Ухвала

від 10.02.2014 по справі 820/5484/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2014 року м. Київ К/800/53897/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Ресурс»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2013 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 року

у справі № 820/5484/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Ресурс»

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправними дій та скасування висновків акта,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Ресурс» звернулось до суду з позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування висновків акта.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 року , у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Ресурс» до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування висновків акта відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної зустрічної звірки ТОВ «ТД «Ресурс» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Грифон Буд», їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий 2013 року, відповідачем винесена довідка від 24.05.2013 року №2622/22.1-04/33206799, у висновках якої зазначено про неможливість підтвердити реальність здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «ТД «Ресурс» та ведення господарської діяльності в порядку, передбаченому діючим законодавством України, дефектність первинних документів, що були використані при оформленні господарських операцій з питання придбання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) ТОВ «ТД «Ресурс» у ТОВ «Грифон Буд» за лютий 2013 року та подальшого руху придбаних товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) по ланцюгу постачання, а саме: ТОВ «ТД Продресурс ЛТД» на загальну суму ПДВ 61280,82 грн., ДП «Гурзуф» на загальну суму ПДВ 4678,00 грн., ДП «Судак» на загальну суму ПДВ 9095,18 грн., ТОВ «Агрофірма «Золота Балка» на загальну суму ПДВ 1816,10 грн., ПРАТ «Старокримський» на суму ПДВ 231,67 грн., ДП «Алушта» на суму ПДВ 9382,68 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку щодо відсутності факту порушення прав позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Підпунктом 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 73.5 ст. 73 ПК України органи державної податкової служби мають право з метою отримання податкової інформації проводити зустрічні звірки суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно із п. 3 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232 (далі - Порядок), з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних (п. 3 Порядку).

Ст. 74 ПК України передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

У відповідності до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно із п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Тобто, довідка зустрічної звірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому повинна використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. При цьому довідка складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого органу щодо встановлених посадовими особами фактів.

Отже, складання довідок зустрічних звірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків зі збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни.

Самі по собі висновки, викладені у довідці, знаходяться за межами правового регулювання звірки, як способу реалізації повноважень податкового органу, надання яких є не притаманними для податкового органу, однак такі результати не створюють певних правових наслідків за своєю суттю.

Оскільки висновки податкового органу за наслідками проведення звірки, викладені у відповідному акті, не породжують для суб'єкта господарювання певних юридичних наслідків та не змінюють фінансово-економічне становище платника, а отже, не порушують його права та законні інтереси, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Разом з тим, з приводу посилання податкового органу на порушення ст. ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, колегія суддів зазначає, що необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу щодо настання відповідних протиправних наслідків. При цьому висновки про наявність такої протиправної мети можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Суди дійшли обґрунтованого висновку, що надаючи оцінку господарським правовідносинам і безапеляційно вказуючи на нікчемність правочину податковий орган виходить тим самим за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Відповідач із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його фіктивності, які за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.

Крім того, факт визнання правочину нікчемним (недійсним) має наслідком застосування негативних наслідків за цивільним законодавством, а не донарахування податкових зобов'язань.

Отже, судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що складена довідка зустрічної звірки і дії посадових осіб із включення до такої довідки певних висновків не породжує правових наслідків для платника.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено законні і обґрунтовані рішення, що постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права та підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Ресурс» відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 року у справі №820/5484/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук