Справа № 541/3359/13-ц
Провадження №2/541/59/2014
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
13 лютого 2014 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Сидоренка Ю.В..,
при секретарі - Кійченко Т.Г., Непокупній Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до Савинцівської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, і позовом ОСОБА_2 до Савинцівської сільської ради, ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Савинцівської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку площею 3,8218 га, яка розташована на території Савинцівської сільської ради, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері - ОСОБА_5. В позові посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла її мати. Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 3,8218 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Савинцівської сільської ради Миргородського району. Позивачка є спадкоємцем за заповітом після смерті своєї матері, прийняла спадщину, але не може отримати свідоцтво про право на спадщину на вказану земельну ділянку, тому що кадастровий номер, зазначений в державному акті на право власності на земельну ділянку ПЛ № 074636, не відповідає кадастровому номеру земельної ділянки, зазначеному у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. В зв'язку цим нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину і вона звернулася до суду з вказаним позовом.
До початку розгляду справи по суті третя особа по справі ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до Савинцівської сільської ради, ОСОБА_1, про визнання права на обов'язкову частку у спадщині, в якій просила визнати за нею право на обов'язкову частку в спадщині на 1/8 частину земельної ділянки, розташованої на території Савинцівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ПЛ № 074636, виданого на ім'я ОСОБА_5 Миргородською райдержадміністрацією 28 вересня 2004 року, кадастровий номер якої 5323287200:00:001:0106, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року її матері ОСОБА_5. В обґрунтування позову посилалась на те, що відповідно до ст.1241 ЦК України вона має право на обов'язкову частку в спадщини своєї матері ОСОБА_5, яка складає 1/8 частину земельної ділянки в зв'язку з тим, що крім неї спадкоємцями за законом також є її сестри ОСОБА_1 і ОСОБА_3 та батько ОСОБА_4, і в установлений законом строк подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (а.с.40-42).
Ухвалою суду від 25 грудня 2013 року вказані справи були об'єднані в одне провадження (а.с.61).
31 січня 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про збільшення позовних вимог, в якій просила визнати за нею право власності на половину спірної земельної ділянки посилаючись на те, що їх батько ОСОБА_4 відмовився від прийняття своєї обов'язкової частки у спадщині, сестра ОСОБА_3 не претендувала на спадщину, а відповідачка ОСОБА_1 має у власності також інші земельні ділянки, отже має достатню кількість земель, в той час як вона потерпає від відсутності земельної ділянки для вирощування сільгосппродуктів (а.с.73-75).
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7, який діє на підставі довіреності (а.с.32), позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав частково, просив визнати за нею право власності на 7/8 земельної ділянки площею 3,8218 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Савинцівської сільської ради Миргородського району, кадастровий номер 5323287200:00:001:0106, з підстав, вказаних у позовній заяві. Позовні вимоги ОСОБА_2 визнав частково, вважав що вона має право отримати у власність 1/8 частину зазначеної земельної ділянки відповідно до її обов'язкової частки у спадщині.
Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала, просила визнати за нею право власності на половину спірної земельної ділянки з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог, з цих же підстав вважала що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню щодо визнання за нею права власності на іншу половину земельної ділянки.
Відповідач - Савинцівська сільська рада, в судове засідання свого представника не направила, до суду подала заяви, в яких просила справу розглянути у відсутність її представника, свого відношення до позовів не висловила (а.с. 28, 80).
Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.78).
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.77), подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність (а.с.38).
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до наступного висновку.
Встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 6). За свого життя ОСОБА_5 на підставі розпорядження Миргородської районної державної адміністрації № 145 від 15.06.2004 р. отримала у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Савинцівської сільської ради, яка була зареєстрована за нею з присвоєнням кадастрового номеру якої 5323287200:00:001:0106 (а.с. 9-13), але в державному акті на право власності на земельну ділянку ПЛ № 074636 від 28 вересня 2004р. (а.с.4) цей кадастровий номер вказаний невірно, а площа земельної ділянки вказана заокруглено до 3,82 га. Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. За ОСОБА_5 зареєстроване право власності на земельну ділянку площею 3,8218 га (а.с.9), а не 3,82 га, як зазначено у державному акті, отже у неї виникло право власності на земельну ділянку площею 3,8218 га.
Позивачка є спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 на цю земельну ділянку, що підтверджується копією заповіту (а.с.5), і прийняла спадщину (а.с. 56), але не може юридично оформити на себе по причині невірно зазначеного кадастрового номеру в Державному акті на право власності на земельну ділянку (а.с. 14, 16).
Крім позивачки ОСОБА_1 спадкоємцями ОСОБА_5 за законом є треті особи ОСОБА_2 (а.с.51, 52), ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що також визнається сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, отже відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України не потребує доказування.
За повідомленням державного нотаріуса Першої Миргородської державної нотаріальної контори (а.с.56) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину шляхом подання відповідних заяв згідно ст. 1269 ЦК України, а чоловік померлої - ОСОБА_4, прийняв спадщину шляхом проживання за однією адресою з померлою відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України. При цьому суд не приймає до уваги заяву ОСОБА_4 про відмову від прийняття спадщини, адресовану в Миргородську нотаріальну контору, яка була надана до суду третьою особою ОСОБА_2 (а.с.46), оскільки відповідно до ч.1 ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини), а заява ОСОБА_4 датована 08.11.2013р. Крім того, заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини, а, як вбачається із вищезгаданого повідомлення нотаріуса, яким була заведена спадкова справа, ОСОБА_4 до нього з такою заявою не звертався.
Згідно ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків(спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Спадкування здійснюється за заповітом або законом. Ст. 1241 ЦК України передбачено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Отже, оскільки на час смерті ОСОБА_5 її чоловік ОСОБА_4 був непрацездатним за віком, а дочка ОСОБА_2 - за станом здоров'я (інвалід 3 групи) (а.с.53), вони мають право на обов'язкову частку у спадщині, яка, враховуючи те, що при спадкуванні за законом кожному з них належало б по 1/4 спадщини, становить по 1/8 кожному.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позов ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення і за нею в порядку спадкування за законом слід визнати право власності на 1/8 частину земельної ділянки, яка була зареєстрована в Державному земельному кадастрі за ОСОБА_5 При цьому суд не вбачає підстав для визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину вказаної земельної ділянки, оскільки цивільним законодавством не передбачена можливість збільшення обов'язкової частки спадкоємця, а складений ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_1 заповіт на цю земельну ділянку не визнаний недійсним.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. На цій підставі, оскільки ОСОБА_4 не звертався до суду з позовом про визнання за ним права власності на його частину земельної ділянки, а ОСОБА_2 не заявляла вимог про стягнення на її користь понесених судових витрат, суд не вирішує ці питання.
Оскільки розбіжності у кадастровому номері земельної ділянки, зазначеному у державному акті та внесеному до Державного земельного кадастру, перешкоджають позивачці ОСОБА_1 оформити право на спадщину в позасудовому порядку, суд вважає за необхідне, з урахуванням прав ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на обов'язкову частку у спадщині, частково задовольнити її позов та визнати за нею право власності на 6/8 земельної ділянки площею 3,8218 га в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5
В зв'язку з тим, що ОСОБА_1, як інвалід 1 групи (а.с.18), звільнена від сплати судового збору, судові витрати за її позовом, відповідно до ст.88 ЦПК України слід прийняти на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 16, 335, 1216, 1217, 1218, 1225, 1241, 1268, 1269, 1270, 1273 ЦК України, ст.125 ЗК України, ст.ст. 10, 11, 34, 60, 61, 88, 208, 209, 214, 215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, право власності на 6/8 земельної ділянки площею 3,8218 га, з кадастровим номером 5323287200:00:001:0106, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Савинцівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, яка належала ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ПЛ № 074636 від 28.09.2004р.
Судові витрати за позовом ОСОБА_1 прийняти на рахунок держави.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, право власності на 1/8 земельної ділянки площею 3,8218 га, з кадастровим номером 5323287200:00:001:0106, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Савинцівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, яка належала ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ПЛ № 074636 від 28.09.2004р.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з часу проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.
Суддя: Ю. В. Сидоренко
Суд | Миргородський міськрайонний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2014 |
Оприлюднено | 19.02.2014 |
Номер документу | 37186635 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
Сидоренко Ю. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні