Постанова

від 08.05.2014 по справі 822/4788/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/4788/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Ватаманюка Р.В.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

відповідача - Шевчук В.О., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2008 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, з урахуванням зміни позовних вимог, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000881702, №0000891702 від 24.07.2008 року.

Справа розглядалась неодноразово.

Так постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.10.2008 року позов задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2009 року постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.10.2008 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2013 року постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.10.2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2009 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Востаннє, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.02.2014 року позовні вимоги задоволено, та скасовано оскаржувані повідомлення-рішення від 24 липня 2008 року №0000881702, №0000891702.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказав на те, що позивач у IV кварталі 2006 року перевищив граничну суму доходу, на яку поширюється спрощена система оподаткування та норми Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», а також зазначив, що приватним підприємцем занижено суму податку на додану вартість, що підлягала сплаті до бюджету за період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року на суму 130813 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив їх задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, суд апеляційної інстанції ухвалив здійснювати розгляд за відсутності позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ФОП ОСОБА_3 зареєстрований відділом з питань розвитку підприємництва, реєстрації та ліцензування підприємницької діяльності Хмельницького міськвиконкому як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа 10.09.2004 року, з жовтня 2004 року по червень 2007 року перебував на спрощеній системі оподаткування та звітності, шляхом сплати єдиного податку у фіксованому розмірі. Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість у ДПІ у м. Хмельницькому 25.06.2007 року, свідоцтво платника податку на додану вартість НОМЕР_4.

ДПІ у м. Хмельницькому проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.03.2008 року. За результатами перевірки складено акт №5751/17-1/НОМЕР_1 від 18.07.2008 року.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000881702 від 24.07.2008 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 31205,02 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000891702 від 24.07.2008 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 197069,50 грн. (з яких за основним платежем 130813,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 66256,50 грн.).

Позивач перебуваючи на спрощеній системі оподаткування з жовтня 2004 року по червень 2007 року, надавав послуги за договорами комісії та транспортного експедирування, відповідно до яких зобов'язувався за завданням замовника вчиняти угоди від свого імені, але за рахунок замовника, з перевізниками на перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом. На виконання даних умов позивач уклав з ВАТ "Укрелектроапарат", ДП "Красилівський агрегатний завод", ВАТ "Завод "Строммашина", ТОВ СП "Елком" договори в 2006 році про надання транспортно-експедиційних послуг, в тому числі із залученням інших осіб:

- ВАТ "Укрелектроапарат" залучались інші суб'єкти господарювання: ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, ПП "Євроазія", ТОВ "Трансфорт-експедиція", ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_8 на загальну суму 154277 грн.;

- ДП "Красилівський агрегатний завод": ПП ОСОБА_9, ПП ОСОБА_10, ПП ОСОБА_11 на загальну суму 41167 грн.;

- ВАТ "Завод "Строммашина": ТОВ "Сафарі" на загальну суму 17165 грн.;

- ТОВ СП "Елком": ПП ОСОБА_12 на загальну суму 6060 грн.

Також позивачем укладались угоди комісії з ТОВ "НВП "Трансприлад" та на придбання товарів з ТФ "Сфера".

Визначаючи податкові зобов'язання відповідач керувався ст.1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", оскільки вважає, що ФОП ОСОБА_3 невірно визначив суму виручки в 2006 році від виконання договорів, укладених в 2006 році з ВАТ "Укрелектроапарат", ДП "Красилівський агрегатний завод", ВАТ "Завод "Строммашина", ТОВ СП "Елком", ТОВ "НВП "Трансприлад", та у зв'язку з тим, що сума виручки перевищувала 500 тис. грн., повинен був перейти на загальну систему оподаткування.

Задовольняючи позовні вимоги суду першої інстанції вказав, що при визначенні об'єктів оподаткування з податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість податковим органом не було встановлено об'єм господарських операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою, що призвело до неправомірного визначення розміру податкових зобов'язань.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступні обставини.

