом на 30.03.2007) визначено межі переданих в оренду земельних ділянок №1(кадастровий номер 85 364 000 00:04:004:0066) та №2 (кадастровий номер 85 364 000 00:04:004:0067), відображено, що межі земельних ділянок закріплені на місцевості межовими знаками. З наданого позивачем плану земельних ділянок вбачається, що земельна ділянка №2 (кадастровий номер 85 364 000 00:04:004:0067) з одного боку обмежується дорогою, по інший бік дороги розташована Військова частина 13140 Міністерства оборони Російської Федерації (т.1, арк.с. 23).

Крім того, з матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що між земельними ділянками №1 та №2, Військовою частиною №13140 Міністерства оборони Російської Федерації збудовано паркан, на дорозі встановлений шлагбаум.

Актом визначення меж земельних ділянок №1, площею 0,0857 га (кадастровий номер 85 364 000 00:04:004:0122), №2, площею 0,0908 га (кадастровий номер 85 364 000 00:04:004:0123), №3, площею 0,0640 га (кадастровий номер 85 364 000 00:04:004:0124) в натурі (на місцевості) (Додаток №3 до Договору зі змінами, внесеними додатковою угодою до Договору оренди від 10.11.2009) визначено межі переданої в оренду земельної ділянки.(т.1., а.с.32). На кадастрових планах земельних ділянок №№1,2,3 (додатки №2 до Договору зі змінами, внесеними додатковою угодою до Договору оренди від 10.11.2009), відображено, що межі земельних ділянок №№ 1,2,3 закріплені на місцевості межовими знаками, а також вбачається, що вказані ділянки не межують з Військовою частиною 13140 Міністерства оборони Російської Федерації. (т.2, арк.с. 209-211).

Позивач вважає, що відповідач чинить йому перешкоди в користуванні земельною ділянкою №3, площею 0,0640 га (кадастровий номер 85 364 000 00:04:004:0124), що розташована за адресою: м.Севастополь, Козача, 51, яка передана в оренду позивачу відповідно до Договору, шляхом встановлення шлагбауму та паркану, що і стало причиною звернення позивача до суду із даним позовом.

Посилаючись на частину другу статі 152 Земельного кодексу України позивач стверджує, що дана стаття встановлює право землекористувача вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Відповідно до положень статі 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звернутися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Предмет позову -це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які передбачені законодавством.

Загальні способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання передбачені статтею 20 Господарського кодексу України, відповідно до якої права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

Крім того, згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

При виборі способу захисту права необхідно враховувати специфіку права та характер його порушення. Захист права судом відбувається з урахуванням встановлених законом меж здійснення суб'єктивного права на захист і компетенції суду.

Водночас, підставою позову є факти, які обгрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Отже, можливість звернення до суду за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів пов'язується згідно приписів як процесуального так і матеріального законів, з порушенням, оспорюванням або невизнанням цих прав іншими особами, неможливістю реалізації позивачем свого права.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги за обраним способом захисту з положеннями чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частин першої та восьмої статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір був зареєстрований у Севастопольській міській філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.05.2007 за № 040765900076.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Частинами першою та другою статті 27 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. При цьому, орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Статтею 152 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно із статтею 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, предметом доказування у справі про захист прав землекористувача є встановлення протиправних дій інших осіб, щодо порушення, невизнання чи оспорювання вказаних прав.

28.05.1997 між Україною та Російською Федерацією була підписана Угода про статус та умови перебування Чорноморського Флоту Російської Федерації на території України, яка була ратифікована Україною 24.03.1999 та набрала чинності 12.07.1999 (далі по тексту - Угода про статус та перебування ЧФ РФ на території України). (т.3, а.с.46-51).

28.05.1997 між Україною та Російською Федерацією була підписана Угода про параметри поділу Чорноморського Флоту, яка була ратифікована Україною 24.03.1999 та набрала чинності 12.07.1999 (далі по тексту - Угода про параметри поділу ЧФ). (т.3, а.с.21-42).

