Постанова

від 07.02.2014 по справі 805/18117/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2014 р. Справа №805/18117/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Усові Д.В.,

з участю представників:

позивача - Сулімової С.О.,

відповідача - Домашенко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу Товариства з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000632220 від 29 листопада 2013 року,-

в с т а н о в и в :

У грудні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» (далі - позивач, ТОВ «Армлит-Донбасс») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач, ДПІ у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000632220 від 29 листопада 2013 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що Державною податковою інспекцією у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Армлит-Донбасс» (код ЄДРПОУ 31649644) з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до Державного бюджету податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЕРО-МД» (код ЄДРПОУ 38434431) за період з 01 липня 2013 року по 31 липня 2013 року, за результатами якої було складено акт від 19 листопада 2013 року № 819/05-26-22-02/31649644. За висновками наведеного акту перевірки, відповідачем встановлено завищення суми податкового кредиту та суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, заявленої на розрахунковий рахунок платника за деклараціями з податку на додану вартість за липень-серпень 2013 року відповідно у розмірі 82 384,00 грн. Із висновками наведеного акту перевірки позивач не згоден, оскільки зазначає, що дана сума утворилась внаслідок здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» протягом липня 2013 року фінансово-господарської діяльності на придбання продукції виробничо-технічного призначення у Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРО-МД» на підставі договору постачання № 40/13 від 22 липня 2013 року. Позивач вказує, що протягом липня 2013 року ним отримано продукцію, а саме: чавун переробний, марки ПЛ1-ПЛ2 у кількості 130,08 тн. на суму 494 304,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 82 384,00 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними: № 9 від 22 липня 2013 року (№ 6 від 22 липня 2013 року), № 13 від 31 липня 2013 року (№ 11 від 31 липня 2013 року). Постачання даної продукції здійснювалось на умовах EXW (Інкотермс - 2000) зі складу заводу-виготовлювача (ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод, м. Донецьк, вул. І. Ткаченка, 141) транспортом покупця (позивача), доставка продукції на адресу позивача здійснювалась Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-БІЗНЕС-ГРУП» (код ЄДРПОУ 37473181) відповідно до умов договору перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України № 387-У3, шляхом надання ним, як вантажоперевізником послуги з організації перевезень автомобільним транспортом, що підтверджується: товарно-транспортними накладними серії РН № 9 від 22 липня 2013 року, серії РН № 13 від 31 липня 2013 року; актами надання послуг № 359 від 22 липня 2013 року (податкова накладна № 73 від 22 липня 2013 року), № 375 від 31 липня 2013 року (податкова накладна № 88 від 31 липня 2013 року № 88).

Позивач зауважив на тому, що вищезазначені договори, а саме: договір постачання № 40/13 від 22 липня 2013 року, та договір перевезення вантажів автомобільним транспортом на території України № 3877-У3 від 07 березня 2013 року відповідають вимогам чинного законодавства України, підписані двома сторонами та скріплені печатками, сторонами на виконання зазначених договорів виконано усі зобов'язання, що підтверджується численними документами. Фактичне відбуття господарських операцій з постачання товарів безпосередньо до позивача контрагентами за цими договорами підтверджені товарно-транспортними, видатковими і податковими накладними, рух товару (сировини для виробництва продукції підприємства) також підтверджується даними бухгалтерського обліку. Також, первинні документи Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРО-МД» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-БІЗНЕС-ГРУП» відповідачем фактично не досліджувалися, виїзд за місцезнаходженням підприємств не здійснювався. Отже, на думку позивача, висновок податкового органу про визнання правочинів нікчемними є протиправним. На підставі вищевикладеного, позивач просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000632220 від 29 листопада 2013 року про завищення суми бюджетного відшкодування за декларацією за серпень 2013 року у сумі 82 384,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 41 192,00 грн. (арк. справи 3-5).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просила задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, про що надала письмові заперечення (арк. справи 87-90), в яких зазначила, що відповідачем отримано від Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області листом від 25 жовтня 2013 року № 6968/7/04-65-22-03/418 акт від 25 жовтня 2013 року № 758/04-65-22-03/33383644 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «ФЕРО-МД» (код ЄДРПОУ 33383644). За висновками наведеного акту перевірки встановлені порушення пункту 180.1 статті 180, пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, у зв'язку з чим не підтверджено реальність здійснення операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЕРО-МД» та його контрагентами постачальниками і покупцями. Відповідач зазначає, що означене стало наслідком надання ТОВ «ФЕРО-МД» до перевірки дефектних первинних документів, внаслідок чого не виявлено фактичного відвантаження товарів, їх реального транспортування та зберігання, тобто не виявлено належним чином складених первинних документів, які підтверджують рух товару від продавця (постачальника) до покупця, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження товарно-матеріальних цінностей.

