Постанова

від 13.02.2014 по справі 910/15527/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2014 р. Справа№ 910/15527/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

за участю представників:

від прокуратури: Зозуля Н.В.,

від позивача: не з'явився,

від відповідача: представник - Клименко М.С. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2013 р.

у справі № 910/15527/13 (суддя Любченко М.О.)

за позовом першого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОП-5", м. Київ

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 р. перший заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОП-5" про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 6 га за адресою: м. Київ, о. Долобецький, вул. Долинна, 1 (кадастровий номер 66:059:001, 66:059:007 та повернути її Київській міській раді.

Позові вимоги мотивовані тим, що відповідачем самовільно використовується земельна ділянка площею 6 га за адресою: м. Київ, о. Долобецький, вул. Долинна, 1, для відстою та розміщення стоянок моторних і гребних човнів індивідуального користування без оформлення правовстановлюючих документів на землю та їх державної реєстрації, що є порушенням вимог ст.ст.116, 125 Земельного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва 13.11.2013 р. у справі №910/15527/13 відмовлено у задоволенні позову першого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОП-5" про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "РОП-5" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 6 га за адресою: м.Київ, о.Долобецький, вул.Долинна, 1 (кадастровий номер 66:059:001, 66:059:007) та повернути її Київській міській раді, стягнуто з Київської міської ради в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 1147 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, перший заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим, прийнятим із з'ясуванням усіх обставин, що мають значення для справи, а апеляційна скарга є безпідставною.

Представник прокуратури в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка представника позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що прокурором та позивачем не було доведено належними та допустимими доказами обґрунтованості заявлених позовних вимог. Матеріали розглядуваної справи не містять будь-яких доказів зайняття відповідачем земельної ділянки 6,0 га на острові Долобецькому у м. Києві.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права.

Так, статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

При цьому, пунктом 3.1 Постанови №6 від 17.05.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Тобто, для задоволення позову про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки прокурором та позивачем повинно бути доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України факт використання відповідачем певної земельної ділянки без документів, що посвідчують права на неї, з урахуванням причин відсутності таких документів.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, прокурор в обґрунтування вимог про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 6,0 га посилається на акт №А-295/090 від 19.06.2013р. перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, який був складений Державною інспекцією сільського господарства у м.Києві.

Проте, надані прокурором матеріали перевірки дотримання відповідачем вимог земельного законодавства, акт №А-295/090 від 19.06.2013р. не є належними та допустимими доказами обґрунтованості позовних вимог, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Як вбачається з акту №А-295/090 від 19.06.2013р., державним інспектором сільського господарства в м. Києві було встановлено, що станом на 19.06.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "РОП-5" використовує земельну ділянку (код ділянки 66:059:001, 66:059:007) площею орієнтовно 0,5 га для відстою та розміщення стоянок моторних і гребних човнів індивідуального користування за адресою: о.Долобецький у Дніпровському районі м.Києва. Ділянка частково обмежена цегляним парканом, з інших трьох сторін доступ обмежений Русанівською протокою та затокою. На ділянці розташований нежитловий будинок площею 20,5 кв.м., право власності на який визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "РОП-5" та якому присвоєно адресу: вул.Долинна, 1-А, о.Долобецький у Дніпровському районі. Інша частина земельної ділянки площею орієнтовно 6,0 га Товариство з обмеженою відповідальністю "РОП-5" займає самовільно. Документи, що передбачені ст.126 Земельною кодексу України, відсутні.

Тобто, державним інспектором було встановлено, що огороджено парканом та використовується для відстою та розміщення стоянок моторних і гребних човнів індивідуального користування земельна ділянка площею 0,5 га. Крім того, за змістом даного акту на вказаній земельній ділянці розташований будинок площею 20,5 кв.м, що належить відповідачу.

Матеріалами справи підтверджено, що дійсно на підставі рішення від 06.08.2008 р. Господарського суду міста Києва у справі №36/364 за Товариством з обмеженою відповідальністю "РОП-5" було зареєстровано право власності на нежитловий будинок загальною площею 20,5 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Київ, Дніпровський район, Гідропарк, острів Долобецький, вул. Долинна, 1 літ."А".

При цьому, спір у даній справі виник з приводу самовільного зайняття іншої земельної ділянки площею 6,0 га, проте не 0,5 га.

Разом з тим, приймаючи до уваги встановлені державним інспектором обставини, що викладені в акті №А-295/090 від 19.06.2013р., вбачається, що у розглядуваному акті не зафіксовано, яке саме правопорушення вчинено відповідачем на земельній ділянці площею 6,0 га та яким чином вона займається Товариством з обмеженою відповідальністю "РОП-5". Державним інспектором лише було зазначено, що для відстою та розміщення стоянок моторних і гребних човнів індивідуального користування Товариство з обмеженою відповідальністю "РОП-5" займає іншу земельну ділянку площею 0,5 га, проте жодних відомостей щодо суті правопорушення на спірній земельній ділянці площею 6,0 га акт №А-295/090 від 19.06.2013р. не містить.

Крім того, державним інспектором сільського господарства м. Києва в порушення вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства не було викладено в досліджуваному акті №А-295/090 від 19.06.2013р. детального опису виявленого порушення з посиланням на відповідну норму законодавства, а також не зазначено, на підставі яких документів було встановлено особу правопорушника.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 25.10.2013р.та від 06.11.2013р. прокурора та позивача було зобов'язано надати суду докази самовільного зайняття земельної ділянки площею 6,0 га, яка розташована за адресою: м. Київ, о. Долобецький, вул. Долинна, 1, саме відповідачем, а також документи, на підставі яких в акті №А-295/090 від 19.06.2013р. було встановлено, що спірну земельну ділянку займає саме Товариство з обмеженою відповідальністю "РОП-5".

Втім, прокурором та позивачем вимог суду першої інстанції належним чином виконано не було, витребуваних документів не представлено.

Відповідно до п.6.1 Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, що затверджений наказом №132 від 25.02.2013р. Міністерства аграрної політики та продовольства України та зареєстрований 14.03.2013р. за №412/22944 в Міністерстві юстиції України, у разі необхідності в акті перевірки наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття, нецільове використання земельної ділянки тощо).

Державним інспектором сільського господарства в м. Києві, в свою чергу, в акті №А-295/090 від 19.06.2013 р. хоча і було зазначено про оформлення плану (схеми) земельної ділянки на 1 аркуші, проте до матеріалів розглядуваної справи не представлено плану (схеми) до акту №А-295/090 від 19.06.2013 р. з прив'язкою до місцевості, за допомогою якого було б можливим ідентифікувати зайняту земельну ділянку, зокрема, визначити її місцезнаходження та площу.

За змістом пояснень Державної інспекції сільського господарства в м. Києві, які надані до місцевого господарського суду 12.11.2013 р., у державного інспектора була відсутня необхідність складати план-схему місця розташування земельної ділянки з огляду на існування схеми, що затверджена директором Товариства з обмеженою відповідальністю "РОП-5" у 2012 р., а також схеми, яка додана до акту №А-180/18 від 11.09.2012р. перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Проте, вказані доводи підлягаю відхиленню, оскільки схема бази Товариства з обмеженою відповідальністю "РОП-5", яка затверджена директором відповідача Ященко С.В. 12.04.2012р., не підтверджує обґрунтованості позову. Так, за змістом вказаної схеми площа земельної ділянки, що займається Товариством з обмеженою відповідальністю "РОП-5", станом на 12.04.2012р. становить 52272,84 кв.м, проте не 6,5 га, як зазначено в акті №А-295/090 від 19.06.2013р.

Одночасно, акт А-180/18 від 11.09.2012р. перевірки дотримання вимог земельного законодавства також не свідчить про обґрунтованість позовних вимог, оскільки результати вказаної перевірки не є підставою розглядуваного позову, а сам акт не підтверджує самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки станом на теперішній час.

Не підтверджує правомірність позовних вимог також і акт №09/612А від 18.05.2012р. перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, який складений Державною екологічною інспекцією у м. Києві, враховуючи, що у вказаному акті не встановлено площі та місцезнаходження земельної ділянки, яку самовільно займає відповідач.

Крім того, необґрунтованими є посилання прокурора на лист вих.№057024-2343 від 07.02.2013р. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яким повідомлено, що відповідно до даних автоматизованої системи ПК "Кадастр" земельні ділянки площами 5,23 га (код 66:059:001) та 4,87 га (код 66:059:007) на острові Долобецький у Дніпровському районі обліковуються за Товариством з обмеженою відповідальністю "РОП-5" на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування.

Матеріали справи свідчать, що технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування на ділянки №№66059001, 66059007 було розроблено та узгоджено головним землевпорядником Дніпровського району м. Києва ще у 2001р. Проте, прокуратурою та позивачем не представлено жодного доказу на підтвердження тих обставин, що станом на теперішній час відповідач продовжує використовувати вказані ділянки.

В свою чергу, відповідачем було зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "РОП-5" на даний час дійсно займає та використовує земельну ділянку на острові Долобецькому у м.Києві, проте лише ту земельну ділянку, площа якої не перевищує 0,5 га та на якій розташований нежитловий будинок площею 20,5 кв.м.

Також судом першої інстанції вірно враховано суперечливість розмірів площі земельної ділянки, яку займає відповідач за твердженням прокурора (6,5 га, з них 6,0 га самовільно) та площ земельних ділянок, які повідомлено в листі вих.№057024-2343 від 07.02.2013р. Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (5,23 га + 4,87 га).

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що прокурором та позивачем не було доведено належними та допустимими доказами обґрунтованості заявлених позовних вимог. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів зайняття відповідачем саме спірної земельної ділянки 6,0 га на острові Долобецькому у м.Києві.

Враховуючи викладене, позовні вимоги першого заступника прокурора міста Києва, м.Київ в інтересах держави в особі Київської міської ради, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОП-5", м.Київ про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "РОП-5" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 6 га за адресою: м.Київ, о.Долобецький, вул.Долинна, 1 (кадастровий номер 66:059:001, 66:059:007) та повернути її Київській міській раді, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу першого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2013 року у справі № 910/15527/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/15527/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала