Постанова

від 16.01.2007 по справі 30-25/272-04-8623

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"16" січня 2007 р.

Справа № 30-25/272-04-8623

            Одеський апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко

В.В.

суддів:

Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Волощук

О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Воронков В.О. -за

дорученням

від Ради: Дукова І.В. -за

дорученням

від Виконкому: Дукова І.В. -за

дорученням

від ТОВ „Пік”: не з'явився

від ТОВ „Топаз”: не з'явився

від СПД: ОСОБА_1-за дорученням

від Представництва: не з'явився

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Одеської

міської ради, м. Одеса

на постанову господарського суду Одеської

області

від 4 жовтня 2006 року

у справі 

№ 30-25/272-04-8623

за позовом 

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Пік”, м. Одеса

до - Одеської міської ради, м. Одеса;

   - Виконавчого комітету Одеської міської ради

третіх осіб,

що не заявляють самостійних вимоги на предмет спору на стороні відповідача:

- Товариства з обмеженою

відповідальністю „Пік”, м. Одеса;

- Товариства з обмеженою

відповідальністю „Топаз”, м. Одеса;

- Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, м. Одеса;

- Представництва по управлінню

комунальною власністю Одеської міської ради, м. Одеса

про 

визнання рішень та свідоцтва про право власності -недійсними

Склад колегії суддів змінений згідно розпорядження голови Одеського

апеляційного господарського суду НОМЕР_1.

В С Т А Н О В И Л А:

16.11.2004 р. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку

„Пік”  (далі позивач) звернулось до

господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської міської ради

(далі Рада) та третьої особи -Товариства з обмеженою відповідальністю „Пік”

(далі ТОВ „Пік”) про визнання недійсними:

- рішення виконавчого комітету

Одеської міської ради НОМЕР_2;

- свідоцтва про право власності

видане Територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради на нежилі

підвальні приміщення, загальною площею 419,6 кв. м. у АДРЕСА_1 від 25.08.2004

р.;

- рішення Одеської міської ради №

2933-ХХІV від 26.08.2004 р. частково, а саме п. 17 ч. 1 зазначеного рішення

Ради, щодо відчуження, шляхом викупу, підвального приміщення площею 419,6 кв.

м. багатоквартирного будинку, за адресою: АДРЕСА_1, способом викупу орендарем,

який здійснив поліпшення орендованого майна;

- 

рішення Одеської міськради НОМЕР_3 частково, а саме п. 5 ч. 2

зазначеного рішення Ради, щодо відчуження, шляхом приватизації, підвального

приміщення площею 72,9 кв. м. багатоквартирного будинку, за адресою: АДРЕСА_1

способом викупу орендарем за грошові кошти.

За заявою позивача ухвалою місцевого суду від 26.11.2004 р. до участі в

розгляді справи в якості другого відповідача залучений виконавчий комітет

Одеської міської ради (далі Виконком) та в якості 3-х осіб, що не заявляють самостійних

вимог на предмет спору на стороні відповідача залучені: Товариство з обмеженою

відповідальністю „Топаз” (далі ТОВ „Топаз”), суб'єкт підприємницької діяльності

-фізична особа ОСОБА_2 (далі СПД) та Представництво по управлінню комунальною

власністю Одеської міської ради (далі Представництво).

Позовні вимоги мотивовані тим, що всі квартири багатоповерхового будинку

АДРЕСА_1 належать на праві власності громадянам, що в них мешкають та були

спочатку приватизовані, а потім викуплені на підставі нотаріально посвідчених

договорів купівлі-продажу. Спірні підвальні приміщення є допоміжними, а тому

відповідно до рішення Конституційного суду України № 1-2/2004 від 02.03.2004 р.

їх власниками є співвласники багатоповерхового будинку, у зв'язку з чим Рада та

Виконком не мали правових підстав для прийняття оскаржених рішень та оформлення

свідоцтва про право власності на ці допоміжні приміщення підвалу будинку.

ТОВ „Пік” та СПД позовні вимоги вважали обґрунтованими та підтримали їх

в повному обсязі, а Рада, Виконком, ТОВ „Топаз” і Представництво позов не

визнали та вважали його безпідставним.

Постановою господарського суду Одеської області від 04.11.2006 р. (судді

Рога Н.В., Бакланова Н. В, Гуляк Г.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі

та визнані недійсними:

- рішення виконавчого комітету

Одеської міської ради НОМЕР_2;

- свідоцтва про право власності

видане Територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради на нежилі

підвальні приміщення, загальною площею 419,6 кв. м. у АДРЕСА_1 від 25.08.2004

р.;

- рішення Одеської міської ради №

2933-ХХІV від 26.08.2004 р. частково, а саме п. 17 ч. 1 зазначеного рішення

Ради, щодо відчуження, шляхом викупу, підвального приміщення площею 419,6 кв.