Податковим органом на підставі акта перевірки №5751/17-1/НОМЕР_2 від 18.07.2008 року від 18.07.2008 року винесено податкові повідомлення-рішення №0000891702, яким за порушення п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. «а» п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначено грошове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 197069, 50 грн., з яких 130813 грн. за основним платежем та 66256, 5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0000881702 від 24.07.2008 року, яким за порушення ст. 13, ст. 14 Декрету КМУ України «Про прибутковий податок з громадян» та пп. 22.3, 22.10 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», позивачу визначено зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 31205, 02 грн.

Згідно приписів пункту 22.10 статті 22 Прикінцевих положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької дальності діє розділ IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Відповідно до підпункту 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 даного Закону оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Спеціальний режим оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва регулюється Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Згідно з п. 1 ст. 1 зазначеного Указу встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується до суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки від реалізації (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Пунктом 1 Указу визначено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Порушення умов запровадження спрощеної системи оподаткування, визначених статтею 1 даного Указу, у тому числі перевищення граничного обсягу виручки за рік, є юридичним фактом, який виключає можливість застосування до суб'єкта малого підприємництва правил оподаткування, передбачених для платників єдиного податку.

Таким чином, позивач, отримавши в ході виконання договорів про надання транспортно-експедиційних послуг на власний розрахунковий рахунок суму, що перевищує дозволений Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» розмір виручки, повинен був перейти на загальну систему оподаткування.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України. Зокрема, у постановах від 19.01.2010 (справа № 21-1966во09) та від 20.04.2010 (справа № 21-2366во09) наведено твердження про те, що наявність хоча б однієї з таких підстав як: загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що перевищує допустимий розмір для платників єдиного податку; здійснення операцій або укладання угод на суму, що перевищує допустимий розмір для підприємців платників єдиного податку; перевищення обсягу виручки, максимально встановленого для платників єдиного податку; недотримання форми розрахунків, передбачають перереєстрацію платника єдиного податку платником податків на загальних підставах. Недотримання строків такої перереєстрації тягне за собою встановлену законом відповідальність.

За таких обставин у безготівковій формі на розрахунковий рахунок позивача у 2006 році надійшли кошти у сумі 831230,99 грн., що не заперечується позивачем, у зв'язку з чим відповідачем встановлено перевищення суми виручки від реалізації товару, яку не повинен допускати суб'єкт малого підприємництва - фізична особа, яка застосовує спрощену систему оподаткування.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками податкового органу щодо законного збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, оскільки кошти, які надходили на рахунки позивача були виручкою позивача у розумінні статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», яка перевищила ліміт в 500 000,00 грн.

Таким чином податковим органом правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення №0000881702 від 24.07.2008 року.

Також в ході проведення перевірки було встановлено, що ПП ОСОБА_13 було занижено суму ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету.

Так, відповідно до пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000,00 грн. (без урахування податку на додану вартість).

Пунктом 9.4 статті 9 зазначеного Закону встановлено, що якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 цього Закону, як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 цього Закону, така реєстрація провадиться за її заявою. Якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом. Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Так, ПП ОСОБА_13 не включив до податкових зобов'язань по податку на додану вартість в І-ІІ кварталах 2007 року суми коштів, які були зараховані від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг) на загальну суму 130249 грн., а також не включив до податкових зобов'язань по податку на додану вартість в III кварталі 2007 року суми коштів, які були зараховані від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг) на загальну суму 564 грн., як винагорода за залучення фізичних осіб.

Таким чином приватним підприємцем ОСОБА_13 занижено суму податку на додану вартість, що підлягала сплаті до бюджету за період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року на суму 130813 грн.

Платник податку у випадку коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» нарахована йому протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість) повинен зареєструватись платником податку на додану вартість, а у випадку, якщо він цього не робить, то несе відповідальність за несплату податку на додану вартість на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) за 2006 рік перевищила 300000,00 грн., заяви для реєстрації платником податку на додану вартість від позивача не надходило, що підтверджується матеріалами справи, а отже відповідач правомірно встановив порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Наведене вище свідчить про правомірність донарахування податку на додану вартість на загальну суму 197069,50 грн., та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 24.07.2008 року.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки податковий орган правомірно прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів встановила підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області задовольнити повністю .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати, прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "15" травня 2014 р. .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Ватаманюк Р.В.