28.05.1997 між Урядом України та Урядом Російської Федерації була підписана Угода про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського Флоту та перебуванням Чорноморського Флоту Російської Федерації на території України, яка була ратифікована Україною 24.03.1999 та набрала чинності 12.07.1999 (далі по тексту - Угода про взаємні розрахунки). (т.3, а.с.43-45).

Відповідно до частини першої статі 1 Угоди про параметри поділу ЧФ, Чорноморський Флот Російської Федерації (далі по тексту - ЧФ РФ) використовує зазначені у статтях 2 і 3 цієї Угоди об'єкти ЧФ в м.Севастополі та інші пункти базування і місця дислокації корабельного складу, авіації, берегових військ, об'єкти оперативного, бойового , технічного і тилового забезпечення на умовах та протягом строку дії Угоди про статус та перебування ЧФ РФ на території України та Угоди про взаємні розрахунки.

Статтею 2 Угоди про параметри поділу ЧФ визначено, що основна база ЧФ РФ знаходиться в м.Севастополі. На основній базі ЧФ РФ розміщуються його штаб та інші органи управління, а також військові формування, підприємства, організації та установи ЧФ РФ. Перелік та параметри об'єктів, що використовуються ЧФ РФ у м.Севастополі містяться у Додатку №2.

У розділі 20 «Об'єкти берегових військ» Додатку №2 до Угоди про параметри поділу ЧФ пунктом 1* значиться об'єкт «полігон 810 обрмл», за номером військового містечка 116, вказаний об'єкт займає площу 294,42 га.

25.03.2008 головою Севастопольської міської державної адміністрації та командуючим ЧФ РФ був затверджений Реєстр надання та використання земельних ділянок ЧФ в адміністративних межах міста Севастополя (т.1, а.с.111-113).

Відповідно до пояснень СМДА, на теперішній час досі триває процес узгодження матеріалів інвентаризації земельних ділянок, які передані в оренду РФ для потреб ЧФ РФ. Зазначені матеріали Держземагенство України надсилає Міністерству закордонних справ України та Фонду державного майна України.

Судом встановлено, що при укладенні зазначених міжнародних договорів земельні ділянки передавалися в оренду без інвентаризації цих земельних ділянок. Як наслідок -Чорноморський флот Російської Федерації використовує під автодром (танкодром) земельну ділянку площею 117 га в районі "Казачья бухта" (Реєстр, т. 1, а.с.112), межі якої чітко не визначені. До завершення інвентаризації земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації залишаються у межах, визначених Реєстром надання та використання земельних ділянок Чорноморським флотом в адміністративних межах міста Севастополя, затвердженого 25.03.1998 командуючим Чорноморським флотом Російської федерації та головою Севастопольської міської державної адміністрації.

Крім того, відповідно до листа начальника Головного управління Держкомзему у м.Севастополі від 29.06.2011 №8-9-1/5562 дорога, на якій розташований шлагбаум, не входить до землекористування ЖБКІЗ «Вега» та може використовуватися відповідно до потреб військової частини Російської Федерації.(т.1, а.с.110).

Відповідно до листа заступника начальника Головного управління Держкомзему у м.Севастополі від 14.03.2013 №8-9-1/1428 жодна земельна ділянка, що знаходиться в користуванні ЧФ РФ відповідно до Додатків №2, 3 Угоди про параметри поділу ЧФ, не пройшла процедуру визнання факту виникнення чи припинення права користування у державному земельному кадастрі, по ділянкам не визначені технічні характеристики, їм не присвоєні кадастрові номери. Контроль та керівництво за процесом погодження матеріалів інвентаризації Українською та Російською Сторонами знаходиться в компетенції Міністерства закордонних справ України та Російської Федерації. На теперішній час триває процес погодження матеріалів інвентаризації у робочому порядку. (т.2, а.с. 198).

Відповідно до частини першої статі 6 Угоди про статус та перебування ЧФ РФ на території України, військові формування здійснюють свою діяльність в місцях дислокації відповідно до законодавства Російської Федерації, поважають суверенітет України, додержуються її законодавства та не допускають втручання у внутрішні справи України.