м. багатоквартирного будинку, за адресою: АДРЕСА_1, способом викупу орендарем,

який здійснив поліпшення орендованого майна;

- 

рішення Одеської міськради НОМЕР_3 частково, а саме п. 5 ч. 2

зазначеного рішення Ради, щодо відчуження, шляхом приватизації, підвального

приміщення площею 72,9 кв. м. багатоквартирного будинку, за адресою: АДРЕСА_1

способом викупу орендарем за грошові кошти.

З Ради та Виконкому на користь позивача стягнуто по 3 грн. 40  коп. понесених судових витрат по сплаті

державного мита. 

Постанова мотивована тим, що всі квартири багатоповерхового

будинку АДРЕСА_1 належать на праві власності громадянам, що в них мешкають та

були спочатку приватизовані, а потім викуплені на підставі нотаріально

посвідчених договорів купівлі-продажу. Спірні підвальні приміщення є

допоміжними, а тому відповідно до рішення Конституційного суду України №

1-2/2004 від 02.03.2004 р. їх власниками є співвласники багатоповерхового

будинку, а ніяким чином не територіальна громада м. Одеси, у зв'язку з чим Рада

та Виконком не мали правових підстав для прийняття оскаржених рішень та

оформлення свідоцтва про право власності на ці допоміжні приміщення підвалу

будинку. Крім того, право власності на спірні підвальні приміщення за позивачем

та ТОВ „Пік” визнані рішеннями господарського суду Одеської області від

16.07.2004 р. у справі № 9/125-04-4107 та від 09.06.2005 р. у справі №

30-25/246-04-4303, що набрали законної сили, у зв'язку з чим позовні вимоги

підлягають задоволенню у повному обсязі.     

В апеляційній скарзі Рада просить постанову місцевого суду скасувати,

оскільки вона прийнята без достатніх на це підстав, не відповідає фактичним

обставинам і матеріалам справи, ухвалена з порушенням норм матеріального та

процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги

позивача залишити без задоволення, так як спірні приміщення підвалу будинку не

є допоміжними приміщеннями, а є нежитловими приміщеннями та належать

територіальній громаді м. Одеси відповідно до постанови Кабінету Міністрів

України № 311 від 05.11.1991 р. „Про розмежування державного майна України між

загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю

адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)”, рішення

Одеської обласної ради народних депутатів № 226-ХХІ від 25.11.1991 р. „Про

розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного

підпорядкування і районів області” та рішення Одеської міської ради № 179-ХХІ

від 27.09.1991 р. „Про формування комунальної власності м. Одеси”, якими спірні

підвальні приміщення було передано до комунальної власності територіальної

громади м. Одеси та прийнято на баланс місцевих житлово-експлуатаційних

установ.  

Заперечення на апеляційну скаргу не надходили.

Всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про день,

час і місце розгляду апеляційної скарги.

Представники Ради і Виконкому доводи апеляційної скарги підтримали у

повному обсязі.

Представники позивача і СПД вважали апеляційну скаргу необґрунтованою та

такою, що не підлягає задоволенню.

Представники ТОВ „Пік”, ТОВ „Топаз” і 

Представництва в судове засідання не з'явилися та не скористалися своїм

правом на участь в розгляді справи апеляційним судом, внаслідок чого справа

була розглянута за їх відсутністю. 

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників

процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх

встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм

матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови,

колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга необґрунтована і не

підлягає  задоволенню з наступних

підстав.

Відповідно до рішення Одеської обласної ради народних депутатів №

226-ХХІ від 25.11.1991 р. „Про розмежування державного майна між власністю

обласної ради, міст обласного підпорядкування і районів області” та рішення

Одеської міської ради № 179-ХХІ від 27.09.1991 р. „Про формування комунальної

власності м. Одеси” спірні підвальні приміщення було передано до комунальної

власності територіальної громади м. Одеси

Як вбачається з матеріалів справи, і правильно встановлено судом першої

інстанції, всі квартири багатоповерхового будинку АДРЕСА_1 належать на праві

власності громадянам, що в них мешкають та були спочатку приватизовані, а потім

викуплені на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу. Цей

факт підтверджується письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи та

не спростовується жодною із сторін у справі.

Ретельно дослідивши матеріали справи місцевий суд дійшов до правильного

та обґрунтованого висновку про те, що спірні приміщення підвалу призначені для

забезпечення експлуатації будинку і побутового обслуговування мешканців

будинку, та підставне не прийняв до уваги протилежні ствердження відповідачів

та їх посилання на листи КП ДЄЗ „Жовтневий” від 16.08.2004 р. та від 01.10.2004

р., а також висновок спеціаліста ПП „Інженер Сервіс” від 10.11.2004 р.,

оскільки зазначений ДЄЗ не володіє належною компетенцією та не має відповідної

ліцензії, встановленою Законом України „Про судову експертизу” на проведення

даного виду експертиз. Крім того, з технічного паспорту виконаного КП „ОМТІ та

РОН” від 28.07.2004 р. вбачається, що спірні підвальні приміщення є

невід'ємними частинами житлового будинку та призначені для забезпечення його

експлуатації. Також, всі підвальні приміщення будь-якого будинку є нежилими

приміщеннями та цей факт є загальновідомим.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про об'єднання співвласників

багатоквартирного будинку” від 29.11.2001 р. № 2866-ІІІ спільне майно власників

квартир складається з неподільного і загального майна. Неподільне майно

перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку

та не підлягає відчуженню. Загальне майно перебуває у спільній частковій

власності співвласників багатоквартирного будинку. Власники приміщень

володіють, користуються і розпоряджаються спільним майном.

Конституційним Судом України 2 березня 2004 року за наслідками розгляду

справи № 1-2/2004 за конституційним зверненням ОСОБА_3 та інших громадян про

офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України „Про

приватизацію державного житлового фонду” та за конституційним поданням 60

народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього

Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних

будинків) прийнято рішення, згідно резолютивної частини якого:

1.          В аспекті конституційного звернення і

конституційного подання положення частини першої статті 1, положення пункту 2

статті 10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”

(2482-12) треба розуміти так:

1.1          . Допоміжні приміщення (підвали,

сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну

власність громадян одночасно з приватизацією квартир (кімнат у квартирах)

багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні

приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання

співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.  

1.2          . Власник (власники) неприватизованих

квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних

приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

1.3          . Питання щодо згоди співвласників

допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у

багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень

(оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають

правовий режим власності.

Відповідно до Закону України „Про Конституційний Суд України” від 16.10.1996

р. № 422/96ВР -рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання

на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

На підставі викладено колегія суддів доходить до висновку, що з

02.03.2004 р. (часу прийняття рішення Конституційним Судом України) власниками

допоміжного приміщення, а саме приміщень спірного підвалу будинку АДРЕСА_1 є

співвласники багатоквартирного будинку. При цьому, згідно зазначеного рішення

Конституційного Суду України, підтвердження права власності на це допоміжне

приміщення підвалу не потребує здійснення додаткових дій з боку зазначених

осіб, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку,

вступу до нього.

Протилежні твердження Ради та Виконкому про те, що відповідно до вимог

ст. 8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”, положень

Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” та

наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству підвал

не відноситься до категорії допоміжних приміщень, а відноситься до категорії

нежитлових приміщень, а тому є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин

колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони суперечать вищевказаному

рішенню Конституційного Суду України, в якому прямо зазначено, що підвали жилих

будинків є допоміжними приміщеннями.

Посилання Ради і Виконкому на рішення Одеської обласної ради народних

депутатів № 226-ХХІ від 25.11.1991 р. „Про розмежування державного майна між

власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування і районів області” та

рішення Одеської міської ради № 179-ХХІ від 27.09.1991 р. „Про формування

комунальної власності м. Одеси” також до уваги прийнятими бути не можуть, так

як ці рішення суперечать рішенню Конституційного Суду України від 2 березня

2004 року у справі № 1-2/2004 і, як наслідок цього, -Конституції України.

Крім того, право власності на спірні підвальні приміщення за позивачем

та ТОВ „Пік” визнані рішеннями господарського суду Одеської області від

16.07.2004 р. у справі № 9/125-04-4107 та від 09.06.2005 р. у справі №

30-25/246-04-4303, що набрали законної сили. Тому місцевий суд підставне

задовольнив позовні вимоги позивача у повному обсязі, оскільки відповідно до

вимог ст. 4 Закону України „Про власність” тільки власник на свій розсуд

володіє, користується і розпоряджується належним йому майном, у зв'язку з чим

Рада та Виконком не мали правових підстав для прийняття оскаржених рішень та

оформлення свідоцтва про право власності на ці допоміжні приміщення підвалу

будинку через підвідомчі їм органи.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає, що постанова суду

першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального

права, вона відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави,

передбачені ст. ст. 201, 202 КАС України, для її зміни чи скасування -відсутні.

                          Керуючись ст. ст.

160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу

                            адміністративного

судочинства України, колегія суддів - 

                                                               У

Х В А Л  И Л А:

Апеляційну скаргу Одеської міськради залишити без задоволення, а

постанову господарського суду Одеської області від 4 жовтня 2006 року у справі

№  30-5/272-04-8623  -без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у

касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.                                                        

           Головуючий суддя                                                          В. В. Шевченко

            Судді                                                                              

В. В. Бєляновський

 М. А. Мирошниченко