Постанова

від 10.02.2014 по справі 822/4788/13-а

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/4788/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2014 року 14 год. 45 хв.м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМихайлова О.О. при секретаріРепецькій І. Ю. за участі:позивача: ОСОБА_3 представника відповідача: Шевчука В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, у якій з урахуванням зміни позовних вимог просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000881702, №0000891702 від 24.07.2008 року.

Справа слухалася судами неодноразово.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2008 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2009 року - скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

В судовому засіданні позивач підтвердив викладені в позовній заяві обставини, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заперечив, пояснив, що позивач невірно визначив суму виручки в 2006 році від виконання договорів комісії, укладених в 2006 році з ВАТ "Укрелектроапарат", ДП "Красилівський агрегатний завод", ВАТ "Завод "Строммашина", ТОВ СП "Елком", і в зв'язку з тим, що сума виручки в цих роках перевищувала 500 тис. грн., повинен був перейти на спрощену систему оподаткування. Просив в задоволенні позовних вимог ф.о.-п. ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд встановив, що позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрований відділом з питань розвитку підприємництва, реєстрації та ліцензування підприємницької діяльності Хмельницького міськвиконкому як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа 10.09.2004 року, з жовтня 2004 року по червень 2007 року перебував на спрощеній системі оподаткування та звітності, шляхом сплати єдиного податку у фіксованому розмірі. Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість у ДПІ у м. Хмельницькому 25.06.2007 року, свідоцтво платника податку на додану вартість НОМЕР_10.

ДПІ у м. Хмельницькому проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.03.2008 року. За результатами перевірки складено акт №5751/17-1/НОМЕР_1 від 18.07.2008 року.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем були винесені: податкове повідомлення-рішення №0000881702 від 24.07.2008 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 31205,02 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000891702 від 24.07.2008 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 197069,50 грн. (з яких за основним платежем 130813,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 66256,50 грн.).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування з жовтня 2004 року по червень 2007 року, надавав послуги за договорами комісії та транспортного експедирування, відповідно до яких позивач зобов'язувався за завданням замовника вчиняти угоди від свого імені, але за рахунок замовника, з перевізниками на перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом. Здійснюючи які позивач уклав з ВАТ "Укрелектроапарат", ДП "Красилівський агрегатний завод", ВАТ "Завод "Строммашина", ТОВ СП "Елком" договори в 2006 році про надання транспортно-експедиційних послуг, в тому числі із залученням інших осіб:

- ВАТ "Укрелектроапарат" залучались інші суб'єкти господарювання: ПП ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ПП ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), ПП "Євроазія" (код ЄДРПОУ 32111434), ТОВ "Трансфорт-експедиція" (код ЄДРПОУ 20025232), ПП ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4), ПП ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5), ПП ОСОБА_9 на загальну суму 154277 грн.;

- ДП "Красилівський агрегатний завод": ПП ОСОБА_10 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6), ПП ОСОБА_11 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7), ПП ОСОБА_12 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8) на загальну суму 41167 грн.;

- ВАТ "Завод "Строммашина": ТОВ "Сафарі" (код ЄДРПОУ 21346027) на загальну суму 17165 грн.;

- ТОВ СП "Елком": ПП ОСОБА_13 (ідентифікаційний номер НОМЕР_9) на загальну суму 6060 грн.

Також позивачем укладались угоди комісії з ТОВ "НВП "Трансприлад" та на придбання товарів з ТФ "Сфера".

Визначаючи податкові зобов'язання відповідач керувався ст.1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", оскільки вважає, що ф.о.-п. ОСОБА_3 невірно визначив суму виручки в 2006 році від виконання договорів, укладених в 2006 році з ВАТ "Укрелектроапарат", ДП "Красилівський агрегатний завод", ВАТ "Завод "Строммашина", ТОВ СП "Елком", ТОВ "НВП "Трансприлад", і в зв'язку з тим, що сума виручки перевищувала 500 тис. грн., повинен був перейти на спрощену систему оподаткування.

Суд погоджується із такими твердженнями податкового органу виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (надалі - Указу, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, у тому числі, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їхніх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500000 грн.

Згідно з п. 4 ст. 1 Указу встановлено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Тобто застосовується касовий метод обчислення виручки, при якому враховуються всі надходження коштів, отримані на розрахунковий рахунок або (та) в касу суб'єкта малого підприємництва.

Таким чином, до обсягу виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) необхідно включати суми всіх коштів, що надійшли на розрахунковий рахунок або (та) в касу платника єдиного податку - фізичної особи у звітному податковому періоді.

Та обставина, що частина коштів, отриманих на рахунок, підлягала перерахуванню третім особам на виконання договорів транспортного експедирування, не є підставою для невизнання її виручкою від надання послуг.

Відповідно до ст. 5 Указу у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 06 березня 2012 року (справа № 21-34а12) і є обов'язковою для врахування для всіх судів України відповідно до приписів ст. 244-2 КАС України.

Разом з тим, протягом 2007 року позивачем здійснювалися, крім іншого, послуги з транспортування вантажів за межами митного кордону України.

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг) (підпункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість").

Згідно з пунктом 6.2 статті 6 вказаного Закону при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.

Підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що у тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки транспортних послуг залізничним, автомобільним, морським та річковим транспортом по перевезенню пасажирів, багажу та вантажобагажу (товаробагажу) за межами державного кордону України, а саме: від пункту за межами державного кордону України до пункту знаходження зовнішнього митного контролю України; від пункту знаходження зовнішнього митного контролю України до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами державного кордону України, а також авіаційним транспортом: від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу та вантажобагажу (товаробагажу) через митний кордон на митну територію України (включаючи внутрішні митниці); від пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу та вантажобагажу (товаробагажу) через митний кордон за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами митного кордону України.

При визначенні об'єктів оподаткування з податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість податковим органом не було встановлено об'єм господарських операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою, що призвело до неправомірного визначення розміру податкових зобов'язань.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А суд, згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм законодавства та враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення належить визнати протиправним та скасувати.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 7 - 12, 17, 18, 70, 71, 86, 159 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 24 липня 2008 року №0000881702, №0000891702.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 12 лютого 2014 року 17 год. 50 хв.

Суддя /підпис/О.О. Михайлов "Згідно з оригіналом" Суддя