Постанова

від 10.02.2014 по справі 813/9263/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2014 року № 813/9263/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лунь З.І.,

за участю

секретаря судового засідання Леніва А.Р.

представників сторін:

від позивача: Василечко Н.В.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галполіфлекс" до Київської обласної митниці про скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови та зобов'язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галполіфлекс" звернулося до суду з позовом до Київської обласної митниці про скасування рішення про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 125120105/2013/010233/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125120105/2013/00803 та зобов'язання відповідача здійснити митне оформлення випуску товарів.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримала. Представник позивача зазначила, що відповідачем необґрунтовано застосовано шостий (резервний) метод визначення митної вартості товару, оскільки не наведено розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, не визначено складових, які вплинули на митну вартість товару. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'вився, згідно з надісланим на адресу суду клопотанням просив розглядати справу без участі представника (а.с.84, 98).

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав, викладених у письмовому запереченні (а.с.104-108), в якому зазначає, що документи, які були надані позивачем не стали підставою для підтвердження митної вартості, оскільки в них містилися розбіжності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

13 листопада 2013 року посадовою особою відділу митного оформлення №5 митного поста «Бориспіль-Аеропорт» Київської обласної митниці було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №125120105/2013/010233/2 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125120105/2013/00803.

Як свідчать матеріали справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галполіфлекс" (далі - ТзОВ «ТД «Галполіфлекс») та нерезидентом Компанія «National Steel Rule» укладено контракт №03-2013 від 07.05.2013 року на поставку лінійок ріжучих, бігувальних, перфораційних та інших в асортименті (далі - Контракт).

Поставка зазначених товарів здійснювалася відповідно до Контракту та Invoice №323149.1 від 10.09.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, митна вартість вказаних вище товарів визначена за ціною господарської операції, вчиненої у відповідності з інвойсом №323149.1 від 10.09.2013, та становить 8972.41 доларів США.

Окрім того, на підтвердження достовірності зазначеної ціни позивачем долучено до матеріалів справи пак-лист до інвойсу (а.с.19-20), авіаційну вантажну накладну №020-6370 2925 від 19.10.2013 року (а.с. 28), лист вантажовідправника, в яких зазначено вартість поставки - 8972.41 доларів США (7 477.41 долар США за поставлений товар та 1 495.00 доларів США за доставку), однакова масу товару - 856 фунтів брутто і 783 фунти нетто.

Оплата товару і доставки оплачені згідно з інвойсом в розмірі 8972.41 доларів США, що підтверджується Платіжним дорученням №72 АТ з відміткою «ОТП Банк» від 10.10.2013 (а.с.23) .

Згідно з оскаржуваним рішенням відповідача митна вартість товару, що поставлявся згідно з контрактом, скоригована до суми 47 615,04 доларів США.

Як убачається з оскаржуваного рішення, у ньому вказується, що Метод 1 визначення митної вартості товарів не застосовується тому, що у наданих декларантом документах містяться розбіжності.

Як свідчать матеріали справи, між митним органом та декларантом проведено консультацію відповідно до ст.57 МК України. Перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ст.53 МК України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом: бухгалтерську документацію прайс-лист виробника, каталоги, копію митної декларації країни відправлення, висновки експертних організацій.

Відповідно до ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Однак, у рішенні про коригування митної вартості товарів №125120105/2013/010233/2 від 13 листопада 2013 року не зазначено розбіжностей, які дали можливість вважати, що подані ТзОВ «ТД «Галполіфлекс» основні та додаткові документи не дозволяли митному органу у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни.

Водночас, як зазначає представник відповідача у запереченні, причиною того, що надані позивачем документи не стали підставою для підтвердження митної вартості є наступне.

Згідно з Контрактом поставка товару здійснюється на умовах FCA, а в інвойсі від 09.10.2013 року вказано що поставка здійснюється на умовах СРТ.

Зазначене спростовується умовами Контракту, зокрема, п.3.1, відповідно до якого поставка товару здійснюється на умовах FCA або на умовах, вказаних у рахунках фактурах та п.10.2, в якому йдеться про те, що будь-які зміни, доповнення та додатки до цього Контракту, рахунки-проформи, рахунки є невід'ємною частиною цього Контракту.

Крім того, представник відповідача у запереченні зазначає, що причиною того, що надані позивачем документи не стали підставою для підтвердження митної вартості є також те, що податкові та видаткові накладні було надано позивачем лише на 2 артикули. Зазначене спростовується наявними в матеріалах справи податковими, видатковими накладними (а.с.34-42, 88), вантажно-митною декларацією, які свідчать про те, що по попередніх господарських операціях здійснювалася поставка двох артикулів.

Покликання відповідача на те, що наданий позивачем висновок ДП «Держзовнішінформ» не може бути належним підтвердженням ціни ввезеного товару з врахуванням Указу Президента України «Про заходи вдосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньополітичної діяльності", який втратив чинність згідно з Указом Президента України від 05.08.2008 року спростовується встановленим постановою правління Національного банку України від 30.12.2003 року №597 "Про переказування коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями» та виданим на виконання вимог цієї постанови листом Національного банку України від 10.09.2012 року №28-311/4414-8789.

Зазначеним підтверджується, що втрата чинності Указом Президента України «Про заходи вдосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньополітичної діяльності" не має наслідком припинення діяльності та втрату компетенції ДП «Держзовнішінформ» щодо здійснення цінової експертизи.

Враховуючи зазначені вище норми, суд дійшов висновку, що для визначення вартості товару експерт ДП «Держзовнішінформ» проводить комплексне дослідження документів та інформації, що є в його розпорядженні, та дає висновок щодо вартості товару.

Щодо того, що відповідачем не взято як підставу для підтвердження заявленої митної вартості банківське платіжне доручення в іноземній валюті від 10.10.2013 року №72 на суму 8972,41 грн. суд вважає безпідставним з огляду на наступне.

Відповідно до Постанови Національного банку від 29.03.2004 року №377/8976 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача (п.1.4); доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання виключно в межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках; для списання коштів з рахунку платника банк платника застосовує платіжні інструменти, які визначені цією главою, згідно з нормативно-правовими актами Національного банку та внутрішніми процедурами банку (п.1.9); доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, установлений законодавством України. За несвоєчасне списання/зарахування коштів з/на рахунків(и) клієнтів банки несуть відповідальність згідно із законодавством України та укладеними договорами (п.1.15).

З матеріалів справи (а.с.23) вбачається, що на платіжному дорученні від 10.10.2013 року №72 на суму 8972,41 грн. є відмітка банку про його виконання. Крім того, позивач зазначив, що питання про відповідальність банку за несвоєчасне списання/зарахування коштів його рахунків не піднімалося, оскільки банк вчиняв дії своєчасно.

З врахуванням зазначених вище норм, суд дійшов висновку про перевищення повноважень відповідача щодо додаткового витребування виписки з банківського рахунку відповідача.

Згідно зі ст. 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів позивача за методом 1.

Суд також вважає, що покликання представника відповідача у позовній заяві на неможливість застосування інших наступних методів визначення митної вартості товару, у зв'язку із відсутністю у митного органу інформації щодо вартості ідентичних, подібних товарів, є безпідставним, оскільки суперечить викладеному у запереченні на позовну заяву (а.с.106 ) в якому вказано, що пропозиція позивачу про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів була зроблена з врахуванням цінової інформації, що міститься в ЄАІС ДМСУ.

Враховуючи зазначене вище суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст.94 КАС України підлягає стягненню з Державного бюджету на користь позивача у розмірі 68,82 грн.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адмінстративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської обласної митниці від 13.11.2013 року №125120105/2013/010233/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення від 13.11.2013 року №125120105/2013/00803.

Зобов'язати Київську обласну митницю здійснити митне оформлення випуску товарів, що імпортуються в Україну Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галполіфлекс" за вантажно-митною декларацією №125120105/2013/277849 від 24.10.2013 року за цінами, вказаними у вантажно-митній декларації №125120105/2013/277849.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галполіфлекс" (місцезнаходження: 79070, м. Львів, вул. Довженка, буд. 10, кв. 22, ідентифікаційний код 38007882) судовий збір в розмірі 68 (шістдесят вісім) грн. 82 коп.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Постанову в повному обсязі складено 17.02.2014 року

Суддя З.І. Лунь