З урахуванням вищезгаданого ним здійснено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Армлит - Донбас», за результатами якої складено акт позапланової документальної невиїзної перевірки від 19 листопада 2013 року № 819/05-26-22-02/31649644 з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до Державного бюджету податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ФЕРО-МД» (код ЄДРПОУ 38434431) за період з 01 липня 2013 року по 31 липня 2013 року. За результатами даного акту відповідачем виявлені порушення пунктів 198.1, 198.2, 198,6 статті 198, пункту 200.1, 200.3, 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.8, 201.9 статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року із змінами та доповненнями, в результаті чого позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 82 384, 00 грн., нараховану на вартість ТМЦ по податковим накладним, отриманим від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРО-МД» при здійсненні необґрунтованих операцій. Відповідач вказує, що для проведення зазначеної позапланової перевірки позивачем надано договір постачання від 22 липня 2013 року № 40/13, відповідно до умов якого ТОВ «ФЕРО-МД» (далі - постачальник), в особі комерційного директора Баскаковой О.І. з однієї сторони, та ТОВ «Армлит - Донбасс» (далі - покупець) в особі директора Абросимова О.О. з іншої сторони, уклали договір, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію, а саме: чавун ПЛ-1, ПЛ-2 в найменуванні, номенклатурі, кількості і по цінам, визначеним на момент відвантаження товару і вказаним у Специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною. Згідно пунктів 2.7, 3.3, 4.1, 4.2, 8 договору при поставці товару Постачальник надає наступні товаросупровідні документи: рахунок, товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, податкова накладна, сертифікат якості завода-виробника. Перехід права власності на товар здійснюється в момент оформлення накладної на товар, підписання її обома сторонами і фактичної передачі товару Покупцю. Загальна вартість договору складається із загальної вартості товару відвантаженого згідно специфікаціям, видатковим накладним протягом дії даного договору. Сплата по договору здійснюється шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у розмірі 50 % передплати, 50 % сплати у термін 7 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно до пункту 8.5 договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2013 року на умовах повного взаєморозрахунку сторін.

До договору сторонами були підписані специфікації: № 1 до договору № 40/13 від 22 липня 2013 року, у якій зазначено, що надається товар - чавун передільний ПЛ1-ПЛ2 ГОСТ 805-95 у кількості 100 тонн за ціною 316 666, 67 грн. за одиницю на загальну вартість 380 000,00 грн., у тому числі ПДВ 63 333,33 грн., № 2 до договору № 40/13 від 31 липня 2013 року, в якій зазначено, що надається товар - чавун передільний ПЛ1-ПЛ2 ГОСТ 805-95 у кількості 100 тонн за ціною 316 666, 67 грн. за одиницю на загальну вартість 380 000,00 грн., у тому числі ПДВ 63 333,33 грн.

Однак, у наведених специфікаціях вказаний суб'єкт господарювання виробник - ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод», м. Донецьк, вул. Ткаченко, 141, без зазначення коду ЄДРПОУ. В ході проведення перевірки, за даними інформаційних даних, за такою назвою та по вказаною адресою відсутнє таке підприємство. Крім того, до перевірки надані копії сертифікатів якості на загальну кількість 130,08 тонн, а саме: № 20650 від 22 липня 2013 року на кількість 23, 750 тонн; № 20651 від 22 липня 2013 року на кількість 29,63 тонн; № 21514 від 31 липня 2013 року на кількість 23,64 тонни; № 21513 від 31 липня 2013 року на кількість 27,06 тонн; № 21512 від 31 липня 2013 року на кількість 26,0 тонн.

Відповідач вказує, що статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, та повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Також, відповідно до пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року первинні документи повинні мати таки обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідач вказує, що у порушення вищенаведених норм, первинні документи, а саме сертифікати якості, видаткові накладні, специфікації, товарно-транспортні накладні, складені позивачем без дотримання наведених норм, а саме: сертифікат якості має логотип та назву ПрАТ «Донецьксталь» філіал «Металургійний комплекс», але печатка або штамп зазначеного підприємства на сертифікаті відсутні, а також підписані особою без зазначення посади та прізвища; видаткова накладна № 13 від 31 липня 2013 року відсутня розшифрована прізвища особи, яка підписала дану видаткову накладну від «постачальника» та відповідальна за здійснення даної господарської операції; у специфікації № 1 від 22 липня 2013 року вказаний суб'єкт господарювання, виробник ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод», м. Донецьк, вул. Ткаченко, 141, без зазначення коду ЄДРПОУ, в ході проведення відповідачем перевірки, за інформаційними даними, за такою адресою відсутнє дане підприємство; при проведенні перевірки позивачем було надано на підтвердження факту транспортування чавуну до ТОВ «Армлит-Донбасс» копії товарно-транспортних накладних: серії РН № 9 від 22 липня 2013 року, автомобіль Mercedes НОМЕР_1, Mercedes НОМЕР_2 водій ОСОБА_10. ОСОБА_5; серії РН № 13 від 31 липня 2013 року, автомобіль Mercedes НОМЕР_3, Mercedes НОМЕР_2, Mercedes НОМЕР_4 водій ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, за результатами аналізу товарно-транспортних накладних встановлено їх невідповідність вимогам чинного законодавства, та як наслідок порушення норм Податкового кодексу України, що виразилось у відсутності первинних документів в підтвердження витрат. У зв'язку із вищевикладеним, перевіркою не підтверджується отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Армлит - Донбасс» товарів від контрагента - постачальника ТОВ «ФЕРО-МД» за липень 2013 року на загальну суму 494 304, 00 грн., у тому числі ПДВ - 82 384, 00 грн. Таким чином, відповідач вважає, що підприємством перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою завищення суми податкового кредиту та завищення суми бюджетного відшкодування, завищення суми валових витрат, що призвело до втрат Державного бюджету України.

Відповідач також посилається на те, що господарські операції між ТОВ «Армлит-Донбасс» та постачальником ТОВ «ФЕРО-МД» не спричиняють реального настання правових наслідків з метою заниження об'єкту оподаткування та ухилення від сплати податків. На підставі вищевикладеного представник Державною податкової інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області вважає, що податкове повідомлення-рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства та скасуванню не підлягають. Просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 19 вересня 2001 року за адресою: 86700, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Огарьова, буд. 67, включено до ЄДРПОУ за номером 31649644, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 314482, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 667197 та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 440405 (арк. справи 65, 67-68).

Позивач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Харцизьку, правонаступником якої є відповідач, з 18 січня 2006 року за № 2121 (арк. справи 58).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» зареєстроване платником податку на додану вартість з 08 жовтня 2001 року, що підтверджується свідоцтвом № 200124342 (серія НБ № 508965) від 15 травня 2013 року (арк. справи 66).

Відповідач - Державна податкова інспекція у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами адміністративної справи, Державною податковою інспекцією у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області відповідно до наказу від 05 листопада 2013 року № 512 у період з 05 листопада 2013 року по 12 листопада 2013 року проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Армлит-Донбасс» з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до Державного бюджету податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Феро МД» (код ЄДРПОУ 38434431), за період з 01 липня 2013 року по 31 липня 2013 року, за наслідками якої складено акт №819/05-26-22-02/31649644 від 19 листопада 2013 року (арк. справи 58-64).

Зі змісту наведеного акту перевірки вбачається, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою ТОВ «Армлит-Донбасс» встановлені порушення: пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 «а» статті 200, пункту 201.9 статті 201 Податкового кодексу України, що виразилося у не підтвердженні отримання ТОВ «Армлит - Донбасс» товарів від контрагента - постачальника ТОВ «ФЕРО-МД» за липень 2013 року на загальну суму 494 304, 00 грн., у тому числі ПДВ - 82 384, 00 грн., в результаті чого завищена сума бюджетного відшкодування, заявлена на розрахунковий рахунок по декларації за серпень 2013 року у розмірі 82 384,00 грн.

29 листопада 2013 року на підставі вказаних висновків акту перевірки та згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58, пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення за №0000632220, яким за порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 «а» статті 200 Податкового кодексу України зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 82 384,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції - 41 192,00 грн. (арк. справи 70).

Прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, правомірність винесення якого здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

Спірними обставинами у справі є обґрунтованість висновків відповідача в акті перевірки про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в декларації за серпень 2013 року у розмірі 82 384,00 грн., внаслідок не підтвердження господарських операцій позивача із ТОВ «ФЕРО-МД» за липень 2013 року на загальну суму 494 304,00 грн., та, як наслідок, правомірність винесення спірного податкового-повідомлення рішення, яким також застосовані штрафні санкції до позивача. Стосовно цього суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетним відшкодуванням є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Абзацом «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Положеннями пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, датою виникнення права платника податку на формування податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 Кодексу вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, підставами для виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту є оплата товарів/послуг та отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Платник податків не має права відносити до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

У ході судового розгляду справи, судом встановлено, що між ТОВ «Армлит-Донбасс» (Покупець) та ТОВ «Феро-МД» (Постачальник) укладений договір поставки №40/13 від 22 липня 2013 року (арк. справи 6-7). За умовами цього договору Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію, а саме: чавун ПЛ-1, ПЛ-2, в найменуванні, номенклатурі, кількості і по цінам, визначеним на момент відвантаження товару і вказаним у Специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною. Згідно пунктів 2.7, 3.1, 4.1, 4.2 договору при поставці товару Постачальник надає наступні товаросупровідні документи: рахунок, товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, податкова накладна, сертифікат якості завода-виробника. Перехід права власності на товар здійснюється в момент оформлення накладної на товар, підписання її обома сторонами і фактичної передачі товару Покупцю. Загальна вартість договору складається із загальної вартості товару, поставленого згідно Специфікацій. Оплата по Договору здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника у розмірі 50% передоплата, 50% на протязі 7 календарних днів з моменту отримання товару Покупцем. Також можлива інша форма та терміни оплати товару згідно домовленості сторін.

Відповідно до пункту 8.5 договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2013 року, за умови повного взаєморозрахунку сторін. Договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

До договору сторонами були підписані специфікації: № 1 від 22 липня 2013 року на суму 380 000,00 грн., з урахуванням ПДВ 63 333,33 грн. та № 2 від 31 липня 2013 року на суму 380000,00 грн., з урахуванням ПДВ 63 333,33 грн. про поставку чавуну ПЛ-1, ПЛ-2 кількістю 100,00 тн за кожною специфікацією (арк. справи 8).

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Феро-МД» поставлено товар за найменуванням - чавун ПЛ-1, ПЛ-2, який отриманий позивачем за видатковими накладними: № 9 від 22 липня 2013 року у кількості 53,38 тн на суму 202 844,00 грн., з урахуванням ПДВ 33 807,33 грн. та № 13 від 31 липня 2013 року у кількості 76,7 тн на суму 291 460,00 грн., з урахуванням ПДВ 48 576,67 грн. (арк. справи 10, 18), відповідно до яких безпосередньо товар отримав ОСОБА_8 на підставі довіреностей № 589 від 22 липня 2013 року та № 608 від 31 липня 2013 року, що видані йому ТОВ «Армлит-Донбасс». Факт видачі довіреностей товариством підтверджується книгою обліку довіреностей на 2013 рік, витяг з якої міститься у матеріалах справи (арк. справи 96-97).

За наслідками господарських операцій ТОВ «Феро-МД» видало позивачеві податкові накладні: № 6 від 22 липня 2013 року на суму 202 844,00 грн., з урахуванням ПДВ 33 807,33 грн.; № 11 від 31 липня 2013 року 291 460,00 грн., з урахуванням ПДВ 48 576,67 грн. (арк. справи 13, 21).

Перевезення товару - чавун передільний ПЛ-1, ПЛ-2, кількістю 53,38 та 76,7 тн здійснювалося Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-БІЗНЕС-ГРУП», на підставі укладеного договору із позивачем за №387-УЗ від 07 березня 2013 року (арк. справи 9), що підтверджується товарно-транспортними накладними серії РН № 9 від 22 липня 2013 року та серії РН №13 від 31 липня 2013 року (арк. справи 11, 20), актами надання послуг (арк. справи 15, 24), платіжними дорученнями № 2175 від 23 липня 2013 року на суму 4 400,00 грн., № 2296 від 05 серпня 2013 року на суму 6 600,00 грн., якими позивач оплатив за надані послуги з перевезення товару на підставі виставлених рахунків (арк. справи 16, 24, 43-44).

Оплата за товар здійснювалася у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Феро-МД», що підтверджено відповідними платіжними дорученнями № 2165 від 22 липня 2013 року, № 2255 від 31 липня 2013 року, № 2479 від 19 серпня 2013 року, № 2544 від 22 серпня 2013 року, № 2624 від 02 вересня 2013 року, № 2688 від 05 вересня 2013 року, № 2762 від 09 вересня 2013 року, № 2794 від 13 вересня 2013 року, № 2964 від 02 жовтня 2013 року (арк. справи 34-42).

Придбаний товар оприбуткований на складі позивача, що підтверджується накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів № 460 від 22 липня 2013 року та № 489 від 31 липня 2013 року (арк. справи 29), карткою складського обліку матеріалів, копія якої також наявна в матеріалах справи (арк. справи 28).

Також, позивачем надано суду сертифікати якості на товар за №№ 21512-21514 від 31 липня 2013 року, що в свою чергу доводить виконання постачальником умов договору щодо якості товару (арк. справи 22-23).

Аналізуючи наведені вище документи, суд прийшов до висновку, що ними у повному обсязі підтверджено факт здійснення спірних господарських операцій на виконання умов договору, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Феро-МД».

Разом із цим, дослідженням обставин формування позивачем податкового кредиту встановлено, що суми податку на додану вартість згідно вищенаведених податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту липня 2013 року у загальному розмірі 82 384,00 грн., що відобразив у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року, розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (арк. справи 45-47, 50-51).

У подальшому позивачем заявлено відповідні суми податку до бюджетного відшкодування, які сформовані за рахунок від'ємного значення, отриманого як різниця між сумами податкових зобов'язань та сумами податкового кредиту у зазначеному вище розмірі (арк. справи 53-57).

Вказуючи на неправомірність визначення позивачем податкового кредиту, відповідач зменшив спірним податковим повідомленням-рішенням суму, заявлену позивачем до бюджетного відшкодування.

Враховуючи наявність у позивача первинних документів, що були досліджені під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено правомірність формування сум податкового кредиту за перевіряємий період та, як наслідок, відсутності у його діях порушень вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 «а» статті 200, пункту 201.9 статті 201 Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів податкового органу, викладених в акті перевірки, що стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що Державна податкова інспекція у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області не довела правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, таким чином позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000632220 від 29 листопада 2013 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі статті 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, тобто у розмірі 247,15 гривень (арк. справи 2, 76).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000632220 від 29 листопада 2013 року, - задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 29 листопада 2013 року № 0000632220 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 82 384,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 41 192,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 247,15 (двісті сорок сім грн. 15 коп.).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 07 лютого 2014 року.

Постанова у повному обсязі складена 12 лютого 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.