Частиною другою статі 8 Угоди про статус та перебування ЧФ РФ на території України визначено, що військові формування проводять навчання й інші заходи бойової та оперативної підготовки у межах навчальних центрів, полігонів, позиційних районів і районів розосередження, стрільбищ та, крім заборонених зон, у відведених зонах повітряного простору за погодженням з компетентними органами України.

У частині третій статі 8 Угоди про статус та перебування ЧФ РФ на території України зазначено, що полігони, позиційні райони та райони розосередження, стрільбища та відведені зони повітряного простору можуть також використовуватися спільно силами військових формувань ЧФ РФ і Військово-морських сил України за домовленістю між Міністерством оборони України та Міністерством оборони Російської Федерації.

Згідно з частиною четвертою статі 8 Угоди про статус та перебування ЧФ РФ на території України військові формування можуть в місцях їхньої дислокації та під час пересування здійснювати заходи щодо охорони відповідно до порядку, встановленого у Збройних Силах Російської Федерації, у взаємодії з компетентними органами України

Функціонування військових полігонів у Збройних Силах Російської Федерації регламентується Посібником зі служби полігонів Збройних Сил Російської Федерації, затвердженим наказом заступника Міністра оборони Російської Федерації від 29.05.2000 №155 (далі по тексту - Посібник зі служби полігонів ЗС РФ). (т.3, а.с. 179-186).

Згідно з пунктом 1 Посібника зі служби полігонів ЗС РФ, полігони повинні забезпечувати виконання вимог безпеки, охорони життя та здоров'я людей. Пунктом 4 Посібника зі служби полігонів ЗС РФ визначено, що на службу полігонів покладається організація та контроль за дотриманням вимог безпеки при проведенні заходів бойової підготовки, проведення різного роду робіт та випробувань на полігонах.

Функціонування військових полігонів у Збройних Силах України регламентується Положенням зі служби полігонів Сухопутних військ Збройних Сил України, затвердженим наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 25.12.2008 №600 (далі по тексту - Положення зі служби полігонів Сухопутних військ ЗСУ). (т.3, а.с. 187-193).

У пункті 4.14 Положення зі служби полігонів Сухопутних військ ЗСУ зокрема зазначено, що обладнання ділянок(маршрутів) танкодрому необхідними перешкодами, загородженнями і обмеженими проходами здійснюється відповідно до вимог Курсу водіння бойових машин, на території танкодрому не повинно бути населених пунктів, шосейних, грунтових та інших доріг, що використовуються місцевим населенням; ділянки та маршрути відповідно до вправ та опори ліній зв'язку і електропередач, що існують, повинні бути надійно огороджені. Дозволяється обладнання мінімально необхідної кількості польових доріг для проїзду автомобілів на командний пункт і до перешкод, які повинні утримуватися у постійній справності. У місцях перехрещення з маршрутами водіння усі дороги перекриваються шлагбаумами.

Відповідач у додаткових поясненнях до відзиву наголошував, що шлагбаум та паркан, які на думку позивача є перешкодою в користуванні ним земельною ділянкою №3, були встановлені та використовувались в період існування СРСР. Територія земельної ділянки площею 117 га в районі "Казачья бухта" (військове містечко №116) була передана Україною в оренду Російській Федерації для розміщення військових формувань РФ разом з існуючими на момент передачі об'єктами та спорудами, у тому числі зі вказаними шлагбаумом та огорожею.

Також відповідачем було зазначено, що вказані об'єкти (шлагбаум, огорожа та пост охорони) використовуються виключно для безпеки цивільного населення під час використання військового об'єкту для військових навчань. В інший час посту охорони немає, шлагбаум є відкритим, що дає вільний доступ населенню на територію військового об'єкту.

Суд дійшов висновку, що встановлені у період існування СРСР шлагбаум та огорожа, які були передані Російській Федерації Україною відповідно до Угоди про статус та перебування ЧФ РФ на території України, Угоди про параметри поділу ЧФ та Угоди з питань перебування ЧФ РФ на території України дійсно забезпечують безпеку цивільних осіб під час проведення військових навчань та регулювання проходу військової техніки.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що відповідачем не чиняться неправомірні дії щодо перешкоджання позивачу користуватись земельною ділянкою №3 (кадастровий номер 85 364 000 00:04:004:0124).

Статтями 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

На підтвердження факту порушення своїх законних прав користування земельною ділянкою №3, площею 0,0640 га (кадастровий номер 85 364 000 00:04:004:0124), що розташована за адресою: м.Севастополь, Козача, 51, позивач у позовній заяві заявив, що військовою частиною 13140 Міністерства оборони Російської Федерації створені перешкоди членам позивача в користуванні їх земельними ділянками шляхом встановлення відповідачем паркану, шлагбауму та посту чергового на дорозі загального користування.

При цьому позивачем не вказано які саме законі права та інтереси ЖБКІЗ «Вега» як юридичної особи (а не конкретних його членів) порушені відповідачем, у чому полягають ці порушення та не надано суду належних та допустимих доказів вказаних порушень.

Також позивачем були надані суду клопотання, в якому засвідчив наступні відомості щодо інвентаризації об'єктів Чорноморського Флоту Російської Федерації, розробленої державним підприємством «Севастопольський геодезичний центр» у 2007 році. Зокрема позивач зазначив, що на доданій ним схемі розташування об'єктів ЧФ РФ - військового містечка № 116 у бухті Козачій, на якій також зображені межі землекористування ЖБКІЗ «Вега» чітко зображена дорога, що проходить між межами землекористування ЖБКІЗ «Вега» та об'єкту ЧФ РФ, яка є дорогою загального користування.(т.3, а.с.7-20).

Судом встановлено, що надані позивачем документи щодо інвентаризації об'єктів ЧФ РФ, що розроблені державним підприємством «Севастопольський геодезичний центр» у 2007 році, не можуть бути прийняті судом у якості належних доказів, оскільки вказані проекти інвентаризації об'єктів ЧФ РФ не є затвердженими у встановленому чинним законодавством та міжнародними угодами України порядку.

Севастопольська міська Рада у письмових поясненнях по справі також зазначила, що вказана дорога є дорогою загального користування, яка не передавалась рішенням СМР в користування або у власність іншим особам.

Згідно з листом начальника Головного управління Держкомзему у м.Севастополі від 29.06.2011 №8-9-1/5562 дорога, на якій розташований шлагбаум не входить до землекористування ЖБКІЗ «Вега» та може використовуватися відповідно до потреб військової частини Російської Федерації.(т.1, а.с.110).

27.05.2013 Державною інспекцією сільського господарства у м.Севастополі на виконання вимог ухвали суду від 21.03.2013 була проведена перевірка додержання вимог земельного законодавства при використанні земель ЖБКІЗ «Вега», копію акту перевірки від 27.05.2013 №55 надано суду (т.2, а.с. 169-182).

Судом встановлено, що при здійсненні вказаної перевірки не були присутні представники МО РФ, а також Державною інспекцією сільського господарства у м.Севастополі не здійснена перевірка саме спірної земельної ділянки №3 (кадастровий номер 85 364 000 00:04:004:0124), через що суд не може прийняти акт вказаної перевірки як належним доказ того, що відповідач чинить перешкоди позивачу у користуванні ним земельною ділянкою №3.

Доказів того, що встановлені у період існування СРСР шлагбаум та паркан, які використовуються відповідачем відповідно до Угоди про статус та перебування ЧФ РФ на території України, Угоди про параметри поділу ЧФ та Угоди з питань перебування ЧФ РФ на території України від 21.05.2010, є перешкодою ЖБКІЗ «Вега» у користуванні земельною ділянкою №3 (кадастровий номер 85 364 000 00:04:004:0124) позивач суду не надав.

Враховуючи викладене, підстав для зобов'язання відповідача демонтувати встановлені у період існування СРСР шлагбаум та паркан, що забезпечують безпеку цивільних осіб під час проведення військових навчань та регулювання проходу військової техніки не має.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 17.02.2014.

Головуючий суддя Ю.В. Лотова

Суддя В.Є.Кравченко

Суддя О.С.Щербаков

5020-318/2012-1415/2012/3664/14